Постанова від 22.05.2025 по справі 915/388/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/388/25Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження, без виклику сторін апеляційну скаргу Захарової Юлії Вікторівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Ангел

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2025 (складено та підписано 21.03.2025, суддя Ільєва Л.М.)

по справі №915/388/25

за заявою Захарової Юлії Вікторівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Ангел

про забезпечення позову до подання позовної заяви

за участю інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи Товариства з обмеженою відповідальністю Малинка Плюс

ВСТАНОВИВ

Захарова Юлія Вікторівна в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Ангел звернулась до Господарського суду Миколаївської області з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви в якій просила суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю МАЛИНКА ПЛЮС вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у власність або у користування (у тому числі відчуження, перереєстрація, реєстрація, визнання права власності тощо) щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м. за адресою: пр-т Центральний (Леніна), 32/7, м. Миколаїв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 807731748101;

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м. за адресою: прт Центральний (Леніна), 32/7, м. Миколаїв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 807731748101.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2025 по справі №915/388/25 повернуто заяву ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий ангел про забезпечення позову до подання позовної заяви.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку з огляду на положення ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову до його подачі в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Ангел подана особою, наявність підстав для такого звернення у якої судом не встановлено.

Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Ангел з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2025 у справі № 915/388/25 і направити справу (заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви) для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду реальним обставинам справи, крім того, судом допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, з огляду на таке:

- суд першої інстанції не врахував того, що у даному випадку подана заявником заява повністю відповідає вимогам ст. 139 ГПК України, у зв`язку з чим у суду були відсутні підстави для її повернення на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України;

- приймаючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд фактично виклав висновки, які могли б бути зробленими лише під час розгляду позовної заяви по суті, зокрема щодо наявності виключних обставин, які б виправдовували звернення ОСОБА_1 як учасника Товариства до суду в його інтересах;

- суд першої інстанції фактично дослідив питання щодо можливості подання майбутнього позову, що є предметом розгляду при ухваленні рішення по суті, а не на стадії забезпечення позову;

- ухвалення такого рішення унеможливлює подальший судовий захист прав товариства, що суперечить праву на доступ до правосуддя;

- на переконання скаржниці, питання наявності виключних обставин в даному випадку, з огляду на складний характер спору, підлягає дослідженню судом на підставі поданих сторонами доказів, під час розгляду справи по суті, і не може вирішуватися ще до моменту звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою;

- питання проникнення за корпоративну завісу потребує детального аналізу обставин справи, який можливий лише на стадії розгляду позову, а не під час вирішення питання щодо забезпечення позову;

- вирішення судом питання щодо наявності виключних обставин для звернення до суду з позовом ще до подання відповідного позову, на переконання ОСОБА_1 , є передчасним та протиправним, оскільки фактично унеможливлює подальше звернення до суду за захистом порушених прав ТОВ ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ;

- Захаровою Ю.В. у заяві про забезпечення позову були викладені обставини виникнення спору (та подані відповідні докази), які переконливо свідчать про унікальність спору між сторонами та безумовну виключність обставин, які дозволяють звернення ОСОБА_1 як учасника ТОВ ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ до суду в інтересах Товариства;

- відтак, прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали перешкоджає подальшому провадженню у справі та навіть зверненню позивача за захистом свого порушеного права в цілому

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження по цій справі та визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, Захарова Юлія Вікторівна в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Ангел зазначила, що має намір звернутися у строк, встановлений ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МАЛИНКА ПЛЮС про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.12.2015 № 1104, укладеного ТОВ ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ з ТОВ МАЛИНКА ПЛЮС, а також про витребування з незаконного володіння ТОВ МАЛИНКА ПЛЮС на користь ТОВ ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ нерухомого майна: нежитлових приміщень кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м. за адресою: прт Центральний (Леніна), 32/7, м. Миколаїв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 807731748101.

Підставами звернення до суду, за твердженням заявника, є порушення прав ТОВ ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ внаслідок відчуження належного йому нерухомого майна за відсутності волевиявлення товариства:

1) обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024 у справі № 915/1490/23, яке в указаній частині залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 - незаконне відчуження корпоративних прав ОСОБА_1 , а саме, права власності на 50 % статутного капіталу ТОВ ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ, відомості про котре були виключені з ЄДРЮОФОП на підставі рішення суду, яке у подальшому скасоване;

2) те, що з моменту протиправного внесення до ЄДРЮОФОП запису, яким було виключено ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ, і до моменту відновлення корпоративних прав ОСОБА_1 (13.03.2025) іншою учасницею товариства, ОСОБА_2 , яка також є директором ТОВ ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ, здійснювалося одноособове управління товариством, зокрема, за відсутності кворуму та без повідомлення іншої учасниці товариства ОСОБА_1 та всупереч п.п. м), н) п. 10.4, п.п. 10.7, 10.8, 13.4 статуту товариства було недобросовісно відчужено нерухоме майно товариства, а у подальшому прийнято рішення про припинення ТОВ ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ.

