Рішення

від 21.05.2025 по справі 753/5663/25

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5663/25

провадження № 2-а/753/179/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Колесника О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району м. Києва про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району м. Києва про скасування постанови №891 від 11 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.03.2025 року відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №891, а саме що після перевірки його документів встановлено, що громадянин не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у зв`язку з чим, не дотримався вимог ч.1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", пп. 1 п. 1 додатка 2 "Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних" до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1487 від 30.12.2022 в частині не перебування на військовому обліку військовозобов`язаних за місцем проживання, тим самим не виконав свій військовий обов`язок, чим скоїв триваюче правопорушення в особливий період, передбачений ч.3 ст. 210 КУпАП.

11.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №891 по справі про адміністративне правопорушення за частиною три статті 210 КУпАП України та накладено позивача ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 грн.

Позивач вважає, що постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню, а встановлені у оскаржуваній постанові обставини, не відповідають дійсності, в зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року відкрито провадження у даній справі, розгляду якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань від позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

При цьому, відповідачем Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району м. Києва надійшов лист відповідно до якого останній вказує, що не є належним відповідачем у даній справі, оскільки Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району м. Києва надає соціальну допомогу без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2025 року відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №891, а саме що після перевірки його документів встановлено, що громадянин не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у зв`язку з чим, не дотримався вимог ч.1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", пп. 1 п. 1 додатка 2 "Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних" до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1487 від 30.12.2022 в частині не перебування на військовому обліку військовозобов`язаних за місцем проживання, тим самим не виконав свій військовий обов`язок, чим скоїв триваюче правопорушення в особливий період, передбачений ч.3 ст. 210 КУпАП.

11.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №891 по справі про адміністративне правопорушення за частиною три статті 210 КУпАП України та накладено позивача ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 грн.

Позивач в позовній заяві вказує, що постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню, а встановлені у оскаржуваній постанові обставини, не відповідають дійсності.

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

А відтак притягнення до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП відбувається саме територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, з тексту позову вбачається, що позивач звернувся з позовом до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району м. Києва, однак оскаржувана постанова прийнята начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частиною другою статті 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Статтею 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

У відповідності до частин першої, третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Зі змісту наведених положень процесуального законодавства випливає, що належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення.

Згідно матеріалів справи оскаржувану постанову винесено начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району м. Києва,

Відповідно, посадова особа Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району м. Києва не складала оскаржувану постанову та не має відношення до предмету спору, і ні у який спосіб не порушувала права позивача згідно описаних подій в позові, а відтак не може та не повинно відповідати за позовом при оскаржені постанови про адміністративне правопорушення винесеної іншою посадовою особою - начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тому належним відповідачем по даній справі має бути саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинний нести інший орган а не той, до якого пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Позивач після відкриття провадження у справі не звертався до суду з клопотанням про заміну відповідача або про залучення ІНФОРМАЦІЯ_1 як співвідповідача.

Таким чином, оскільки позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

В порядку ст.139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат по сплаті судового збору.

Керуючись стст. 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суддя

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району м. Києва про скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.