Рішення від 21.05.2025 по справі 910/3141/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2025Справа № 910/3141/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України

до Державного підприємства «Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України»

про стягнення 94 693,36 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України» про стягнення 94 693,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором від 09.07.2024 № 1784.

Ухвалою суду від 18.03.2025 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено учасникам справи строки для подачі заяв по суті спору.

Відповідачем 01.04.2025 сформовано у системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги заперечено повністю з огляду на відсутність підтверджуючих, заявленої до стягнення заборгованості, документів та клопотання про витребування доказів.

Позивачем сформовано у системі «Електронний суд» відповідь на відзив та заперечення на клопотання про витребування доказів 04.04.2025 та 07.04.2025 відповідно.

Відповідачем 09.04.2025 сформовано у системі «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив.

Також, позивачем 16.04.2025, 25.04.2025, 28.04.2025 та 06.05.2025, сформовано у системі «Електронний суд» додаткові пояснення по справі та заяви про долучення додаткових доказів.

Відповідачем 21.04.2025, 22.04.2025 та 01.05.2025 сформовано у системі «Електронний суд» додаткові заяви.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 09.07.2024 укладено договір № 1784 про відшкодування витрат Інституту на утримання майна НАН України, за умовами пункту 1.1 якого позивач зобов`язався укладати, продовжувати дію договорів про надання комунальних (електро-, тепло-, водопостачання і водовідведення) послуг, послуг з обслуговування ліфтів, здійснювати оплату за спожиті послуги відповідно до їх умов, надавати послуги з інженерного і господарського забезпечення приміщень, зазначені в пункті 3.1.3. цього договору, а відповідач - відшкодовувати позивачу його витрати на надання комунальних та інших послуг у розмірі: ціни спожитих послуг пропорційно площі майна, розташованого у будівлі за адресою: вулиця Антоновича, 56, приміщення корпусу № 2 площею 71,9 кв. м, приміщень корпусу № 17 (АПК) площею 220,1 кв. м, приміщень корпусу № 17 (ВК) площею 1622.80 кв.м.; ціни спожитих послуг пропорційно кількості джерел електрообладнання, їх електричної потужності; ціни спожитих послуг пропорційно кількості співробітників відповідача; оплачувати послуги з інженерного і господарського забезпечення приміщень згідно протоколу погодження договірної ціни вартості послуг з інженерного (обслуговування електро-, тепло-, водозабезпечення, вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв`язку, експлуатаційно-технічне обслуговування будівельної частини) і господарського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень.

Відповідно до пунктів 2.1- 2.3 договору, відповідач відшкодовує позивачу його витрати за надання комунальних (електро-, тепло-, водопостачання і водовідведення) послуг, послуг з обслуговування ліфтів, оплачує послуги з інженерного і господарського забезпечення приміщень у порядку та розмірі, встановленому пунктом 1.1. цього договору та додатками до договору, та оплачує вартість послуг відповідно до рахунків позивача, починаючи з дати підписання договору.

Розрахунок відшкодування витрат за фактично спожиті енергоносії позивач здійснює відповідно до «Методики розподілу витрат за спожиті ІЕ3 ім. Є.О.Патона HAHy енергоресурси між підрозділами позивача «субспоживачами», затвердженої 16.06.2009: а) обсяг фактично спожитої електричної енергії в приміщеннях корпусу №17 розраховується на підставі показників приладів обліку № 13215877, № 13215867, № 13215894 та оформлюється двостороннім актом.

В термін з п`ятнадцятого по вісімнадцяте число розрахункового місяця представником служби головного енергетика позивача спільно з представником відповідача знімаються поточні показники приладу обліку, на підставі яких відповідачем складається акт витрат електроенергії, який передається в службу головного енергетика позивача для розрахунку.

У разі ненадання відповідачем підписаного акту на протязі трьох календарних днів після зняття показників приладу обліку, або відсутності обґрунтованого заперечення щодо визначених по показниках обсягів споживання електроенергії, зафіксовані обсяги споживання вважаються погодженими.

Обсяг фактично спожитої електричної енергії в приміщеннях корпусу № 2 визначається розрахунковим шляхом: б) обсяг фактично спожитої господарсько-питної води в приміщеннях корпусу № 17 визначається на підставі показників приладу обліку № 202208003402 та оформлюється двостороннім актом.

У термін з п`ятнадцятого по вісімнадцяте число розрахункового місяця представником служби головного механіка позивача спільно з представником відповідача знімаються поточні показники приладу обліку, на підставі яких відповідачем складається акт споживання господарсько-питної води, який передається у службу головного механіка для розрахунку.

У разі ненадання відповідачем підписаного акту на протязі трьох календарних днів після зняття показників приладу обліку, або відсутності обґрунтованого заперечення щодо визначених по показниках обсягів споживання господарсько-питної води, зафіксовані обсяги споживання вважаються погодженими. Обсяг фактично спожитої господарсько-питної води в приміщеннях корпусу № 2 визначається розрахунковим шляхом.

Позивач здійснює розрахунки відшкодування та оплати послуг не пізніше п`ятнадцятого дня місяця, наступного за місяцем, у якому позивачем понесені витрати за договорами та надано послуги зазначені у пункті 1.1. договору. Рахунки позивач вручає під підпис відповідачу.

Умовами пункту 3.2 договору визначено, що відповідач зобов`язався своєчасно, п`ятнадцятого числа кожного місяця, отримувати рахунки на відшкодування вартості послуг, зазначених у пункті 1.1. цього договору. Здійснювати оплату рахунків у розмірі, порядку і в строк, встановлений цим договором. Надати під підпис до вісімнадцятого числа розрахункового місяця акт обсягів споживання електроенергії, акт обсягів споживання господарсько-питної води. За наявності розбіжностей у визначенні фактичних обсягів, надати позивачу на протязі трьох днів з дати зняття показників приладів обліку обґрунтовані заперечення щодо зафіксованих обсягів.

Згідно з пунктом 6.2 договору, моментом отримання стороною інформації, пов`язаної з виконанням умов цього договору, якщо інше не встановлено цим договором, є: дата отримання документів під підпис; день отримання стороною реєстрованого поштового відправлення, зазначений у повідомленні про його вручення, або день відмови сторони від отримання реєстрованого поштового відправлення, зазначений на такому поштовому відправленні/повідомленні про його надходження; день повернення реєстрованого поштового відправлення стороні - відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

Цей договір діє з дати його підписання сторонами до 31 серпня 2024 року (пункт 7.1 договору).

У подальшому сторонами укладено ряд додаткових угод (№ № 1 - 3), умовами яких продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Звертаючись із позовної заявою до суду, позивач обгрунтовує свої позовні вимоги порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором щодо здійснення відшкодування комунальних витрат за спожиті ним у грудні 2024 року послуги.

Позивачем 10.01.2025, 16.01.2025 та 22.01.2025 отримано нарочно листи відповідача про надання документів на підтвердження обсягів спожитої відповідачем теплової енергії за грудень 2024 року.

Судом встановлено, що 13.01.2025 відповідачем отримано нарочно, виставлений позивачем рахунок від 31.12.2024 № 36461-1496 на відшкодування спожитих комунальних послуг за грудень 2024 року на загальну суму 216 847,79 грн., у тому числі теплопостачання вартістю 171 349,84 грн. (копія рахунку із відміткою про отримання наявна у матеріалах справи) та 30.01.2025 - супровідний лист позивача з доданим до нього актом від 31.12.2024 № 12/2024 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

З урахуванням наданих відповідачем письмових заяв по суті спору, останній заперечує позовні вимоги виключно щодо відшкодування вартості спожитої теплової енергії за грудень 2024 року. При цьому, відповідачем здійснено контррозрахунок зазначених послуг, про що складено акт від 31.12.2024 № 12/2024 в іншій редакції, за яким вартість відшкодування за спожите теплопостачання складає 76 656,48 грн.

З огляду на часткове визнання ним виставленого позивачем рахунку від 31.12.2024 № 36461-1496, відповідачем 17.01.2025 та 03.02.2025 здійснено його часткову оплату у загальному розмірі 122 154,43 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що умовами договору (пункт 2.3) на відповідача покладено обов`язок, спільно з представником позивача, знімати поточні показники приладів обліку, на підставі яких, саме представник відповідача, зобов`язаний скласти акт витрат, який має бути передано до служби позивача.

При цьому, за умовами пункту 3.2 договору відповідач зобов`язаний до вісімнадцятого числа розрахункового місяця надати позивачу під підпис акт обсягів споживання. Одночасно, за наявності розбіжностей у визначенні фактичних обсягах, надати позивачу на протязі трьох днів з дати зняття показників приладів обліку обґрунтовані заперечення щодо зафіксованих обсягів.

З системного аналізу умов договору судом встановлено, що відповідача наділено правом надання заперечень позивачу виключно щодо зафіксованих обсягів споживання. При цьому, як наведено вище, фіксування обсягів спожитих послуг відбувається спільно обома сторонами.

У даному випадку, відповідачем заперечується саме вартість наданих послуг теплопостачання у грудні 2024 року та порядок здійснення нарахування за рахунком від 31.12.2024 № 36461-1496.

У той же час, до матеріалів справи позивачем долучено докази на підтвердження обсягів та вартості фактично спожитих відповідачем комунальних послуг (а.с. 18-20, 83-84, 120-126).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначені позивачем у позові доводи за встановлених вище судом фактів та обставин.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за фактично спожиті послуги за грудень 2024 року у розмірі 94 693,36 грн. є правомірною, документально доведеною і підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України» (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 56; ідентифікаційний номер 30382397) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України (03150, місто Київ, вулиця Каземіра-Малевича, будинок 11; ідентифікаційний номер 05416923) 94 693,36 грн. основного боргу та 2 422,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк