Рішення від 19.05.2025 по справі 910/2110/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.05.2025Справа № 910/2110/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву

Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (01013, місто Київ, Набережно-Печерська дорога, будинок 2; ідентифікаційний код 03359018)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергаз-Груп» (02092, місто Київ, вулиця Марганецька, будинок 81; ідентифікаційний код 40699842)

про стягнення 76 509,89 грн,

Представники:

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (Підприємство «Київавтошляхміст»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергаз-Груп» (далі - ТОВ «Інтергаз-Груп»/відповідач) про стягнення 76 509,89 грн, у тому числі: 42 849,60 грн - основного боргу, 3 322,70 грн - пені, 4 929,46 грн - 3% річних та 25 408,10 грн - інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором про надання доступу до причалу та прибережної території для обслуговування судна №06-63 від 27.06.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.02.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 07.04.2025.

07.04.2025 у зв`язку із неявкою у судове засідання відповідача суд оголосив перерву у судовому засіданні до 19.05.2025.

19.05.2025 у судове засідання представник Підприємства «Київавтошляхміст» не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

ТОВ «Інтергаз-Груп» у судове засідання представника вдруге не направило, про причини неявки суд не повідомило, відзиву на позовну заяву не надало.

Отже, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2019 між Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтергаз-Груп" (далі - замовник) укладено договір про надання доступу до причалу та прибережної території для обслуговування судна № 06-63, за умовами якого виконавець надає замовнику право на тимчасове використання причалу та прибережної території за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 2 для обслуговування несамохідного нафтоналивного бункеровщика «Мустанг 2», що належить замовнику на праві оренди на підставі договору оренди № 15/06/19 від 04.06.2019, укладеного із ТОВ «Дельта Вест Ойл Груп». Схема розміщення судна викладена у «Проєкті облаштування місця стоянки судна», що є невід`ємною частиною договору.

За використання причалу та прибережної території замовник сплачує виконавцю плату в розмірі 13 516,00 грн на місяць в т.ч. ПДВ (п. 2.1 договору).

За умовами п. 2.2 договору оплата згідно п. 2.1 даного договору здійснюється замовником щомісячно, не пізніше 30-го числа поточного місяця, на підставі рахунку, виставленого виконавцем.

Пунктом 2.3 договору узгоджено, що замовник додатково відшкодовує виконавцю вартість спожитої електроенергії та водопостачання в термін до 20 числа місяця наступного за звітним, на підставі рахунку, виставленого виконавцем.

Згідно із п. 5.2. договору, в разі затримки оплати згідно даного договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочки.

Цей Договір вступає в силу з 01.07.2019 та діє до 31.12.2019 (п. 8.1 договору).

У відповідності до п. 8.4. договору при відсутності взаємних претензій, термін дії договору автоматично продовжується на наступний період.

Крім того, 02.01.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти, зокрема п. 2.1 та п. 2.2 договору в новій редакції.

Так, відповідно до п. 2.1 договору за використання причалу та прибережної території замовник сплачує виконавцю плату у розмірі, яка регламентується додатком № 1 - Протокол погодження ціни.

Згідно із п. 2.2 договору оплата згідно договору здійснюється замовником щомісячно, не пізніше 30-го числа поточного місяця, на підставі рахунку, виставленого виконавцем.

Крім того, додатком № 1 до договору сторонами викладено Протокол погодження договірної ціни, згідно якого, за використання причалу та прибережної території замовник сплачує виконавцю плату у розмірі 7 141,60 грн з ПДВ в місяць.

За твердженням позивача, у період з січня по червень 2021 року (включно) відповідач використовував причал та прибережну територію за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 2 для обслуговування судна, у зв`язку з чим згідно з умовами договору позивачем виставлені рахунки на оплату № 90 від 18.01.2021 на суму 7 141,60 грн, № 192 від 16.02.2021 на суму 7 141,60 грн, № 328 від 16.03.2021 на суму 7 141,60 грн, № 444 від 16.04.2021 на суму 7 141,60 грн, № 570 від 19.05.2021 на суму 7 141,60 грн, № 685 від 24.06.2021 на суму 7 141,60 грн.

Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого у ТОВ «Інтергаз-Груп» утворилась заборгованість у розмірі 42 849,60 грн.

30.06.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до якої домовились про дострокове припинення дії договору, який вважається припиненим, починаючи з 01.07.2021.

За умовами п. 3 додаткової угоди № 2 сторони засвідчили, що у разі існування заборгованості на дату розірвання договору №06-63 від 27.06.2019 по виконанню зобов`язань по ньому в період дії договору, зобов`язання повинні бути виконані у повному обсязі в розумні строки.

Разом із тим, після припинення дії договору про надання доступу до причалу та прибережної території для обслуговування судна № 06-63, ТОВ «Інтергаз-Груп» за надані послуги так і не розрахувалося.

14.01.2025 позивач повторно надіслав на адресу відповідача рахунки на оплату № 90 від 18.01.2021, № 192 від 16.02.2021, № 328 від 16.03.2021, № 444 від 16.04.2021, № 570 від 19.05.2021, № 685 від 24.06.2021 супровідним листом від 13.01.2025 за вих. №053/282/01-11/82, а також вимогу від 13.01.2025 за вих. №053/282/01-11/83, в якій просив погасити заборгованість у розмірі 42 849,60 грн.

Проте, ТОВ «Інтергаз-Груп» вимогу не задовольнило, відповіді також не надало.

За вказаних обставин, Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» звернулося до суду з цим позовом про стягнення із ТОВ «Інтергаз-Груп» заборгованості у розмірі 42 849,60 грн, а також пені у сумі 3 322,70 грн, 3% річних у розмірі 4 929,46 грн та інфляційних втрат у сумі 25 408,10 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Судом встановлено, що 27.06.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання доступу до причалу та прибережної території для обслуговування судна № 06-63, відповідно до умов якого з урахуванням додаткової угоди № 1, відповідач використовував причал та прибережну територію за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 2 для обслуговування судна.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, за умовами п. 2.2 договору в редакції, викладеній у додатковій угоді №1, оплата згідно із п. 2.1 даного договору здійснюється замовником щомісячно, не пізніше 30-го числа поточного місяця, на підставі рахунку, виставленого виконавцем.

Отже, на виконання умов п. 2.2. договору позивачем у період з січня по червень 2021 року були виставлені відповідачу рахунки на оплату № 90 від 18.01.2021, № 192 від 16.02.2021, № 328 від 16.03.2021, № 444 від 16.04.2021, № 570 від 19.05.2021, № 685 від 24.06.2021, які відповідачу необхідно було оплатити не пізніше 30-го числа поточного місяця.

Проте, ТОВ «Інтергаз-Груп» за надані послуги оплату не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 42 849,60 грн, при цьому, на підтвердження зворотнього відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Отже, судом встановлено, що ТОВ «Інтергаз-Груп» належним чином взяті на себе зобов`язання за договором про надання доступу до причалу та прибережної території для обслуговування судна № 06-63 від 27.06.2019 не виконало, а саме, оплату за надані послуги у період з січня по червень 2021 року включно у повному обсязі не здійснило.

При цьому, судом встановлено, що за умовами п. 3 додаткової угоди № 2 про дострокове припинення договору №06-63 від 27.06.2019, сторони засвідчили, що у разі існування заборгованості на дату розірвання цього договору по виконанню зобов`язань по ньому в період дії договору, зобов`язання повинні бути виконані у повному обсязі в розумні строки.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору про надання доступу до причалу та прибережної території для обслуговування судна № 06-63 від 27.06.2019 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення позовних вимог Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» про стягнення заборгованості із Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергаз-Груп» у сумі 42 849,60 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 322,70 грн, 3% річних у сумі 4 929,46 грн та інфляційні втрати у розмірі 25 408,10 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, згідно із п. 5.2. договору, в разі затримки оплати згідно даного договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочки.

Разом із тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону закріплює, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, за змістом Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки і відповідно, якщо розмір пені, встановлений договором, є меншим від подвійної облікової ставки НБУ застосовується розмір пені встановлений договором.

Відтак, суд зазначає, що оскільки розмір пені, визначений сторонами у договорі у розмірі 0,1% від суми боргу, поглинається розміром пені, визначеним подвійною обліковою ставкою НБУ за кожний день прострочення, пеня підлягає нарахуванню тільки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, та встановив, що підприємством допущено арифметичну помилку, зокрема, за розрахунком суду обґрунтованою до стягнення є сума пені у розмірі 3 318,97 грн, що має наслідком часткове задоволення цієї вимоги.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, та встановлено, що при обчисленні 3% річних позивачем також допущено арифметичну помилку, проте їх розмір не перевищує суми, обчисленої судом, внаслідок чого ці позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергаз-Груп» (02092, місто Київ, вулиця Марганецька, будинок 81; ідентифікаційний код 40699842) на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (01013, місто Київ, Набережно-Печерська дорога, будинок 2; ідентифікаційний код 03359018) 42 849 (сорок дві тисячі вісімсот сорок дев`ять) грн 60 коп. - заборгованості, 3 318 (три тисячі триста вісімнадцять) грн 97 коп. - пені, 4 929 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять) грн 46 коп., 25 408 (двадцять п`ять тисяч чотириста вісім) грн 10 коп. - інфляційних втрат та 3 027 (три тисячі двадцять сім) грн 85 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено: 22.05.2025.

Суддя Віта БОНДАРЧУК