Щодо обставин необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявником було зазначено, що наявність у ТОВ МАЛИНКА ПЛЮС правомочностей власника спірного нерухомого майна вказує на можливість у будь-який момент, у т.ч. під час розгляду справи судом, розпорядитись цим майном на користь третіх осіб, що ускладнить або навіть унеможливить повернення цього майна та відновлення порушених прав ТОВ ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ.

Відповідачем, за твердженням заявника, вчинялися дії з метою реалізації спірного нерухомого майна. Викладені обставини також встановлені ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.09.2023 у справі № 915/1490/23, якою було задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову. У подальшому, одразу після скасування ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2025 у справі № 915/1490/23 заходів забезпечення позову, в мережі Інтернет на загальнодоступному ресурсі для онлайн-оголошень було розміщене оголошення про реалізацію спірного об`єкта нерухомості.

Відтак, як вважає заявник, в даному випадку, як описано вище, наявні всі підстави припустити, що невжиття запропонованих заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду; більше того, невжиття заявлених заходів забезпечення позову з великою вірогідністю призведе до порушення вимог законодавства щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав ТОВ ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд пославшись на положення ст. 54 ГПК України та висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 по справі №904/4669/18, дійшов висновку, що положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. При цьому, на думку суду, у даному випадку відсутні виключні обставини, які б виправдовували звернення ОСОБА_1 як учасника Товариства до суду в його інтересах, зокрема, позбавлення Товариства можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дослідивши наявні матеріали справи, доводи оскаржуваної ухвали та апеляційної скарги, дійшла наступних висновків.

За приписами ст. 136 ГПК України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 138 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається, зокрема до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Згідно з ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У відповідності до ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (ч.7 ст. 140 ГПК України).

Як вже було вказано вище, місцевий господарський суд в обґрунтування підстав для повернення заяви про вжиття заходів забезпечення позову пославшись на приписи ст. 54 ГПК України зазначив про те, що така заява в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Ангел подана особою, наявність підстав для такого звернення у якої судом не встановлено.

Колегія суддів звертає увагу на те, що існують випадки, коли особа, чиє право чи безпосередній інтерес не порушені, має, однак, похідний інтерес, тобто інтерес, який є похідним від інтересу іншої особи, інтерес другого порядку - див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (провадження №12-25гс21, пункт 34).

Такий похідний інтерес може полягати, зокрема, у відновленні правового становища, яке існувало до порушення права іншої особи, або у захисті прав такої особи в інший належний спосіб.

За висновками Великої Палати Верховного Суду зазначений похідний інтерес задовольняється через різні правові інститути. Зокрема, до таких інститутів належить інститут так званого похідного позову. Відповідно до частин першої, другої статті 54 ГПК України власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою; у разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача.

Також за висновками Великої Палати Верховного Суду установлені законом випадки задоволення похідного інтересу осіб можуть містити прогалини, як і будь-яке законодавство. У таких випадках прогалини підлягають заповненню судом за аналогією закону або права. При цьому можливий предмет похідного позову та випадки його подання слід визначати з міркувань доцільності, розумності і справедливості, а також з погляду його корисності саме для особи, чиї права порушені, оскільки похідний позов подається на захист її прав (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц (провадження №12-13гс22, пункти 168, 169)).

В іншій справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що закон не передбачає повноваження єдиного учасника товариства або учасника з вирішальним контролем (тобто учасника, який володіє часткою у статутному капіталі товариства, яка дозволяє без врахування волі інших учасників ухвалювати рішення з питань діяльності товариства) звертатися з похідним позовом з будь-яким предметом від імені товариства на захист його прав (крім випадків, передбачених частинами першою, другою статті 54 ГПК України). Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вона не вбачає прогалини у цьому регулюванні, оскільки такий учасник здатен забезпечити призначення виконавчого органу, який сумлінно здійснюватиме свої повноваження, зокрема звертатиметься від імені товариства з позовами, які є необхідними для захисту прав товариства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (провадження № 12-13гс22, пункт 172)).

Разом з цим, у даній постанові, колегія суддів Верховного Суду вказала на необхідність врахування сучасного підходу до використання теорії «проникнення за корпоративну завісу», що сформувався в ЄСПЛ, за якого допускається проникнення за «корпоративну завісу» та звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства, але за виняткових обставин.

Зокрема у пункті 91 цієї постанови зазначила, якщо екстраполювати наведені висновки ЄСПЛ на національне законодавство, то Велика Палата Верховного Суду вважає, що такими винятковими обставинами можуть бути, наприклад, відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, наслідком чого є припинення повноважень органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припинення повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута, або запровадження тимчасової адміністрації чи оголошення про ліквідацію банку, в результаті чого припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту).

У пункті 152 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що відповідно до практики ЄСПЛ якщо встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або у випадку ліквідації - через її ліквідаторів, то звернення учасника (акціонера) компанії до суду розглядається як звернення самої компанії, а не як звернення такого учасника (акціонера) від власного імені.

З огляду на наведені висновки, за виняткових обставин, допускається проникнення за «корпоративну завісу» та звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства.

При цьому, висновки викладені у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц підтверджуються, що питання проникнення за корпоративну завісу потребує детального аналізу обставин справи.

Відтак, судова колегія вважає, що дослідження таких обставин та вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для «проникнення за корпоративну завісу», та відповідно, повноважень у особи на звернення з позовом в інтересах самого товариства, відноситься до розгляду справи по суті та розглядається (вирішується) саме на цій стадії судового процесу.

Однак, на переконання суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд передчасно, на стадії вирішення питання щодо розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, фактично розглянув спір по суті, оскільки встановив відсутність виключних обставин, які б виправдовували звернення ОСОБА_1 як учасника Товариства до суду в його інтересах.

А тому, колегія суддів погоджується із твердженням апелянта, що суд першої інстанції фактично дослідив питання щодо можливості подання майбутнього позову, що є предметом розгляду при ухваленні рішення по суті, а не на стадії забезпечення позову.

Судова колегія звертає увагу на те, що суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.12.2016 у справі "ТОВ "Фріда" проти України").

З огляду на таке, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про відсутність у заявника повноважень на звернення із відповідною заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, що призвело до безпідставного повернення такої заяви.

Колегія суддів також вважає помилковим посилання суду першої інстанції на висновки здійснені в постанові КГС ВС від 28.02.2019 у справі № 904/4669/18, з огляду на таке.

Так, у названій постанові суд касаційної інстанції дійшов висновку, що правове регулювання статті 54 ГПК України поширюється саме на випадки подання позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. Тобто на підставі наведеної процесуальної норми власник (учасник, акціонер) може звернутися до суду в інтересах юридичної особи саме із зазначеним позовом. З іншими позовами в інтересах юридичної особи власник (учасник, акціонер) може звернутися лише в разі наявності підстав, прямо передбачених відповідними законодавчими нормами. Оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, суд касаційної інстанції зазначив, що вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанції про повернення позовної заяви Компанії, поданої в інтересах Товариства, на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 ГПК України.

Втім, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що вказані висновки Верховного Суду були здійснені (передували), без врахування висновків, які були зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц.

Так, як вже було вказано вище, Велика Палата Верховного Суду визнала за можливе, за виняткових обставин, проникнення за «корпоративну завісу» та звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства.

Колегія суддів зазначає, що позови учасника товариства в інтересах останнього, предметом яких було визнання недійним правочинів вчинених самим товариством неодноразово розглядались судами, зокрема переглядались судом касаційної інстанції (постанови Верховного суду від 18.12.2024 по справі №916/379/23, від 24.09.2024 по справі №924/981/22).

Відтак, висновки викладені у постанові КГС ВС від 28.02.2019 у справі №904/4669/18, на які послався місцевий господарський суд, не є подібними до обставин даної справи, та відповідно, були помилково враховано судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що чинним процесуальним законодавством чітко визначено підстави для повернення заяви про забезпечення позову.

Зокрема, за приписами ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Суд повертає заяву про забезпечення позову заявнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В свою чергу, ст. 139 ГПК України визначає форму та зміст заяви про забезпечення позову, а також документ, що додається до такої заяви, а саме докази сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Проте, місцевий господарський суд в мотивах оскаржуваної ухвали взагалі не зазначив, яким саме вимогам щодо форми та змісту, з урахуванням положень ст. 139 ГПК України, не відповідає подана заявником заява про забезпечення позову.

Натомість, як вже було вказано вище, суд першої інстанції вдався до з`ясування обставин, які підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті, зокрема щодо наявності/відсутності підстав звернення Захарової Юлії Вікторівни із заявою в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Ангел.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про передчасність висновку місцевого господарського суду щодо наявності підстав для повернення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно із ч.3 ст.271 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, зокрема, скасування судом апеляційної інстанції ухвал про повернення позовної заяви, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно з загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2025 по справі №915/388/25 скасувати.

3. Справу №915/388/25 направити до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Датою складання та підписання даної постанови є 22.05.2025.

Головуючий суддяАленін О.Ю.

СуддяПринцевська Н.М.

СуддяФілінюк І.Г.