Рішення

від 21.05.2025 по справі 461/2685/25

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №461/2685/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

21 травня 2025 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Старовецька С.І.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» (код ЄДРПОУ: 39409610) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «ФК «Інновація» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 28.12.2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір з фізичною особою № 014/3530/3/08790, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 40 000,00 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 27.12.2017 року та сплатою 13,5% річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором 28.12.2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 014/3530/3/08790/1, посвідчений 28.12.2007 року Сиротяком Ю.Р., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 5608, згідно якого ОСОБА_2 передав в іпотеку «ВАТ «Ерсте Банк» квартирку АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором 28.12.2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір поруки № 014/3530/3/08790/1 згідно якого ОСОБА_3 зобов`язалась нести в повному обсязі солідарну відповідальність за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за Кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором 28.12.2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 укладено договір поруки № 014/3530/3/08790/2 (надалі «Договір поруки-2»), згідно якого ОСОБА_4 зобов`язався нести в повному обсязі солідарну відповідальність за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за Кредитним договором.

ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» є правонаступником ВАТ «Ерсте Банк» за Кредитним договором та Договором поруки-1 і Договором поруки-2.

З огляду на те, що позичальник ОСОБА_2 належним чином не виконував своїх зобов`язань за Кредитним договором, первісний кредитор ВАТ «Ерсте Банк» звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом з позичальника - ОСОБА_2 та поручителів - ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13.05.2020 року у справі № 2- 2126/10 про стягнення заборгованості за Кредитним договором підтверджено наявність грошового зобов`язання позичальника - ОСОБА_2 перед ВАТ «Ерсте Банк» та його порушення.

В ході примусового виконання вищезазначеного рішення суду щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, стягувачами були отримані грошові кошти у загальному розмірі 338 235,12 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» Вих. № 02/04-01 від 02.04.2025 року, до якого додаються довідка попереднього стягувача - ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП», виписки по рахунку та платіжні інструкції щодо зарахування грошових коштів на рахунок стягувача - ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ». Відповідно до вищезазначеного розрахунку заборгованості станом на 20.01.2022 року існувала непогашена заборгованість за Кредитним договором в розмірі 2 581,13 грн.

20.01.2022 року ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» в позасудовому порядку звернуло стягнення на Предмет іпотеки відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» шляхом укладання з ТОВ «ВЕСТПАЛЬМ» договору купівлі-продажу Предмету іпотеки, посвідченого 20.01.2022 року Тверською І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 11, внаслідок чого, отримані грошові кошти за договором купівлі-продажу Предмета іпотеки, були направлені на повне погашення заборгованості за Кредитним договором, у зв`язку з чим 20.01.2022 року відбулося повне погашення заборгованості позичальника за Кредитним договором.

Позивач вказує, що з ухваленням Галицьким районним судом м. Львова 13.05.2020 року рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 заборгованості за Кредитним договором в розмірі 340 816,25 грн. на користь ПАТ «Ерсте Банк», зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість за Кредитним договором не припинилося та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання 20.01.2022 року.

Відтак ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» як кредитор має право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення до 20 січня 2022 року.

В межах заявлених ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» вимог, період за який може бути стягнуто 3% річних та інфляційні втрати становить з 02.04.2017 року по 20.01.2022 року.

Позивач надає розрахунки, згідно яких розмір 3% річних за період з 02.04.2017 року по 20.01.2022 року становить: 26 258,11 грн.; сума інфляційних втрат за період з 02.04.2017 року по 20.01.2022 року становить: 74 463,22 грн.

Отже, з урахуванням вищезазначеного розрахунку, загальна сума заборгованості відповідачів перед ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» за 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та нарахованими на заборгованість інфляційними втратами за період з 02.04.2017 року по 20.01.2022 року становить: 26 258,11 грн. + 74 463,22 грн. = 100 721,33 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачів.

Ухвалою від 07 квітня 2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Представник позивача Грєкова Л.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1ст. 223 ЦПК Українисуд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Водночас, суд врахував, що відповідно до ч. 2ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Суду також не подано будь-яких інших доказів, які доводять об`єктивну неможливість відповідачів прибути у судове засідання, прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв`язку, а також неможливість забезпечити участь у судовому засіданні уповноваженого представника.

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, а тому суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті з ухваленням заочного рішення.

При цьому суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКвстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положеньст. 16 ЦК Україниособа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 28.12.2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір з фізичною особою № 014/3530/3/08790, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 40 000,00 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 27.12.2017 року та сплатою 13,5% річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором 28.12.2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 014/3530/3/08790/1, посвідчений 28.12.2007 року Сиротяком Ю.Р., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 5608, згідно якого ОСОБА_2 передав в іпотеку «ВАТ «Ерсте Банк» квартирку АДРЕСА_1 .

Окрім уього, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором 28.12.2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір поруки № 014/3530/3/08790/1, згідно якого ОСОБА_3 зобов`язалась нести в повному обсязі солідарну відповідальність за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за Кредитним договором.

Також з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором 28.12.2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 укладено договір поруки № 014/3530/3/08790/2, згідно якого ОСОБА_4 зобов`язався нести в повному обсязі солідарну відповідальність за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за Кредитним договором.

Вищевказані обставини встановлені рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13.05.2020 року у справі № 2-2126/10, яке набрало законної сили 23.11.2010 року, та яким, у зв`язку з невиконанням умов Кредитного договору, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 заборгованість по Кредитному договору в розмірі 340 816,25 грн. та 1 700,00 судового збору, 120,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу на користь ПАТ «Ерсте Банк» (найменування ВАТ «Ерсте Банк» було змінено на ПАТ «Ерсте Банк»).

26.01.2011 року Галицьким районним судом м. Львова видані відповідні виконавчі листи № 2-2126/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 заборгованості по Кредитному договору в розмірі 340 816,25 гривень та 1 700,00 судового збору, 120,00 грн витрат на ІТЗ судового процесу на користь ПАТ «Ерсте Банк».

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.12.2014 року у справі № 461/14730/14-ц, якою встановлені обставини відступлення ПАТ «ФІДОБАНК» (правонаступника ПАТ «Ерсте Банк») права вимоги за Кредитним договором, Договором поруки-1, Договором поруки-2 на користь ТОВ «ФК «ГЛОБАЛ ФІНАНС» та укладання між ними договору про відступлення права вимоги № 4 від 30.05.2014 року, замінено сторону у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів № 2-2126/10, виданих 26.01.2011 року Галицьким районним судом м. Львова, з стягувача ПАТ «Ерсте Банк» на стягувача ТОВ «ФК «ГЛОБАЛ ФІНАНС».

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22.09.2015 року у справі № 461/9192/15-ц внаслідок відступлення ТОВ «ФК «ГЛОБАЛ ФІНАНС» прав вимоги за Кредитним договором, Договором поруки-1, Договором поруки-2 на користь ТОВ «ФІНАНС ТРПСТ ГРУП» та укладання між ними договору про відступлення права вимоги (факторингу) № 59 від 30.04.2015 року, замінено сторону у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів № 2-2126/10, виданих 26.01.2011 року Галицьким районним судом м. Львова, з стягувача ТОВ «ФК «ГЛОБАЛ ФІНАНС» на стягувача ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП».

Постановами про відкриття виконавчого провадження від 13.06.2016 року головним державним виконавцем Галицького відділу ДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області Левко Л.Р. на підставі виконавчих листів № 2-2126/10, виданих 26.01.2011 року Галицьким районним судом м. Львова, відкриті виконавчі провадження: ВП № 51415791 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» 342 636,25 грн. боргу, ВП № 51415962 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» 342 636,25 грн. боргу, ВП № 51416103 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» 342 636,25 грн. боргу.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.04.2017 року у справі № 461/1886/17 внаслідок відступлення ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» прав вимоги за Кредитним договором, Договором поруки-1, Договором поруки-2 на користь ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» та укладання між ними договору про відступлення права вимоги (факторингу) № 46 від 09.02.2017 року, замінено сторону у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів № 2-2126/10, виданих 26.01.2011 року Галицьким районним судом м. Львова, з стягувача ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» на стягувача ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ».

Постановами про заміну сторони виконавчого провадження від 18.03.2020 року головним державним виконавцем Галицького відділу ДВС у м. Львові ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) Левко Л.Р. замінено стягувача у виконавчих провадженнях: ВП № 51415791, ВП № 51415962, ВП №51416103 з ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» на ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ».

Відтак, ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» є правонаступником ВАТ «Ерсте Банк» за Кредитним договором та Договором поруки-1 і Договором поруки-2.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71«Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто в ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц. Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018року у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст. 1050 ЦК України.

Разом з тим, права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки позичальник ОСОБА_2 належним чином не виконував своїх зобов`язань за Кредитним договором, первісний кредитор ВАТ «Ерсте Банк» звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом з позичальника - ОСОБА_2 та поручителів - ОСОБА_4 і ОСОБА_3

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13.05.2020 року у справі № 2- 2126/10 про стягнення заборгованості за Кредитним договором підтверджено наявність грошового зобов`язання позичальника - ОСОБА_2 перед ВАТ «Ерсте Банк» та його порушення.

В ході примусового виконання вищезазначеного рішення суду щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, стягувачами були отримані грошові кошти у загальному розмірі 338 235,12 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» Вих. № 02/04-01 від 02.04.2025 року, до якого додано довідку попереднього стягувача - ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП», виписки по рахунку та платіжні інструкції щодо зарахування грошових коштів на рахунок стягувача - ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ».

Відповідно до вищезазначеного розрахунку заборгованості, станом на 20.01.2022 року існувала непогашена заборгованість за Кредитним договором в розмірі 2 581,13 грн. 20.01.2022 року ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» в позасудовому порядку звернуло стягнення на Предмет іпотеки відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» шляхом укладання з ТОВ «ВЕСТПАЛЬМ» договору купівлі-продажу Предмету іпотеки, посвідченого 20.01.2022 року Тверською І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 11, внаслідок чого отримані грошові кошти за договором купівлі-продажу Предмета іпотеки, були направлені на повне погашення заборгованості за Кредитним договором, у зв`язку з чим 20.01.2022 року відбулося повне погашення заборгованості позичальника за Кредитним договором.

Правовий аналіз положень ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за весь час прострочення.

Вказана позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три відсотки річних від простроченої суми.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 року у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Таким чином, з ухваленням Галицьким районним судом м. Львова 13.05.2020 року рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 заборгованості за Кредитним договором в розмірі 340 816,25 грн. на користь ПАТ «Ерсте Банк», зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість за Кредитним договором не припинилося та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання 20.01.2022 року (дата позасудового врегулювання, внаслідок якого отримані грошові кошти були направлені на повне погашення заборгованості за Кредитним договором).

Відтак, ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» як кредитор має право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення до 20 січня 2022 року.

Разом з тим главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), а тому 20 січня 2022 року (дата остаточного погашення заборгованості, стягнутої за судовим рішенням) і є датою, коли зобов`язання відповідачів перед ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» за Кредитним договором припинилося в силу положень ст. 599 ЦК України.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення, ув`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц вказала на те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» пред`явило даний позов 03.04.2025 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARA-CoV-2» карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) був встановлений в Україні з 12.03.2020 року.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12 такого змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» від 16.06.2020 року № 691-ІХ, який набрав чинності 04.07.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 15 такого змісту: «15. разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».

Отже, на період дії карантину, законодавець звільнив позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення платежів за кредитами (позиками), однак не звільнив від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення про позовну давність та щодо її продовження на строк дії карантину.

Тобто, строки давності щодо вимог про стягнення сум за ст. 625 ЦК України, які не спливли на момент набрання чинності Законом № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020 року, продовжуються на строк дії такого карантину. Такі висновки щодо застосування Закону № 540-ІХ викладені в п. 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 року у справі № 910/18489/20, а також в постановах Верховного Суду від 07.09.2022 року у справі № 679/1136/21, від 16.11.2023 року у справі № 487/1342/21, від 20.04.2023 року у справі № 728/1765/21.

Отже, на момент набрання чинності Законом № 540-ІХ (02.04.2020 року) прострочені з 02.04.2017 року платежі за кредитом перебувають у межах продовженої Законом № 540-ІХ позовної давності, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 02.04.2017 року.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, в подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено. Дані обставини є загальновідомими та доказуванню не підлягають.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-ІХ, який набрав чинності 17.03.2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Закон № 2120-ІХ виключив можливість нарахування сум за ст. 625 ЦК України з 24.02.2022 року, однак не змінив положення пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 540-ІХ щодо продовження строку давності, зокрема за вимогами про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних, нарахованих до 24.02.2022 року, на період дії карантину.

Постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено вказаний карантин з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року.

Запровадження на всій території карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених ст. 257 ЦК України, вирішувати питання поважності пропуску такого строку не потрібно.

Отже, ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ», звертаючись до суду 03.04.2025 року, з вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 02.04.2017 року до 20.01.2022 року дотрималось строків давності, які продовжувалися відповідно до Закону № 540-ІХ. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.09.2024 року у справі № 206/2984/23.

Відтак, в межах заявлених ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» вимог, період за який може бути стягнуто 3% річних та інфляційні втрати, становить з 02.04.2017 року по 20.01.2022 року.

Розмір 3% річних розраховується за формулою: [Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році], де: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] 3% відповідно до ст. 625 ЦК України; [Кількість днів] різниця між датою закінчення розрахунку та датою початку розрахунку; [Кількість днів у році] кількість днів у календарному році.

Розрахунок 3% річних наведений у розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» Вих. № 02/04-01 від 02.04.2025 року, відповідно до якого розмір 3% річних за період з 02.04.2017 року по 20.01.2022 року становить: 26 258,11 грн.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2011 року у справі № 23/466 та листу Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 року № 62- 97р. сума боргу з урахуванням індексу інфляції розраховується, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012, сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Інфляційні втрати розраховуються за формулою: [Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу], де: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Сукупний індекс інфляції] добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Розрахунок інфляційних втрат наведений у розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» Вих. № 02/04-01 від 02.04.2025 року, відповідно до якого, сума інфляційних втрат за період з 02.04.2017 року по 20.01.2022 року становить: 74 463,22 грн.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених розрахунків, матеріалами справи встановлено, що загальна сума заборгованості відповідачів перед ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» за 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та нарахованими на заборгованість інфляційними втратами за період з 02.04.2017 року по 20.01.2022 року становить: 26 258,11 грн. + 74 463,22 грн. = 100 721,33 грн.

Надаючи оцінку долученим до матеріалів справи доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно у відповідачів наявна заборгованість перед ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» за 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та нарахованими на заборгованість інфляційними втратами.

Дані обставини справи стверджуються матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об`єктивності.

Відповідачі не надали жодного альтернативного розрахунку заборгованості чи доказів відсутності такої.

Таким чином, відповідачі в судове засідання не з`явилися та не представили суду жодних доказів на спростування вимог позивача.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження під час розгляду справи, а тому підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.2,10, 12, 141,247, 258, 259,263-265, 274-279,280-282 ЦПК України,

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» заборгованість за грошовим зобов`язанням за період з 02.04.2017 року по 20.01.2022 року в сумі 100 721,33 грн. (сто тисяч сімсот двадцять одна грн. 33 коп.), що складається з 3% річних від простроченої суми 26 258,11 грн. та інфляційних втрат 74 463,22 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» судовий збір у розмірі 3028,00 гривень, тобто по 1009,34 грн з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.Р.Волоско