номер провадження справи 24/45/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2025 Справа № 908/871/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/871/25
до відповідача: Приватного підприємства Данія Інтернешнл (ЄДРПОУ 32596688, 04053, м. Київ, вул. Артема, 37/41)
про стягнення 164909,05 грн
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізького державного медико-фармацевтичного університету до Приватного підприємства Данія Інтернешнл про стягнення з відповідача 164909,05 грн, що по курсу НБУ є еквівалентом 3901,40 дол. США, у тому числі 150901,04 грн основного боргу (еквівалент по курсу НБУ 3570,00 дол. США), 13209,12 грн пені (еквівалент по курсу НБУ 312,50 дол. США), 798,89 грн 3% річних (еквівалент по курсу НБУ 18,90 дол. США).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 02.04.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/871/25 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Позов обґрунтовано умовами контракту № 36/17 від 11.05.2017 про навчання іноземних громадян, умовами договору № 20-183 від 21.09.2020 про надання освітніх послуг іноземним громадянам.
Суд зазначає, що згідно прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути, зокрема, 13209,12 грн пені (еквівалент по курсу НБУ 312,50 дол. США), 798,89 грн 3% річних (еквівалент по курсу НБУ 18,90 дол. США).
Разом з тим, відповідно до доданого розрахунку, 3% річних складає 13209,12 грн (еквівалент по курсу НБУ 312,50 дол. США), , а пеня - 798,89 грн (еквівалент по курсу НБУ 18,90 дол. США).
Відтак, позивачем у прохальній частині позовної заяви допущено помилки. Суд розглядає по суті позовній вимоги, з урахуванням допущених позивачем помилок.
Ухвалою господарського суду від 04.04.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/871/25, присвоєний номер провадження 24/45/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 16.04.2025.
Розгляд справи було перенесено на 28.04.2025 та на 12.05.2025, про що судом винесено відповідні ухвали.
Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні відповідач не скористався. Письмового відзиву не надав.
Ухвала суду від 04.04.2025 про відкриття провадження у справі № 908/871/25 направлялась судом відповідачу на його поштову адресу згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04053, м. Київ, вул. Артема, 37/41, повернуто до суду з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.
Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 12.05.2025 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
У судовому засіданні 12.05.2025 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ:
11.05.2017 між Запорізьким державним медичним університетом, правонаступником якого є Запорізький державний медико-фармацевтичний університет (Університет за договором, позивач) та Приватним підприємством Данія Інтернешнл (Координатор набору за договором, відповідач) укладено контракт № 36/17 про навчання іноземних громадян.
Додатковою угодою № 4 від 17.07.2019 сторони домовилися викласти найменування Контракт про навчання іноземних громадян № 36/17 від 11.05. 2017 у новій редакції: «Договір про навчання іноземних громадян № 36/17 від 11.05. 2017».
Відповідно до п. 2.1 договору, метою цієї угоди є навчання іноземних громадян та підготовка із них фахівців за напрямом діяльності університету. Для її досягнення сторони за контрактом наступним чином визначили свої взаємопов`язані та взаємообумовлені функції: - університет приймає на себе зобов`язання надати освітні послуги іноземним громадянам за освітніми програмами України для здобуття ними вищої освіти з обраної спеціальності; - координатор набору приймає на себе зобов`язання за власний рахунок провести відбір іноземних громадян для навчання в університеті, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Освітні послуги за цією угодою здійснюються, як додаткові платні послуги з навчання, за межами обсягів основної освітньої діяльності, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету (п. 2.2.).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що університет зобов`язується:
3.1.1. Укласти індивідуальні договори про навчання між університетом та іноземними громадянами, відібраними для навчання;
3.1.2. Зарахувати для навчання осіб, відібраних координатором набору (відповідно порядку і вимогам прийому на навчання іноземних громадян, встановленим чинним законодавством України про освіту та цією угодою).
Згідно п. 3.2.4 договору, університет має право відраховувати особу, яка навчається, в установленому чинним законодавством та даним контрактом порядку із наступних підстав: академічна неуспішність; пропуски занять без поважних причин більше 30 днів за семестр; медичні протипоказання, підтверджені належним офіційним документом; власне бажання особи, яка навчається; несплата за навчання в порядку, передбаченому цією угодою; порушення законів України чи Правил внутрішнього розпорядку університету або невиконання інших суттєвих умов цієї угоди; виявлена фіктивність документів, які послужили підставою для зарахування на навчання.
Відповідно до п. 4.1.6 договору, координатор набору зобов`язується, зокрема, забезпечити: ж) укладення індивідуальних договорів про навчання між координатором набору та іноземними громадянами, відібраними для навчання; й) відшкодування університету у повному обсязі витрат, які поніс останній у результаті вимушеного виконання дій, котрі є обов`язком координатора набора за даним контрактом.
Координатор набору зобов`язується завчасно та без затримки письмово повідомити університет про обставини, що зумовлюють неможливість виконання чи належного виконання зобов`язань за цією угодою та прийняти всі можливі та залежні від координатору набору заходи щодо виконання своїх зобов`язань та мінімізації збитків для університету (п. 4.1.7 договору).
Розділом 5 договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 17.07.2019) сторони визначили фінансові умови.
Згідно п. 5.14, оплата навчання іноземних громадян здійснюється в іноземній валюті (USD, EUR) чи в національній валюті України (по курсу НБУ на дату оплати) в формі безготівкового розрахунку, на вказаний Університетом банківський рахунок, як за навчання на підготовчому етапі, так і за навчання за обраною спеціальністю, окремо по кожній особі, яка навчається.
Згідно п. 5.15, оплата за навчання здійснюється в формі безготівкового розрахунку на вказаний розрахунковий рахунок Університету студентом відповідно до умов укладених індивідуальних договорів. За бажанням студента, оплата може бути здійснена Координатором набору або третьою особою в наступному порядку: кожного семестру згідно з п. 5.16.
Згідно п. 5.16, оплата проводиться в терміни:
а) для студентів І курсу:
- за перший семестр - на момент прийняття до університету;
- за другий семестр - до 15.02 відповідного навчального року
б) для студентів II-VI курсу:
- за непарні семестри - до 05.10 відповідного навчального року;
- за парні семестри - до15.02 відповідного навчального року;,
У пункті 5.2 визначена вартість навчання одного іноземного громадянина на рік: міжнародний факультет № 2, спеціальність медицина - 2800 доларів США І-ІІІ курс, 3100 доларів США ІV-VІ курс.
Повне і належне виконання послуг та відповідні розрахунки за цим договором фіксуються сторонами у акті здавання-приймання виконаних робіт за відповідний період (семестр, рік) відповідно до додатку 5, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 5.18 договору).
Строк дії даного контракту з 11.05.2017 по 11.05.2023 (п. 7.2).
21.09.2020 між Запорізьким державним медичним університетом, правонаступником якого є Запорізький державний медико-фармацевтичний університет (виконавець), Приватним підприємством Данія Інтернешнл (координатор набору) та Бухаяр Маруан (студент) укладено договір про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 20-183.
Пунктом 1.1 договору визначено, виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів студента або координатора набору або третьої особи здійснити надання освітні послуги студенту з формою навчання: денна англійською мовою за спеціальністю медицина, освітньо-кваліфікаційний рівень магістр І та ІІ міжнародні факультети, строк надання освітніх послуг: 01.09.2020-01.08.2026.
Відповідно до розділу 3 договору, координатор набору за бажанням студента зобов`язаний своєчасно вносити плату за освітні послуги в розмірі, строки та порядку відповідно до умов цього договору (п. 3.1).
Згідно п. 5.2, загальна вартість освітніх послуг встановлюється відповідно до умов договору № 36/17 від 11.05.2017.
Згідно п. 5.3, оплата за цим договором здійснюється:
- студентом в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця, в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або в іноземній валюті (USD, ЕUR);
- за бажанням Студента оплата за навчання може бути здійснена Координатором набору, або третьою особою на розрахунковий рахунок Виконавця;
- нерезидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або з іноземній валюті (USD, ЕUR);
- резидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати).
Відповідно п. 4.2, студент зобов`язався у випадку неможливості виконання замовником вимог п. 3.2 цього договору, самостійно здійснювати оплату за освітні послуги, або зі згоди студента провести оплату через координатора набору або третьої особи.
Оплата за перший рік навчання, здійснюється в розмірах, передбачених п. 5.2 цього Договору в наступні терміни: за перший семестр до 01 жовтня 2020 року, за другий семестр до 15 лютого поточного року (п. 5.4). Оплата за навчання на наступних курсах здійснюється в розмірах передбачених й.5.2 Договору в наступні терміни: за непарні семестри - до 05 жовтня поточного року; за парні семестри - до 15 лютого поточного року (п. 5.5).
Згідно п. 6.2, при порушенні строків оплати, передбачених цим договором, студент обо координатор набору зобов`язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1% суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента.
Цей Договір набуває чинності ,від дати його підписання Сторонами та діє протягом строку, зазначеному в п. 1.1.цього Договору, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку договору не звільняє Сторони від відповідальності за його невиконання (п. 8.1).
Відповідно до наказу ЗДМУ № 553-с від 30.08.2023, за порушення умов договору про навчання (невиконання навчального плану, академічна заборгованість, фінансова заборгованість) ОСОБА_1 відраховано з ЗДМФУ; припинено з 30.08.2023 дію договору про навчання № 20-183 від 21.09.2020.
Відповідно до довідки позивача від 25.03.2024 № 26, згідно виписок Державної казначейської служби України, за навчання Бухаяр Маруан по договору № 20-183 від 21.09.2020 надійшло коштів на загальну суму 6300,00 доларів США за оплату послуг навчання 1 та 2 курс за період з 21.09.2020 по 24.09.2021.
Згідно розрахунку позивача, заборгованість за послуги навчання Бухаяр Маруан студента ІІ-го міжнародного факультету згідно умов Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 20 - 183 від 21.09.2020 та Контракту про навчання іноземних громадян № 36/17 від 11.05.2017 у зв`язку з відрахуванням з 30.08.2023 згідно наказу № 535-с від 30.08.2023 становить 3570,00 дол. США, а саме:
за навчання студента ОСОБА_1 згідно п. 5.2 додаткової угоди № 5 від 17.07.2019 до Договору про навчання іноземних громадян №36/17 від 11.05.2017 за спеціальністю «Медицина» англійська мова викладання має бути сплачено:
- І-ІІІ курс 4200 дол. США.
Згідно Наказу № 89-с від 03.02.2023 надання освітніх послуг та нарахування оплати за них студенту ОСОБА_1 з 06.02.2023 було призупинено. Тобто, до навчального процесу на ІІІ курсі в 6 семестрі студент не приступав (освітні послуги надавалися з 1 по 5 семестр.). З 01.09.2022 до завершення дії воєнного стану в Україні, в університеті вартість платних освітніх послуг для іноземних громадян зменшена на 30% (Наказ № 202 від 08.09.2022). Таким чином, вартість на ІІІ курсі складає: 4200,00/2-30% = 1470,00 дол. США.
Фактично нарахування за навчання з І по ІІІ курс складає:
4200,00+4200,00+1470,00=9870,00 дол. США
Фактично за навчання студента сплачено 6300,00 дол. США.
Отже, заборгованість по оплаті за навчання складає: 9870,00-6300,90=3570,00 дол.США.
Несплата відповідачем заборгованості стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Стягнення з відповідача на користь позивача 164909,05 грн, що по курсу НБУ є еквівалентом 3901,40 дол. США, у тому числі 150901,04 грн основного боргу (еквівалент по курсу НБУ 3570,00 дол. США), 13209,12 грн 3% річних (еквівалент по курсу НБУ 312,50 дол. США), 798,89 грн пені (еквівалент по курсу НБУ 18,90 дол. США), є предметом судового розгляду у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Зобов`язанням, відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.
За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Пунктом 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (п. 1). Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ч. 2).
Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1). У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом, заборгованість за навчання становить 150901,04 грн (еквівалент по курсу НБУ 3570,00 дол. США).
Контррозрахунку спірної суми, як і доказів сплати у повному обсязі або частково, відповідачем суду не надано.
Отже, відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані освітні послуги в розмірі 3570,00 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 150901,04 грн, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За умовами п. 5.16.1 Контракту в редакції додаткової угоди №5 від 17.07.2019 для студентів, зарахованих на навчання з 01.09. відповідно до курсу навчання, а саме: а) для студентів І курсу: за перший семестр на момент прийняття до університету; за другий семестр до 15.02 відповідного навчального року; б) для студентів ІІ-VІ курсу: за непарні семестри до 05.10 відповідного навчального року; за парні семестри до 15.02 відповідного навчального року.
При простроченні оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів Університет має право на відрахування студента, за якого не надійшла оплата. При цьому договір про навчання, укладений між Університетом та таким студентом, підлягає достроковому розірванню. Датою розірвання договору про навчання студента та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі Університету. При цьому Координатор набору зобов`язаний відшкодувати Університету вартість фактично отриманої освітньої послуги, за яку не надійшла оплата, а також сплатити пеню за прострочення виконання грошових зобов`язань, нараховану на момент відрахування, на підставі рахунку Університету у триденний строк з дня дострокового розірвання договору про навчання та відрахування студента.
Водночас, за умовами Договору про надання освітніх послуг №20-183 від 21.09.2019 (п.5.4) оплата за перший семестр має бути здійснена до 01.10.2020, за другий семестр до 15 лютого поточного року.
Відповідно до п. 5.5 Договору про надання освітніх послуг №20-183 від 21.09.2019 оплата за навчання на наступних курсах здійснюється в розмірах, передбачених п.5.2 Договору, в наступні терміни: за непарні семестри до 05.10. поточного року, за парні семестри до 15.02 поточного року.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки не оплатив надані освітні послуги.
У зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення з оплати послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь за прострочення виконання основного зобов`язання пеню за загальний період з 15.02.2022 до 23.02.2022 в розмірі у розмірі 798,89 грн (еквівалент по курсу НБУ 18,90 дол. США) та 13209,12 грн 3% річних (еквівалент по курсу НБУ 312,50 дол. США) за період з 15.02.2022 по 14.01.2025.
Згідно зі ст.ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 ЦК України Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
При порушенні строків оплати, передбачених цим договором, Студент або Координатор набору зобов`язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування Студента (п. 6.2 Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам №20-183 від 21.09.2019).
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши наведені позивачем розрахунки пені, суд встановив, що позивачем неправильно здійснено розрахунки, оскільки розрахунок здійснювався з 15.02, однак за умовами договору обов`язок оплати встановлено до 15.02 поточного року, тобто розрахунок мав би здійснюватись з 16.02.
Враховуючи викладене, здійснивши розрахунок пені в розмірі 0,1 % від суми простроченого зобов`язання, з урахуванням обумовлених строків оплати, суд встановив: за період з 16.02.2022 до 23.02.2022 (8 днів) від суми боргу 2100,00 дол. США, що дорівнює 16,8 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 14.01.2025 (42,2692 грн) становить 710,12 грн.
У стягненні решти суми пені суд відмовляє як заявлених необґрунтовано.
Щодо трьох процентів річних, то позивачем також неправильно здійснено розрахунок, визнавши період нарахування з 15.02.2022 на суму боргу 3570,00 дол. США.
Отже, загальна сума трьох процентів річних становить 311,91 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 14.05.2025 (42,2692 грн) становить 13184,19 грн.
У стягненні решти суми трьох процентів суд відмовляє як заявлених необґрунтовано.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми боргу не надав.
Враховуючи наведене, позов у цілому задовольняється судом частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2420,73 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства Данія Інтернешнл (вул. Артема, буд. 37-41, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 32596688) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (бул. Марії Примаченко, 26, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 45030873) 150901 (сто п`ятдесят тисяч дев`ятсот одна) грн. 04 коп. основного боргу (еквівалент по курсу НБУ 3570 (три тисячі п`ятсот сімдесят) доларів США); 13184 (тринадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 19 коп. 3% річних (еквівалент по курсу НБУ 311 (триста одинадцять доларів США 91 центів); 710 (сімсот десять) грн. 12 коп. пені (еквівалент по курсу НБУ 16 (шістнадцять) доларів США 08 центів) та 2420 (дві тисячі чотириста двадцять) грн 73 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 22.05.2025.
СуддяТ.А. Азізбекян
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2025 |
Оприлюднено | 23.05.2025 |
Номер документу | 127533778 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі надання послуг |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Азізбекян Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні