Постанова

від 29.04.2010 по справі 2а-16551/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-16551/09/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 29 квітня 2010 року             12:38           № 2а-16551/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Білову М.В.,

за участю представника позивача –Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі –ДПІ у Оболонському районі м. Києва) –Козак В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ДПІ у Оболонському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деколіт" (далі –ТОВ "Деколіт", Товариство) про стягнення податкового боргу у розмірі 9714,18 грн.,

в с т а н о в и в:

У грудні 2009 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути із ТОВ "Деколіт" 9714,18 грн. податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 13 січня 2009 року № 0000631502/0, від 01 липня 2009 року № 0013991502/0 з урахуванням несплаченого узгодженого податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві. Просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку представників до судового засідання не забезпечив, хоча неодноразово повідомлявся судом час та місце розгляду справи.

Суд уважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутності представників відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити. При цьому суд виходить із такого.

Судом встановлено, що ТОВ "Деколіт" зареєстровано Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 15 червня 2006 року за та взято на облік у ДПІ у Оболонському районі м. Києва, код 34427182.

За результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Деколіт»ДПІ у Оболонському районі м. Києва складено Акт від 12 листопада 2008 року № 4052, яким зафіксовано порушення Товариством  п.п. 5.3.1 п 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" (далі – Закон № 2181-ІІІ).

На підставі цього Акта прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2009 року № 0000631502/0, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 1426,74 грн., на підставі       пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ.

За результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, ДПІ у Оболонському районі м. Києва складено Акт від 25 травня 2009 року № 2102/15-215, яким зафіксовано порушення Товариством п.п. «а» п. 4.1.4 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ. –неподання податкових декларацій з податку на додану вартість з травня 2008 року по квітень 2009 року.

На підставі цього Акта прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2009 року № 0013991502/0, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 2040,00 грн., на підставі      п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ.

Вказані Акти направлялися відповідачу, однак поштові відправлення повернулися до податкового органу. У зв'язку з неможливістю вручити ТОВ "Деколіт" акти перевірок, ДПІ у Оболонському районі м. Києва складені відповідні акти від 13 січня 2009 року № 11, від 01 липня 2009 року №423-15-2.

У зв'язку з неможливістю вручити ТОВ "Деколіт" податкові повідомлення-рішення, останні, згідно вимог пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, були розміщені на дошці податкових оголошень, про що складено Акти від 02 березня 2009 року № 93/15-220, від 15 липня 2009 року №374/15-220.

Податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку оскаржені не були. Суми, зазначені у них, у встановлені законом строки сплачені не були.

Станом  на 04 червня 2008 року існував несплачений узгоджений податковий борг по податку на додатку на додану вартість, на виконання п.6.2. ст. 6 Закону № 2181-ІІІ відповідачу була вислана податкова вимога №1/2142 від 04 червня 2008 року на суму 6247,44 грн., яку відповідач отримав 13 червня 2008 року, що підтверджується підписом на поштовому повідомленні про вручення.

Сума заборгованості відповідачем погашена не була, у зв'язку з чим на його адресу позивачем було направлено другу податкову вимогу на суму 6247,44 грн., але конверт повернувся з відміткою пошти «за зазначеною адресою не знаходиться», на підставі чого позивачем було складено акт від 28 липня 2008 року №978 щодо незнаходження ТОВ «Деколіт» за юридичною (фактичною) адресою.

Так як борг у розмірі 9714,18 грн. виник після виставлення другої податкової вимоги, до якої включено суму консолідованого боргу і ця сума погашена не була, податкові вимоги на 3466,74 грн.         не виставлялись, оскільки направлення третьої податкової вимоги п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ                 не передбачено.

Станом на момент розгляду справи, доказів сплати відповідачем зазначеної податкової заборгованості у розмірі 9714,18 грн. суду не представлено.

Аналізуючи встановлені факти, суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем склалися з приводу примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон № 2181-ІІІ.

Відповідно до п. 1.2, п. 1.3 та п. 1.5 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання –зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) –податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; штрафна санкція (штраф) –це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи із забезпечення погашення податкового боргу у межах компетенції, встановленої законами.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органи стягнення), відповідно до пп. 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону № 2181-ІІІ є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до положень п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ податковий орган направляє платнику податків податкові вимоги у разі, коли останній не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181-ІІІ у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Функції державних податкових інспекцій в районах у містах визначені у ст. 10 Закону № 509-XII. Так, державні податкові інспекції в районах у містах забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства (п. 6); подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна (п. 11).

Згідно із п. 1.6 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ примусове стягнення –звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Активи платника податків –кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.7 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ).

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи всі наведені обставини у їх сукупності та керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 158–163, 167, 254 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Деколіт" (04080, м. Київ,                      вул. Новокостянтинівська, 4-а, код ЄДРПОУ 34427182) до Державного бюджету України                             (р/р 31113029700006, УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ в місті Києві, МФО 820019, код платежу 14010100, код ЗКПО 26077916) заборгованість у розмірі 9714,18 грн. (дев'ять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 18 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами встановленими ст.ст. 185–187 КАС. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно із ч. 1 ст. 254 КАС постанова, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова в повному обсязі виготовлена 12 травня 2010 року.

Суддя                                                                                                Д.А. Костенко