Рішення від 12.05.2025 по справі 922/411/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/411/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд", м. Харків до Комунального підприємства "Вода" Валківської міської ради Харківської області, м. Валки про стягнення 2096462,91 грн. за участю представників:

позивача - Бевзюк О.О.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Вода" Валківської міської ради Харківської області (відповідач), згідно якої просило суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за спожиту електричну енергію за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в сумі 1938771,25 грн. Також, позивач просив суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору в сумі 23265,26 грн. та витрати, що понесені на професійну правничу допомогу за даною справою в сумі 20000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Позивач 31.03.2025 за вх.№ 7932 надав заяву про зміну предмету позову (збільшення розміру позовних вимог), згідно якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за спожиту електричну енергію за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в сумі 1938771,25 грн., суму інфляційних збитків за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в розмірі 125346,64 грн.; суму трьох відсотків річних за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в розмірі 32345,02 грн. Також, позивач просив суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору в сумі 25157,56 грн. та витрати, що понесені на професійну правничу допомогу в сумі 50000,00 грн.

Враховуючи положення ст. 46 ГПК України, суд прийняв заяву позивача вх.№ 7932 від 31.03.2025 до розгляду, у зв`язку з чим справа розглядається судом з її урахуванням.

Таким чином, згідно позову позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за спожиту електричну енергію за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в сумі 1938771,25 грн., суму інфляційних збитків за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в розмірі 125346,64 грн.; суму трьох відсотків річних за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в розмірі 32345,02 грн. Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору в сумі 25157,56 грн. та витрати, що понесені на професійну правничу допомогу в сумі 50000,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2025 просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив. При цьому суд зазначає, що відповідач про місце, дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчить інформація про доставку відповідачу документів в електронному вигляді (ухвал суду по справі) до його електронного кабінету.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Разом з цим, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

19.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (постачальник) та Комунальним підприємством "Вода" Валківської міської ради Харківської області (споживач) було укладено Договір про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 (надалі - Договір).

Згідно п. 2.1. Договору, в порядку та на умовах цього Договору, постачальник постачає електричну енергію (код за ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія) (далі - Товар/електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Умови постачання електричної енергії передбачені розділом 3 Договору.

Відповідно до п. 5.9. Договору, оплата за електричну енергію за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Пунктом 5.10. Договору було передбачено, що рахунок та акт прийому-передачі електричної енергії оплачується протягом 10 (десяти) робочих днів, з дня отримання рахунка та акта приймання передачі, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 5.7 Договору, розрахунковий період за цим Договором становить календарний місяць. Перший розрахунковий період починається з дня початку постачання електроенергії і закінчується в останній день відповідного календарного місяця.

Також, між сторонами були укладені Додаткові угоди №№ 1 - 16 до Договору № 1911/24 від 19.12.2023.

Факт передачі позивачем відповідачу електроенергії за Договором з січня 2024 року по грудень 2024 року (включно) підтверджується наступними Актами прийома-передачі електричної енергії: № 1083 від 08.02.2024 на суму 526821,28 грн.; № 2239 від 10.03.2024 на суму 463953,34 грн.; № 3740 від 12.04.2024 на суму 490616,64 грн.; № 3740 від 12.04.2024 на суму 490616,64 грн.; № 5423 від 07.05.2024 на суму 474017,80 грн.; № 6928 від 12.06.2024 на суму 605326,35 грн.; № 8425 від 09.07.2024 на суму 628574,49 грн.; № 9992 від 12.08.2024 на суму 783703,95 грн.; № 11567 від 10.09.2024 на суму 724452,74 грн.; № 13123 від 09.10.2024 на суму 644184,82 грн.; № 14765 від 11.11.2024 на суму 664063,19 грн.; № 16249 від 10.11.2024 на суму 617438,27 грн.; № 17570 від 31.12.2024 на суму 657268,84 грн.

Згідно позову позивач вказує, що позивачем зобов`язання з поставки електричної енергії на користь відповідача виконувались та виконані належним чином. Відповідно до прийнятих на себе зобов`язань позивач поставляв електричну енергію на користь відповідача з січня 2024 року по грудень 2024 року (включно). Однак, за спожиту електричну енергію в жовтні, листопаді, грудні 2024 року відповідач повністю не розрахувався. Станом на 10.02.2025 сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 1938771,25 грн.

Судом встановлено, що наявність у відповідача перед позивачем суми боргу за спожиту електричну енергію за Договором у розмірі 1938771,25 грн. підтверджується вищезазначеними Актами прийома-передачі електричної енергії за Договором, реєстром оплат відповідача за Договором та складеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за Договором за період: 19.12.2023 - 26.01.2025.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу суми боргу за спожиту електричну енергію за Договором у розмірі 1938771,25 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частини 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч. 2 ст. 714 ЦК України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи вищенаведене, беручи до уваги порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за отриману електроенергію, та те, що відповідач не спростував наявність суми боргу за спожиту електричну енергію за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в розмірі 1938771,25 грн., суд вважає позовні вимоги у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 1938771,25 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача інфляційних збитків та 3% річних, дійшов висновку, що даний розрахунок позивача не є вірним, оскільки позивачем частково у даному розрахунку не були враховані положення п. 5.10. Договору щодо порядку оплати рахунків та актів прийому-передачі електричної енергії не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду, у зв`язку з чим позивачем не вірно були визначені проміжні періоди відповідних заборгованостей на які підлягають нарахуванню інфляційні збитки та 3% річних.

За таких обставин судом самостійно були визначені суми інфляційних збитків та 3% річних у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання відповідачем, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання, та встановлено, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні збитки в розмірі 73032,21 грн. та сума трьох відсотків річних в розмірі 29606,13 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за спожиту електричну енергію за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в розмірі 1938771,25 грн.; суми інфляційних збитків за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в розмірі 73032,21 грн. та суми трьох відсотків річних за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в розмірі 29606,13 грн.

В силу статті 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 24496,92 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Вода" Валківської міської ради Харківської області (63002, Харківська область, м. Валки, вул. Стадіонна, буд. 3, код ЄДРПОУ 34473807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (61058, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 98-А, код ЄДРПОУ 34392042) суму боргу за спожиту електричну енергію за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в розмірі 1938771,25 грн.; суму інфляційних збитків за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в розмірі 73032,21 грн.; суму трьох відсотків річних за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1911/24 від 19.12.2023 в розмірі 29606,13 грн. та 24496,92 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (61058, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 98-А, код ЄДРПОУ 34392042).

Відповідач: Комунальне підприємство "Вода" Валківської міської ради Харківської області (63002, Харківська область, м. Валки, вул. Стадіонна, буд. 3, код ЄДРПОУ 34473807).

Повне рішення складено "22" травня 2025 р.

СуддяА.М. Буракова

Справа № 922/411/25