Ухвала від 21.05.2025 по справі 914/597/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.05.2025 р. Справа № 914/597/23(914/1531/25)

Суддя Цікало А. І., розглянувши матеріали:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд» (вул. Головатого отамана, буд. 67/69, м. Одеса, 65003)до відповідача:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, буд.15, м. Одеса, 65048)про:визнання недійсними правочинів щодо односторонньої відмови від договорів оренди державного майна

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/597/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд». Зазначена справа перебуває на стадії судової процедури розпорядження майном боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд») введеної ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.03.2023 р. Повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд» виконує арбітражний керуючий Абрамов Віталій Валерійович.

19.05.2025 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 1712 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд» в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Абрамова Віталія Валерійовича надійшла позовна заява до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання недійсними правочинів, оформлених повідомленнями від 20.02.2025 р. № № 11-06-00806, 11-06-00801, 11-06-00803, 11-06-00805, 11-06-00802, щодо односторонньої відмови від Договорів оренди нерухомого державного майна від 12.09.2003 р. № КД-4301, від 20.11.2018 р. № ДФ-431, від 01.09.2010 р. № ДФ-269, від 20.11.2018 р. № ДФ-430, від 06.01.2011 р. № ДФ-290, укладених між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд».

Позов обґрунтований тим, що ні укладеними договорами оренди, ні законодавством України не передбачено права орендодавця на розірвання договорів оренди в односторонньому порядку без звернення до суду. Предметами Договорів оренди нерухомого майна є нерухоме майно, яке отримано позивачем в оренду для здійснення господарської діяльності. Втрата позивачем орендованого майна призведе до неможливості здійснення ним основної господарської діяльності, що в свою чергу призведе до втрати позивачем доходу, який міг збільшити його активи (ліквідаційну масу).

Щодо права розпорядник майна звертатися з даним позовом від імені боржника.

Боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, перебуває в особливому правовому статусі, обумовленому запровадженням щодо нього відповідної судової процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута (частина перша статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з положеннями ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, зокрема, має право: звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Водночас арбітражний керуючий зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

За визначенням, наведеним у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.

Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу (частина перша статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства).

Частиною третьою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розпорядник майна зобов`язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб; передачу майна в оренду; одержання та надання позик (кредитів); задоволення вимог поточних кредиторів. У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом. У процедурі розпорядження майном боржник зобов`язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних (у тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб з можливістю друкувати та/або копіювати документи, необхідні для здійснення повноважень розпорядника майна, з урахуванням вимоги частини четвертої статті 10 цього Кодексу.

Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника (ч. 9 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до положень ч. 10 та ч. 11 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

При цьому, згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.08.2024 р. у справі № 903/1251/23(903/945/23), аналіз статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що розпоряднику майна надано більше повноважень, ніж керівнику або органу управління боржника. А повноваження керівника або органу управління боржника порівняно з повноваженнями арбітражного керуючого є певним чином законодавчо обмеженими та здійснюються під контролем і погодженням розпорядника майна боржника. Діяльність розпорядника майна спрямована на виконання законодавчо закріпленого обов`язку розпорядника майна вживати заходи для захисту майна боржника.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 27.02.2024 р. у справі № 910/15043/21(910/13122/22), частину 9 статті 44 КУзПБ слід розуміти таким чином, що розпорядник майна вправі звертатися до господарського суду з вимогами щодо визнання недійсними правочинів, поєднуючи їх з вимогами про стягнення коштів або про витребування майна з володіння відповідача. При цьому розпорядник майна не має ні власного права, яке стосується правочину боржника чи майна, ні власного інтересу у визнанні правочину недійсним і витребуванні майна (у тому числі похідного). Отже, розпорядник майна у судовому процесі діє як законний процесуальний представник боржника. При цьому за аналогією закону слід застосовувати відповідні положення статей 55, 57 ГПК України.

З огляду на викладене, розпорядник майна вправі звертатись від імені боржника до суду з даним позовом, оскільки він діє як законний процесуальний представник боржника.

Частиною першою та абзацом першим частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Отже, даний спір підлягає розгляду Господарським судом Львівської області за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України в межах справи № 914/597/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд» (позивача).

Абзацом четвертим та абзацом п`ятим частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, враховуючи категорію та складність справи, значення справи для сторін, суд дійшов висновку, що розгляд справи слід здійснювати в порядку загального позовного провадження.

В позовній заяві міститься клопотання про залучення Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» є балансоутримувачем нерухомого майна, яке передано позивачу в оренду за умовами договорів оренди, розірваних відповідачем. При цьому, Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» вказує, що таке нерухоме майно має бути повернуто саме йому. Отже, рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» як балансоутримувача нерухомого державного майна, яке було передано в оренду позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Враховуючи те, що предметом даного позову є визнання недійсними правочинів щодо односторонньої відмови від договорів оренди нерухомого майна, рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» як балансоутримувача нерухомого державного майна, яке було передано в оренду.

Отже, суд вважає за доцільне залучити Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Одночасно з пред`явленням позову, Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Металзюкрайн Корп Лтд» в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Абрамова Віталія Валерійовича подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю фірмою «Металзюкрайн Корп Лтд», Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Державному підприємству «Одеський морський торговельний порт» вчиняти дії щодо передачі та/або вилучення нерухомого майна, яке орендує позивач на підставі договорів оренди нерухомого державного майна, визнання недійсними правочинів щодо односторонньої відмови від яких є предметом даного спору.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» вчиняються дії щодо повернення майна з оренди та передачі такого майна в оренду іншим особам. Заявник стверджує, що є достатньо обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може спричинити передачу нерухомого майна в оренду іншим особам, що унеможливить виконання судового рішення у даній справі та призведе до порушення прав позивача.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 753/22860/17).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких особа звернулась чи планує звернутись.

Предметом даного спору є визнання недійсними правочинів щодо односторонньої відмови від договорів оренди нерухомого майна. Тобто, даний спір за своєю сутністю є спором щодо права позивача користуватись нерухомим майном, котре передано йому в оренду за договорами оренди, від яких (договорів оренди) відповідач відмовився в односторонньому порядку.

На даний час Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» вчиняються дії щодо передачі такого нерухомого майна в оренду іншим особам. Зазначене підтверджується розміщенням на інтернет ресурсі «prozorro.продажі» оголошення про передачу в оренду через аукціон нерухомого майна, зокрема, «службове приміщення 1 р-ну» (інв. № 066562), загальною площею 175,8 кв.м, за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1/1» (https://prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20250421-43419/, № лоту:53285, ID:LLE001-UA-20250421-43419 | 6805edf6c0a6131a4fa16720). Дата проведення аукціону: 23.05.2025 р. Зазначене приміщення є предметом договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.09.2010 №ДФ-269 (обліковий номер 209840910180), на підставі якого позивач отримав в оренду, зокрема, нежитлові приміщення у будівлі службових приміщень 1-го району (інв. № 066562), площею 570,5 кв.м.

Невжиття заходів забезпечення позову у даній справі призведе до того, що орендоване майно буде передане в оренду іншим суб`єктам господарювання, що зумовить спір між ними та позивачем за право користування таким майном, таким чином унеможлививши вирішення спору в межах одного судового провадження.

Обраний заявником захід забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу та третій особі вчиняти дії щодо повернення майна з оренди та передачі такого майна в оренду іншим особам, відповідає вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та є таким, що спроможний забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав (інтересів) позивача в разі задоволення позову.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд» про забезпечення позову та додані до неї документи, враховуючи доводи такої заяви та наявність оголошень про передачу в оренду через аукціон нерухомого майна, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задоволити та вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони позивачу, відповідачу та третій особі вчиняти дії щодо повернення майна з оренди та передачі такого майна в оренду іншим особам.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У даному випадку, застосування судом обраного заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та запобігання можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.

Вжиття судом заходів забезпечення позову сприятиме гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 12, 50, 55, 57, 136, 137, 140, 144, 176, 177, 181, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі № 914/597/23(914/1531/25).

2.Справу розглядати за правилами загального позовного провадження в межах справи № 914/597/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд».

3.Залучити Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» (пл Митна, буд. 1, м. Одеса, 65082; ідентифікаційний код 01125666) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

4.Призначити підготовче засідання на 19.06.25 р. об 11:30 год. в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх.

5.Встановити відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Відзив повинен відповідати вимогам ст.165 ГПК України.

6.Встановити позивачу строк у 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив. Відповідь на відзив повинна відповідати вимогам ст. 166 ГПК України.

7.Встановити відповідачу строк у 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Заперечення повинно відповідати вимогам ст. 167 ГПК України.

8.Встановити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача строк у 10 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання пояснення щодо позову. Пояснення повинно відповідати вимогам ст. 168 ГПК України.

9.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд» про забезпечення позову задоволити.

10.Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

10.1.Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» (ідентифікаційний код 19349403) вчиняти дії щодо передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській області (ідентифікаційний код 43015722) та Державному підприємству «Одеський морський торговельний порт» (ідентифікаційний код 01125666), а Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській області (ідентифікаційний код 43015722) та Державному підприємству «Одеський морський торговельний порт» (ідентифікаційний код 01125666) - щодо вилучення в або прийнятті від Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» (ідентифікаційний код 19349403) наступного нерухомого майна:

-загальною площею 50140,3 кв. м, а саме: відкритий вантажний склад (інв. №061544), площею 5673,0 кв.м; склад тиловий (інв. №061533), площею 9153,0 кв.м; тилові вантажні площадки (інв. №061530), площею 11337,0 кв. м; відкритий вантажний склад №11 (інв. №061538), площею 15615,0 кв.м; нежитлові приміщення будівлі складу №8 (інв. №061500), площею 5752,8 кв.м; частина площі складу навіс №13 (інв. №066571), площею 1158,8 кв.м; будівля допоміжна в тилу причалу №7 (інв. № 069502), площею 66,0 кв.м; будівля санвузлу літ. «П» (інв. №072508), площею 39,7 кв.м; нежитлові приміщення будівлі для побуту на Деволанівській, літ. «А» (інв. №072500), площею 967,0 кв.м; будівля служб двоповерхова, літ. «Н» (інв. №061700), площею 197,8 кв.м; нежитлові приміщення будівлі побутових приміщень, літ. «К 1» (інв. №072501), площею 180,2 кв.м.;

-загальною площею 53,00 кв. м, а саме: нежитлові приміщення будівлі санвузла (інв. №072508, реєстровий № 01125666.1.АААИГА251) в тилу причалу №7, за адресою: м. Одеса, Митна площа, буд. 1/2;

-загальною площею 849,70 кв. м (реєстрові №№01125666.1.АААИГА140, 01125666.1.АААИГА504, 01125666.1.АААИГВО83), а саме нежитлові приміщення у будівлі побутових приміщень (інв. №072501), площею 198,00 кв.м; будівля ремонтно - механічного цеху (інв. №069503), площею 81,20 кв.м; нежитлові приміщення у будівлі службових приміщень 1-го району (інв. №066562), площею 570,5 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Митна, 1/1;

-нежитлові приміщення підвалу, які розташовані в будівлі (інв. 066562), загальною площею 37,30 кв. м, за адресою: м. Одеса, Митна площа, буд.1/1;

-площі в торці Червоних пакгаузів (інв. №060025) площею 2573,00 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1/2;

10.2.Заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській області (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43015722) та Державному підприємству «Одеський морський торговельний порт» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 01125666) вчиняти дії щодо передачі будь-кому, крім Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19349403), в користування чи на зберігання наступного нерухомого майна, а також дії, спрямовані на виникнення, зокрема, але не виключно, на підставі договору послуг публічного зберігання, прав використання наступного нерухомого майна будь-ким, крім Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД»:

-загальною площею 50140,3 кв. м, а саме: відкритий вантажний склад (інв. №061544), площею 5673,0 кв.м; склад тиловий (інв. №061533), площею 9153,0 кв.м; тилові вантажні площадки (інв. №061530), площею 11337,0 кв. м; відкритий вантажний склад №11 (інв. №061538), площею 15615,0 кв.м; нежитлові приміщення будівлі складу №8 (інв. №061500), площею 5752,8 кв.м; частина площі складу навіс №13 (інв. №066571), площею 1158,8 кв.м; будівля допоміжна в тилу причалу №7 (інв. № 069502), площею 66,0 кв.м; будівля санвузлу літ. «П» (інв. №072508), площею 39,7 кв.м; нежитлові приміщення будівлі для побуту на Деволанівській, літ. «А» (інв. №072500), площею 967,0 кв.м; будівля служб двоповерхова, літ. «Н» (інв. №061700), площею 197,8 кв.м; нежитлові приміщення будівлі побутових приміщень, літ. «К 1» (інв. №072501), площею 180,2 кв.м.;

-загальною площею 53,00 кв. м, а саме: нежитлові приміщення будівлі санвузла (інв. №072508, реєстровий №01125666.1.АААИГА251) в тилу причалу №7, за адресою: м. Одеса, Митна площа, буд. 1/2;

-загальною площею 849,70 кв. м (реєстрові №№01125666.1.АААИГА140, 01125666.1 .АААИГ А504, 01125666.1.АААИГВО83), а саме нежитлові приміщення у будівлі побутових приміщень (інв. №072501), площею 198,00 кв.м; будівля ремонтно - механічного цеху (інв. №069503), площею 81,20 кв.м; нежитлові приміщення у будівлі службових приміщень 1-го району (інв. №066562), площею 570,5 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Митна, 1/1;

-нежитлові приміщення підвалу, які розташовані в будівлі (інв. 066562), загальною площею 37,30 кв. м, за адресою: м. Одеса, Митна площа, буд.1/1;

-площі в торці Червоних пакгаузів (інв. №060025) площею 2573,00 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1/2.

Стягувач: Арбітражний керуючий Абрамов Віталій Валерійович а/с 133, м. Київ, 01033 РНОКПП НОМЕР_1 Боржник-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд» вул. Головатого отамана, буд. 67/69, м. Одеса, 65003 ідентифікаційний код 19349403Боржник-2:Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях вул. Велика Арнаутська, буд. 15, м. Одеса, 65048 ідентифікаційний код 43015722Боржник-3:Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» пл Митна, буд. 1, м. Одеса, 65082 ідентифікаційний код 01125666

11.Дана ухвала в частині забезпечення позову, відповідно до ст. 144 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

12.Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 21 травня 2025 року.

13.Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три роки.

14.Ухвала в частині забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-сторінка на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/sud5015.

Суддя Цікало А.І.