Рішення від 22.05.2025 по справі 907/279/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/279/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши cправу у спрощеному позовному провадженні,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група", код ЄДРПОУ - 44494907, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 43, офіс 5,

до відповідача: Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 33165909, м. Ужгород. вул. Гойди Юрія, 8,

про стягнення коштів,

Секретар судового засідання - Ігнатко О.В.

Без виклику учасників справи,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група", код ЄДРПОУ - 44494907, м. Київ, звернулося ло Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 33165909, м. Ужгород, з позовними вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 1 164 123.24 грн. (основний борг) та штрафних санкцій у розмірі 39 490.60 грн., що включає інфляційні втрати у розмірі 31 610.41 грн. та 3 відсотки річних у розмірі 7880.19 грн.

Описова частина рішення.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Надалі, від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №02.3.1-02/3198/25 від 03.04.2025 року), в якому він просить у задоволенні позовних вимог ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" - відмовити у повному обсязі. Такий відзив надійшов позивачу у справі 03.04.2025 о 16:50, що підтверджується квитанцію №3093848 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС.

03.04.2025 до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження від КУ "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради (вх. №02.3.1-02/3199/25 від 03.04.2025), в якому комунальна установа просить розгляд справи №907/279/25 здійснювати в порядку загального позовного провадження. Дане клопотання обґрунтоване тим, що ніби-то зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається дійсність надання послуг, за стягненням заборгованості за яким звернувся позивач. Також відповідач вказує, що однією з позовних вимог є стягнення з нього штрафних санкцій. Натомість існує суперечлива практика про заборону або дозвіл на застосування штрафних санкцій в умовах воєнного стану, що потребує додаткового доказування. Крім того, за твердженням відповідача у справі відповідач виконує критично важливі функції в умовах воєнного стану.

Ухвалою суду від 08.04.2025 клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке надійшло від КУ "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради (вх. №02.3.1-02/3199/25 від 03.04.2025) - залишено без задоволення.

Також 08.04.2025 на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі від відповідача у справі (вх. 02.3.1-02/3320/25 від 08.04.2025), в яких він просить суд у задоволенні позовних вимог ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" відмовити.

Надалі, 08.04.2025 від позивача у справі надійшла відповідь на відзив від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/3335/25 від 09.04.2025), в якій позивач просить залишити позовні вимоги позивача без змін.

Також повторно на адресу суду надійшли письмові пояснення від відповідача у справі (вх. №02.3.1-02/3339/25 від 09.04.2025) щодо розрахунків, на підставі яких визначено суму позовних вимог.

11.04.2025 на адресу суду надійшли від відповідача у справі заперечення на відповідь на відзив (вх. №02.3.1-02/3462/25 від 11.04.2025).

Також 11.04.2025 на адресу суду надійшли від відповідача у справі:

1) клопотання про залишення відповіді на відзив позивача без розгляду (вх. №02.3.1-02/3462/25 від 11.04.2025). Таке клопотання обґрунтоване тим, що позивачем пропущено строк для подання відповіді на відзив та він не звертався до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку;

2) клопотання про залишення доказів без розгляду, які надійшли від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/3468/25 від 11.04.2025). Таке клопотання обґрунтоване тим, що серед доказів, доданих позивачем до відповіді на відзив наявний документ, а саме додаткова угода №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №13 від 22.01.2024), який датований 25.06.2024 року, що на думку позивача заперечує неможливість подання такого документу як доказу у встановлений строк (разом з поданням позовної заяви).

Ухвалою від 14.04.2025 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залишення відповіді на відзив позивача без розгляду (вх. №02.3.1-02/3462/25 від 11.04.2025); відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про залишення доказів без розгляду, які надійшли від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/3468/25 від 11.04.2025).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Правова позиція позивача у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення публічної закупівлі в електронній системі "Prozorro" між сторонами спору був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №13 від 22.01.2024 року.

Відповідно до п. 2.1. такого договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Позивач вказує, що відповідно до реєстру №98-1224/кор2 за грудень 2024 року оператором системи розподілу ПрАТ "Закарпаттяобленерго" було завантажено дані комерційного обліку споживача - КУ "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, Постачальнику - ТОВ "Енергетично-Інвестиційна Група" в кількості 71 010 кВт*год.

Відповідно Реєстру №98-1224 за грудень 2024 року оператором системи розподілу ПрАТ "Закарпаттяобленерго" було завантажено дані комерційного обліку Споживача - Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, Постачальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетично-Інвестиційна Група" в кількості 72 677 кВт*год.

19.02.2025 року, листом №154-25/3363, ПрАТ "Закарпаттяобленерго" надіслало ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" підтвердження про фактичне споживання КУ "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради 71 010 кВт*год за період листопад 2024 року та 72 677 к Вт*год за період грудень 2024 року. 03.01.2025, листом-вимогою №01/01 про сплату заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №13 від 22.01.2024 року позивач повідомив відповідача про необхідність сплатити заборгованість за постачання електричної енергії за період листопад - грудень 2024 року.

Позивач вказує, що станом на момент звернення постачальника до суду, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем у розмірі:

1) за листопад місяць відповідно до рахунку №1358 від 09.12.2024 та акт приймання передачі товару №1217 від 09.12.2024 у розмірі 575 308.82 грн.;

2) за грудень 2024 року відповідно до рахунку №1598 від 22.01.2025 та акт приймання передачі товару №1471 від 22.01.2025 року у розмірі 588 814.52 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає - 1 164 123.34 грн.

Позивач вказує, що відповідач ухиляється від підписання актів приймання - передачі, коригування до акта приймання - передачі за грудень 2024 року, акта звірки взаємних розрахунків за період: 2024 рік.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача крім основної суми боргу - інфляційні втрати у розмірі 31 610.41 грн. та 3 відсотки річних у розмірі 7880.19 грн.

У поданій відповіді на відзив позивач зазначає, що факт поставленої електричної енергії підтверджується вказаними вище реєстрами. Позивач вказує, що додані до позовної заяви документальні підтвердження є належними та допустимими доказами та повністю підтверджують дійсний обсяг спожитої електричної енергії відповідачем у період листопад - грудень 2024 року.

Позивач підкреслює також, що за розподіл електричної енергії за вказаними вище обсягами за період листопад - грудень 2024 року - відповідач розрахувався в повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив спростовує твердження відповідача, що в період дії воєнного стану він вправі не сплачувати заборгованість та штрафні санкції. Позивач вказує, що місцезнаходження відповідача ніколи не перебувало в зоні бойових дій.

У додаткових поясненнях позивач вказує, що додатково до реєстрів також було долучено лист ПрАТ "Закарпаттяобленерго" від 19.02.2025, де також було засвідчено фактичне споживання електричної енергії відповідачем у розмірі 71 010 кВт*год за листопад 2024 року та 72 677 кВт*год за грудень 2024 року.

Крім того, як стверджує позивач, відповідач за увесь час невиконання зобов`язання так і не звернувся до оператора системи/постачальника послуг із заявою про перевірку обсягів споживання у період листопад - грудень 2024 року.

Щодо безпідставності включення точок комерційного обліку, про які вказує відповідач, то позивач зазначає, що було доповнено договір додатком 1.1. у новій редакції та включено нові точки комерційного обліку.

Позиція відповідача у справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач не довів належне постачання електричної енергії в обсягах, заявлених у виставлених актах приймання - передачі та відповідність таких обсягів фактичному споживанню відповідачем.

У поданих до суду додаткових поясненнях відповідач вказує, що заявлені позовні вимоги є передчасними. Відповідач також вважає, що виявлені арифметичні помилки за умови правильності застосування вихідних даних, призвели до завищення обсягів споживання електричної енергії відповідачем у листопаді 2024 року з 12 354.76 грн. до 71 010.00 грн. та у грудні 2024 року з 18 756.33 до 72 677.00 грн., а разом майже у 5 разів.

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач вказує, що позивач не надає жодних доказів оплати відповідачем послуг за розподіл електричної енергії.

Мотивувальна частина рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, судом встановлено таке.

22.01.2024 між учасниками спору був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №13 (далі - договір).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 22 січня 2024 року по 31 грудня 2024 становить 1 400 000 кВт*год (п. 2.2. договору).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, строк (термін) поставки товару - з 22 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що ціна електричної енергії за цим договором визначена з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у п. 2.2. цього договору та становить - 9 673 322.40 грн. з ПДВ.

Ціна за 1 кВт*год електричної енергії складає 6.909516 грн. з ПДВ.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.2. договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором на поточний рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5.3. договору).

Пунктом 5.4. договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюється щомісячно на підставі рахунка та акта прийняття - передавання товару, складених відповідно до показників приладів комерційного обліку споживача, які постачальник підписує у 2 примірниках та надсилає споживачу поштою до 10 - го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Споживач протягом 5 календарних днів з дати отримання рахунка та акта прийняття - передавання товару розглядає їх, підписує та направляє постачальнику один підписаний примірник такого акта (П. 5.5. договору).

Надіслані постачальником рахунок та акт, підлягають оплаті споживачем протягом 10 календарних днів з дати отримання (п. 5.6. договору).

Відповідно до п. 5.7. договору, обсяг споживання товару по об`єкту споживання споживача визначається на підставі даних комерційного обліку.

Пунктом 6.2.1. договору передбачено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

Розділом 9 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену договором та чинним законодавством.

Такий договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Судом встановлено, що цей договір підписаний уповноваженими представниками сторін.

Додатком №1 до договору долучено заяву - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Судом встановлено, що в матеріалах справи містяться такі документи, як рахунок на оплату №1474 від 19.12.2024 та акт приймання - передачі електроенергії №1337 від 19.12.2024 року на суму 632 839.70 грн. і рахунок на оплату №1598 від 22.01.2025 та акт приймання - передачі електроенергії №1471 від 22.01.2025 на суму 588 814.52 грн. (скориговані дані за грудень 2024 року). Надалі, коригуванням до акту приймання - передачі електроенергії №1337 від 22.01.2025 року підтверджується здійснення коригувань до обсягів постачання.

Також матеріали справи містять рахунок на оплату №1358 від 30.11.2024 та акт приймання - передачі електроенергії №1217 від 30.11.2024 на суму 575 308.82 грн.

Актом звірки підтверджується сума заборгованості відповідача перед позивачем складає - 1 164 123.34 грн.

Судом встановлено, що такі акти не підписані зі сторони відповідача.

Судом встановлено, що ПАТ "Закарпаттяобленерго" направляло позивачу лист від 19.02.2025 №154-25/3363, в якому вказувало, що період постачання електричної енергії ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" споживачу Комунальній установі "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 33165909, м. Ужгород. вул. Гойди Юрія, 8, у розрахунковому періоді листопада 2024 року тривав з 01.11.2024 по 30.11.2024 року, а в розрахунковому періоді грудня 2024 року - з 01.12.2024 по 31.12.2024 року. Починаючи з 01.01.2025 постачання електричної енергії вищевказаному споживачу позивачем не здійснюється.

ПАТ "Закарпаттяобленерго" підтверджує, що за розрахунковий період листопада 2024 року обсяг розподіленої електричної енергії відповідачеві склав 71 010 кВт.год. Даний вказаний обсяг спожитої електричної енергії був відображений у відповідному реєстрі №98-1124 оператора системи розподілу ПрАТ "Закарпаттяобленерго" щодо фактичних (звітних) обсягів купівлі електричної енергії постачальником з розподілом за споживачами у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи "А" та групи "Б" за листопад 2024 року.

У свою чергу, за розрахунковий період грудня 2024 року, а саме за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 - обсяг розподіленої електричної енергії на об`єкти споживача склав 72 677 кВт. год. Вказаний обсяг спожитої електроенергії був відображений у відповідному реєстрі за №98-1224 оператора системи розподілу ПрАТ "Закарпаттяобленерго" обсягів купівлі електричної енергії постачальником з розподілом за споживами у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи "А" та групи "Б" за грудень 2024 року.

ПАТ "Закарпаттяобленерго" також у своєму листі повідомило, що заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії по споживачу за вищевказані розрахункові періоди на час надання даної інформації перед товариством відсутня.

Суд зазначає, що матеріали справи містять вище означені реєстри (а. с. 39 - 43).

Надалі, позивач направляв відповідачу лист - вимогу щодо підписання акта приймання - передачі №110/02 від 24.02.2025 року. Така вимога отримана відповідачем 03.03.2025, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Додатково позивачем направлялась відповідачу і лист - вимога щодо сплати заборгованості №01/01 від 03.01.2024 року; від 22.01.2024 року; від 03.02.2025 року; від 21.02.2025 року.

Судом також встановлено, що відповідач направляв позивачу лист №03-04/1715 від 21.11.2024 року, в якому просив врегулювати договірні та фінансові відносини з постачальником шляхом встановлення ціни за електроенергію в межах договору №13 відповідно до середньозважених цін які діяли протягом січня - жовтня 2024 року. Додатком до такого листа направлялись додаткова угода до договору №13 та перерахунок сум які мають бути сплачені в межах договору №13 (проєкти).

25.06.2024 між сторонами спору було укладено додаткову угоду №3 до основного договору, якою сторони вирішили внести зміни до абз. 2 п.5.1. до договору та викласти його в наступній редакції - Ціна за 1 кВт*год електричної енергії складає 8.1018 грн. з ПДВ.

Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

За приписами статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії споживачу (п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (ч. 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з абз. 14 п. 1.1.2. гл. 1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі Правила) договором про постачання електричної енергії споживачу є домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Відповідно до п.п. 3.1.1., 3.1.5. Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії».

Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора (п. 3.1.5. Правил).

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п. 3.1.8. Правил).

Приписами п. 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що дійсно 22.01.2024 між учасниками спору був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №13 (далі - договір).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 22 січня 2024 року по 31 грудня 2024 становить 1 400 000 кВт*год (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, строк (термін) поставки товару - з 22 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що ціна електричної енергії за цим договором визначена з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у п. 2.2. цього договору та становить - 9 673 322.40 грн. з ПДВ.

Ціна за 1 кВт*год електричної енергії складає 6.909516 грн. з ПДВ.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.2. договору).

Пунктом 5.4. договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюється щомісячно на підставі рахунка та акта прийняття - передавання товару, складених відповідно до показників приладів комерційного обліку споживача, які постачальник підписує у 2 примірниках та надсилає споживачу поштою до 10 - го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Споживач протягом 5 календарних днів з дати отримання рахунка та акта прийняття - передавання товару розглядає їх, підписує та направляє постачальнику один підписаний примірник такого акта (П. 5.5. договору).

Надіслані постачальником рахунок та акт, підлягають оплаті споживачем протягом 10 календарних днів з дати отримання (п. 5.6. договору).

Відповідно до п. 5.7. договору, обсяг споживання товару по об`єкту споживання споживача визначається на підставі даних комерційного обліку.

Пунктом 6.2.1. договору передбачено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

Відповідач у своїх заявах не заперечує наявність договірних відносин між ним та позивачем, однак вказує, що обсяг поставленої електричної енергії, який вказує позивач, не відповідає дійсності.

Однак, суд зазначає, що належними і допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи підтверджується поставка електричної енергії саме на суму 1 164 123.34 грн. Відтак, суд відхиляє заперечення відповідача щодо невідповідності обсягів постачання.

Судом встановлено, що ПАТ "Закарпаттяобленерго" направляло позивачу лист від 19.02.2025 №154-25/3363, в якому вказувало, що період постачання електричної енергії ТОВ "Енергетично- інвестиційна група" споживачу Комунальній установі "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 33165909, м. Ужгород. вул. Гойди Юрія, 8, у розрахунковому періоді листопада 2024 року тривав з 01.11.2024 по 30.11.2024 року, а в розрахунковому періоді грудня 2024 року - з 01.12.2024 по 31.12.2024 року. Починаючи з 01.01.2025 постачання електричної енергії вищевказаному споживачу позивачем не здійснюється.

ПАТ "Закарпаттяобленерго" підтверджує, що за розрахунковий період листопада 2024 року обсяг розподіленої електричної енергії відповідачеві склав 71 010 к Вт.год. Даний вказаний обсяг спожитої електричної енергії був відображений у відповідному реєстрі №98-1124 оператора системи розподілу ПрАТ "Закарпаттяобленерго" щодо фактичних (звітних) обсягів купівлі електричної енергії постачальником з розподілом за споживачами у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи "А" та групи "Б" за листопад 2024 року.

У свою чергу, за розрахунковий період грудня 2024 року, а саме за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 - обсяг розподіленої електричної енергії на об`єкти споживача склав 72 677 кВт. год. Вказаний обсяг спожитої електроенергії був відображений у відповідному реєстрі за №98-1224 оператора системи розподілу ПрАТ "Закарпаттяобленерго" обсягів купівлі електричної енергії постачальником з розподілом за споживами у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи "А" та групи "Б" за грудень 2024 року.

ПАТ "Закарпаттяобленерго" також у своєму листі повідомило, що заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії по споживачу за вищевказані розрахункові періоди на час надання даної інформації перед товариством відсутня.

Суд зазначає, що матеріали справи містять вище означені реєстри (а. с. 39 - 43).

Крім того, судом встановлено, що в матеріалах справи містяться такі документи, як рахунок на оплату №1474 від 19.12.2024 та акт приймання - передачі електроенергії №1337 від 19.12.2024 року на суму 632 839.70 грн. і рахунок на оплату №1598 від 22.01.2025 та акт приймання - передачі електроенергії №1471 від 22.01.2025 на суму 588 814.52 грн. (скориговані дані за грудень 2024 року). Надалі, коригуванням до акту приймання - передачі електроенергії №1337 від 22.01.2025 року підтверджується здійснення коригувань до обсягів постачання.

Також матеріали справи містять рахунок на оплату №1358 від 30.11.2024 та акт приймання - передачі електроенергії №1217 від 30.11.2024 на суму 575 308.82 грн.

Актом звірки підтверджується сума заборгованості відповідача перед позивачем складає - 1 164 123.34 грн.

Відповідач умисно ухиляється від підписання вказаних документів, які ним були отримані, що підтверджується зокрема листом вимогою щодо підписання акта приймання - передачі №110/02 від 24.02.2025 року. Така вимога отримана відповідачем 03.03.2025, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача щодо здійснення перерахунку та звірки щодо обсягів постачання. Також, як встановлено судом, відповідач здійснив оплату за розподіл електричної енергії, що підтверджується відповідним листом ПАТ "Закарпаттяобленерго".

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.п.1 п. 5.2.1. Правил, електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. п. 2 п. 5.5.5. Правил передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) (п. 4.19. Правил).

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що в силу зобов`язання кредитор вправі вимагати виконання обов`язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов`язань у відносинах, що виникли між сторонами.

Договори, укладені між сторонами, як цивільно-правові правочини, є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення суми основного боргу в розмірі 1 164 123.34 грн. повністю.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Судом встановлено, що позивачем нараховані додатково відповідачу інфляційні втрати в розмірі 31 610.41 грн. та 3 відсотки річних у розмірі 7880.19 грн.

Згідно приписів ст. 625 ЦКУ, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд підкреслює, що пунктом 5.4. договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюється щомісячно на підставі рахунка та акта прийняття - передавання товару, складених відповідно до показників приладів комерційного обліку споживача, які постачальник підписує у 2 примірниках та надсилає споживачу поштою до 10 - го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Споживач протягом 5 календарних днів з дати отримання рахунка та акта прийняття - передавання товару розглядає їх, підписує та направляє постачальнику один підписаний примірник такого акта (П. 5.5. договору).

Надіслані постачальником рахунок та акт, підлягають оплаті споживачем протягом 10 календарних днів з дати отримання (п. 5.6. договору).

Відповідач у своїх додаткових поясненнях (вх. №02.3.1-02/3320/25 від 08.04.2025 року) вказує, що він отримав відповідні акти та рахунки лише 03.03.2025 року. Даний факт підтверджується зокрема відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а. с. 47).

Позивач у своїй відповіді на відзив та додаткових поясненнях вказує, що рахунки для оплати були виставлені раніше, а саме 9 та 22 грудня 2024 року. На підтвердження вказаного, ним долучаються до матеріалів справи скріншоти надсилання таких листів нібито відповідачу. Разом з тим, суд підкреслює, що зі змісту таких скріншотів неможливо встановити адресування вказаних листів саме на електронну пошту відповідача та зміст вказаних листів. Відтак, такі скріншоти не являються належними і допустимими доказами, згідно яких можна встановити дату отримання рахунків відповідачем та зміст отриманого.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

Однак, належними і допустимим доказом, а саме відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а. с. 47) підтверджується, що вказані акти та рахунки були отримані відповідачем 03.03.2025 року. Згідно п. 5.6. договору строк оплати складає - 10 календарних днів з дати отримання. Відтак, даний строк сплив 13.03.2025 року. Як встановлено судом згідно даних розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, такі нараховані позивачем за період - січень - лютий 2025 року. Та, згідно положень ст. 625 ЦКУ та 5.6. договору, боржник прострочив сплату основного боргу починаючи з 14.03.2025 року. Позовна заява надійшла до суду саме 14.03.2025 року. Відтак, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та вірними. Додатково, відповідачем підтверджується у своїх заявах по суті справи, що він не здійснив такої оплати. Разом з тим, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є передчасними та розраховані помилково не за той період.

Таким чином, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних.

Щодо обґрунтованості рішення.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову частково.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Таким чином, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 18 054.21 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 33165909, м. Ужгород. вул. Гойди Юрія, 8, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група", код ЄДРПОУ - 44494907, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 43, офіс 5, заборгованість за договором №13 про постачання електричної енергії споживачу від 22.01.2024 у розмірі 1 164 123.34 грн. (один мільйон сто шістдесят чотири тисячі сто двадцять три гривень 34 копійок).

3. Судові витрати покласти на відповідача.

4. Стягнути з Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 33165909, м. Ужгород. вул. Гойди Юрія, 8, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група", код ЄДРПОУ - 44494907, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 43, офіс 5, сплачений судовий збір у розмірі 18 054.21 гривень (вісімнадцять тисяч п`ятдесят чотири гривень 21 копійок).

5. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

На підставі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 22.05.2025 року.

Суддя П. Д. Пригуза