Постанова

від 15.05.2025 по справі 910/3084/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2025 р. Справа№ 910/3084/18 (910/2159/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

секретар судового засідання Дюкарєва І.М.

за участю представників згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення господарського суду м.Києва від 13.11.2024р.

(повний текст складено 06.12.2024р.)

у справі №910/3084/18(910/2159/24) (суддя Мандичев Д.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Медіа Сапієнс"

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_3

3. ОСОБА_4

про визнання недійсними правочинів та витребування майна

в межах справи №910/3084/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Інтел Капітал"

до ТОВ "Медіа Сапієнс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 13.11.2024р. у справі №910/3084/18(910/2159/24) позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку №1 від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1596; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку №2 від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1597; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку №1 від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1594; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку №2 від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1595; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1590; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1591; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1592; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1593; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" вартість майна, одержаного за Договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016р., посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 11.11.2016р. за реєстровими №№ 1590, 1591, 1592, 1593 у розмірі 18 998 800 грн.; витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385); визнано недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 29.10.2021р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за №573; скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61249816 від 29.10.2021р. 15:53:42, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. про державну реєстрацію іпотеки на нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), номер запису про іпотеку: 44743051, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021р. 15:37:29; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61250412 від 29.10.2021р. 16:07:11, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), номер запису про обтяження: 44743255, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021р. 15:48:50; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" 127 701 грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" 127 701 грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" 127 701 грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, 26.12.2024р. ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог ТОВ "Медіа Сапієнс" до ОСОБА_1 та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Медіа Сапієнс" у задоволенні позову у цій частині.

Також, не погоджуючись із винесеним рішенням, 27.12.2024р. ОСОБА_2 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким ТОВ "Медіа Сапієнс" у задоволенні позовних вимог відмовити.

Крім того, не погоджуючись із винесеним рішенням, 11.02.2025р. ОСОБА_3 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Медіа Сапієнс» до ОСОБА_3 та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Медіа Сапієнс» у задоволенні позову у цій частині.

У заяві ліквідатор ТОВ "Медіа Сапієнс" арбітражний керуючий Ткачук О.В. просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги на рішення господарського суду м.Києва від 13.11.2024р. у справі №910/3084/18(910/2159/24).

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025р. та 27.02.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення господарського суду м.Києва від 13.11.2024р. у справі №910/3084/18(910/2159/24) та призначено їх до розгляду на 17.03.2025р.; об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення господарського суду м.Києва від 13.11.2024р. у справі №910/3084/18(910/2159/24) в одне апеляційне провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2024р. розгляд справи №910/3084/18(910/2159/24) відкладено на 07.04.2025р. на підставі ст.270 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025р. оголошено перерву у судовому засіданні по справі №910/3084/18(910/2159/24) до 28.04.2025р.

25.04.2025р. до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи Висновку експертів від 18.04.2025р. №2504-39 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз в господарській справі №910/3084/18(910/2159/24), згідно якого заявник просить врахувати висновок експертів від 18.04.2025р. №2504-39 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз в господарській справі №910/3084/18(910/2159/24) під час вирішення справи по суті, а витрати за проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз в господарській справі №910/3084/18(910/2159/24) покласти на Позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025р. у судовому засіданні по справі №910/3084/18(910/2159/24) оголошено перерву до 15.05.2025р. на підставі ст.216 ГПК України.

02.05.2025р. до апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи №910/3084/18(910/2159/24) інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення іпотеки та скасування заборони на нерухоме майно по АДРЕСА_1 ).

08.05.2025р. до апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшла заява щодо розгляду справи по суті в порядку апеляційного провадження, в якій остання просить: визнати поважними причини пропуску строку для подачі заяви щодо розгляду справи по суті в порядку апеляційного провадження та поновити такий пропущений строк; прийняти заяву щодо розгляду справи по суті в порядку апеляційного провадження у справі №910/2159/24 в межах справи №910/3084/18 та долучити її до матеріалів справи; врахувати заяву щодо розгляду справи по суті в порядку апеляційного провадження у справі №910/2159/24 в межах справи №910/3084/18 під час розгляду справи та прийняття судового рішення по суті; задоволити апеляційну скаргу ОСОБА_2 та скасувати рішення господарського суду м.Києва від 13.11.2024р. у справі №910/2159/24 в межах справи №910/3084/18; постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Також, 08.05.2025р. до апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшла заява про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, в якій остання просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності за позовними вимогами ТОВ «Медіа Сапієнс», заявленими у справі №910/2159/24 в межах справи №910/3084/18, та відмовити у задоволенні позову ТОВ «Медіа Сапієнс».

13.05.2025р. до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання та приєднання до матеріалів справи Висновку експертів від 18.04.2025р. №2504-39 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз в господарській справі №910/3084/18(910/2159/24) з обґрунтуванням причин з яких в суді першої інстанції відповідачем-1 не заявлялося клопотання про призначення судової експертизи.

14.05.2025р. до апеляційного суду від ліквідатора Ткачука О.В. надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову у справі справа №910/3084/18(910/2159/24) шляхом накладення арешту на нерухоме майно та накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка 911» (код ЄДРПОУ: 45848419, адреса: Україна, 03150, місто Київ, б. Міхновського Миколи, будинок 14-16, 660-663), розмір частки засновника 100%, що відповідає 100 092 471,00 грн. Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 29.04.2025р. ОСОБА_1 було передано до статутного капіталу новоствореного Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка 911» (код ЄДРПОУ: 45848419) нежитлове приміщення пл. 1387.3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 є єдиним засновником та керівником ТОВ «Клініка 911».

Колегія суддів задовольняє клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання та приєднання до матеріалів справи Висновку експертів від 18.04.2025р. №2504-39 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз в господарській справі №910/3084/18(910/2159/24), як обґрунтоване, поновлює строк на подання клопотання про приєднання до матеріалів справи Висновку експертів від 18.04.2025р. №2504-39 та приєднує до матеріалів справи Висновок експертів від 18.04.2025р. №2504-39 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз в господарській справі №910/3084/18(910/2159/24).

Також, колегія суддів задовольняє клопотання ОСОБА_3 про приєднання до матеріалів справи №910/3084/18(910/2159/24) інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення іпотеки та скасування заборони на нерухоме майно по АДРЕСА_1 ), як обґрунтоване, та приєднує зазначену інформацію до матеріалів справи.

Крім того, колегія суддів задовольняє заяву ОСОБА_2 щодо розгляду справи по суті в порядку апеляційного провадження, як обґрунтовану, поновлює строк на подання зазначеної заяви та приєднує заяву щодо розгляду справи по суті в порядку апеляційного провадження до матеріалів справи.

15.05.2025р. колегією суддів у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи заяву ОСОБА_2 про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Колегія суддів відхиляє заяву ліквідатора Ткачука О.В. про забезпечення позову, як необґрунтовану, та відмовляє у забезпеченні позову, оскільки заявлені ліквідатором заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами. Крім того, останнім не було надано доказів наявності фактичних обставин для вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора Ткачука О.В. та представників учасників провадження у даній справі, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.4 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду м.Києва перебуває справа №910/3084/18 за заявою ТОВ "Інтел Капітал" про банкрутство ТОВ "Медіа Сапієнс" на стадії процедури ліквідації, введеної постановою господарського суду м.Києва від 10.09.2018р.

22.02.2024р. до господарського суду Київської області була подана позовна заява ТОВ "Медіа Сапієнс", в якій позивач просив: визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку №1 від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1596; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку №2 від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1597; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку №1 від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1594; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку №2 від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1595; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1590; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1591; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1592; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016р., укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1593; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" вартість майна, одержаного за Договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016р., посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 11.11.2016р. за реєстровим №№ 1590, 1591, 1592, 1593 в розмірі 18 998 800,00 грн.; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житлова площа: 273.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385); визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 29.10.2021р., укладений між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за №573; застосувати наслідки недійсності договору іпотеки від 29.10.2021р., укладеного між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрованого в реєстрі за №573 шляхом: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61249816 від 29.10.2021р. 15:53:42, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. про державну реєстрацію іпотеки на нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273.6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), номер запису про іпотеку: 44743051, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021р. 15:37:29; та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61250412 від 29.10.2021р. 16:07:11, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), номер запису про обтяження: 44743255, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021р. 15:48:50.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані правочини, на думку позивача, є фраудаторними та такими, що укладалися на шкоду кредиторам, оскільки були вчинені боржником у період настання у нього зобов`язання щодо погашення заборгованості перед кредитором.

Щодо витребування майна з чужого незаконного володіння позивач зазначав, що спірне майно, яке перебувало у власності банкрута та було відчужене останнім на підставі фраудаторного правочину свідчить про відсутність волі власника на законне відчуження цього нерухомого майна, оскільки за таким правочином воля власника спрямована не на правомірну реалізацію свого права власності, а на зловживання ним для досягнення неправомірної цілі завдання шкоди кредиторам, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало неможливим у частині вартості відчуженого майна боржника, це майно є таким, що вибуло із володіння власника поза його волею.

Оскільки на дату звернення позивача до господарського суду м.Києва з позовною заявою, спірне нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок (літ Е) загальною площею 465,0 кв.м, житловою площею 273,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 з яким позивач не укладав жодних правочинів щодо відчуження цього нерухомого майна, то у позивача наявні усі правові підстави для витребування із чужого незаконного володіння (останнього власника об`єкта нерухомого майна) на користь банкрута об`єкта нерухомого майна. Повернення у власність товариства нерухомого майна, яке було відчужене із метою уникнення звернення стягнення на таке майно, дозволить включити його до ліквідаційної маси банкрута з метою його подальшої реалізації для погашення визнаних судом вимог кредиторів в процедурі банкрутства.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 03.04.2024р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 22.05.2024р. було постановлено здійснювати розгляд справи №910/3084/18(910/2159/24) за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 14.08.2024р. було закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

Місцевим судом було встановлено, що 11.11.2016р. між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено сім договорів купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умов яких Продавець передав у власність (продав), а Покупець прийняв (купив) нерухоме майно, а саме:

11.11.2016р. між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку №1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований за №1596, відповідно до умов якого продавець продав належну йому на праві власності, а Покупець купив 1/2 частину нежитлового будинку - офісного центру (літ. В), загальною площею 1016,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною у розмірі 4 319 120,40 грн., у т.ч. ПДВ - 719 853,40 грн.

11.11.2016р. між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку №2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований за №1597, відповідно до умов якого Продавець продав належну йому на праві власності, а Покупець купив 1/2 частини нежитлового будинку - офісного центру (літ. В), загальною площею 1016,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною у розмірі 4 319 120,40 грн, у т.ч. ПДВ - 719 853,40 грн.

Згідно із п. 1.4 договорів купівлі-продажу від 11.11.2016р. №№1596 та 1597 на момент підписання цих договорів та у зв`язку із перебуванням нерухомого майна - офісний центр (літ. В), загальною площею 1016,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в іпотеці АТ «Фортуна-банк», продавцем було отримано письмову лист-згоду АТ «Фортуна-банк» (Іпотекодержатель) від 11.11.2016р. вих.№1004/07 на укладення вказаних правочинів, що підтверджується самими договорами купівлі-продажу.

У подальшому, ОСОБА_1 (відповідач-1, продавець) укладено з ТОВ «Аррата Інвест Компанія» (покупець) договір купівлі-продажу нежитлового будинку від 14.06.2019р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. за реєстровим номером №395, відповідно до якого ОСОБА_1 відчужено нерухоме майно - нежитловий будинок - офісний центр (літ. В), загальною площею 1016,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Аррата Інвест Компанія».

11.11.2016р. між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку №1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований за №1594, відповідно до умов якого продавець продав належну йому на праві власності, а покупець купив 1/2 частину нежитлового будинку - офісного центру (літ. Е), загальною площею 303,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною у розмірі 1 284 274,80 грн., у т.ч. ПДВ - 214 045,80 грн.

11.11.2016р. між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку №2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстровано за №1595, відповідно до умов якого Продавець продав належну йому на праві власності, а Покупець купив 1/2 частину нежитлового будинку - офісного центру(літ. Е), загальною площею 303,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною у розмірі 1 284 274,80 грн., у т.ч. ПДВ - 214 045,80 грн.

Згідно із п.1.4 договорів купівлі-продажу від 11.11.2016р. за №№1594 та 1595 на момент підписання цих договорів та у зв`язку із перебуванням нерухомого майна - нежитловий будинок - офісний центр (літ. Е), загальною площею 303,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в іпотеці АТ «Фортуна-банк», Продавцем було отримано письмову лист-згоду АТ «Фортуна-банк» (Іпотекодержатель) від 11.11.2016р. вих.№1004/07 на укладення вказаних правочинів, що підтверджується самими договорами купівлі-продажу.

07.12.2018р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором КФ КП «Реєстрація бізнесу» Поліщук В.М. (рішення №44481598) внесені зміни стосовно вказаного вище нерухомого майна (РНОНМ 107282780385), а саме: з нежилого будинку - офісного центру (літ. Е), загальною площею 303,10 кв.м. - на багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465,0 кв.м., житловою площею 273,6 кв.м.

В подальшому, між ОСОБА_1 , як законним власником нерухомого майна, та ОСОБА_3 було укладено Договір дарування від 13.10.2021р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №549, відповідно до умов якого ОСОБА_1 безоплатно передала у власність ОСОБА_3 багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465,0 кв.м., житловою площею 273,6 кв.м,, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385).

Згодом, між ОСОБА_3 , як новим власником нерухомого майна, за договором дарування від 13.10.2021р., та ОСОБА_4 укладено Договір іпотеки від 29.10.2021р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., за реєстровим №573, відповідно до умов якого предметом іпотеки визначено нерухоме майно: багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385).

11.11.2016р. між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №1590, відповідно до умов якого Продавець продав належне йому на праві власності, а Покупець купив нежиле приміщення №34 (в літ. Г), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною у розмірі 94 339,20 грн., у т.ч. ПДВ - 15 723,20 грн.

В подальшому, між ОСОБА_1 , як власником нерухомого майна, продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу від 03.04.2018р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим №2055, згідно із яким ОСОБА_1 відчужено на користь ОСОБА_2 нежиле приміщення №34 (в літ. Г), загальною площею 13,50 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

11.11.2016р. між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстровано за №1591, відповідно до умов якого продавець продав належне йому на праві власності, а покупець купив нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №22) (в літ. Г), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ціною у розмірі 1 258 952,40 грн., у т.ч. ПДВ - 209 825,40 грн.

В подальшому, між ОСОБА_1 , як власником нерухомого майна, продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу від 03.04.2018р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим №2054, згідно із яким ОСОБА_1 відчужено на користь ОСОБА_2 нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №22) (в літ. Г), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

11.11.2016р. між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстровано за №1592, відповідно до умов якого Продавець продав належне йому на праві власності, а Покупець купив нежилі приміщення із №1 по №18 (групи приміщень №33) (в літ. Г), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною у розмірі 2 570 245,20 грн., у т.ч. ПДВ - 428 374,20 грн.

Згодом, між ОСОБА_1 , як власником нерухомого майна, продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу від 19.07.2018р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрований за №1320, згідно із яким ОСОБА_1 відчужено на користь ОСОБА_2 нежилі приміщення із №1 по №18 (групи приміщень №33) (в літ. Г), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

11.11.2016р. між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстровано за №1593, відповідно до умов якого Продавець продав належне йому на праві власності, а Покупець купив шести-кімнатну квартиру загальною площею 158,20 кв.м., житловою площею 102,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ,за ціною у розмірі 3 667 023,60 грн., у т.ч. ПДВ - 611 170,60 грн.

В подальшому, між ОСОБА_1 , як власником нерухомого майна, продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу від 03.04.2018р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим №2053 згідно із яким ОСОБА_1 відчужено на користь ОСОБА_2 шести-кімнатну квартиру загальною площею 158,20 кв.м., житловою площею 102,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Також, з матеріалів справи вбачається, що в пункті 2.1. кожного оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016р. вартість нерухомого майна була встановлена на підставі Звіту про незалежну оцінку нежилого приміщення від 24.10.2016р., виконаного суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТриАлекс» (сертифікат оціночної діяльності № 16344/14, виданий ФДМУ 22.04.2014р.).

Суд першої інстанції встановив, що на замовлення Позивача судовим експертом Кушніром В.В. складено Висновок експерта №59/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021р., відповідно до якого ринкова вартість 1/2 частки нежитлової будівлі (в літ. В), загальною площею 1016,8 кв.м., без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 11.11.2016р. склала без урахування ПДВ 14 910 000,00 грн.

Відповідно до Висновку експерта №54/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021р. судовим експертом Кушніром В.В., ринкова вартість 1/2 частки нежитлової будівлі літера «Е», загальною площею 303,10 кв.м., без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 11.11.2016р. склала без урахування ПДВ 4 444 600, 00 грн.

Згідно з Висновком експерта №56/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021р. судовим експертом Кушніром В.В., ринкова вартість нежитлового приміщення №34 (в літ. Г), загальною площею 13,50 кв.м., без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 11.11.2016р. склала без урахування ПДВ 395 900,00 грн.

Висновком експерта №55/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021р. судовим експертом Кушніром В.В. установлено, що ринкова вартість нежитлових приміщень №1 по №11 (групи приміщень № 2) (в літ. Г) загальною площею 157,0 кв.м, без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 11.11.2016р. склала без урахування ПДВ 4 604 500,00 грн.

Висновком експерта №58/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021р. судовим експертом Кушніром В.В., визначено, що ринкова вартість нежитлових приміщень №1 по №18 (групи приміщень №33) (в літ. Г) загальною площею 303,3 кв.м, без урахування права користування земельною ділянкою, без урахування вартості земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, станом на 11.11.2016р. склала без урахування ПДВ 8 895 000,00 грн.

Відповідно до Висновку експерта №57/05-21 за результатами проведення від 21.04.2021р. експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного судовим експертом Кушніром В.В., ринкова вартість квартири №18 загальною площею 158,20 кв.м, яка знаходиться в задовільному стані за адресою: АДРЕСА_1 станом на 11.11.2016р. склала без урахування ПДВ 4 477 600,00 грн.

Також суд першої інстанції встановив, що у вказаних висновках судовим експертом Кушніром В.В. зазначено, що виконані ТОВ «ТриАлекс» з датою оцінки 24.10.2016р. Звіти про незалежну оцінку визначеного в оспорюваних договорах нерухомого майна, за ознаками, встановленими п. 67 Національного стандарту №1, не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними та (або) непрофесійними і не можуть бути використані.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 30.09.2015р. на замовлення Боржника суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «РЄМ» були складені висновки про вартість майна, яке належало ТОВ "Медіа Сапієнс": 1) нежитлового будинку - офісного центру (в літ. В) за адресою: АДРЕСА_1 - ринкова вартість визначена нарівні 11 709 305 грн. без ПДВ.; 2) нежитлового будинку - офісного центру (в літ. Е) за адресою: АДРЕСА_1 - ринкова вартість визначена нарівні 3 698 102 грн. без ПДВ. Відповідно до балансової довідки ТОВ "Медіа Сапієнс" від 01.03.2016р. вартість проданого нерухомого майна становила: 1) 6 517272,40 грн. - нежилі прим. з №1 по №18 (групи приміщень №33) (в літ. Г); 2) 3 582 632,48 грн. - нежилі прим. з №1 по №11 (групи приміщень №22) (в літ. Г); 3) 8 203 057,68 грн. - шести-кімнатна квартира №18.

Одночасно, загальна ринкова вартість об`єктів нерухомого майна відповідно до висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи за №1667/10-2023 від 27.10.2023р. становить: 1) нежилої будівлі (літ. В), загальною площею1016,80 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, станом на дату проведення експертизи виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів становить 33 027 900,00 грн. без ПДВ; 2) нежилого приміщення №34 (в літ. Г), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 261 700,00 грн. без ПДВ; 3) нежилих приміщень з №1 по №18 (групи приміщень №33) (в літ. Г), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 4 737 300,00 грн. без ПДВ; 4) нежилих приміщень з №1 по №11 (групи приміщень №22) (літ. Г), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 4 496 700 грн.; 5) квартири №18, загальною площею 158,20 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, виходячи із задовільного технічного стану квартири (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 9 503 100,00 грн.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду м.Києва від 24.07.2017р. у справі №910/11343/17, заборгованість Боржника перед ТОВ «Інтел Капітал» на суму 1 143 000,00 грн. виникла 01.07.2016р.

Невиконання зазначеного рішення суду стало підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Медіа Сапієнс» та визнання грошових вимог ТОВ «Інтел Капітал» до Боржника в розмірі 1 160 145,00 грн., що підтверджується ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2018р. по справі №910/3084/18.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 04.04.2018р. було відкрито провадження у справі №910/3084/18 про банкрутство ТОВ «Медіа Сапієнс», заборгованість ТОВ "Медіа Сапієнс" за рішенням господарського суду м.Києва від 24.07.2017р. у справі №910/11343/17 перед ТОВ "Інтел-Капітал" становить 1 143 000,00 грн.

Одночасно, ухвалою господарського суду м.Києва від 10.09.2018р. у справі №910/3084/18 було визнано банкрутом ТОВ "Медіа Сапієнс" та відкрито ліквідаційну процедуру. При цьому встановлено, що під час проведення процедури розпорядження майном наявних активів боржника за рахунок яких можливо погасити існуючу заборгованість перед кредиторами, розпорядником майна не знайдено, та згідно зі звітом за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника останній перебуває у стані надкритичної неплатоспроможності, обсяг кредиторської заборгованості, що має бути погашеною боржником у 102,5 рази перевищує вартість активів боржника.

Крім того, ухвалою господарського суду м. Києва від 18.11.2020р. у справі №910/3084/18 установлено, що ТОВ «Медіа Сапієнс» мало прострочену заборгованість перед ПАТ «Фортуна-Банк» за Кредитним договором №04КЛ/143/1679/ЮР від 31.10.2012р. у розмірі 43 888 600,00 грн. по тілу кредиту та 407 485,37 грн. по процентам, та кінцевим терміном повернення кредиту було 25.11.2016р. За наведених обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», як правонаступника ПАТ «Фортуна-Банк», було визнано кредитором боржника на суму 62 154 582,37 грн. з віднесенням 51 890 026,57 грн. до четвертої черги та 10 264 555,60 грн. - до шостої черги задоволення вимог кредиторів. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у визнанні кредитором на суму 43 280 499,73 грн.

Отже, при наявності заборгованості перед ТОВ "Інтел-Капітал" та настанні 25.11.2016р. кінцевого строку повернення кредиту ПАТ «Фортуна-Банк», боржником вчинено на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу від 11.11.2016р. відчуження нерухомого майна на користь відповідача 1 за ціною, що вочевидь значно нижче від ринкової, відтак загальний обсяг активів ТОВ «Медіа Сапієнс» зменшився, що унеможливило погашення вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що Боржником здійснено відчуження спірного нерухомого майна на користь відповідача-1 за цінами, нижчими від ринкової вартості станом 11.11.2016р. на суму 41 417 741,00 грн. без урахування ПДВ, оскільки вартість нерухомого майна зазначеного в оспорюваних договорах купівлі-продажу від 11.11.2016р., за якими Боржник продав своє майно складала на загальну суму 15 664 459,00 грн. (без урахування ПДВ) та 18 797 350,80 грн. з ПДВ.

При цьому, ринкова вартість всього відчуженого нерухомого майна Боржника станом на 11.11.2016р. складала 57 082 200,00 грн. (без урахування ПДВ), згідно з висновками оціночно-будівельної експертизи, що за висновками місцевого господарського суду свідчить про фраудаторність укладених оспорюваних правочинів щодо купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідач-1 в апеляційній скарзі посилається на те, що взявши до уваги висновки експерта №№59/05-21, 54/05-21, 56/05-21, 55/05-21, 58/05-21, 57/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаних судовим експертом Кушніром В.В. 21.04.2021р. щодо визначення ринкової вартості вказаного нерухомого майна станом на 11.11.2016р., суд першої інстанції порушив норми процесуального права щодо приписів статей 76 та 77, частини сьомої статті 98 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прийняв неналежний та недопустимий доказ у справі, в якому відсутні відомості про те, що експерт був обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім того, відповідач-1 (скаржник) також посилався на те, що висновки експерта від 21.04.2021р. №№54/05-21, 55/05-21, 56/05-21, 57/05-21, 58/05-21 та 59/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, судовим експертом Кушніром В.В. оформлено з порушенням вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012р. №1950/5), в редакції, яка діяла на момент проведення дослідження, оскільки у таких висновках експерта переліки об`єктів порівняння для нежитлових приміщень, отриманих з оголошень газети Aviso-Київ, розміщеної в мережі Інтернет, які є додатками до висновків експерта від 21.04.2021р. №№54/05-21, 55/05-21, 56/05-21, 57/05-21, 58/05-21 та 59/05-21 відсутні підпис та печатка судового експерта Кушніра В.В., що свідчить про не засвідчення останнім додатків до висновків експерта і не виконання вимог вказаної Інструкції від 08.10.1998р. №53/5.

Відповідно до норм частини сьомої статті 98 та частини п`ятої статті 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У постанові від 18.12.2019р. у справі №522/1029/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що експертний висновок, в якому не зазначено про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, є неналежним та недопустимим доказом.

Аналогічний висновок щодо встановлення такої обов`язкової вимоги у висновку експерта із зазначенням вказівки стосовно його обізнаності (попередження) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та відхилення відповідного висновку як недопустимого доказу в разі недотримання вимог ч. 7 ст. 98 та ч. 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2020р. у справі №904/684/18, від 15.12.2021р. у справі №910/15946/20, від 21.09.2022р. у справі №903/692/22, від 24.10.2022р. у справі №908/1092/21, від 20.06.2023р. у справі №924/588/20.

Колегією суддів встановлено, що у висновках судового експерта Кушніра В.В. від 21.04.2021р. №№59/05-21, 54/05-21, 56/05-21, 55/05-21, 58/05-21, 57/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження такі відомості про його обізнаність (попередження) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку відсутні, про що зокрема зазначалося відповідачами 1 та 2 в апеляційних скаргах на судове рішення.

В порушення вимог статей 77, 86, 98, 101 ГПК України суд першої інстанції, надавши оцінку висновкам судового експерта Кушніра В.В. від 21.04.2021р. №№59/05-21, 54/05-21, 56/05-21, 55/05-21, 58/05-21, 57/05-21, залишив поза увагою та не перевірив вказані висновки на предмет наявності чи відсутності зазначення в ньому про обізнаність судового експерта Кушніра В.В. про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами відповідачів-1 та -2, що суд першої інстанції в порушення вимог ч.7 ст.98 та ст.77 ГПК України, ухвалив судове рішення на підставі недопустимого та неналежного доказу.

Колегія суддів зауважує, що оскільки висновки судового експерта Кушніра В.В. від 21.04.2021р. №№59/05-21, 54/05-21, 56/05-21, 55/05-21, 58/05-21, 57/05-21, якими визначалася ринкова вартість нерухомого майна станом на 11.11.2016р. є недопустимими та неналежними доказами у справі згідно із ч.7 ст.98 та ст.77 ГПК України, інші аргументи щодо наявностіпорушень судовим експертом Кушніром В.В. вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 (у редакції, яка діяла на момент оформлення висновків експерта від 21.04.2021р.) під час оформлення вказаних висновків не впливають на встановлені порушення щодо їх оформлення.

Колегія суддів дійшла висновку, що висновки судового експерта Кушніра В.В. від 21.04.2021р. №№59/05-21, 54/05-21, 56/05-21, 55/05-21, 58/05-21, 57/05-21, на підставі яких позивачем було обґрунтовано вимоги щодо фраудаторності оспорюваних правочинів купівлі-продажу від 11.11.2016р., є недопустимими та неналежними доказами у справі відповідно до ч.7 ст.98 та ст.77 ГПК України.

У висновку судового експерта Свістунова І.С. від 27.10.2023р. №1667/10-2023, складеного за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи щодо визначення ринкової вартості нежилого приміщення №34 (в літ Г), нежилих приміщень з №1 по №18 (групи приміщень №33) (в літ. Г), нежилих приміщень з №1 по №11 (групи приміщень №22) (літ. Г) та шести-кімнатної квартири АДРЕСА_5 , станом на 25.10.2023р. у розмірі 18 998 000,00 грн., на підставі якого позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача-1 вартість вказаного нерухомого майна у порядку ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України.

Зі змісту висновку експерта від 27.10.2023р. №1667/10-2023 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи апеляційним судом встановлено, що судовим експертом Свістуновим І.С. під час визначення ринкової вартості нерухомого майна станом на 25.10.2023р., а саме: нежиле приміщення №34 (в літ Г), загальною площею 13,50 кв.м; нежилі приміщення з №1 по №11 (група приміщень №22) (літ Г), загальною площею 157,00 кв.м,; нежилі приміщення з №1 по №18 (група приміщень №33) (літ Г), загальною площею 303,30 кв.м; шести-кімнатна квартира № 18, загальною площею 158,20 кв.м, житловою площею 102,20 кв.м не зазначено:

- інформацію щодо здійснення чи відсутності можливості здійснення судовим експертом огляду вказаних об`єктів нерухомості за їх місцезнаходженням;

- інформацію про технічний та фізичний стан вказаних об`єктів нерухомості;

- інформацію про надання чи відсутність можливості надання ТОВ «Медіа Сапієнс» в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Ткачука Олександра Вікторовича фотознімків чи інших документів із зображенням об`єктів нерухомого майна, яке підлягало дослідженню станом на дату проведення оціночно-будівельної експертизи (дата оцінки 25.10.2023р.).

Водночас, у висновку експерта від 27.10.2023р. №1667/10-2023 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи колегією суддів апеляційного суду встановлено, що ТОВ «Медіа Сапієнс», який був замовником оціночно-будівельної експертизи, на момент її проведення не був власником нерухомого майна: нежиле приміщення № 34 (в літ Г), загальною площею 13,50 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1 ; нежилі приміщення з №1 по №11 (група приміщень №22) (літ Г), загальною площею 157,00 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1 ; нежилі приміщення з №1 по №18 (група приміщень №33) (літ Г), загальною площею 303,30 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1 ; шести-кімнатна квартира АДРЕСА_6 , що вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки у 2018 році вказане нерухоме майно ОСОБА_1 (відповідач 1) було відчужено на користь ОСОБА_2.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність можливості встановлення судовим експертом Свістуновим І.С. дійсного технічного стану та фізичного зносу об`єктів нерухомого майна на момент проведення оціночно-будівельної експертизи, тобто станом на 25.10.2023р., що вказує на не належність та недопустимість цього доказу, відповідно до норм ст.ст.76 і 77 ГПК України, та безпідставне його врахування місцевим господарським судом під час прийняття оспорюваного рішення.

Крім того, колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять балансової довідки ТОВ "Медіа Сапієнс" від 01.03.2016р. щодо вартості проданого нерухомого майна, згідно із якою вартість проданого нерухомого майна становила: 1) 6 517 272,40 грн. - нежилі приміщення з №1 по №18 (групи приміщень №33) (в літ. Г); 2) 3 582 632,48 грн. - нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №33) (в літ Г); 3) 8 203 057,68 грн. - шести-кімнатна квартира №18 .

Апеляційний суд звертає увагу, що згідно з ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 80 ГПК України передбачено, що докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Відповідно до статті 210 ГПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції з порушенням статей 73, 74, 77, 80, 91 та 210 ГПК України не досліджено, не перевірено наявність всіх доказів, на які посилався позивач у позовній заяві, та прийнято рішення за відсутності в матеріалах справи балансової довідки ТОВ "Медіа Сапієнс" від 01.03.2016р., яка підтверджує вартість проданого боржником нерухомого майна: 1) 6 517 272,40 грн. - нежилі приміщення з №1 по №18 (групи приміщень №33) (в літ. Г); 2) 3 582 632,48 грн. - нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №33) (в літ Г); 3) 8 203 057,68 грн. - шести-кімнатна квартира №18.

За таких обставин апеляційний суд вважає вказані висновки місцевого суду помилковими, а також такими, що не відповідають матеріалам справи і вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом першої інстанції враховано балансову вартість проданого позивачем нерухомого майна Бондаренко Олені Миколаївні за відсутності в матеріалах справи письмового доказу, а саме балансової довідки ТОВ "Медіа Сапієнс" від 01.03.2016р., що свідчить про безпідставність та невмотивованість вказаного висновку суду.

Крім того, дослідивши наявні в матеріалах справи висновки ТОВ «РЄМ» про вартість майна - нежилого будинку - офісного центру (літ Е) загальною площею 303,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежилого будинку-нежилої будівлі (літ В) загальною площею 1016,80 кв.м, що також знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, апеляційним судом встановлено відсутність у цих висновках відомостей щодо замовника визначення вартості нерухомого майна, вихідні дата та номер цих висновків.

ТОВ «РЄМ», як суб`єктом оціночної діяльності, у висновках про вартість майна вказано визначену ним вартість нерухомого майна нежилого будинку - офісного центру (літ Е) загальною площею 303,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежилого будинку-нежилої будівлі (літ В) загальною площею 1016,80 кв.м, що також знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 30.09.2015р., тобто вартість вказаного нерухомого майна ТОВ «РЄМ» було визначено до моменту виникнення спірних правовідносин між сторонами правочинів купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016р., що безпідставно взято до уваги судом першої інстанції під час встановлення обставин справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що 30.09.2015р. ТОВ «РЄМ» були виготовлені на замовлення Боржника висновки про вартість нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (літ Е) та АДРЕСА_1 (літ В) та прийняв рішення на підставі доказів, які не стосуються предмета доказування у справі №910/3084/18 (910/2159/24).

Стосовно наявності у позивача заборгованості перед кредиторами на момент укладення оспорюваних правочинів, апеляційний суд зазначає наступне.

Суд першої інстанції встановив, що станом на дату вчинення спірних правочинів - 11.11.2016р., ТОВ "Медіа Сапієнс" мало прострочене зобов`язання перед ТОВ «Інтел Капітал» на суму 1 143 000,00 грн., що виникло 01.07.2016р.

Як слідує з ухвали господарського суду м.Києва від 04.04.2018р. про відкриття провадження у справі №910/3084/18 про банкрутство ТОВ "Медіа Сапієнс", заборгованість ТОВ "Медіа Сапієнс" за рішенням господарського суду м.Києва від 24.07.2017р. у справі №910/11343/17 перед ТОВ "Інтел-Капітал" становить 1 143 000,00 грн.

Рішенням господарського суду м.Києва від 24.07.2017р. у справі №910/11343/17 установлено, що ТОВ "Медіа Сапієнс" мало виконати грошове зобов`язання перед ТОВ "Інтел-Капітал" на суму 1 143 000,00 грн. до 30.06.2016р. включно, однак прострочило його виконання.

Одночасно, ухвалою господарського суду м.Києва від 10.09.2018р. у справі №910/3084/18 було визнано банкрутом ТОВ "Медіа Сапієнс" та відкрито ліквідаційну процедуру. При цьому встановлено, що під час проведення процедури розпорядження майном наявних активів боржника за рахунок яких можливо погасити існуючу заборгованість перед кредиторами, розпорядником майна не знайдено, та згідно зі звітом за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника останній перебуває у стані надкритичної неплатоспроможності, обсяг кредиторської заборгованості, що має бути погашеною боржником у 102,5 рази перевищує вартість активів боржника.

Крім того, ухвалою господарського суду м.Києва від 18.11.2020р. у справі №910/3084/18 установлено, що ТОВ "Медіа Сапієнс" мало прострочену заборгованість перед ПАТ «Фортуна-Банк» за Кредитним договором від 31.10.2012р. № 04КЛ/143/1679/ЮР у розмірі 43 888 600,00 грн. по тілу кредиту та 407 485,37 грн. по процентам, та кінцевим терміном повернення кредиту було 25.11.2016р. За наведених обставин, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», як правонаступника ПАТ «Фортуна-Банк», визнано кредитором боржника на суму 62 154 582,37 грн. з віднесенням 51 890 026,57 грн. до четвертої черги та 10 264 555,60 грн. - до шостої черги задоволення вимог кредиторів. Відмовлено ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у визнанні кредитором на суму 43 280 499,73 грн.

Отже суд першої інстанції прийшов до висновку, що при наявності заборгованості перед ТОВ "Інтел-Капітал" та настанні 25.11.2016р. кінцевого строку повернення кредиту ПАТ «Фортуна-Банк», боржником вчинено на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу від 11.11.2016р. відчуження нерухомого майна на користь відповідача-1 за ціною, що вочевидь значно нижче від ринкової, відтак загальний обсяг активів ТОВ "Медіа Сапієнс" зменшився, що унеможливило погашення вимог кредиторів.

Колегією суддів встановлено, що відповідач-1, заперечуючи наявність факту заборгованості позивача перед ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (правонаступник ПАТ «Фортуна-Банк») у розмірі 62 154 582,37 грн., надав до суду першої інстанції копії листів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.06.2020р. №27-8436/20 з банківськими виписками по розрахунковим рахункам ТОВ "Медіа Сапієнс" в частині здійснених розрахунків за Кредитним договором від 31.10.2012р. №04КЛ/143/1679/ЮР, відповідно до яких Фондом гарантування вкладів фізичних осіб підтверджено, що станом на 01.11.2016р. заборгованість ТОВ "Медіа Сапієнс" за Кредитним договором від 31.10.2012р. №04КЛ/143/1679/ЮР основна сума боргу складала 75 580 000,00 грн. та щодо сплати відсотків - 6 502 052,56 грн.

Водночас, згідно із наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунках позивача, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб також підтвердив, що станом на 01.12.2016р. у ТОВ "Медіа Сапієнс" відсутня заборгованість з основної суми боргу та із сплати відсотків за Кредитним договором від 31.10.2012р. №04КЛ/143/1679/ЮР.

З матеріалів справи вбачається, що окрім вказаних банківських виписок відповідачем-1 також було надано до місцевого господарського суду лист Національного банку України від 24.06.2020р. №18-0005/30179/6Т, відповідно до якого, Національний банк України також підтвердив факт відсутності заборгованості ТОВ "Медіа Сапієнс" перед AT "Фортуна-Банк" за Кредитним договором від 31.10.2012р. №04КЛ/143/1679/ЮР станом на 01.12.2016р., зазначивши, що: "згідно з даними форми статистичної звітності №613 "Звіт про концентрацію ризиків за активними операціями банку з контрагентами та пов`язаними з банком особами" поданою АТ "Фортуна-Банк" до Національного банку України станом на 01.11.2016р., розмір заборгованості ТОВ "Медіа Сапієнс" перед АТ "Фортуна-Банк" за договором від 31.10.2012р. №04КЛ/143/1679ЮР становить: за основною сумою боргу 75 580 000,00 грн., за нарахованими доходами - 6 502 052,56 грн. Також повідомляємо, що станом на 01.12.2016р. у формі статистичної звітності №613 "Звіт про концентрацію ризиків за активними операціями банку з контрагентами та пов`язаними з банком особами" АТ "Фортуна-банк", інформація про заборгованість ТОВ "Медіа Сапієнс" перед ПАТ "Фортуна-банк" відсутня".

Жодних заперечень щодо викладених обставин позивачем до суду першої інстанції надано не було, докази щодо спростування вказаних заперечень в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність у позивача перед ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (правонаступник ПАТ «Фортуна-Банк») на дату укладання оспорюваних правочинів заборгованості, оскільки із встановлених апеляційним судом обставин та матеріалів справи вбачається повне виконання ТОВ "Медіа Сапієнс" зобов`язання позивача за Кредитним договором від 31.10.2012р. №04КЛ/143/1679ЮР.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що місцевим господарським судом не було досліджено наявність у позивача заборгованості перед ще одним кредитором - ТОВ «Автопіцца-К» у розмірі 5 146 204,00 грн. грн., з яких: 4 204,00 грн. - перша черга; 5 142 000,00 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів, яка виникла на підставі Договору позики від 25.11.2016р. №П2511-16.

ТОВ «Автопіцца-К» визнано кредитором по відношенню до Боржника ухвалою господарського суду м. Києва від 27.05.2020р. у справі №910/3084/18 за заявою ТОВ "Інтел Капітал" про банкрутство ТОВ "Медіа Сапієнс". Погашення ТОВ "Медіа Сапієнс" вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Таким чином, місцевим господарським судом не надано оцінки співмірності заборгованості позивача перед двома кредиторами: ТОВ «Інтел капітал» та ТОВ «Автопіцца-К», загальний розмір якої складав 6 341 589,00 грн., розміру отриманих коштів від відчуження позивачем нерухомого майна ОСОБА_1 за оспорюваними правочинами від 11.11.2016р. на загальну суму 18 797 350,80 грн. з ПДВ та чи могло відчуження позивачем нерухомого майна за оспорюваними правочинами на користь відповідача-1 призвести до настання негативних наслідків щодо його неплатоспроможності та в подальшому визнання позивача банкрутом.

Щодо вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" вартості нерухомого майна за договорами купівлі-продажу від 11.11.2016р. №№1590, 1591, 1592 та 1593 у розмірі 18 998 800,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені в статті 203 Цивільного кодексу України, яка зокрема визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, придбане у ТОВ "Медіа Сапієнс" нерухоме майно: нежиле приміщення №34 (в літ. Г), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; нежилі приміщення з №1 по №18 (групи приміщень №33) (літ. Г), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №22) (літ. Г), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_8 , ОСОБА_1 в подальшому було відчужено ОСОБА_2 на підставі укладених договорів купівлі-продажу від 03.04.2018р. та від 26.07.2018р., яка наразі є власником цього нерухомого майна.

Право власності ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2018р. №119539913, №119542210, № 119543385, наданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.М. та від 26.07.2018р. №132299046, наданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А.

Як вбачається також з матеріалів справи, що відповідно до висновку експерта від 27.10.2023р. №1667/10-2023 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи судовим експертом Свістуновим І.С. визначено, що ринкова вартість нежилого приміщення №34 (в літ. Г), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , становить 261 700,00 грн.; нежилих приміщень з №1 по №18 (групи приміщень №33) (літ. Г), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , становить 4 737 300,00 грн.; 3) нежилих приміщень з №1 по №11 (групи приміщень №22) (літ. Г), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , становить 4 496 700,00 грн.; квартири АДРЕСА_5 , становить 9 503 100,00 грн. Тобто, загальна вартість вказаного нерухомого майна становить 18 998 800,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ст.76, ч.1 ст.77, ч.1 ст.86 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що надані позивачем до місцевого господарського суду висновки судового експерта Кушніра В.В. від 21.04.2021р. №№59/05-21, 54/05-21, 56/05-21, 55/05-21, 58/05-21, 57/05-21 щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна станом на дату їх відчуження - 11.11.2016р., які на переконання позивача підтверджують фраудаторність укладених правочинів щодо купівлі-продажу нерухомого майна, а також висновок судового експерта Свістунова І.С. від 27.10.2023р. №1667/10-2023 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, яким встановлювалася ринкова вартість нерухомого майна станом на 25.10.2023р., є недопустимими та неналежними доказами у справі відповідно до норм ст.ст.76, 77 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 вартості відчуженого нею на користь ОСОБА_2 нерухомого майна боржника в розмірі 18 998 800,00 грн.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 11.11.2016р. на підставі статей 215 та 234 Цивільного кодексу України, як такі, що укладені з метою приховання цього майна від звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу та його правова мета є іншою, ніж та, яка безпосередньо передбачена правочином, апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

При цьому, згідно статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Колегія суддів зауважує про необхідність застосування до спірних правовідносин правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.02.2018р. у справі №909/330/16, яка полягає в тому, що фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, та сторони прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків, обумовлених договором.

Отже, для визнання зобов`язання таким, що вчинене фіктивно, закон вимагає наявність таких умов: вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором.

Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно.

Аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020р. у справі №904/3938/18 та від 19.07.2022р. у справі №904/6251/20 (904/316/21), а також у постанові Судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021р. у справі №905/2030/19(905/2445/19).

Апеляційний судом також встановлено, що з матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами у справі, що за результатами вчинення 11.11.2016р. між позивачем та ОСОБА_1 правочинів з купівлі-продажу нерухомого майна, останньою було сплачено ТОВ "Медіа Сапієнс" грошові кошти у сумі 18 797 350,80 грн. з ПДВ та зареєстровано право приватної власності на придбане нерухоме майно, що підтверджує настання реальних правових наслідків, спричинених укладеними правочинами від 11.11.2016р.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норму статті 234 Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах.

Щодо наявності підстав для витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 , апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Водночас визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У статті 41 Конституції України також закріплено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Вказаному праву кореспондує встановлений статтею 400 Цивільного кодексу України обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Стаття 330 Цивільного кодексу України передбачає можливість добросовісного набувача набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності. Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Віндикація - це передбачений законом основний речово - правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Так, шляхом подання віндикаційного позову майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину.

З наведених норм права вбачається, що власник може витребувати своє індивідуально - визначене майно у недобросовісного набувача, який заволодів ним без відповідної правової підстави. У добросовісного набувача майно може бути витребувано, якщо він набув його безоплатно або якщо набув за відплатним договором, але майно було загублене власником, викрадене у нього або вибуло з його володіння не з його волі іншим шляхом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018р. у справі №183/1617/16 виснувала, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Вирішуючи питання про витребування майна, важливо перевірити добросовісність, насамперед, набувача цього майна, у тому числі те, чи знав або міг знати такий набувач про недобросовісну поведінку продавця. Вказане має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022р. у справі №914/2618/16).

Вказана обставина є визначальною у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021р. у справі №925/1351/19 виснувала, що для розкриття критерію пропорційності велике значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.

Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду згідно зі статті 6 Конвенції.

Аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2024р. у справі №910/20528/21.

Таким чином, стаття 1 Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Як зазначалося вище апеляційним судом, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Медіа Сапієнс» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено низку договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016р., згідно умов яких Продавець передав (продав) у власність, а Покупець прийняв (купив) нерухоме майно: нежитловий будинок - офісний центр (літ. В), нежитловий будинок - офісний центр (літ. Е), нежиле приміщення № 34 (в літ. Г), нежилі приміщення з № 1 по № 11 (групи приміщень № 22) (в літ. Г), нежилі приміщення із № 1 по № 18 (групи приміщень № 33) (в літ. Г) та шести-кімнатна квартира АДРЕСА_5 , та зобов`язався сплатити за них ціну, що визначена у договорах купівлі-продажу.

Колегія суддів зауважує, що факт здійснення ОСОБА_1 повної оплати вартості придбаного нею у ТОВ «Медіа Сапієнс» усього вказаного нерухомого майна сторонами у цій справі не заперечується.

В подальшому, ОСОБА_1 у 2018 році було відчужено ОСОБА_2 частину нерухомого майна:

згідно договору купівлі-продажу від 03.04.2018р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2055, нежиле приміщення №34 (в літ. Г), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2018р. №119539913, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем;

згідно договору купівлі-продажу від 26.07.2018р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрованого в реєстрі за №1320, нежилі приміщення з №1 по №18 (групи приміщень №33) (в літ. Г), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.07.2018р. №132299046, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А.;

згідно договору купівлі-продажу від 03.04.2018р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2054, нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №22) (в літ. Г), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2018р. №119543385, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем;

згідно договору купівлі-продажу від 03.04.2018р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2053, квартира АДРЕСА_6 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2018р. №119542210, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем.

