Рішення від 15.05.2025 по справі 444/1295/25

Справа № 444/1295/25

Провадження № 2/444/1042/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Просить суд визначити йому- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 3 (трьох) місяців із дня набрання рішенням суду законної сили, з підстав зазначених у позові.

Вважає, що його право підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок, просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Жовківської міськоїради Львівськогорайону Львівськоїобласті в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, зазначив, що при вирішенні справи покладається на думку суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Зазначив, що позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі, просить їх задоволити. Не заперечує щодо визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 3 (трьох) місяців із дня набрання рішенням суду законної сили.

А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача та відповідача, які не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Мокротин, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 18 червня 1996 року (а.с.10-11).

Його батьком є ОСОБА_4 , матір`ю ОСОБА_5 , що вбачається із свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_3 , яке видане 10 травня 1960 року Мокротинським сільським ЗАГС Львівської області, що видно з його копії (а.с.17).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , яке видане Мокротинською сільською радою Львівської області 09 липня 1982 року (а.с.18) вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в книзі реєстрації актів про народження 02 червня 1964 року було зроблено запис за № 7.

Його батьком є ОСОБА_4 , матір`ю- ОСОБА_5 .

Тобто, ОСОБА_2 є рідним братом позивача.

З свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, яке видане виконкомом Мокротинської сільскої ради 31 січня 1991 року згідно рішення виконкому Несторовської районної ради від 30 січня 1991 року № 24 та записаногов реєстровукнигу №1за реєстровим№ 241(а.с.19)вбачається, що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 на праві особистої власності.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 114408920, сформованого 19 лютого 2018 року державним реєстратором Жовківської районної державної адмінстарції Жовківського району Львівської області Дмитрієнко Наталією Тарасівною (а.с.20) вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,25 га., кадастровий номер 4622785900:01:001:0019, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, госоподарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

З витягуз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнопро реєстраціюправа власності№ 114077240,сформованого 15лютого 2018року державнимреєстратором Жовківськоїрайонної державноїадмінстарції Жовківськогорайону Львівськоїобласті ДмитрієнкоНаталією Тарасівною(а.с.21) вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,387 га, кадастровий номер 4622785900:01:001:0049, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

З державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 327762 від 24 жовтня 2012 року, який виданий управлінням Держкомзему у Жовківському районі Львівської області та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 462278591009106 (а.с.22) вбачається, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Жовківської райдержадміністрації № 195 від 22 березня 2011 року є власником земельної ділянки площею 0,5581 га у межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки 4622785900:05:000:0018. Земельна ділянка розташована на території Мокротинської сільської ради (за межами населеного пункту) Жовківського району Львівської області. Цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 326309 від 24 жовтня 2012 року, який виданий управлінням Держкомзему у Жовківському районі Львівської області та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 462278591009107 (а.с.23) вбачається, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Жовківської райдержадміністрації № 195 від 22 березня 2011 року є власником земельної ділянки площею 0,3028 га у межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки 4622785900:05:000:0099. Земельна ділянка розташована на території Мокротинської сільської ради (за межами населеного пункту) Жовківського району Львівської області. Цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Мати позивача, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 16 серпня 2021 року було складено відповідний актовий запис за № 108, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане 16 серпня 2021 року старостою сіл Мокротин, Відродження, Тернів, Копанка, Поляни Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (а.с.24).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

А тому, після смерті матері, ОСОБА_3 , відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на земельні ділянки, на будинок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Як зазначає позивач у позові, що за життя його мати, ОСОБА_3 казала, що належне їй майно має належати її синові, а позивача рідному братові, ОСОБА_2 , на його користь вона складе заповіт, а після її смерті він успадкує майно. Тому позивач, не задумувалася про спадкування майна після смерті матері, ОСОБА_3 , оскільки завжди вважав, що заповіт нею все-таки посвідчено в користь ОСОБА_2 та що він звертався за прийняттям спадщини після смерті їхньої матері, ОСОБА_3 . Лише в кінці лютого 2025 року він поцікавилася у брата, ОСОБА_2 , чи успадкував він майно після смерті їхньої матері, ОСОБА_3 . ОСОБА_2 , повідомив, що він не звертався до нотаріуса з питанням спадкування після смерті матері, заповіту від її імені в нього немає. Серед документів в будинку матері, ОСОБА_3 вони з братом знайшли заповіт.

Із змісту заповіту, який 22 лютого 2008 року посвідчено секретарем Мокротинської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстровано в реєстрі за № 120 (а.с.25) вбачається, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право заповіла синам ОСОБА_1 , тобто позивачу, та ОСОБА_2 , тобто його рідному братові, в рівних частинах.

Відповідно до даних Мокротинського старостинського округу Жовківської міської ради заповіт заповідачем не змінювався і не скасовувався, що підтверджується записом старости Мокротинського старостинського округу № 10 від 27 лютого 2025 року.

З довідки за № 97, яка 27 лютого 2025 року видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (а.с.26) вбачається, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Викладеним у довідці № 175, яка видана виконавчим комітетомЖовківської міськоїради Львівськогорайону Львівськоїобласті08 квітня 2025 року (а.с.27)стверджується, що ОСОБА_3 , на день смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 одна.

Звернувшись до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівни позивачу було повідомлено, що спадкова справа після смерті матері, ОСОБА_3 , не реєструвалася.

В той же час нотаріусом було роз`яснено в усному порядку, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_3 , так як він не звернувся в шестимісячний строк після її смерті із заявою про прийняття спадщини, а також не був зареєстрований та постійно не проживав разом із ОСОБА_3 за зареєстрованою адресою місця проживання матері: АДРЕСА_1 , на час смерті матері, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом встановлено, що осіб, які мали право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 немає.

Батько позивача, а чоловік ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що в Книзі реєстрації смертей 15 березня 2010 року було зроблено відповідний актовий запис за № 25, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , яке видане 15 березня 2010 року Дублянською міською радою Жовківського району Львівської області (а.с.28).

На позивача заяву за вхідним номером 51/01-16 від 03 квітня 2025 року (а.с.29) приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною було надано відповідь за вихідним № 54/01-16 від 03 квітня 2025 року (а.с.30) з якої вбачається, що для оформлення спадщини позивачу необхідно звернутися до суду для продовження терміну прийняття спадщини.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Позивач, ОСОБА_1 , а також інший спадкоємець за заповітом, ОСОБА_2 , не були зареєстровані разом із матір`ю, ОСОБА_3 , на день її смерті, оскільки позивач як і його брат - ОСОБА_2 були та є зареєстровані, проживають за адресою: АДРЕСА_3 .

Інший спадкоємець за заповітом, ОСОБА_2 , також пропустив строк для прийняття спадщини і як повідомив у заяві, йому відомо про зміст заповіту матері, ОСОБА_3 , з чого суд робить висновок, що він не претендує на спадщину та не заперечує проти спадкування повністю позивачем майна.

З листа приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівни від 15.05.2025 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 не заводилась.

Ч. 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46цього Кодексу).

Як наслідок, зважаючи на те, що позивач не був зареєстрований та постійно не проживав з матір`ю ОСОБА_3 , на час її смерті, за зареєстрованим місцем проживання матері, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , йому, як роз`яснено нотаріусом, необхідно було в шестимісячний строк після відкриття спадщини, тобто після смерті ОСОБА_3 звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак він цього не зробив.

Ч. 1 ст. 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як наслідок позивачу роз`яснено, що він пропустив строк для прийняття спадщини.

Водночас,відповідно доч.3ст.1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, яка є незмінною.

Відповідно до постанови Верховного Суду України № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у судовій справі № 315/765/14-ц викладено висновок, що необізнаність про існування заповіту не тотожна таким обставинам, як відсутність інформації про смерть спадкодавця або спадкову масу. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. З цих міркувань було скасовано ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та ухвалу апеляційного суду про залишення без задоволення позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, який було обґрунтовано необізнаністю позивача про існування заповіту, складеного на його користь, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд аналогічно розглядає необізнаність особи про складення заповіту на її користь як поважну причину для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, керуючись передусім свободою заповіту як фундаментальним принципом спадкового парова (постанова Верховного Суду від 2 вересня 2020 року, судова справа № 288/1856/18, провадження № 61-3987св20; постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року, судова справа № 656/219/18, провадження № 61-48669св18;постанова Верховного Суду від 20 лютого 2019 року, судова справа № 694/1179/17, провадження № 61-40757св18).

Суд приходить до висновку, що в позивача є поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки він не знав про наявність заповіту від імені матері, ОСОБА_3 , складеного нею в його користь до лютого 2025 року.

Крім того суд враховує, що в позивача були значні проблеми із здоров`ям, він є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок загального захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серії НОМЕР_7 , яке видане 20 грудня 2017 року Пенсійним фондом України (а.с.31).

Суд вважає, що наведені позивачем обставини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними.

Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 3 (трьох) місяців із дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15 травня 2025 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.