Рішення від 08.05.2025 по справі 924/19/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"08" травня 2025 р. Справа № 924/19/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Висоцькій А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функцій у спірних правовідносинах Міністерства освіти і науки України м. Київ; Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький

до:

1. Державного навчального закладу "Лісоводський професійний аграрний ліцей" с. Лісоводи Хмельницького району Хмельницької області

2. Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с. Попівці Хмельницького району Хмельницької області

про:

- визнання недійсним договору №04/03/24 від 04.03.2024, укладеного між ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та ПП "Аграрна компанія 2004";

- зобов`язання звільнити займані на підставі договору №04/03/24 від 04.03.2024 земельну ділянку з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442 площею 105,8766га та частину земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009 площею 15 га, загальною площею - 120,8766 га

За участю:

від прокуратури: Юхимчук М.О. згідно службового посвідчення №079075 від 27.02.2024

від позивача 1: не з`явився

від позивача 2: Ціліцінська В.В. на підставі Витягу з ЄДРЮФГФ від 24.01.2025

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: Лозюк С.Ф. на підставі Довіреності №559 від 06.01.2025

З оголошенням перерви в підготовчому засіданні 04.02.2025, 19.02.2025, 31.03.2025, 14.04.2025 та 07.05.2025

08.05.2025 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до ст. 240 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

03.01.2025 до Господарського суду Хмельницької області поштовою кореспонденцією надійшла позовна заява керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Міністерства освіти і науки України м. Київ; Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький до Державного навчального закладу "Лісоводський професійний аграрний ліцей" с. Лісоводи Хмельницький район Хмельницька область, Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с. Попівці Хмельницький район Хмельницька область про визнання недійсними договору №04/03/24 від 04.03.2024, укладеного між державним навчальним закладом "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004"; про зобов`язання звільнити займані на підставі договору №04/03/24 від 04.03.2024 земельну ділянку з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442 площею 105,8766 га та частину земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009 площею 15 га, загальною площею -120,8766 га.

В обгрунтування позовних вимог зазначає про те, що у постійному користуванні ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" на підставі державних актів на право постійного користування земельними ділянками ЯЯ №334611 та ЯЯ №334610 від 02.04.2009 знаходяться земельні ділянки площею 105,8766 га та 60,0000га (кадастрові номера 6821283200:03:008:1442 та 6821283200:03:010:0009), які розташовані за межами населеного пункту с. Клинове Хмельницького району Хмельницької області. Зазначені земельні ділянки передані в користування ДНЗ "Лісоводський ПАЛ" для дослідних та навчальних цілей.

Водночас, як вбачається з матеріалів позовної заяви, 04.03.2024 між Державним навчальним закладом "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" укладено Договір за №04/03/24, метою якого є не забезпечення навчально-виробничого процесу у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, а користування "Аграрна компанія 2004" конкретними земельними ділянками навчального закладу та проводити сільськогосподарську діяльність зі сплатою коштів за користування землею. Прокурор у поданій заяві зазначає, що земельним законодавством та Статутом Державного навчального закладу "Лісоводський професійний аграрний ліцей" не передбачено право постійного користувача розпоряджатися земельними ділянками шляхом передачі її іншим особам у платне користування, таким чином, прокурор вважає, що вищезазначений договір №04/03/24 від 04.03.2024 укладений всупереч вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2025, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

Ухвалою суду від 08.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/19/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11:00год. 04.02.2025.

15.01.2025 від позивача 2 надійшли додаткові письмові пояснення у справі (вх.№05-22/355/25), у яких позивач 2 зазначає, що Договір №04/03/24 від 04.03.2024 не містить ознак ні договору про спільну діяльність, ні договору підряду, ні договору про надання послуг, оскільки, згідно Договору, ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" зобов`язується надати послуги для вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках з кадастровим номерами 68211283200:03:008:1442 та 6821283200:03:010:0009, в свою чергу ПП "Аграрна компанія 2004" зобов`язується здійснити обробіток земельних ділянок для вирощування с/г культур за власний рахунок. Тобто, позивач 2 вважає, що зазначений Договір містить усі істотні умови договору оренди землі.

23.01.2025 від відповідача 2 надійшов відзив на позов (вх.№05-22/651/25) із запереченнями та зазначення, що відносини, які виникли між ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та ПП "Аграрна компанія 2004", визначені у Договорі №04/03/24 від 04.03.2024 не містять ознак характерних відносинам у сфері оренди землі, оскільки оспорюваний договір не містить умов щодо передачі відповідачеві земельної ділянки за плату, не наділяє його правом користувача, а також не передбачає обов`язків останнього з її використання. Окрім цього, відповідач 2 у відзиві на позовну заяву просить суд залишити позов без розгляду відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки, відповідач 2 стверджує, що прокурор звертаючись до суду з позовною заявою повинен обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, тому зважаючи на викладене, зазначає, що підстави для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі відсутні.

30.01.2025 від прокуратури надійшла відповідь на відзив на позов відповідача 2 (вх.№05-22/839/25), у якому зазначає про те, що прокуратурою було надіслано повідомлення Міністерству освіти і науки України з пропозицією врегулювання та вжиття вичерпних заходів для усунення порушень, у відповідь на що, Міністерство освіти і науки України висловило прохання про вжиття прокуратурою необхідних заходів, спрямованих на захист інтересів держави та недопущення втрати державного майна і зазначило, що ним як компетентним органом жодних заходів щодо розірвання договору оренди не вживалось. Таким чином, прокурор наголошує на тому, що твердження представника відповідача 2 щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі є хибним, оскільки, за умови, що компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то такий факт виступає достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Окрім цього, прокурор зазначає, що твердження ПП "Аграрна компанія 2004" щодо дотримання відповідачами вимог законодавства при укладанні Договору №04/03/24 від 04.03.2024 є безпідставним, зокрема, тому що ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей", як постійний користувач земельними ділянками, не був наділений повноваженнями щодо учинення правочинів про передачу права користування земельною ділянкою іншим суб`єктам господарювання.

04.02.2025 в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 11:30год. 19.02.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

17.02.2025 від відповідача 1 надійшов відзив на позов (вх.№05-22/1343/25) із запереченнями, у якому представник відповідача 1 підтверджує той факт, що між навчальним закладом та ПП "Аграрна компанія 2004" дійсно був укладений Договір №04/03/24 від 04.03.2024. Однак, відповідач 1 стверджує, що відповідно до умов оспорюваного договору, сторони співпрацюючи спільними зусиллями здійснювали обробіток даної землі, тобто зазначений Договір є двостороннім і наділяє правами та обов`язками обидві сторони. Таким чином, земельна ділянка не вибувала з володіння і користування ліцею і є внеском відповідно до умов договору, водночас, за Договором визначено, що за ПП "Аграрна компанія 2004" було визначено лише право доступу та обробки земельної ділянки, як матеріальний актив, що не суперечить видам господарської діяльності, визначеним статутом.

17.02.2025 до суду через службу діловодства від відповідача 1 надійшло клопотання (вх.№05-22/1345/25) про проведення розгляду справи без участі його представника.

19.02.2025 до суду через службу діловодства представником відповідача 2 надіслано заяву (вх.№05-08/528/25) про продовження строку підготовчого провадження у даній справі на 30 днів.

19.02.2025 в підготовчому засіданні судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів за заявою відповідача 2, а також оголошено перерву до 10:30год. 05.03.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

25.02.2025 від прокуратури надійшла відповідь на відзив на позов відповідача 1 (вх.№05-22/1570/25) із запереченнями та зазначенням про те, що твердження відповідача 1 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, договір не містить ознак ні договору про спільну діяльність, ні договору підряду, ні договору про надання послуг, а також не є змішаним договором. При цьому, предметом даного договору є використання ПП "Аграрна компанія 2004" земельних ділянок (споживання їх корисних властивостей) та отримання навчальним закладом плати від сільськогосподарського товаровиробника в сумі 600 000 гривень, тобто саме на цьому ґрунтується даний договір. Таким чином, між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки ДНЗ "Лісоводський ПАЛ" фактично передав ПП "Аграрна компанія 2004" на платній основі земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні ліцею.

Ухвалою суду від 05.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:40год. 31.03.2025.

31.03.25 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 11:00год. 14.04.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

31.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача 1 надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№05-22/2484/25), у яких зазначає про те, що підтримує позовні вимоги, заявлені прокуратурою, у повному обсязі та просить суд проводити судове засідання за відсутності представника Міністерства освіти і науки України.

11.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшли письмові пояснення у справі (вх.№ 05-22/2826/25) у яких зазначає про те, що йому як представнику ПП "Аграрна компанія 2004" 28.03.2025 стало відомо про наявність листа-повідомлення №189 від 14.10.2024 директора ДНЗ "Лісоводський ПАЛ" адресованого директору ПП "Аграрна компанія 200" про припинення дії договору без номера за 2024 рік. Окрім цього, у вказаному листі директор навчального закладу зазначає про те, що згідно п. 7.2. Договору передбачено право ДНЗ "Лісоводський ПАЛ" на припинення дії Договору шляхом повідомлення ПП "Аграрна компанія 2004" про такий намір, з урахуванням зазначеного, останній повідомляє директора ПП "Аграрна компанія 2004" про припинення дії договору 31.12.2024 року та неможливості його подальшої пролонгації. Таким чином, представник відповідача 2 у своїх поясненнях наголошує на тому, що спірний договір від 04.03.2024 припинив свою дію у часі 31.12.2024, за згодою сторін.

14.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх.№05-08/1082/25), у якому заявник просить поновити строк для подачі зазначеного клопотання та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

14.04.2025 в судовому засіданні судом поновлено строк для подання клопотання, долучено подані докази до матеріалів справи та оголошено перерву до 12:20год. 28.04.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

25.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла письмова позиція (вх.№05-22/3206/25) щодо клопотання представника ПП "Аграрна компанія 2004" про закриття провадження у справі, у якій прокурор зазначає, що заявлене клопотання підлягає лише частковому задоволенню в частині позовних вимог про зобов`язання ПП Аграрна компанія 2004 звільнити займані ним земельні ділянки.

28.04.2025 судове засідання у даній справі не відбулось, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючої у справі судді В.О. Кочергіної.

Ухвалою суду від 30.04.2025 призначено судове засідання у справі на 14:00год. 07.05.2025.

07.05.2025 о 13:59 до Господарського суду Хмельницької області надійшло повідомлення про замінування приміщення суду. У зв`язку з означеним повідомленням, служба судової охорони повідомила про необхідність покинути приміщення суду, з огляду на що, судове засідання о 14:00год. не відбулось.

Ухвалою суду від 07.05.2025 призначено судове засідання у справі на 14:00год. 08.05.2025.

Прокурор в судовому засіданні 08.05.2025 позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача 2 в судовому засіданні 08.05.2025 позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 08.05.2025 проти позову заперечував, просив суд відмовити прокуратурі у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача 1 та відповідача 1 в судове засідання 08.05.2025 не з`явились.

Відповідач 1 подав до суду клопотання про проведення розгляду справи за відсутності його представника.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

04.03.2024 між ДНЗ "Лісоводський ПАЛ" (далі за Договором "Навчальний заклад"), в особі тимчасово виконуючого обов`язки директора - Романчука Сергія Петровича та ПП "Аграрна компанія 2004" (далі за Договором Сільськогосподарський товаровиробник), в особі директора - Лабазюка Петра Петровича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, було укладено Договір №04/03/24.

Відповідно до п. 1.1. умов Договору сторони зобов`язуються здійснювати заходи з організації навчально-виробничого процесу, зокрема:

- надання учням, слухачам обладнаних робочих місць для проходження виробничого навчання та виробничої практики;

- підвищення якості підготовки кваліфікованих спеціалістів на базі навчального закладу;

- впровадження у навчально-виробничий процес передових, новітніх сільськогосподарських технологій;

- удосконалення форм та методів ведення сучасного господарства з використанням сучасної сільськогосподарської техніки під час проходження виробничого навчання та виробничої практики учнями, слухачами;

- стажування викладачів та майстрів виробничого навчання з метою отримання практичних навичок із проведення виробництва по вирощуванню сільгоспкультур, їх ефективному та раціональному використанню, збереженню та відтворенню родючості із залученням педагогічного персоналу та учнів Навчального закладу.

Відповідно до п.1.2 метою даного Договору є забезпечення належної практичної підготовки з використанням сучасної продукції та сільськогосподарської техніки. Сільськогосподарський товаровиробник згідно умов цього Договору надає послуги власною технікою та персоналом за для забезпечення навчально-виробничого процесу у сфері виробництва сільськогосподарської продукції; здійснення вивчення та запровадження нових агротехнологій в рослинництві; вивчення та розмноження нових сільськогосподарських культур, добрив та стимуляторів для науково-методичного та консультативного забезпечення організації практичної підготовки та стажування учнів навчального закладу та підвищення кваліфікації педагогічних працівників (п. 1.2 Договору).

У пункті 1.3. Договору зазначено, що результатом укладання цього договору є здобуття практичних навичок і знань учнями, слухачами, педагогічними працівниками та майстрами виробничого навчання. Результатом виконаних робіт за даним Договором є вирощений та зібраний урожай озимих та ярих сільськогосподарських культур, перелік та обсяги яких погоджуються сторонами у заявках, які складаються кожного року окремо у письмовій формі та є невід`ємними додатками до даного Договору.

За змістом п.1.4 сторони дійшли взаємної згоди, що Навчальний заклад набуває право власності на сільськогосподарську продукцію після отримання такої продукції від Сільськогосподарського товаровиробника за актом приймання-передачі (п. 3.3. Договору). До підписання вказаного акту посіви, вироблена сільськогосподарська продукція є власністю Сільськогосподарського товаровиробника.

Пунктом 1.5 Договору визначено місце та площі виконання робіт - земельна ділянка з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442 площею 105,8766 га та частина земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009 площею 15 га, загальною площею - 120,8766 га, які знаходяться за межами с. Клинове Хмельницького району Хмельницької області та перебувають у постійному користуванні навчального закладу на підставі державних актів серії ЯЯ № 334611від 02.04.2009, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030975100002 та серії ЯЯ №334610 від 02.04.2009, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030975100001, із залученням педагогічного персоналу та учнів навчального закладу.

Окрім цього, п. 1.6. Договору визначено, що вирощення сільськогосподарської продукції за цим Договором не позбавляє Навчальний заклад права користування земельною ділянкою та не надає прав користувача земельної ділянки Сільськогосподарському товаровиробнику. Навчальний заклад має право вільного доступу та використання земельної ділянки, однак будь-яка діяльність Сільськогосподарського товаровиробника здійснюється лише на підставі заявок, які складаються кожного року окремо у письмовій формі.

У пункті 2.1 Договору визначено, що Сільськогосподарський товаровиробник щорічно вносить Навчальному закладу з метою забезпечення виконання Договору у сумі 600000,00 (шістсот тисяч) гривень шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Навчального закладу до 31 грудня поточного року. Сума переглядається Сторонами кожного року одночасно із поданням заявки на перелік та обсяги вирощування сільськогосподарських культур.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору у разі невнесення Сільськогосподарським товаровиробником забезпечення виконання Договору відповідно до графіку, Сільськогосподарський товаровиробник сплачує Навчальному закладу штраф у сумі, що дорівнює 0,1 % невнесеного забезпечення. У свою чергу, після сплати забезпечення, визначеного в п. 2.1 Договору та завершення робіт Сільськогосподарським товаровиробником, Навчальний заклад протягом 10 (десяти) робочих днів повертає Сільськогосподарському товаровиробнику забезпечення виконання Договору (п. 2.1.2 Договору).

Згідно з п. п. 2.4, 2.5 Договору ризик випадкового пошкодження втрати або псування посівів, чи продукції несе Сільськогосподарський товаровиробник, у свою чергу, Навчальний заклад зобов`язується забезпечити Сільськогосподарському товаровиробнику безперешкодний доступ до відповідної земельної ділянки для виконання робіт протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання цього Договору.

За змістом п.3.1 договору вартість витрат, понесених Сільськогосподарським товаровиробником при виконанні робіт, що є предметом даного договору, підтверджується калькуляціями.

Загальна ціна Договору складається із вартості робіт та витрат, які виконувалась відповідно до умов Договору (п. 3.2).

Відповідно до п. 3.3 Договору в рахунок вартості витрат, понесених Сільськогосподарським товаровиробником залишає у себе частину вирощеної продукції у фізичній вазі, а іншу частину вирощеної продукції у фізичній вазі передає Навчальному закладу за умови виконання Навчальним закладом вимог п. 2.1. даного Договору, але не менше ніж загальна сума здійснених забезпечувальних платежів. При цьому вартість продукції, яка передається Навчальному закладу, визначається виходячи із середньоринкових цін, що склалися в області на дату передачі продукції.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що у випадку невиконання Навчальним закладом умов п.2.1.2 Договору, вирощена продукція в повному обсязі залишається в Сільськогосподарського товаровиробника, а сума забезпечення залишається в Навчального закладу.

Сторони визначили, що здача-приймання обумовленої у п. 3.3. Договору частини вирощеної продукції, що належить Навчальному закладу та виписка відповідних документів (Акт прийому-передачі, видаткова накладна тощо) здійснюється сторонами протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту повідомлення Навчального закладу про готовність її до приймання (п. 4.1 Договору).

До обов`язків Сільськогосподарського товаровиробника, визначених п. 5.1 Договору, належать:

- залучати учнів та педагогічний персонал Навчального закладу для організації науково-методичної, практичної підготовки при проведенні виробництва по вирощуванню сільськогосподарських культур (п. 5.1.1 Договору);

- в період проходження виробничого навчання та виробничої практики з метою підготовки кваліфікованих спеціалістів за професіями: "тракторист-машиніст с/г виробництва", "слюсар з ремонту с/г техніки та устаткування", "водій с/г техніки" закріплювати за ними наставників з числа досвідчених механізаторів Сільськогосподарського товаровиробника (п. 5.1.2 Договору);

- під час дії Договору проводити своїми силами та засобами сільськогосподарські роботи по вирощуванню та збиранню врожаю товарної сільськогосподарської продукції на погодженій Сторонами площі у відповідності з агротехнічними вимогам (п. 5.1.3 Договору).

Пунктом 5.1.8 Договору визначено, що у разі дострокового розірвання Договору, після закінчення виробничого циклу, заборонено проводити жодні роботи на земельних ділянках право доступу до яких надано згідно договору.

У свою чергу, до обов`язків Навчального закладу належать (п. 5.2 Договору):

- визначати в натурі межі земельних ділянок доступ до яких надано для виконання умов цього Договору (п. 5.2.1 Договору);

- приймати належну йому частину продукції та провести повні розрахунки відповідно до умов Договору (п. 5.2.2 Договору);

- сприяти Сільськогосподарському товаровиробнику у виконанні робіт в обсязі та в порядку, встановлених цим Договором (п. 5.2.3 Договору);

- забезпечувати Сільськогосподарському товаровиробнику доступ до відповідної земельної ділянки (п. 5.2.4. Договору);

- виконувати інші обов`язки передбачені цим Договором (п. 5.2.5 Договору).

Окрім цього, п. п. 5.3, 5.4 Договору чітко окреслені права Сільськогосподарського товаровиробника та Навчального закладу. Сторони підтверджують, що мають всі визначені законодавством права на укладення цього договору (п. 5.5 Договору).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством (п. 6.1 Договору).

Пунктами 6.4, 6.5, 6.6 Договору визначено, що у випадку порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі втрачену вигоду, у порядку, передбаченому чинним законодавством. Сторони несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку. Водночас, Навчальний заклад гарантує, що виступає належним землекористувачем та відсутність прав у третіх осіб на земельні ділянки, право доступу до яких визначено згідно Договору. У разі порушення цього пункту, розрахунки за цим договором з навчальним закладом не проводяться.

Сторони дійшли взаємної згоди, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами й скріплення їх печатками та діє до 31.12.2024, але у будь-якому випадку до моменту закінчення виробничого циклу й повного взаєморозрахунку між сторонами.

Відповідно до п. 7.2 Договору може бути пролонговано за згодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Якщо сторони за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії Договору не заявлять про припинення його дії, він вважається пролонгованим на новий строк. Пролонгація строку дії Договору здійснюється без обмеження кількості разів. Окрім цього, п. 7.4 Договору визначено, що цей Договір може бути розірваний виключно за взаємною згодою сторін, але в будь-якому випадку не раніше закінчення виробничого циклу, але у випадку виявлення відсутності в Навчального закладу прав користування земельними ділянками, чи позбавлення Навчального закладу таких прав протягом терміну дії Договору, Договір може бути припинений в односторонньому порядку Сільськогосподарським товаровиробником (п. 7.4.1 Договору).

Пунктами 7.9, 7.10 Договору визначено, що додатки до Договору, оформлені письмово, підписані та скріплені печатками сторін та становлять його невід`ємну частину. Водночас, сторони гарантують, що на момент підписання Договору, особи, що підписують цей Договір як представники кожної з сторін, наділені відповідними повноваженнями і мають право на підписання Договору.

Договір містить відмітку про скріплення підписом сторін та відтиском печаток товариств.

В матеріалах справи наявний Наказ Міністерства освіти і науки №228 від 05.03.2018, яким затверджено Статут Державного навчального закладу "Лісоводський професійний аграрний ліцей" (нова редакція), погоджений на загальних зборах колективу 30 січня 2018 року, копія Статуту долучена до матеріалів справи позивачем. Окрім цього, зазначеним Наказом визначено вимогу подати директору Державного навчального закладу "Лісоводський професійний аграрний ліцей" Боровику О. В. на державну реєстрацію Статут в установленому законодавством порядку, а контроль за виконанням Наказу покласти на заступника Міністра. Вказаний Наказ містить відмітку про скріплення підписом міністра та відтиском печатки Міністерства освіти і науки України.

Загальними положеннями Статуту ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" (далі -професійний ліцей) визначено, що він підпорядкований Міністерству освіти і науки України, є державним закладом другого (базового) рівня професійної (професійно-технічної) освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття робітничих кваліфікацій та профільної середньої освіти. Крім цього, професійний ліцей здійснює первинну професійну підготовку кваліфікованих робітників, з числа випускників закладів загальної середньої освіти на основі базової чи повної загальної середньої освіти, загальноосвітню підготовку, професійне (професійно-технічне) навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення, а також професійний ліцей може здійснювати допрофесійну підготовку учнів закладів загальної середньої освіти, впроваджувати діяльність щодо розвитку здібностей молоді та поглиблення знань з окремих навчальних предметів професійного спрямування (п. 1.1 Статуту).

Організаційно-правова форма: державна організація (установа, заклад).

Пунктом 1.2 Статуту визначено, що професійний ліцей утворений та зареєстрований в порядку, визначеному законодавством, що регулює діяльність відповідного неприбуткового закладу (організації).

Рішенням Лісоводської сільської ради Городоцького району Хмельницької області шостого скликання від 30.11.2012 №8 "Про присвоєння поштової адреси домогосподарствам, які знаходяться на території населеного пункту", ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" було присвоєно нову поштову адресу: вул. Сугерова, 2 (раніше була вул. Сугерова, 4). Місцезнаходження професійного ліцею відповідно до п. 1.3 Статуту: Україна, 32046, Хмельницька область, Городоцький район, село Лісоводи, вулиця Сугерова, 2.

У пунктах 1.4, 1.5 Статуту сформовано головні завдання професійного ліцею, а саме забезпечення права громадян України на професійну (професійно-технічну) освіту відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках, а також визначено повноваження і напрями його діяльності.

Пунктом 1.6 Статуту визначено, що професійний ліцей надає платні освітні та інші послуги, визначені ним відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.2010 та пов`язані з його основною статутною діяльністю, у тому числі за видами економічної діяльності згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності.

Професійний ліцей має землю у постійному користуванні та здійснює господарську діяльність з виробництва продукції, що пов`язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді (сільськогосподарське виробництво), а також займається переробкою власної виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Зокрема, п. п. 7.1, 7.2, 7.3 Статуту визначено, що доходи (прибутки) професійного ліцею використовуються виключно для фінансування видатків на утримання професійного ліцею, реалізації мети (цілей, завдань) та основних повноважень і напрямів діяльності професійного ліцею, визначених цим Статутом. Водночас, обсяги бюджетного фінансування професійного ліцею не можуть зменшуватися за наявності інших джерел фінансування, додаткові джерела фінансування професійного ліцею визначаються Законами України Про освіту, Про професійно-технічну освіту, іншими нормативно-правовими актами.

У пункті 7.4 Статуту сформовано додаткові джерела фінансування.

Відповідно до п. 7.9 Статуту майно професійного ліцею, у тому числі: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожиток, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інші об`єкти є об`єктами державної власності, що закріплюються за професійним ліцеєм на праві оперативного управління. Функції управління майном, яке закріплюється за професійним ліцеєм, здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Майно та земельні ділянки, що закріплюються за професійним ліцеєм, не можуть бути предметом застави, а також не підлягають вилученню або передачі у власність, оренду (суборенду) юридичним і фізичним особам без згоди центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, крім передбачених законодавством випадків.

Згідно з пунктом 7.12 Статуту професійний ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.

Статут містить відмітку про скріплення підписом директора професійного ліцею та директора Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації, а також скріплений відтиском печаток установ.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №280384207 від 21.10.2021, за ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" 13.10.2021 проведено державну реєстрацію права постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442, площею 105,8766га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1801394768212. Підстава для державної реєстрації - державний акт на право постійного користування землею, серія та номер: ЯЯ №334611, виданий 02.04.2009 управлінням Держкомзему у Городоцькому районі Хмельницької області.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 02.04.2009 земельна ділянка з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442, площею 105,8766га, розташована за адресою: с. Лісоводи, вул. Сугерова, буд. 4 передана в постійне користування ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" на підставі розпорядження Городоцької районної державної адміністрації №145/2009р. від 19.02.2009. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №030975100002.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №280381256 від 21.10.2021, за ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" 13.10.2021 проведено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009, площею 60га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1801427468212. Підстава для державної реєстрації: державний акт на право постійного користування землею, серія та номер: ЯЯ №334610, виданий 02.04.2009 управлінням Держкомзему у Городоцькому районі Хмельницької області.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 02.04.2009, земельна ділянка з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009, площею 60га, розташована за адресою: с. Лісоводи, вул. Сугерова, буд. 4 передана в постійне користування ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" на підставі розпорядження Городоцької районної державної адміністрації №145/2009р. від 19.02.2009. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №030975100001.

Листом №01-07/108 від 17.06.2024 директор ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" повідомив Волочиську окружну прокуратуру про те, що у користуванні професійного ліцею дійсно знаходяться зазначені у листі земельні ділянки, але земельні ділянки цільове призначення яких для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, площею 11,758га, кадастровий номер 6821284500:01:009:0002 та площею 0,5579га, кадастровий номер 6821210100:05:026:0007 будь - яких договорів навчальним закладом не укладалось. Однак, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а саме на частину земельної ділянки площею 15,0000га з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009 та 105,8766га з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442, загальна площа цих земельних ділянок становить 120,8766га, було укладено договір з ПП "Аграрна компанія 2004" у 2024 році. Окрім цього, на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 26,9507га (кадастровий № 6821283400:02:002:0054) у 2024році було укладено договір з ФГ "АГРО-КОМ". Метою укладання зазначених договорів було забезпечення здобувачів освіти на належному рівні навчально-виробничим процесом з використанням сучасної сільськогосподарської техніки, здобуття практичних навичок і знань у сфері вирощування сільськогосподарської продукції.

До матеріалів справи долучено лист №51-517-24 від 10.09.2024 заступника керівника Волочиської окружної прокуратури адресований директору ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" Сергію Романчуку з зазначенням про те, що у листі навчального закладу № 01-07/108 від 17.06.2024 встановлено, що у 2024 році щодо земельної, ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442 площею 105,8766 га та частини земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009 площею 15 га, укладено договір з ПП "Аграрна компанія 2004". Враховуючи зазначене та керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура попросила в строк до 17 вересня 2024 року надати до Волочиської окружної прокуратури вичерпний перелік інформації зазначеної у листі, а також долучити завірені належним чином копії державних актів на право постійного користування вище вказаними земельним ділянками.

У відповідь, листом №01-07/153 від 16.09.2024 директор ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" повідомив заступника керівника Волочиської окружної прокуратури, про те що у користуванні ліцею дійсно перебувають зазначені у листі земельні ділянки площею 105,8766га з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442 та 60 га з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009, зокрема, на зазначені земельні ділянки загальною площею 128,8766 га навчальним закладом було укладено договір з ПП "Аграрна компанія 2004", метою якого є забезпечення належної практичної підготовки здобувачів освіти з використанням сучасної сільськогосподарської техніки. Окрім цього, у листі навчальний заклад зазначає, що згідно з умовами договору на земельних ділянках здійснено посів сої, однак земельні ділянки із користування навчального закладу не вибули, а тому акти прийому-передачі земельних ділянок не укладались, таким чином зазначений договір не має ознак договору оренди землі. Вказаний лист підписано директором ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та скріплено відтиском печатки навчального закладу.

12.09.2024 Волочиською окружною прокуратурою надіслано листа №51-3577 (вих-24) на адресу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням повідомити щодо вжитих заходів ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо визнання недійсним договору, укладеного у 2024 році між ДНЗ "Лісоводський ПАЛ" та ПП "Аграрна компанія 2004", в тому числі чи подавалася та чи буде подаватися до суду відповідна позовна заява. У вказаному листі прокурор зазначає, що вказана інформація необхідна для встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Керівником Волочиської окружної прокуратури було надіслано листа №51-3579 від 13.09.2024 на адресу Міністерства освіти і науки України з проханням повідомити чи вживались заходи щодо визнання недійсним спірного договору, укладеного між ДНЗ "Лісоводський ПАЛ" та ПП "Аграрна компанія 2004" у 2024 році щодо земельних ділянок площею 120,8766 га у судовому порядку, а також просить повідомити чи надавалися Міністерством освіти і науки України погодження на укладення спірного договору та зазначенням чи будуть вживатися заходи представницького характеру. У випадку невжиття заходів представницького характеру самостійно, зазначити причини.

У відповідь на лист №51-3577вих-24 від 12.09.2024, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області надіслало лист №10-22-0.403-3232/2-24 від 24.09.2024 адресований Волочиській окружній прокуратурі з повідомленням, що Договір №04/03/24 від 04.03.2024між ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та ПП "Аграрна компанія 2004" укладено з порушеннями земельного законодавства, оскільки, відповідно до ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності визначено як право оренди земельної ділянки, таким чином зазначений Договір містить ознаки договору оренди.

Також зазначено, що Головне управління підтримує позицію Волочиської окружної прокуратури щодо факту наявності порушень, а відтак вбачає підстави для здійснення відповідних заходів представницького характеру в судовому порядку. Здійснення заходів представницького характеру Головним управлінням не видається можливим у зв`язку із відсутністю коштів на сплату судового збору. Тому управління просить прокуратуру вжити заходи представницького характеру з метою усунення вищезгаданого порушення.

Листом №1/18971-24 від 15.10.2024 Міністерство освіти і науки України звертається до Волочиської окружної прокуратури, у якому повідомляє, що з метою отримання інформації та документів, які стосуються земельних ділянок, котрі перебувають на праві постійного користування у ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та договірних відносин стосовно таких земель, Міністерство з відповідним листом звернулося до закладу освіти. Однак, Міністерство зазначає, що попри це, у разі виявлення ознак можливого вчинення протиправних дій посадовими особами під час укладання Договору №04/03/24 від 04.03.2024, просить прокуратуру захистити інтереси держави та не допустити втрати державного майна і нанесення значних економічних збитків державі. Водночас, Міністерство наголошує на тому, що у нього відсутня інформація стосовно укладання договору в 2024 році між ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та ПП "Аграрна компанія 2004" та, відповідно, МОН не погоджувало його укладання.

Окрім цього, у вказаному листі Міністерство зазначає про те, за для актуалізації інформації стосовно використання земельних ділянок державної власності, Міністерством розроблено Google-таблицю та листом №1/12184-23 від 16.08.2023 зобов`язано керівників державних підприємств, установ і організацій, що відносяться до сфери управління Міністерства освіти і науки України визначити відповідальних працівників та забезпечити заповнення в зазначених Google-таблицях інформації про земельні ділянки, які використовуються державними підприємствами, установами і організаціями та належать до сфери управління Міністерства. За результатами такого звернення, ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" не забезпечило внесення необхідної інформації щодо земельних ділянок, які перебувають у неї на праві постійного користування чи обробітку земельних ділянок іншими юридичними/ фізичними особами.

До матеріалів справи позивачем долучено лист прокуратури №51-4457вих-24 від 20.11.2024 адресований директору ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" з проханням надати зазначену у листі інформацію (в строк до 27.11.2024) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442 площею 105,8766га та частини земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009 площею 15га, щодо яких укладено договір з ПП "Аграрна компанія 2004" на загальну площу 120,8766 га. Зазначене зумовлене відсутністю відповіді на поставлені у листі прокуратури від 10.09.2024 питання, відповідь на який надано ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" - 16.09.2024.

У відповідь, листом з додатками №01-07/227 від 26.11.2024 ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" повідомив Волочиську окружну прокуратуру про те, що на земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:008:1442 та 6821283200:03:010:0009, загальною площею 120,8766 га, навчальним закладом укладено Договір №04/03/24 від 04.03.2024 року з ПП "Аграрна компанія 2004", метою цього договору стало забезпечення належної практичної підготовки здобувачів освіти з використанням сучасної сільськогосподарської техніки. Згідно умов договору на земельних ділянках було здійснено посів сої. Також у листі зазначено, що станом на 26.11.2024 зазначений договір є чинним, водночас, на забезпечення виконання умов цього договору ліцеєм отримано кошти в розмірі 600 тис.грн.

До зазначеного листа навчальним закладом додано такі додатки: - копія Договору № 04/03/24 від 04.03.2024 року; - копія графіка проходження виробничого навчання та практики; - копії виписок з рахунка 31.07.2024р., 17.09.2024р. та 04.11.2024р.

Відповідно до копій виписок по рахунку ПП "Аграрна компанія 2004" на рахунок ДНЗ Лісоводський професійний аграрний ліцей було перераховано кошти:

- від 31.07.2024 у розмірі 45000,00грн. з призначенням платежу - оплата згідно Договору №04/03/24 від 04.03.2024;

- від 17.09.2024 в сумі 350000,00грн з призначенням платежу - згідно Договору №04/03/24 від 04.03.2024.;

- від 04.11.2024 в розмірі 205000,00 з призначенням платежу - згідно Договору №04/03/24 від 04.03.2024.

Загалом, згідно інформації у виписках по рахунку навчального закладу, ПП "Аграрна компанія 2004" перераховано коштів на суму 600000,00грн.

Окрім цього, до вказаного листа навчальним закладом долучено копію графіка проходження виробничого навчання та практики, згідно якого здобувачі освіти ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" у 2024 році залучалися для проходження виробничого навчання та практики за такими професіями як тракторист-машиніст с/г виробництва та слюсар з ремонту с/г техніки та устаткування. Зазначений графік підписаний директорами ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та ПП "Аграрна компанія 2004" та скріплений відтиском печаток сторін.

До листа №01-07/227 від 26.11.2024 навчальним закладом також долучено Витяг №НВ-9958465462024 від 10.12.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, згідно з інформації з якого вбачається, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442 становить 4237728,15.

У матеріалах справи наявний лист ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №10-22-0.10-3962/2-24 від 25.11.2024 про надання інформації, адресований Хмельницькій обласній прокуратурі та Волочиській окружній прокуратурі з повідомленням про те, що усереднений показник нормативної грошової оцінки одиниці площі для земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Хмельницької області станом на 01.01.2024 року складає 32031,33 гривень.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №394330500 від 10.09.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009, площею 60га, належить на праві власності ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області (дата реєстрації - 05.03.2020). Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.03.2020 (індексний номер: 51557268).

Водночас, у Витязі зазначено, що 13.10.2021 державним реєстратором - Біликом А.М. було зареєстровано інше речове право (право постійного користування земельною ділянкою, №44557399) за ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей", відповідно до якого останній є правокористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009, площею 60га, яка є власністю держави в особі ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №394330351 від 10.09.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442, площею 105,8766га належать на праві власності ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, яке зареєстроване 05.03.2020 державним реєстратором - Сергійко Н.С. У вказаному Витязі зазначений запис про інше речове право (№44557712; дата реєстрації - 13.10.2021; державний реєстратор - Білик А.М.), згідно даних якого правокористувачем зазначеної земельної ділянки є ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" за яким відповідно зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442, площею 105,8766га.

Листами від 13.12.2024 Волочиська окружна прокуратура попередньо повідомила ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області та Міністерство освіти і науки України про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області шляхом пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області відповідної позовної заяви до Державного навчального закладу "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" про визнання недійсним договору № 04/03/24 від 04.03.2024 та зобов`язання звільнити земельні ділянки.

Крім цього, матеріали справи містять лист - повідомлення №189 від 14.10.2024 директора ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" адресований директору ПП "Аграрна компанія 2004", з зазначенням про те, що згідно п. 7.2 Договору, укладеного між сторонами з метою забезпечення організації навчально-виробничого процесу здобувачів освіти, передбачено право ДНЗ "Лісоводський ПАЛ" на припинення дії договору шляхом повідомлення ПП "Аграрна компанія 2004" про такий намір. Тому у зазначеному листі-повідомленні, керуючись цим правом, ДНЗ "Лісоводський ПАЛ" повідомляє ПП "Аграрна компанія 2004", про припинення дії договору 31.12.2024 та неможливості його подальшої пролонгації.

Вважаючи інтереси держави порушеними, прокурор, просить суд визнати недійсним договір №04/03/24 від 04.03.2024, укладений між ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та ПП "Аграрна компанія 2004" та звільнити належні державі земельні ділянки передані в оренду на підставі спірного договору.

Враховуючи ту обставину, що спірний договір припинив свою дію 31.12.2024р. прокурор не заперечує щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання звільнити займані на підставі договору №04/03/24 від 04.03.2024, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442 площею 105,8766га та частину земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009 площею 15 га, загальною площею - 120,8766 га.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги наступне.

Щодо звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі позивачів.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (ст. 2 Закону України "Про прокуратуру"). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі України "Про прокуратуру", ч. 3 ст. 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголосила, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на наявне порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 вищезазначеної постанови).

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Також, як встановлено судом, на підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором додані до позовної зави відповідні листи-повідомлення від 12.09.2024, адресований ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області та від 13.09.2024 адресований Міністерству освіти і науки України. Окрім цього, прокурором до позовної заяви долучено листи-відповіді від 24.09.2024 та від 15.10.2024, у яких ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області та Міністерство освіти і науки України, повідомляють, що ними як компетентними органами не було вжито необхідних заходів щодо визнання Договору №04/03/24 від 04.03.2024 недійсним та відповідна позовна заява до суду не подавалась.

Тобто, прокурор у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову в суд звертався до позивачів для надання можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.

Однак, органи, уповноважені на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про їх порушення, проявили пасивність та не вжили дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на них функцій. Не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаних органів або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, з огляду на що, доводи відповідача 2 про необґрунтованість підстав для представництва прокурором інтересів держави не знайшли свого підтвердження, а тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним Договору №04/03/24 від 04.03.2024, укладеного між ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та ПП "Аграрна компанія 2004" та звільнення земельних ділянок, судом враховується таке.

За змістом статті 202 Цивільного кодексу України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до частини п`ятої цієї статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України).

З наведеного випливає, що недійсність правочину може наступати лише у разі певних порушень закону. За ступенем недійсності правочину всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення, тобто нікчемні, та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов. Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Оспорюваними є правочини, які Цивільний кодекс України не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійсними в судовому порядку за вимогою однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи.

При цьому частина перша статті 216 Цивільного кодексу України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Як зазначалося раніше, позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що спірний договір є удаваним, оскільки цей правочин вчинено з метою приховання іншого правочину - договору оренди землі та фактично спрямований на передачу у користування земельної ділянки відповідачу-2.

У частині першій статті 235 Цивільного кодексу України передбачено, що удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Тобто, удаваний правочин своєю формою приховує реальний правочин.

Верховний Суд послідовно та незмінно у постановах виснував, що, розглядаючи спір, господарський суд перш за все має встановити правову природу договору, з урахуванням якої визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків, моменту виникнення зобов`язання тощо.

Суд зазначає, що одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який закріплений статтями 3та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частина третя статті 6 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України полягає у наданні сторонам права на власний розсуд реалізувати: 1) можливість укласти договір або утриматися від укладення договору; 2) можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Втім, сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках якщо: 1) існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; 2) заборона випливає із змісту акту законодавства; 3) така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.

Під вимогами положень актів цивільного законодавства, від яких сторони в договорі не можуть відступити, слід розуміти імперативні приватно-правові вимоги.

Разом з цим законодавець у статті 628 ЦК України не пропонує чіткого визначення змішаного договору, а лише передбачає можливість укладення сторонами договору, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір), та вказав, що до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У цивілістичній доктрині визначається, що "елементи різних договорів" можна звести до таких: 1) елементи різних договорів - це не окремі ізольовані обов`язки у змісті договору, а певна їх сукупність, характерна для відповідного договору; 2) системні ознаки, які обумовлюють виокремлення того чи іншого договору; 3) всі імперативні правила, які стосуються договору (істотні умови та умови, які відображають специфіку договору); 4) поєднання змісту різних договорів.

Специфіка змішаних договорів полягає в тому, що вони включають в договірну конструкцію елементи саме різних договорів (наприклад, договір поставки обладнання з елементами надання послуг щодо встановлення відповідного обладнання), адже до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його предмету, умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, з`ясувати фактичний характер спірних правовідносин, які склались між сторонами, з`ясувати дійсні наміри сторін спору при укладенні договору щодо визначення умов виконання зобов`язань обома сторонами цього договору наслідків, застосувати відповідні норми права.

У вирішенні питання правової природи спірного договору суд звертається до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.05.2018 у справі №924/263/17, від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 23.03.2021 у справі №916/2380/18, від 01.10.2020 у справі №910/21935/17, від 04.07.2018 у справі №916/935/17, від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 19.08.2020 у справі №915/1302/19 про те, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховання іншого правочину, суд на підставі положень статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, які регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Прокурор наголошує, що укладений між відповідачами договір 04/03/24 від 04.03.2024 за своїм змістом є прихованим договором оренди земельної ділянки, який укладений з порушенням вимог земельного законодавства. Характер правовідносин між сторонами за умовами оспорюваного договору є прихованою орендою, оскільки наявні усі його істотні умови, зокрема: умови оплати, строк дії, умови надання земельних ділянок у користування, визначення власника вирощеного врожаю.

Суд зазначає, що правовідносини відповідачів у цій справі урегульовано договором від 04.03.2024, який має елементи схожості з договором підряду, правове регулювання якого визначено главою 33 Господарського кодексу України та §1, 4 глави 61 Цивільного кодексу України та договору про надання послуг, правове регулювання якого визначається главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. При цьому виконання робіт може здійснюватися як із матеріалу підрядника та його засобами, так і з матеріалу замовника (статті 839, 840 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, за змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За статтею 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша). За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (частина друга).

Отже, договір оренди землі укладається саме на платній основі і для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням її корисних властивостей.

Так, користування земельною ділянкою - це право фізичної або юридичної особи використовувати земельну ділянку для певних цілей відповідно до її цільового призначення та законодавства. Це може бути, наприклад, право обробляти землю, будувати на ній, отримувати врожай або іншу вигоду від користування.

Суд зазначає, що на відміну від договору підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу, та договору про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням властивостей та, як наслідок такого користування, має на меті отримання продукції / доходів від такої діяльності.

При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №913/420/19.

Дослідивши та проаналізувавши зміст оспорюваного договору в сукупності, суд зазначає, що: - весь обсяг сільськогосподарських робіт на спірній земельній ділянці (із використанням власних насіннєвих матеріалів, добрив, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів і техніки, із залученням власних працівників або субпідрядника) виконує ПП "Аграрна компанія 2004" (п.5.1.3, п.5.1.4 договору); - вирощена продукція в повному обсязі (п.3.4 договору) або частково залишається у ПП "Аграрна компанія 2004" (п.3.3 договору); - ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" зобов`язується надати доступ до земельних ділянок (п.5.2.1, п.5.2.4).

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що ПП "Аграрна компанія 2004" фактично здійснює самостійну господарську діяльність з обробітку землі та збору врожаю, що свідчить про те, що ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" передав ПП "Аграрна компанія 2004" у користування земельні ділянки , які перебувають у нього на праві постійного користування, при цьому не уклавши договору оренди земельних ділянок відповідно до вимог земельного законодавства.

Внаслідок укладення спірного договору не відбувається ані безпосереднє вирощування ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, ані набуття останнім у власність сільськогосподарської продукції, вирощеної на наданих йому в постійне користування земельних ділянках, не зважаючи на формальне зазначення про таку можливість у п.3.3 договору, оскільки п.3.4 договору визначає, що у разі неповернення Навчальним закладом суми забезпечення (п.2.1.2 Договору), вирощена продукція в повному обсязі залишається в ПП "Аграрна компанія 2004", а сума забезпечення залишається в Навчального закладу.

Зазначені обставини, підтверджують, що ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей", взявши на себе зобов`язання надати ПП "Аграрна компанія 2004" земельну ділянку для вирощування та збирання сільськогосподарської продукції, фактично самоусунувся від реалізації права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки земельної ділянки та збору врожаю ПП "Аграрна компанія 2004", тим самим розпорядився земельною ділянкою за відсутності повноважень на передачу наданої йому в постійне користування землі в оренду іншим особам.

Тобто під виглядом виконання сільськогосподарських робіт та надання послуг з організації навчально-виробничого процесу, виконавець фактично обробляє земельну ділянку, яка належить державі, залишаючи у розпорядженні вирощений врожай, що разом з тим може свідчити про приховану оренду землі.

Оплатність договору підтверджується змістом п.2.1.2 договору, який визначає, що ПП "Аграрна компанія 2004" щорічно вносить Навчальному закладу з метою забезпечення виконання Договору у сумі 600000,00 (шістсот тисяч) гривень шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Навчального закладу до 31 грудня поточного року. Сума переглядається Сторонами кожного року одночасно із поданням заявки на перелік та обсяги вирощування сільськогосподарських культур.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №918/351/21 (918/672/21), зробив висновок про те, що незазначення сторонами у спірних договорах про надання приватному підприємству саме права користування земельними ділянками та сплату ним саме орендної плати за земельні ділянки, відсутність закріплення ними умов щодо індексації, перегляду орендної плати тощо не спростовує висновку щодо виникнення між ними орендних правовідносин, адже при здійсненні оцінки правочину на предмет удаваності значення мають не лише формально вказані в ньому терміни, а передусім суть правовідносин (прав і обов`язків сторін), на які спрямовано укладення правочину, та правові наслідки, обумовлені ним.

Водночас невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов`язаних між собою прав і обов`язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення "про людське око" (напоказ) іншого правочину.

Тобто відсутність у спірних правочинах чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договорів оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що оспорюваний договір за змістом фактичних відносин в комплексі є договором оренди земельної ділянки, оскільки умови договору виражають волю його сторін на укладання саме договору оренди землі, а неналежне оформлення договору та відносин оренди у цьому випадку є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.

Судом враховується, що закон не передбачає недійсності удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі. Суд, встановивши удаваність правочину, визначає, який насправді правочин вчинили сторони, та застосовує відповідні норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Відносини, пов`язані з орендою землі, врегульовані Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами. Вказаними законодавчими актами визначено істотні умови та порядок укладання договорів оренди.

Так, за змістом положень статей 93, 124 Земельного кодексу України та статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису. Зокрема, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 зазначеного Кодексу, та за загальним правилом - за результатами проведення земельних торгів.

Водночас право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (частини першої, другої статті 92 Земельного кодексу України).

Обсяг прав землекористувачів визначений у статті 95 Земельного кодексу України, відповідно до якої землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди; д) користуватися іншими правами, передбаченими законом або договором.

Згідно з частиною першою статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Однак положення земельного законодавства не надають постійному землекористувачу права розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, в тому числі шляхом надання її в оплатне користування (оренду), оскільки цим правом наділений саме відповідний орган, уповноважений державою на здійснення таких функцій.

Правовий статус постійних землекористувачів, що визначається статтями 92, 95, 96 Земельного кодексу України, не передбачає права постійного землекористувача передавати земельну ділянку у вторинне користування.

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28.03.2018 у справі №915/166/17, від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 21.06.2019 у справі №910/22880/17, від 06.11.2019 у справі №9І6/1424/18, від 07.07.2021 у справі №903/601/20, від 03.11.2021 у справі №918/1226/20, від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 29.09.2022 у справі №918/351/21 (918/672/21).

Конституційний Суд України у пункті 5.6 рішення від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі №1-17/2005 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) також наголосив, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Зокрема, власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені.

Близькі за змістом правові позиції, сформовані Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №915/166/17, від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 06.11.2019 у справі №916/1424/18 про те, що державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто розпоряджатися нею, в тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення цих функцій.

Судом встановлено, що згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442, площею 105,8766га та земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009, площею 60га є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, яке відповідно до статті 122 Земельного кодексу України є повноважним органом виконавчої влади з питань передачі у власність або в користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Хмельницької області в порядку, визначеному чинним законодавством, а правокористувачем є ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей".

З урахуванням наведеного, оскільки ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" як постійний користувач земельних ділянок не наділений правом передавати їх іншим особам, зокрема, в оплатне користування (оренду), укладення спірного договору, який за змістом є удаваним договором оренди земельної ділянки, суперечить наведеним вимогам земельного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо ефективності обраного покурором способу захисту суд зазначає, що у частині першій та другій статті 5 ГПК України визначено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

А отже, спір, переданий на вирішення суду з дотриманням правил юрисдикції та підсудності, має бути розглянутий по суті заявлених позовних вимог. При вирішені спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установлених обставин вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Наявність повноти судового захисту залежить від дій суду, який відповідно до частини першої статті 2 ГПК України повинен справедливо, неупереджено та своєчасно вирішити спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, ураховуючи частину третю цієї ж статті.

Суд зазначає, що дотримання приписів земельного законодавства при укладанні договорів оренди землі, що перебуває у державній власності, відповідає легітимній меті та встановленим правилам у Законі України "Про оренду землі" та Земельному кодексу України, що покликані забезпечувати раціональне використання та охорону земель, забезпечення гарантій прав на землю, зробити прозорі умови для передачі земельних ділянок в орендне користування, а також встановлення певних обмежень у правах постійних землекористувачів, зокрема, в частині відсутності у них права передачі землі в строкове платне користування третім особам.

Під час розгляду справи судом встановлено порушення інтересів держави, оскільки земельні ділянки, які є власністю держави було передано в оренду відповідачу 2. Тобто права держави було порушено у спосіб передачі у користування належних їй на праві власності земельних ділянок без її відома, без забезпечення прозорості умов для передачі земельних ділянок в орендне користування, забезпечення гарантій прав на землю.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, суд вважає, що заявляючи позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору та звільнення земельної ділянки прокурором було обрано ефективний спосіб захисту, який спрямований на відновлення порушених прав держави шляхом визнання недійсним оспорюваного договору та звільнення земельних ділянок, які належать державі на праві власності.

При цьому під час розгляду справи у суді з`ясовано, що спірний договір припинив свою дію 31.12.2024 зважаючи на строк дії договору, визначений п.7.1 договору - до 31.12.2024, враховуючи приписи п. 7.2 договору, який регламентує, що якщо сторони за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії Договору не заявлять про припинення його дії, він вважається пролонгованим на новий строк, сторони та зважаючи на лист повідомлення ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" від 14.10.2024 адресований ПП "Аграрна компанія 2004" з зазначенням про припинення дії договору 31.12.2024 та неможливістю його пролонгації на новий термін.

Зазначені обставини стали відомі суду 11.04.2025 під час розгляду справи по суті, оскільки саме в цей час про означені обставини повідомив представник відповідача 2 шляхом подачі клопотання (вх№05-22/2826/25 від 11.04.2025) та долучив відповідні докази.

Також листом від 23.04.2025 ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" повідомив прокуратуру, що станом на час написання листа на спірних земельних ділянках вирощується пшениця на підставі договору, укладеного 18.02.2025 між ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та ТОВ "Партнер Агропром".

Враховуючи, що прокурор звернувся з позовом 30.12.2024р. (відбиток штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті позовної заяви), а відповідач 2 звільнив передані в оренду земельні ділянки під час розгляду справи в суді, суд приходить висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про звільнення земельної ділянки необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України сплачений при поданні позову судовий збір.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір №04/03/24 від 04.03.2024, укладений між Державним навчальним закладом "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004".

В частині позовних вимог щодо зобов`язання Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" звільнити займані на підставі договору №04/03/24 від 04.03.2024 земельну ділянку з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442 площею 105,8766га та частину земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009 площею 15 га, загальною площею - 120,8766 га закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмета спору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Стягнути з Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (с. Попівці, вул. Шкільна, 34А, Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 33007579) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA188201720343120002000002814, код класифікації видатків бюджету 28000) 1514,00 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Державного навчального закладу "Лісоводський професійний аграрний ліцей" (с. Лісоводи, вул. Сугерова, 2, Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 05537756) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA188201720343120002000002814, код класифікації видатків бюджету 28000) 1514,00 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано протягом 10 робочих днів - 21.05.2025.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 7 примірників:

1 - до справи (в паперовому екз.),

2 - Хмельницька обласна прокуратура (sekretariat@khmel.gp.gov.ua на електронну пошту),

3 - Волочиська окружна прокуратура (в електронний кабінет),

4 - позивачу 1 Міністерству освіти і науки України (в електронний кабінет),

5 - позивачу 2 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області (в електронний кабінет),

6 - відповідачу 1 ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" (32046, с. Лісоводи, вул. Сугерова, 2 Хмельницького району Хмельницької області рекомендованим з повідомленням про вручення),

7 - відповідачу 2 ПП "Аграрна компанія 2004" (в електронний кабінет).