Рішення від 22.05.2025 по справі 910/1852/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2025Справа № 910/1852/25

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Головне Управління по м. Києву та Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсмарт»

про стягнення 30 968,99 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва з позовом звернулося Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Головне Управління по м. Києву та Київській області (далі - АТ «Ощадбанк», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсмарт» (далі - ТОВ «Айсмарт», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 30968,99 грн за договором банківського рахунку № 2140857-151118-132122 від 18.11.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за вказаним договором в частині своєчасної сплати вартості наданих послуг з обслуговування рахунку, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові АТ «Ощадбанк» просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 19 774,13 грн, пеню в сумі 2 594,01 грн, інфляційні втрати в сумі 6 949,46 грн, 3 % річних у сумі 1 651,40 грн, а всього - 30 968,99 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши заявлені позовні вимоги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 18.11.2015 між АТ «Ощадбанк» (банк) та ТОВ «Айсмарт» (клієнт) був укладений договір банківського рахунку № 2140857-151118-132122 (далі - договір), за умовами якого банк зобов`язується надавати клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов`язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується оплачувати вартість таких послуг та надає банку право користуватися тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору банк протягом трьох банківських днів після надання всіх необхідних документів зобов`язується відкрити клієнту поточні рахунки № 26009300140857 в гривні України, № 26009300140857 в Євро, № 26009300140857 в доларах США та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього договору, чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно з п. 2.3 договору оплата за послуги, надані банком клієнту відповідно до переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, здійснюється згідно з тарифами за послуги філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (додаток № 1 до цього договору, який є його невід`ємною складовою частиною), які можуть бути змінені банком в порядку, визначеному умовами цього договору. Вартість послуг банку визначена у тарифах у вигляді суми тарифу - вартості послуги (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору визначено, що при настанні термінів оплати вартості наданих банком послуг з розрахунково-касового обслуговування клієнт доручає банку здійснювати договірне списання коштів в передбаченому тарифами розмірі, що необхідний для оплати наданих банком послуг з рахунку(ів) клієнта, а також інших поточних рахунків клієнта, відкритих в АТ «Ощадбанк» або тих, що будуть відкриті протягом строку дії цього договору. При цьому, з метою здійснення банком права договірного списання, передбаченого у першому абзаці цього пункту договору, у разі відсутності або недостатності на рахунках клієнта в національній валюті коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, клієнт надає банку право договірного списання коштів з його рахунків в іноземній валюті та доручає банку здійснити продаж іноземної валюти у розмірі, еквівалентному сумі, що необхідна для повної оплати послуг. Сума іноземної валюти, зазначена вище, розраховується та її продаж здійснюється за курсом продажу іноземної валюти банку для клієнтів-юридичних осіб на день здійснення її продажу.

Сплата клієнтом коштів за надані банком послуги здійснюється одночасно з проведенням операцій або не пізніше визначеного числа місяця наступного за звітним відповідно до додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє протягом одного календарного року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить в письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше, ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії договору.

Додатком № 1 до договору сторони погодили тарифи за послуги банку, згідно з п. 2.1.2.1 яких щомісячне обслуговування тарифного пакету становить 299,00 грн. в місяць, при цьому комісія повинна бути сплачена не пізніше 5 числа наступного місяця.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 72 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч. 1 ст. 1067 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з ч. 4 ст. 1068 ЦК України клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Матеріали справи свідчать, що на виконання своїх зобов`язань за договором банк у період з січня 2016 по липень 2023 надав відповідачу послуги з обслуговування банківського рахунку ТОВ «Айсмарт» за погодженим тарифом, комісія за яким склала 19 774, 13 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками по рахунку.

Проте відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, вартість комісійних послуг за вказаний період банку не сплатив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості послуг з обслуговування рахунку, наданих у період з 11.01.2016 по 06.07.2023, відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Айсмарт» заборгованості в сумі 19 774,13 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просив стягнути з відповідач пеню за прострочення зобов`язання в сумі 2 594,01 грн, нараховану за період з 01.07.2024 по 31.12.2024.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 6.4 сторони погодили, що за несвоєчасне поповнення рахунку(ів) відповідно до умов підпункту 4.3.11 цього договору, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані банком послуги (зокрема, обслуговування рахунку), клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,2 % відсотка від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (п. 2.5 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій відповідно до умов договору та вимог ст. 232 ГК України, суд зазначає, що позивач не врахував приписів закону про те, що пеня нараховується починаючи з наступного дня за останнім днем виконання зобов`язання, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відтак, заявляючи вимогу про стягнення основної заборгованості сумі 19 774,13 грн, яка виникла у період з 11.01.2016 по 06.07.2023 з надання щомісячного обслуговування рахунку з комісією по 299,00 грн в місяць, яка повинна сплачуватися не пізніше 5 числа наступного кожного місяця, позивач мав вирахувати пеню за прострочення зобов`язання за кожен місяць зазначеного вище періоду, але чомусь визначив період нарахування пені з 01.07.2024 по 31.12.2024.

Отже, оскільки позивачем неправильно визначено період нарахування пені, зважаючи при цьому на строки нарахування такої пені та межі позовних вимог, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Також за порушення зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 6 949,46 грн та 3 % річних у сумі 1 651,40 грн, нараховані за період з 01.01.2022 по 31.12.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши власний розрахунок сум матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у 6 949,46 грн та 3 % річних у сумі 1 651,40 грн, як просив позивач.

Отже за висновком суду позовні вимоги підлягають задоволенню частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Головне Управління по м. Києву та Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсмарт» про стягнення 30 968,99 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсмарт» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 17/8, ідентифікаційний код 37100956) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Головне Управління по м. Києву та Київській області (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27, ідентифікаційний код 09322277) заборгованість в сумі 19 774 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн 13 коп., інфляційні втрати в сумі 6 949 (шість тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн 46 коп., 3% річних у сумі 1 651 (одна тисяча шістсот п`ятдесят одна) грн 40 коп. та судовий збір у сумі 2 774 (дві тисячі сімсот сімдесят чотири) грн. 38 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Повне судове рішення складене 22 травня 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного рішення.

Суддя Головіна К. І.