Ухвала

від 21.05.2025 по справі 754/7583/25

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-з/754/57/25

Справа № 754/7583/25

У Х В А Л А

Іменем України

про відмову у забезпеченні позову

21 травня 2025 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. розглянув без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Клінт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грасса Груп"

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3", Київську міську раду, Обслуговуючий кооператив "Житловий комплекс "Перспектива"

про визнання майнового права на об`єкт незавершеного будівництва.

УСТАНОВИВ:

08 травня 2025 року Позивач надіслав до Суду позовну заяву, в якій просить визнати за ним майнові права на об`єкт нерухомості, розташований в об?єкті капітального (незавершеного) будівництва за будівельною адресою АДРЕСА_1 , однокімнатну квартиру N? 217 загальною площею 37,12 м2 , що знаходиться на 21 (двадцять першому) поверсі у 3 секції 25 поверхового будинку житлового комплексу "Перспектива", на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031, яка є комунальною власністю територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради і перебуває у оренді (строковому платному користуванні) товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" та обслуговуючого кооператива "Житлового комплексу "Перспектива"".

Позов подано на захист майнових прав і мотивований тим, що ОСОБА_1 сплатив ТОВ "Київмонтажбуд" кошти у розмірі 482 560,00 грн, що складає 100 % вартості майнових прав об`єкта нерухомості, на виконання договору №КМБ/03/286 купівлі продажу майнових прав від 11 березня 2017 року, що був укладений між ТОВ "Глобал строй-3", ТОВ "Київмонтажбуд" та ОСОБА_1 . Надалі ТОВ "Євро-Клінт" було замінено на підставі ТОВ "Грасса Груп" на підставі додаткової угоди про заміну сторони у зобов`язанні до купівлі продажу майнових прав.

Проте Продавець не передав квартиру до 4 кварталу 2017 року, а Замовник будівництва не забезпечив введення будинку в експлуатацію. Будівництво припинено, скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

Позивач вважає, що існує реальна загроза на отримання майнових та оформлення права власності.

21 травня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, залучив до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3", Київську міську раду, Обслуговуючий кооператив "Житловий комплекс "Перспектива" як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Позивач разом з позовною заявою подав заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- накласти арешт на об`єкт нерухомості житлового комплексу "Перспектива" розташований в об?єкті капітального (незавершеного) будівництва, що здійснюється на земельній ділянці за будівельною адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:62:096:0031, яка є комунальною власністю територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради і перебуває у оренді (строковому платному користуванні) товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" і обслуговуючого кооператива "Житлового комплексу "Перспектива", характеристиками: 3 секція 25 поверхового будинку житлового комплексу "Перспектива", поверх 21, квартира N? 217, кількість кімнат-1, загальна площа 37,12 м*, вартість 482 560,00 грн;

- заборонити відповідачам вчиняти дії на відчуження третім особам майнових прав на однокімнатну квартиру № 217, загальною площею 37,12 м*, на 21 поверсі, у 3 секції 25 поверхового будинку житлового комплексу "Перспектива" , вартістю 482 560,00 грн, за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031, яка є комунальною власністю територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради і перебуває у оренді (строковому платному користуванні) Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" та Обслуговуючого кооператива "Житлового комплексу "Перспектива" дією внесення інформації до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна.

В обґрунтування заяви Позивач вказує на триваючий період будівництва будинку АДРЕСА_1 , відсутності його у списку осіб на майно, яке було придбане покупцями житла (інвесторами) у забудовника, який здійснював будівництво ЖК "Перспектива", що складають треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3", Обслуговуючий кооператив "Житловий комплекс "Перспектива", тому є всі підстави вважати, що відповідачі або треті особи зможуть у будь-який спосіб відчужити майно, що може реально призвести до ускладнення виконання рішення та взагалі позбавить позивача можливості у разі задоволення отримати майно- однокімнатну квартиру.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, виснував, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК України).

Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Арешт майна, як спосіб забезпечення позову, передбачає накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21, Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 504/3408/22).

Арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним (див. постанову Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2024 року в справі № 567/459/23).

За висновком Великої Палати Верховного Суду ключовим є встановлення судом:

1) наявності спору між сторонами;

2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та

4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (пункт 47 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23)).

Ураховуючи вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду, Суд не вбачає достатніх підстав для накладення арешту, про який зазначає Позивач у своїй заяві, оскільки не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Хоча Позивач і стверджує про ризик, що Відповідачі у справі можуть вчиняють дії чи мають намір щодо відчуження майнових прав, які є предметом спору, на користь інших осіб, жодних конкретних доказів на підтвердження таких дій або намірів не надано. Водночас, посилання Позивача на невключення його у списки, які складаються третіми особами, не можуть бути достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову заявленого до інщих осіб - відповідачів у справі.

Крім того, частина третя статті 150 ЦПК України визначає, що заходи забезпечення позову... мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) роз`яснено, що: "конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).

Вимога Позивача щодо накладення арешту на об`єкт нерухомості ЖК "Перспектива" не є співмірною з позовними вимогами про визнання майнових прав на об`єкт нерухомості, тобто предметом позовом є майбутній об`єкт нерухомості (те, що ще не існує як самостійний, зареєстрований об`єкт цивільних прав у розумінні ЦК України) Відсутні докази прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та/або реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна.

Арешт об`єкта житлової нерухомості (квартири), якого не існує, є неможливим і не відповідає вимогам чинного законодавства.

З цих підстав Суд відмовляє у задоволенні заяви.

Керуючись статтями 149, 150, 152, 153, 261 ЦПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ

У забезпеченні позову ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомості житлового комплексу " Перспектива " та заборону відповідачам вчиняти дії на відчуження третім особам майнових прав на однокімнатну квартиру - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту підписання суддею ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО