Рішення від 02.04.2025 по справі 911/314/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/314/24

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Комісарчук Д-М.О.

розглянувши справу № 911/314/24

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», с. Гора

Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта», с. Мартусівка Бориспільського району Київської області

про стягнення 603 700,00 грн та зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: Шишкіна І.В., витяг з наказу № 01-07/6-19 від 28.02.2025

від відповідача: Гаврин Д.В., адвокат, довіреність від 01.02.2024

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.02.2024 Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП МА "Бориспіль", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом від 02.02.2024 (вх. № 2047) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта" (далі - ТОВ "Київріанта", відповідач), в якому просить суд:

- стягнути з відповідача штраф у розмірі 603 700,00 грн. (п. 4.3 Договору № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю);

- зобов`язати ТОВ "Київріанта" виконати зобов`язання, встановлені у п.п. 2.2.2. п. 2.2 Договору № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014, а саме: надати ДП МА "Бориспіль" довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2022 року - вересень 2023 року.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору у сумі 9 666,80 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконує зобов`язання за Договором №80.1-14/1-31 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 09.09.2014, а саме всупереч пункту 2.2.2 не надав довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року, у зв`язку з чим, позивач нараховує та просить стягнути з відповідача передбачений пунктом 4.3 договору штраф.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2024 відкрито провадження у справі № 911/314/24 та призначено її розгляд за привалами загального позовного провадження в підготовчому засіданні на 28.02.2024.

Ухвалою суду від 28.02.2024 підготовче засідання було відкладено на 20.03.2024.

29.02.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 24/24 від 26.02.2024 (вх. № 2856/24) в якому відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог ДП МА "Бориспіль".

Так, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що основною передумовою для підготовки та надання відповідачем довідки про чистий дохід в розумінні п. 5 Таблиці № 1 Договору № 80.1-14/1-23 являється здійснення продажу товарів, тобто провадження торгово-господарської діяльності шляхом використання орендованого приміщення згідно цільового призначення відповідно до умов Договору оренди № 1578.

Проте, у зв`язку із широкомасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами та доповненнями) Товариство, починаючи з 24.02.2022, не здійснює господарську діяльність в орендованому приміщенні.

Неможливість здійснення товариством господарської діяльності викликана також тим, що Міжнародний аеропорт "Бориспіль" не функціонує з 24.02.2022 (за його власним повідомленням); відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 188-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю", тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28.02.2022 пункт пропуску - Бориспіль, категорія пункту пропуску - Міжнародний.

Відтак, у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності під час воєнного стану, наказом №76-К від 23.03.2022 у товаристві з 01.04.2022 оголошено простій. Згідно із п. 3 наказу №76-К під час простою працівники звільняються від обов`язку бути присутніми на віддалених робочих місцях і на робочих місцях в офісі.

Відповідач зазначає про те, що за відсутності у відповідача доходу внаслідок невикористання орендованого приміщення, у зв`язку із нездійсненням торгово-господарської діяльності, з незалежних від відповідача причин, та у зв`язку із звільненням відповідача, на підставі Постанови КМУ № 634 від 27.05.2022, від орендної плати, позивач не міг розраховувати на отримання доходу. На переконання відповідача, в разі відсутності доходу від продажу товарів в орендованому приміщенні під час дії Договору № 80.1-14/1-31 внаслідок невикористання орендованого приміщення за призначенням, з огляду на припинення функціонування аеропорту та тимчасове закриття повітряного пункту пропуску через державний кордон, для відповідача є не обов`язковим подання довідки про чистий дохід, де показником є "0", оскільки головною передумовою подання таких довідок є здійснення продажу товарів та отримання доходу.

Відповідач зазначає про те, що нарахований штраф за своєю правовою природою є неустойкою, а договором не передбачено нарахування неустойки понад передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

15.03.2024 позивачем через систему "Електронний суд" було подано відповідь на відзив від 15.03.2024 (вх. № 2818/24), в якій останній не погоджується з аргументами відповідача, зокрема, наголошуючи, що порушення відповідачем взятого на себе на умовах п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору зобов`язання щодо надання позивачу довідок, спричиняє неможливість розрахувати вартість наданої відповідачу послуги, визначеної п. 5 Таблиці № 1 п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору та, як наслідок, відповідач не сплачує позивачу вартість наданої/отриманої у спірний період послуги, чим завдає збитків позивачу, який є підприємством державного сектору економіки.

Також, позивач зазначає, що у листах, які відповідач назвав "Довідка про чистий дохід" відсутня інформація про розмір чистого доходу за звітний місяць в грошовій одиниці виміру (грн.), тому неможливо встановити про наявність/відсутність у відповідача чистого доходу, відповідно позивач не має можливості розрахувати вартість наданої відповідачу послуги, визначеної п. 5 Таблиці №1 п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору.

Позивач також звертає увагу, що закриття пункту пропуску через державний кордон «Бориспіль» не позбавляє відповідача права доступу до орендованого майна та його використання. Можливість чи неможливість доступу відповідача до орендованого майна не звільняє його від виконання зобов`язань за договором.

Позивач не погоджується з твердженням відповідача про обмеження строку нарахування неустойки, оскільки сторони погодили, що відповідно до п. 4.3 штраф за несвоєчасне надання довідки сплачується за кожний календарний день прострочення. Так, позивач з посиланням на п. 7 розділу ІХ Прикінцевих положень ГК України та п. 4.3 договору, зазначав про те, що заявлена до стягнення сума штрафу була нарахована за кожний календарний день прострочення останнім строком надання довідок про чистий дохід за період: лютий 2022 - вересень 2023.

Ухвалами суду від 20.03.2024 та 03.04.2024 підготовчі засідання були відкладені на 03.04.2025 та 24.04.2024 відповідно.

04.04.2024 відповідачем подано клопотання № 36/24 від 01.04.2024 (вх. № 4537/24) про зменшення розміру штрафу, в якому ТОВ "Київріанта" просить зменшити розмір штрафу, нарахованого ДП МА "Бориспіль" на 90%.

04.04.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення № 35/24 від 01.04.2024 (вх. № 4538/24/24) на відповідь на відзив, в яких посилаючись на висновки, викладені у справі №911/3275/21, повторно звертає увагу суду на обмеження нарахування штрафних санкцій за шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Також, відповідач підтримуючи свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву наголошував на тому, що неподання та/або невчасне подання довідок про чистий дохід за спірний період з показником "0" не призвело до завданню позивачу збитків.

23.04.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання від 22.04.2024 (вх. № 5210/24) про зупинення провадження у справі № 911/314/24, у зв`язку із неможливістю розгляду до вирішення пов`язаної з нею справи № 911/3063/21.

Зокрема, відповідач зазначає про те, що в провадженні Господарського суду Київської області знаходиться взаємопов`язана справа № 911/3063/21 і, що наразі господарським судом здійснюється провадження у зазначеній справі за скаргою № 35-22-81 від 14.03.2024 на постанову старшого державного виконавця від 25.11.2022 у виконавчому провадженні № 69640490 про закінчення виконавчого провадження.

В підготовчому засіданні 24.04.2024 представник позивача зазначив про те, що питання зупинення провадження у справі № 911/314/24, до вирішення пов`язаної з нею справи № 911/3063/21, залишає на розсуд суду.

Ухвалою суду від 24.04.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київріанта" (вх. № 5220/24 від 23.04.2024) про зупинення провадження у справі № 911/314/24, до вирішення пов`язаної з нею справи № 911/3063/21 було задоволено; провадження у справі № 911/314/24 зупинено, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/3063/21 з мотивів, детально наведених в ухвалі від 24.04.2024.

05.12.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання №35-22/1-577 від 05.12.2024 (вх. № суду 13933/24), в якому він зазначає, що ухвала Господарського суду Київської області від 07.05.2024 у справі №911/3063/21 залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі №911/3063/21 і набрала законної сили, тому позивач просить поновити провадження у справі №911/314/24.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2024 поновлено провадження у справі №911/314/24 та призначено її розгляд в підготовчому засіданні на 15.01.2025.

06.01.2025 ДП «МА «Бориспіль» надане клопотання (вх. № 110/25), в якому позивач просить суд долучити до матеріалів справи судові рішення з аналогічних справи та врахувати позицію суду.

Ухвалою суду від 15.01.2025 закрито підготовче провадження у справі № 911/314/24 та призначено її до розгляду по суті на 12.02.2025.

В судовому засіданні 12.02.2025 судом оголошувалась перерва з розгляду справи по суті до 17.03.2025.

Представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

17.03.2025 після судових дебатів було проголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та призначено дату і час проголошення судового рішення у справі № 911/314/24 на 02.04.2025.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

11.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі-орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київріанта" (далі-орендар, відповідач) було укладено Договір оренди № 1578 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди).

Згідно з п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частина приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі термінала "D", загальною площею 105,2 кв. м. (далі - Майно), розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" (термінальний комплекс "D", загальною площею 107 850,5 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 170023532208, реєстраційний номер єдиному реєстрі об`єктів державної власності 20572069.1435.HЛТНІД1884), що перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - балансоутримувач).

Орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2014 року 102 960,00 грн. Орендна плата сплачується щомісяця, не пізніше 15 числа звітного місяця (пункти 3.1 та 3.1.1 договору оренди).

У відповідності до п. 3.3 договору оренди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на вебсайті Фонду державного майна України.

Згідно пункту 3.6 договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Слід зауважити, що між сторонами 27.12.2018 було укладено Договір про внесення змін до Договору оренди № 1578 згідно якого пункт 3.1 договору оренди викладено в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць, розрахунку - жовтень 2018 року - 155 433,00 грн, з врахуванням проіндексованої конкурсної надбавки - 207 152,98 грн". Згідно цього ж договору про внесення змін змінилися поштові та платіжні реквізити сторін договору оренди.

Також між орендодавцем та орендарем було укладено Додатковий договір від 16.01.2021 до договору оренди згідно пункту 1 якого нарахування орендної плати за користування майном здійснюється у розмірі 25 відсотків суми нарахованої орендної плати, на періоди з 12.03.2020 по 17.03.2020 включно та починаючи з 15.06.2020.

У відповідності до пункту 2 Додаткового договору від 16.01.2021 враховуючи інформацію від окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України, в зв`язку із тимчасовим закриттям пунктів пропуску через державний кордон України для міжнародного пасажирського сполучення, зупиненням діяльності міжнародного пункту пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення "Бориспіль", обмеженням доступу до термінального комплексу (пасажирський термінал) "D", неможливістю потрапляння на територію пункту пропуску "Бориспіль" та неможливістю користування орендованим майном через обставини, які знаходяться поза волею орендаря - на період часу, починаючи з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року включно, протягом якого Майно не могло використовуватись Орендарем за цільовим призначенням згідно Договору через обставини, за які Орендар та Орендодавець не відповідають зупинено виконання Сторонами умов Договору, передбачених пунктами 3.6, 5.3, 8.4 договору. Сторони встановили, що в порядку передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями) умови п. 2 додаткового договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року включно.

У відповідності з п. 7.1 договору оренди орендодавець зобов`язується передати орендарю за участю балансоутримувача в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна від 01.07.2014 згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно - частина приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі термінала "D", загальною площею 105,2 кв. м, розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D".

Пунктом 10.1. цього договору закріплено, що він укладений строком на 10 років, що діє з 11.06.2014 до 10.06.2024 включно.

Пунктом 5.18 договору оренди встановлено, що орендар зобов`язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

На виконання умов Договору оренди № 1578, 09.09.2014 між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київріанта" укладено Договір № 80.1-14/1-31 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір про відшкодування витрат).

Умовами цього договору передбачено, що у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщень № 3.2.60 на третьому поверсі термінала "D", загальною площею 105,2 кв. м для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги: 1) забезпечення теплом (теплова енергія); 2) забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; 3) використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем; 4) прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів; 5) підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування (п/п № 5 таблиці 1 пункту 1.1.1. Договору про відшкодування витрат від 09.09.2021).

Узгоджено, що щомісячна сплата розраховується за наступною формулою: чистий дохід Орендаря х 18% - орендна плата (без ПДВ), де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщені відповідно до умов договору оренди №1578 від 11.06.2014. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць. Орендна плата (без ПДВ) є плата, що нарахована за відповідний звітний місяць за користування орендованим приміщенням згідно договору оренди № 1578 від 11.06.2014.

Пункт 2.2.2 договору про відшкодування витрат передбачає, що орендар зобов`язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання Довідки про чистий дохід та достовірність даних в Довідці. За період з 01.07.2014 до моменту набрання чинності цим Договором Орендар зобов`язаний надати в бухгалтерію балансоутримувача Довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, на протязі 3-х робочих днів з дати набрання чинності цим Договором.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору про відшкодування витрат орендар зобов`язується щомісяця, з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання - здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання - здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання - здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та ненадана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 4.1 договору про відшкодування витрат).

Пунктом 4.3 договору про відшкодування витрат встановлено, що в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

У відповідності до пункту 6.1. договору про відшкодування витрат він набирає чинності з дати його підписання та діє до 10.06.2024.

Між ДП "МА "Бориспіль" та ТОВ «Київріанта» були підписані Додаткова угода № 1 від 24.10.2014, Додаткова угода № 2 від 21.01.2016, Додаткова угода № 3 від 12.02.2018, Додаткова угода № 4 від 19.02.2019 до Договору про відшкодування витрат.

Так, зокрема, у Додатковій угоді № 4 від 19.09.2019 до Договору № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014 про відшкодування витрат, сторони погодили викласти у новій редакції Таблицю № 1 до договору.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, вказує, що відповідач, в порушення вимог п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору про відшкодування витрат, не надав довідки про чистий дохід за період березень 2022 року - вересень 2023 року.

За приписами статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст. ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору про відшкодування витрат сторони погодили, що орендар зобов`язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці.

До матеріалів справи долучено довідки про чистий дохід, в яких зазначено, що ТОВ «Київріанта» не здійснювало діяльності в орендованому приміщенні у звітні періоди, а саме:

- за березень 2022 року від 07.08.2023 вих. № 68/23;

- за квітень 2022 року від 07.08.2023 вих. № 69/23;

- за травень 2022 року від 07.08.2023 вих. № 70/23;

- за червень 2022 року від 07.08.2023 вих. № 71/23;

- за липень 2022 року від 07.08.2023 вих. № 72/23;

- за серпень 2022 року від 07.08.2023 вих. № 73/23;

- за вересень 2022 року від 07.08.2023 вих. № 74/23;

- за жовтень 2022 року від 07.08.2023 вих. № 75/23;

- за листопад 2022 року від 07.08.2023 вих. № 76/23;

- за грудень 2022 року від 07.08.2023 вих. № 77/23;

- за січень 2023 року від 07.08.2023 вих. № 78/23;

- за лютий 2023 року від 07.08.2023 вих. № 79/23;

- за березень 2023 року від 07.08.2023 вих. № 80/23;

- за квітень 2023 року від 07.08.2023 вих. № 81/23;

- за травень 2023 від 07.08.2023 вих. № 82/23;

- за червень 2023 від 07.08.2023 вих. № 83/23;

- за липень 2023 від 07.08.2023 вих. № 84/23;

- за серпень 2023 від 29.08.2023 вих. № 149/23;

- за вересень 2023 від 05.10.2023 вих. № 164/23.

Зазначені довідки про чистий дохід, направлені відповідачем поштовим відправленням від 07.08.2023 з описом вкладення у цінний лист. Позивач підтверджує отримання вказаного поштового відправлення.

Поряд з цим, позивач твердить, що зміст і форма поданих відповідачем довідок не відповідають погодженим сторонами умовам п. 2.2.2. договору, оскільки дані довідки не містять інформації про розмір чистого доходу (конкретної суми доходу), отриманого відповідачем від продажу товарів в орендованому майні, а отже вважаються не наданими.

Суд погоджується з твердженням відповідача, що укладеним між сторонами договором не встановлено форми довідки про чистий дохід, проте визначальним у даному випадку є щомісячне надання відповідачем позивачу відомостей про конкретний розмір доходу, отриманого в конкретному місяці від діяльності в орендованому приміщенні.

Суд встановив, що наявні у матеріалах справи довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за спірний період, які були надані відповідачем позивачу, за своїм змістом не містять конкретної суми чистого доходу отриманого від господарської діяльності в орендованому приміщенні, що є визначальним та основою для розрахунку вартості наданих відповідачу послуг, передбачених пунктом 5 таблиці №1 підпункту 1.1.1 пункту 1 договору про відшкодування витрат.

Метою подання відповідачем позивачу цих довідок про чистий дохід є здійснення останнім розрахунку вартості наданих послуг стосовно підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів і забезпечення приміщень загального користування.

При цьому, посилання відповідача на обставини звільнення його Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 від орендної плати, за висновком суду не звільняють його від обов`язку відшкодувати позивачу вартість наданих відповідачу послуг, передбачених пунктом 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 пункту 1 Договору про відшкодування витрат.

Відтак, суд не може розцінювати в якості належного виконання договору про відшкодування витрат надані відповідачем довідки про чистий дохід, позаяк останні у першу чергу, мають відображати інформацію, яка передбачена її змістом та придатна для визначеної договором мети - містити достовірну інформацію про суму чистого доходу за відповідний період, засвідчену підписами відповідальних осіб підприємства.

Суд погоджується з твердженням позивача, що відсутність конкретної суми чистого доходу у поданих відповідачем довідках призводить до неможливості розрахувати вартість наданих послуг, передбачених п. 5 таблиці № 1 п. 1.1.1. п. 1. договору, внаслідок чого відповідач не сплачує вартість наданих позивачем послуг.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином умови п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору про відшкодування витрат, у спірний період березень 2022 року - вересень 2023 року, щомісячно, до 7 числа місяця, наступного за звітним, не надав в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні (із зазначенням конкретної суми), у зв`язку з чим, вимога позивача про зобов`язання відповідача виконати передбачений договором обов`язок в натурі - подати довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому за договором оренди № 1578 від 11.06.2014 приміщенні за березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року є обґрунтованою, документально доведеною та такою, яку належить задовольнити.

Відповідно до п. 4.3 договору про відшкодування витрат в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

Так, позивач нарахував та направив відповідачу рахунки-фактури для сплати штрафу за порушення строків надання довідок про чистий дохід на загальну суму 603 700,00 грн., а саме:

Рахунки-фактури № 897/648 від 13.07.2023, № 897/608 від 12.07.2023, № 897/612 від 13.07.2023, № 897/616 від 13.07.2023, № 897/620 від 13 07.2023, № 897/624 від 13.07.2023, № 897/628 від 13.07.2023, № 897/632 від 13.07.2023, № 897/636 від 13.07.2023, № 897/640 від 13.07.2023, № 897/647 від 13.07.2023, № 897/652 від 13.07.2023, № 897/656 від 13.07.2023, № 897/660 від 13.07.2023, № 897/664 від 13.07.2023, № 897/668 від 13.07.2023 на загальну суму 387 000,00 штрафу за період лютий 2022 року - травень 2023 року були направлені:

- 25.07.2023 за місцезнаходженням відповідача із супровідним листом від 24.07.2023 № 03-22-1304 поштовим відправленням № 0830107286694 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення і отримано відповідачем 08.08.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та інформацією про трекінг поштового відправлення.

Рахунок-фактура № 897/761 від 08.08.2023 на загальну 63 900,00 грн штрафу за період лютий 2022 року - червень 2023 року направлений 12.09.2023 за місцезнаходженням відповідача із супровідним листом від 04.09.2023 № 03-22-1384 поштовим відправленням № 0830107317638 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення і отримано відповідачем 15.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Рахунок-фактура № 897/1251 від 27.10.2023 на загальну 152 800,00 грн штрафу за період лютий 2022 року - вересень 2023 року направлений 04.01.2024 за місцезнаходженням відповідача із супровідним листом від 28.12.2023 № 03-22-1623 поштовим відправленням № 0830107524960 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення і отримано відповідачем 09.012024, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. А також направлений 12.01.2024 на адресу електронної пошти відповідача вказану у розділі 7 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 12.02.2018 до Договору): admin@kievrianta.com.ua і відповідно отримані відповідачем 12.01.2024.

У розумінні частин 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Приписами статті 551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з частиною 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобов`язання, а по-друге, така неустойка (штраф) за порушення зобов`язання має бути передбачена Договором.

В даному випадку, така неустойка передбачена п. 4.3 договору про відшкодування витрат.

З огляду на те, що судом встановлений факт ненадання відповідачем довідок про чистий дохід за спірний період: березень 2022 року - вересень 2023 року; штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення, прямо передбачений пунктом 4.3 договору про відшкодування витрат, принципи господарсько-правової відповідальності виходять з презумпції вини особи, яка порушила своє господарське зобов`язання, та покладають та таку особу обов`язок доведення відсутності вини (частина 1 ст. 218 ГК України, частина 2 ст. 614 ЦК України), отже суд погоджується з тим, що у позивача було наявне право на нарахування штрафу в розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення.

Разом з тим, відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення штрафу починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше договором не встановлено.

Водночас, Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено пунктом 7, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, пунктом 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачена можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання понад шестимісячний строк, встановлений ст. 232 ГК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлено карантин з 12.03.2020 на всій території України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Суд зазначає, що припис пункту 7 "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, хоч і не зовсім узгоджується з метою Закону, який спрямований на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби, однак є абсолютно визначеним та не передбачає розширеного чи звуженого тлумачення. Така позиція узгоджується із висновком висловленим КГС ВС у постанові від 27.02.2024 у справі №911/858/22.

Відтак, в даному випадку, штраф має розраховуватися з дати, наступної за останнім днем строку виконання зобов`язання із подання довідки про чистий дохід, та до переддня фактичного виконання зобов`язання, або відповідної дати через шість місяців після спливу строку на виконання зобов`язання, або до дня закінчення строку дії карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 №211, тобто до 30.06.2023, в залежності від того, яка з названих подій настала раніше.

Одночасно, суд зазначає, що згідно з ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У пункті 4.3 договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплачувати балансоутримувачу штраф в розмірі 1000 грн. без урахування ПДВ за кожний день прострочення.

Умови договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо.

Відтак, умову, передбачену у п. 4.3. укладеного сторонами у цій справі договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Отже, здійснивши власний розрахунок судом встановлено, що вірно розрахований розмір належного до стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за заявлений період становить 458 600,00 грн.

Суд врахував, що рішенням Господарського суду Київської області від 24.08.2023 у справі №911/1514/23 стягнуто з відповідача на користь позивача за ненадання довідки про чистий дохід за лютий 2022 року за спірним договором штраф за період 08.03.2022 - 31.07.2022, тому нарахування позивачем штрафу за неподання вказаної довідки у даній справі за період з 01.08.2022 (не охоплений судовим рішенням у справі 911/1514/23) не є подвійним стягненням і не суперечить закону.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем заявлено клопотання № 36/24 від 01.04.2024 (вх. № 4537/24) про зменшення розміру штрафу, в якому ТОВ "Київріанта" просить зменшити розмір штрафу, нарахованого ДП МА "Бориспіль" на 90%.

З цього приводу суд зазначає таке.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частина 2 статті 216 ГК України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Разом з тим, за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Згідно із частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Схожі норми також містить частина третя статті 551 ЦК України, яка визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас закріплений законодавцем у статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18).

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки [див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 серпня 2021 року у справі № 911/378/17 (911/2223/20)].

При вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду також належить брати до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним усіх можливих заходів до виконання зобов`язання (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 910/11733/18, від 04 червня 2019 року у справі № 904/3551/18).

Також суду необхідно зважати на співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 920/1013/18, від 26 березня 2020 року у справі №904/2847/19).

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22 звертав увагу, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 916/878/20).

Законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд із цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

У питаннях визначення підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положеннями статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (див. постанови від 11 липня 2023 року у справі № 914/3231/16, від 10 серпня 2023 року у справі № 910/8725/22, від 26 вересня 2023 року у справі № 910/22026/21, від 02 листопада 2023 року у справі № 910/13000/22, від 07 листопада 2023 року у справі № 924/215/23, від 09 листопада 2023 року у справі № 902/919/22).

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22).

Вирішуючи питання щодо зменшення розміру штрафу, суд також бере до уваги, що Указом Президента України №64/2022 із 24.02.2022 введено воєнний стан на всій території України. У зв`язку із широкомасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні товариство, починаючи з 24.02.2022, не здійснює господарську діяльність.

Неможливість здійснення товариством господарської діяльності викликана також тим, що Міжнародний аеропорт "Бориспіль" не функціонує з 24.02.2022 (за його власним повідомленням розміщеним на офіційному вебсайті ДП МА Бориспіль).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №188-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю", тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28.02.2022 пункт пропуску - Бориспіль, категорія пункту пропуску - Міжнародний.

Також, 24.02.2022 згідно з оголошенням розміщеного на офіційному вебсайті Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України, повітряний простір для цивільних користувачів повітряного простору закритий.

Предметом Договору оренди № 1578 від 11.06.2014 є зокрема майно, яке знаходиться на території Міжнародного аеропорту "Бориспіль" передане в оренду з метою розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі.

Суд враховує, що відповідач подав позивачу довідки, у яких хоча й не навів числового значення чистого прибутку, як то передбачено договором, однак вказав на факт нездійснення діяльності в орендованому приміщенні, вважаючи таке повідомлення достатнім для встановлення у розрахунку нульового значення чистого прибутку. З огляду на таке у діях відповідача не вбачається злісного порушення умов договору, спрямованого на умисне завдання шкоди контрагенту.

Враховуючи правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, а також враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, та виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до їх розумного розміру, а саме до 301 850,00 грн.

Решта доводів учасників справи та всі подані докази судом уважно досліджені та розглянуті та не спростовують вказаних висновків суду. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов ДП МА "Бориспіль" частково та ухвалює рішення про зобов`язання ТОВ «Київріанта» виконати зобов`язання, встановлені п.п. 2.2.2. п. 2.2 Договору № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014, а саме: надати Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, переданому в оренду на підставі Договору №1578 від 11.06.2014 за березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року, а також про стягнення з ТОВ "Київріанта" на користь ДП МА "Бориспіль" 301 850,00 грн. штрафу.

Оскільки спір у справі виник у результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору повністю, у тому числі пропорційно сумі, на яку розмір штрафу зменшено судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київріанта» (08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Промислова, 72, літ. А, код ЄДРПОУ 00452417) виконати зобов`язання, встановлені у п.п. 2.2.2. п. 2.2 Договору №80.1-14/10-31 від 09.09.2014, а саме: надати Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, переданого в оренду на підставі Договору №1578 від 11.06.2014 за березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта» (08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Промислова, 72, літ. А, код ЄДРПОУ 00452417) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) 301 850 (триста одну тисячу вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп штрафу та 7 925 (сім тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн 60 коп судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 22.05.2025.

Суддя О.О. Христенко