Герб України

Окрема думка від 21.05.2025 по справі 420/6019/22

Касаційний адміністративний суд верховного суду

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ОКРЕМА ДУМКА

судді Чиркіна С.М.

21 травня 2025 року

м. Київ

справа №420/6019/22

адміністративне провадження №К/990/245/24

Постановою Верховного Суду від 14 травня 2025 року касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі № 420/6019/22 змінено в частині мотивів задоволення позову, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Проте із позицією, викладеною у цій постанові, не погоджуюся, і користуючись правом судді на окрему думку (стаття 34 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України), зазначаю таке.

І. Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2022 року Акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" (далі - АТ "Одеська ТЕЦ"; позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП; Регулятор), в якому просило визнати протиправним та скасувати п.п. 1 п. 2 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 27.10.2021 №1872 "Про накладання штрафу на АТ "Одеська ТЕЦ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання", яким АТ "Одеська ТЕЦ" зобов`язано урахувати в інвестиційній програмі на 2022 рік статтю додатково отриманий дохід за результатом діяльності у І півріччі 2019 року без додаткових джерел фінансування на загальну суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії в розмірі 5570,42 тис. грн (без ПДВ).

ІІ. Обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відділ НКРЕКП у Одеській області провів планову перевірку дотримання АТ "Одеська ТЕЦ" вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 № 309, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467, за результатами якої складено акт планової перевірки від 04.10.2021 № 488.

Перевірка здійснювалася за період діяльності з 01.01.2019 по 31.12.2020.

В акті перевірки від 04.10.2021 № 488, зокрема зазначено про отримання АТ "Одеська ТЕЦ" додаткового доходу (сума економії) на суму 5570,42 тис. грн (без ПДВ), який складається з:

- додатково недоотриманого доходу (перевитрати коштів) від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії - (-) 818,43 тис. грн;

- недофінансування витрат на проведення ремонтних робіт за рахунок статей витрат виробничої собівартості (послуги сторонніх організацій з ремонту у статті "виробничі послуги", придбання матеріалів і комплектуючих виробів та запасних частин, які використовуються для ремонту, у статті сировина та допоміжні матеріали"), амортизації (витрати на ремонт за рахунок статті "амортизаційні відрахування"), планованого прибутку та інших джерел фінансування - 880,44 тис. грн;

- недофінансування статей витрат структури тарифів (цін) у звітному періоді (році), окрім суми коштів недофінансування інвестиційної програми та витрат на проведення ремонтних робіт за звітний період (рік), з урахуванням обґрунтованих перевитрат - 5508,41 тис. грн (5523,19 - 14,78).

За наслідками перевірки 27.10.2021 НКРЕКП прийняла постанову №1872 "Про накладення штрафу на АТ "Одеська ТЕЦ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання", відповідно до пп. 1 п. 2 якої АТ "Одеська ТЕЦ" зобов`язано урахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю "Додатково отриманий дохід за результатом діяльності у І півріччі 2019 року" без додаткових джерел фінансування па загальну суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії в розмірі 5570,42 тис. грн (без ПДВ).

АТ "Одеська ТЕЦ" з цією постановою відповідача не погодилося, звернулося до суду.

ІІІ. Стислий виклад рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27.07.2023 задовольнив позов:

- визнав протиправним та скасував п.п. 1 п. 2 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 27.10.2021 № 1872 "Про накладання штрафу на АТ "Одеська ТЕЦ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання";

- стягнув з НКРЕКП на користь АТ "Одеська ТЕЦ" витрати на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 67957,20 грн;

- стягнув з НКРЕКП на користь АТ "Одеська ТЕЦ" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів наявність у НКРЕКП повноважень на видачу вказівок позивачу щодо конкретних положень майбутньої інвестиційної програми, а тому покладення відповідного обов`язку на позивача суперечить частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, зобов`язуючи позивача урахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю "Додатково отриманий дохід за результатом діяльності у І півріччі 2019 року" без додаткових джерел фінансування на загальну суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії в розмірі 5570,42 тис. грн (без ПДВ), позивач діяв не в межах повноважень, не у порядку та не у спосіб, що передбачені законодавством, яке регулює діяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.11.2023 скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023, у частині стягнення з НКРЕКП витрат на проведення судово-економічної експертизи, ухвалив у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимоги, в іншій частині - залишив без змін.

Водночас зазначив, що питання суду щодо документального підтвердження/не підтвердження розрахунку суми додатково отриманого/недоотриманого доходу з виробництва електричної енергії АТ «Одеська ТЕЦ» у 2019 році в розмірі 5570,42 тис. грн є виключно правовим питанням, а тому у відповідності до приписів ст. 101 КАС України експерт не мав права надавати таку відповідь. Крім того, звернув увагу, що спосіб визначення експерта позбавив права апелянта знати, хто буде проводити експертизу, його кваліфікацію та визначитись із обставинами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 КАС України та реалізувати своє право на відвід, адже будучи обізнаними з ухвалою суду про призначення експертизи, відповідач розраховував, що її проведуть саме працівники ОНДІСЕ, відносно компетенції та кваліфікації яких у останнього не існувало сумнівів.

Визнавши недопустимість висновку експерта, суд апеляційної інстанції разом з тим відзначив, що розрахунки експерта стосуються дослідження питань щодо отриманого/недоотриманого доходу від здійснення позивачем ліцензійної діяльності за спірний період, отже вказані висновки неможливо ігнорувати як письмовий доказ на підтвердження доводів позивача.

ІV. Доводи касаційної скарги

Так, НКРЕКП у касаційній скарзі просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Як на підставу касаційного оскарження, відповідач покликається на наявність підстав для відступу від висновку щодо застосування права, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 826/14481/17, застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

В обґрунтування підстав для відступу зазначає, що у справі № 826/14481/17 досліджувалося дотримання Регулятором Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.12.2012 № 630 (далі - Порядок № 630), Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №377 (далі - Порядок №377).

Спірні ж правовідносини регулюються Порядком формування інвестиційної програми, затвердженим постановою НКРЕКП від 31.08.2017 № 1059, тому сформульовані Верховним Судом висновки щодо застосування норм Порядків №377 та № 630 не є правозастосовними у цій справі.

Також на думку відповідача суди попередніх інстанцій дійшли висновку про непідтвердження отримання АТ «Одеська ТЕЦ» додаткового доходу з виробництва електричної енергії за І півріччя 2019 році у розмірі 5570,42 тис. грн на підставі недопустимого доказу - висновку судово-економічної експертизи №22-6080/6081, наданого 02.05.2023 експертом Хосоновою О.С.

У зазначеному висновку експертизи у порушення підпункту 1.1. пункту 1, підпункту 2.1. пункту 2, підпункту 3.1. пункту 3 Розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, не досліджені документи бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності, відсутній аналіз документів про економічну діяльність підприємств й організацій, та документів фінансово-кредитних операцій.

Судовий експерт Хосонова О.С. не підписала відмітку щодо попередження її про кримінальну відповідальність за подання завідомо неправдивого експертного висновку; для проведення судово-економічної експертизи не витребовувала первинних документів АТ «Одеська ТЕЦ», пояснювала це тим, що акт планової перевірки від 04.10.2021 № 488 не містить посилання на перевірку таких документів.

НКРЕКП під час перевірки досліджувала первинні документи АТ «Одеська ТЕЦ», які стали підставою для розрахунку суми недофінансування фактичних витрат; оригінали та / або копії таких документів наявні лише у позивача.

У висновку судово-економічної експертизи перераховано ефективність використання АТ «Одеська ТЕЦ» статті тарифу «Паливо» у січні-червні 2019 року у результаті дослідження форми звітності № 1-НКРЕ (місячна), зокрема за грудень 2018 року, який не відноситься до періоду перевірки; суму недофінансування фактичних витрат порівняно з розрахунковими витратами у тарифі на відпуск електричної енергії перераховано методом порівняння планових та фактичних показників із форми звітності за І півріччя 2019 року, тоді як для порівняння мали застосовуватися дані таблиці 3.5.2 «Розрахунок планових витрат з виробництва електричної енергії на січень-червень 2019 року, з урахуванням планового обсягу відпуску електричної енергії, який був врахований при розрахунку тарифу» акту планової перевірки від 04.10.2021 № 488.

У таблиці 3 висновку судової експертизи з п. 29 до п. 39 включені недопустимі показники в частині планових значень 0,0 тис. грн, що не мають відношення до таблиці 3.5.15 «Сума недофінансування фактичних витрат порівняно з розрахунковими витратами у тарифах на відпуск електричної енергії у січні-червні 2019 року» акту планової перевірки.

Судовий експерт вказав «планові витрати на органічне паливо» за січень-червень 2019 року у розмірі 81980,50 грн, виходячи із запланованих у І півріччі обсягу відпуску електричної енергії, питомих витрат умовного палива при виробництві електричної енергії у січні-квітні 2019 року та плановій ціні палива у зазначений період, тоді як у таблиці 3.5.2 акту планової перевірки від 04.10.2022 № 488 такий показник обрахований шляхом приведення річного планового показника до піврічного значення з урахуванням запровадження з 01.07.2019 конкурентного ринку електричної енергії в Україні, та, відповідно, відсутності подальшої дії встановленого тарифу на відпуск електричної енергії.

Позивач у відзиві зазначає про правомірність рішень судів попередніх інстанцій з огляду на те, що Ліцензійні умови з виробництва електричної енергії № 309 від 22.03.2017 та від 27.12.2017 № 1467, що затверджені постановами НКРЕКП та є обов`язковими для виконання ліцензіатами, не містять обов`язку щодо розроблення та подачі на затвердження Інвестиційної програми. Порядок формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, та когенераційних установках, що затверджено постановою НКРЕКП від 15.10.2015 № 2585 (далі - Порядок № 2585) також не містить обов`язку щодо затвердження інвестиційної програми ліцензіатом, в ньому закріплено право на її розроблення та затвердження, з дотриманням відповідних умов.

Порядок № 2585, як зазначає відповідач, розповсюджується на суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, але має використовуватися цими суб`єктами під час процесу затвердження інвестиційних програм, що для ліцензіатів з виробництва електричної енергії є правом.

АТ «Одеська ТЕЦ» не могла складати та подавати на затвердження Інвестиційну програму, оскільки були відсутні роботи, які б були капітальними вкладеннями та інвестиціями; відсутні роботи, направлені на модернізацію, реконструкцію, створення нових фондів.

Визнавши висновок експертизи № 22-6080/6081 недопустимим доказом в справі, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції у відповідній частині та ухвалив нове рішення на підставі інших, допустимих доказів. Тобто суд апеляційної інстанції не встановлював обставини справи на підставі недопустимих доказів.

V. Позиція Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголосив, що правовий статус та повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визначаються Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII), що застосовується у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.

Так, відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

- нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

- ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

- формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

- державного контролю та застосування заходів впливу;

- використання інших засобів, передбачених законом.

Пунктом 2 частини 2 статті 17 Закону встановлено, що Регулятор має право вимагати від операторів систем передачі та розподілу електричної енергії або операторів газотранспортної та газорозподільних систем за необхідності змінювати умови і положення, у тому числі, тарифи або методики, з метою забезпечення їх пропорційності і застосовування на недискримінаційній основі.

Відповідно до пунктів 6 та 7 частини 4 статті 19 Закону № 1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом та за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

З цих підстав Верховний Суд дійшов висновку, що у разі встановлення під час перевірки чи моніторингу порушень з боку ліцензіата, Регулятор наділений повноваженнями або приймати рішення щодо зміни тарифу, або вносити зміни до існуючих інвестиційних програм.

Частиною 2 статті 22 Закону № 1540-VIII передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

- застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

- накладення штрафу;

- зупинення дії ліцензії;

- анулювання ліцензії.

Водночас Верховний Суд погодився з аргументами відповідача про те, що Порядок розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.12.2012 № 630, втратив чинність 03.11.2020, а Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджений, постановою НКРЕКП 24.03.2016 № 377, - 05.07.2019. Тому суди попередніх інстанцій застосували до справи нерелевантні висновки, висловлені у постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 826/14481/17.

Разом з тим, в пункті 44 постанови Верховного Суду від 14 травня 2025 року зазначено, що Суд відхиляє покликання відповідача на приписи Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 № 308, адже постанова НКРЕКП від 27.10.2021 № 1872 не містить посилань на порушення позивачем Ліцензійних умов № 308.

В пункті 45 цієї постанови зазначено, що у відповідача відсутні повноваження зобов`язувати надавати вказівки щодо формування інвестиційної програми. Також Суд не вбачає підстав для докладної оцінки аргументів щодо проведення експертизи, встановлених відповідачем порушень, адже предметом спору є саме підпункт 1 пункту 2 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 27.10.2021 № 1872 "Про накладання штрафу на АТ "Одеська ТЕЦ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання", яким АТ "Одеська ТЕЦ" зобов`язана урахувати в інвестиційній програмі на 2022 рік статтю додатково отриманий дохід за результатом діяльності у І півріччі 2019 року без додаткових джерел фінансування на загальну суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії в розмірі 5570,42 тис. грн (без ПДВ).

Проте з висновками Верховного Суду, сформованими в пунктах 44, 45 постанови від 14 травня 2025 року, та відповідно висновком суду за результатами розгляду справи не згоден, з огляду на таке.

Ключовою правовою проблемою у справі є наявність або відсутність повноважень у відповідача приймати рішення, яке є предметом спору.

Відповідь на це питання залежить від змісту та підстав, які послугували для прийняття цього рішення, а також повноважень відповідача щодо регулювання таких правовідносин.

Водночас згідно із статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Своєю чергою, норми статті 341 КАС України при касаційному перегляді застосовуються, зокрема, з урахуванням приписів частини 2 статті 353 КАС України, згідно з якою підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо зокрема суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, а також якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Так, одним з ключових доводів касаційної скарги є неналежна оцінка судами висновку експерта № 22-6080/6081 від 02.05.2023.

Зокрема, скаржник зазначає таке:

«у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 суд зазначає, що «Підсумувавши наведене, колегія суддів дійшла висновку про недопустимість висновку експерта № 22-6080/6081 від 02.05.2023 як доказу у справі у розумінні статі 74 КАС України...

Вирішуючи питання щодо можливості урахування дослідницької частині висновку експерта № 22-6080/608 від 02.05.2023, колегія суддів вважає за необхідним зазначити, що вказані розрахунки експерта стосуються дослідження питань щодо отриманого/ недоотриманого доходу від здійснення позивачем ліцензійної діяльності за спірний період, отже вказані висновки не можливо ігнорувати як письмовий доказ на підтвердження доводів позивача.».

Отже, фактично скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції визнав недопустимим висновок експерта № 22-6080/6081 від 02.05.2023 в цілому, водночас врахував дослідницьку частину цього висновку.

Проте в пункті 45 постанови від 14 травня 2025 зазначено, що суд не вбачає підстав для докладної оцінки аргументів щодо проведення експертизи, встановлених відповідачем порушень, адже предметом спору є саме підпункт 1 пункту 2 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 27.10.2021 № 1872.

Вважаю, що правова оцінка висновку експерта № 22-6080/6081 від 02.05.2023, а також оцінка змісту акта перевірки були необхідними, оскільки вони, зокрема, мають містити дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності, документів про економічну діяльність підприємств і організацій, фінансово-кредитних операцій, зазначених ліцензіатом у відповідних формах звітності, зокрема, їх наявність та достовірність.

Вважаю, що такі дослідження мають суттєве значення для оцінки показників ліцензованої діяльності, якою займається позивач, оскільки така діяльність пов`язана, зокрема, із тарифами, їх структурою та безпосередньо впливає на визначення змісту правовідносин, яким необхідно було надати правову оцінку.

Також звертаю увагу, що Суд визнав за відповідачем право на державне регулювання діяльності позивача, зокрема, шляхом нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом, - ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, а також здійснювати контроль за такою діяльності та застосовувати заходи впливу, зокрема, шляхом накладання штрафу.

Проте, на мою думку, не застосував ці висновки в повній мірі.

Так, згідно із пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Водночас пунктом 11 частини першої статті 17 Закону передбачено, що НКРЕКП контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов.

Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов. Додатком 25 до зазначеного Порядку є Методика визначення сум додатково отриманого або недоотриманого доходу (суми економії/перевитрати коштів) суб`єктами господарювання з виробництва електричної та (або) теплової енергії від здійснення ліцензованої діяльності (далі - Методика).

Із покликанням на вимоги Методики, уповноваженими особами відповідача під час перевірки встановлено надлишково отриманий дохід АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» за результатом діяльності у І півріччі 2019 року в розмірі 5 570,42 тис. грн (без ПДВ).

Питання щодо об`єктивного визначення цієї суми, правомірності отримання такого доходу, внаслідок ймовірного невиконання позивачем робіт з капітального ремонту, які своєю чергою були закладені в структуру тарифу та відповідної інвестиційної програми були ключовими в цій справі.

Проте в постанові Верховного Суду від 14 травня 2025 року відсутні відповіді на ці питання внаслідок, на моє переконання, невірного визначення повноважень позивача та походження сум «додаткового доходу».

Отже, на мою думку, Верховний Суд, мав виконати вимоги статті 341, частини 2 статті 353 КАС України, а також врахувати предмет спору та повноваження відповідача щодо регулювання цього предмету.

Водночас вважаю, що в межах окремої думки позбавлений можливості надати відповіді на зазначені ключові питання.

Суддя С. М. Чиркін

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення21.05.2025
Оприлюднено23.05.2025
Номер документу127520579
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності

Судовий реєстр по справі —420/6019/22

Окрема думка від 21.05.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 21.05.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Постанова від 14.05.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 04.04.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 25.03.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 12.03.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 27.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 22.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Постанова від 28.11.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шляхтицький О.І.

Постанова від 28.11.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шляхтицький О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні