Постанова

від 20.10.2010 по справі 2а-3378/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "20" жовтня 2010 р.                                                      Справа № 2a-3378/10/0970

 м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

Судді Боброва Ю.О.

при секретарі  Кривун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі

до відповідача:   Приватного малого підприємства "Ді-Марк"

про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника в сумі 904,22 грн., -

в с т а н о в и в:

          28.09.2010 року державна податкова інспекція в Надвірнянському районі звернулася з адміністративним позовом до приватного малого підприємства "Ді-Марк"  про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 904,22 грн.  Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень та червень 2010 року.

          Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі їх уповноваженого представника, вказав, що позовні вимоги підтримує повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень, повторно в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності сторін.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач узгодив зобов’язання по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень та червень 2010 року, подавши 28.01.2010 р. податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 р. (а.с. 13).

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю», із змінами та доповненнями, передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку,  визначеному цим Законом.

Згідно ст. 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов’язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.  

Відповідно до п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000року (надалі Закон) платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків ( п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону).

Згідно із п.п. 6.2.1 п. 6.2 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абз. 2          п.п. 6.2.2).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги від 06.05.2010 р. № 1/64 на суму 491,25 грн. і другої податкової вимоги від 07.06.2010 р. № 2/73 на суму 442,80 грн. та які отримані представником відповідача (а.с. 14).

08.07.2010 року до відповідача за несплату податкового боргу ДПІ у Надвірнянському районі прийнято рішення № 4 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, яке отримане представником відповідача (а.с. 12).

Відповідно до п.п. 3.1.1. ст. З вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду. Активами платника податків в розумінні п.п. 1.7 ст.1 вказаного Закону є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.7. ст. 1 Закону).

Податкове зобов’язання - це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів та державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг –податкове зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Податковий борг приватного малого підприємства "Ді-Марк" підтверджується довідкою про стан розрахунків перед бюджетом, іншими матеріалами справи (а.с. 11).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень та червень 2010 року становить  904,22 грн. Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

         Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів приватного малого підприємства "Ді-Марк" (ідент. код ЄДРПОУ 30801406) в доход бюджету 904 (дев’ятсот чотири) гривні 22 коп. податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                  Бобров Ю.О.

Постанова в повному обсязі складена 25.10.2010 року.