В апеляційній скарзі на рішення господарського суду м. Києва від 13.11.2024р. у справі №910/3084/18 (910/2159/24) ОСОБА_2 зазначає про порушення свого права з огляду на не залучення її місцевим господарським судом до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача-1 у зв`язку із визнанням недійсними з моменту укладення договорів купівлі-продажу від 11.11.2016р. щодо відчуженого ТОВ «Медіа Сапієнс» нерухомого майна на користь ОСОБА_1 (відповідач 1), яке в подальшому у 2018 році відповідачем-1 було відчужено на користь ОСОБА_2 , а також щодо необхідності застосування апеляційним судом наслідків спливу позовної давності до спірних правовідносин у цій справі.

Із змісту вказаної апеляційної скарги вбачається наявність порушеного права ОСОБА_2 , яке потребує захисту у судовому порядку, у зв`язку із цим колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 .

Крім того, згідно із договором купівлі-продажу від 14.06.2019р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. за реєстровим номером №395, ОСОБА_1 було відчужено на користь ТОВ «Аррата Інвест Компанія» нежитловий будинок - офісний центр (літ. В), загальною площею 1016,80 кв.м.

Згідно Договору дарування від 13.10.2021р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрованого в реєстрі за №549, ОСОБА_1 було подаровано своєму сину ОСОБА_3 нежитловий будинок - офісний центр (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107282780385).

Згідно із Висновком експертів від 18.04.2025р. №2504-39 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз в господарській справі №910/3084/18 (910/2159/24), проведеної судовими експертами Радківською Т.М. та ОСОБА_5 на замовлення відповідача-1 та поданого до апеляційного суду під час судового розгляду, колегією суддів встановлено, що ринкова вартість об`єкта нерухомого майна - багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, станом на дату проведення дослідження - 07.04.2025р. складає 39 802 144,00 грн. без ПДВ.

Із Висновку експертів від 18.04.2025р. за №2504-39 вбачається, що судовими експертами Радківською Т.М. та ОСОБА_5 встановлено проведення відповідачем-1 поліпшень зазначеного об`єкта нерухомого майна (літ Е), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна вартість яких станом на 07.04.2025р. складала 14 225 067,98 грн., у т.ч ПДВ - 2 370 844,66 грн.

Крім того, судовими експертами Радківською Т.М. та Джаманом О.В. встановлено, що станом на дату проведення 07.04.2025р. натурного дослідження об`єкта нерухомого майна, його фізичний знос складає лише 19%.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок-офісний центр (літ Е), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перебуває у кращому технічному стані з урахуванням рівня фізичного зносу лише на 19%, ніж станом на дату його придбання ОСОБА_1 у ТОВ «Медіа Сапієнс», оскільки рівень фізичного зносу нерухомого майна на той момент становив 61% та його технічний стан потребував капітального ремонту.

Розглянувши матеріали справи та встановивши обставини у спірних правовідносинах колегія суддів вважає, що ТОВ «Медіа Сапієнс» в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Ткачука О.В. не доведено наявність, передбачених статтями 387 і 388 Цивільного кодексу України, підстав для витребування із володіння ОСОБА_3 нежитлового будинку - офісний центр (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107282780385), який у 2021 році було безоплатно подаровано ОСОБА_1 своєму сину ОСОБА_3 за Договором дарування від 13.10.2021р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №549, водночас місцевий суд, задовольнивши вимогу позивача про витребування нерухомого майна, не встановлював обставини справи щодо змін технічного стану з моменту його придбання ОСОБА_1 у ТОВ «Медіа Сапієнс» та не з`ясовував обставини щодо утримання відповідачами-1 та -2 вказаного нерухомого майна, а також щодо наявності поліпшень його технічного стану за період його перебування у власності відповідачів-1 та -2.

Колегія суддів дійшла висновку, що задовольняючи вимогу ТОВ «Медіа Сапієнс» та фактично витребовуючи у ОСОБА_3 , як власника, що на законних підставах за Договором дарування від 13.10.2021р., укладеного з ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №549, набув право власності на спірне нерухоме майно - багатоквартирний будинок-офісний центр (літ Е), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і у разі повернення його у власність позивача за рішенням суду першої інстанції спричинить покладання на відповідача-2 "індивідуального і надмірного тягаря" та становить непропорційне втручання у право на мирне володіння майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Місцевим господарським судом не встановлено у справі дійсних обставин, за яких таке втручання не порушить справедливого балансу інтересів, оскільки за таких обставин відповідач-2 втрачає нерухоме майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, що є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Щодо підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.05.2018р. у справі №369/6892/15-ц і від 14.11.2018р. у справі №183/1617/16 (пункт 73) виснувала, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через його необґрунтованість. І тільки якщо суд встановить, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, він відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Аналогічна позиція також викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2024р. у справі №914/2441/15 (914/2778/21).

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, належними доказами вважаються лише ті факти, які підтверджені об`єктивними та допустимими доказами, поданими сторонами.

При цьому колегія суддів зауважує, що відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин у справі №910/3084/18 (910/2159/24).

Оскільки за результатами вирішення даного спору та не доведення позивачем належними і допустимими доказами наявності порушеного права та законних інтересів ТОВ «Медіа Сапієнс», судом апеляційної інстанції питання про застосування позовної давності не розглядалось.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на дату судового розгляду справи, відомості про наявність іпотеки та заборони на відчуження об`єкта нерухомого майна - багатоквартирний житловий будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), власником якого наразі є ОСОБА_3 , в Держаному реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні.

Припинення іпотеки та скасування обтяження на об`єкт нерухомого майна багатоквартирний житловий будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), підтверджується: Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 25.04.2025р. №418805781, сформованою адвокатом Пашков Є.Є.; Витягом з Державного реєстру речових прав від 13.03.2025р. №417708808 щодо припинення іпотеки на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , сформованим приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Тверською І.В. за заявою ОСОБА_4 ; Витягом з Державного реєстру речових прав від 13.03.2025р. №417709857 щодо припинення обтяження у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , сформованим приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Тверською І.В. за заявою ОСОБА_4 .

Таким чином, на момент розгляду справи в апеляційному суді спір щодо визнання недійсним Договору іпотеки від 29.10.2021р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №573, відсутній, тому апеляційний суд вважає провадження у справі у цій частині підлягає закриттю.

Відповідно до ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки висновки, викладені у рішенні господарського суду м.Києва від 13.11.2024р. у даній справі, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про повну відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Медіа Сапієнс".

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню. У позові ТОВ "Медіа Сапієнс" необхідно відмовити з наведених вище мотивів, стягнувши з позивача понесені відповідачами-1 та -2 судові витрати на підставі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 277, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення господарського суду м.Києва від 13.11.2024р. у справі №910/3084/18(910/2159/24) скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Медіа Сапієнс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними правочинів та витребування майна в межах справи №910/3084/18 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37034805) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 400 116,00 грн. понесених судових витрат за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37034805) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 153 241,60 грн. понесених судових витрат за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37034805) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 225 000,00 грн. понесених витрат за проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз.

Справу №910/3084/18(910/2159/24) повернути до господарського суду м.Києва, який зобов`язати видати накази.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений 21.05.2025р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко