Ухвала

від 22.05.2025 по справі 927/481/25

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

22 травня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/481/25

Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали заяви від 12.05.2025

Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква»,

код ЄДРПОУ 3680059, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, м. Київ, 04053

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс Гарден»,

код ЄДРПОУ 40747974, вул. Хлібопекарська, 24, м. Чернігів, 14000

про видачу судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» через підсистему «Електронний суд» подало до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс Гарден» вартості обладнання у розмірі 7140,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на неналежне виконання боржником взятих на себе зобов`язань за договором поставки товару №2833 від 09.01.2020 та додатку до нього в частині повернення обладнання.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» заяву разом з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про видачу судового наказу, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема в порядку наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, визначені ГПК України.

Так, підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.

Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки товару №2833 від 09.01.2020 та додатку до нього.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є вираження в грошових одиницях ( національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користі іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовими слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовими зобов`язаннями є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (статті 610, 611 ЦК України).

09.01.2020 ТОВ «Євро Аква» (далі Постачальник) та ТОВ «Карс Гарден» (далі Покупець) уклали договір поставки товару №2833 (далі Договір), за умовами якого Постачальник продає та поставляє, а Покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від Постачальника до Покупця та є невід`ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п. 1.1 додатку до Договору Покупцю надається Торгове обладнання у користування виключно для зберігання та реалізації продукції, яка поставляється Постачальником Покупцю.

Пунктом 2.2.8 додатку до Договору визначено, що Покупець зобов`язаний повернути обладнання у справному стані по закінченні терміну дії договору протягом 5 календарних днів з моменту розірвання строку дії договору або за вимогою Постачальника згідно письмової вимоги Постачальника в термін 10 календарних днів з дати направлення такої вимоги на юридичну адресу Покупця, зазначену в договорі поставки.

У п. 2.2.9 додатку до Договору сторони домовились, що в разі неповернення обладнання в строк, зазначений в п.2.2.8 даного Додатку, обладнання вважається втраченим.

Згідно з п. 2.2.10 додатку до Договору в разі втрати, пошкодження або знищення обладнання Покупець зобов`язаний сплатити штраф в розмірах, передбачених в п. 3.4, 3.5 цього Додатку.

У випадку, якщо Покупець не повернув у зазначений в п. 2.2.8 строк торгове обладнання Постачальнику, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф в розмірі та порядку, передбаченому п. 3.4, 3.5 цього Додатку (п. 3.1 додатку до Договору).

У п. 3.4 додатку до Договору сторони встановили розмір штрафу, що підлягає сплаті за торгове обладнання.

Отже, фактично ТОВ «Євро Аква» заявило вимогу про стягнення з ТОВ «Карс Гарден» штрафу в розмірі 7140,00 грн за порушення умов Договору та додатку до нього в частині повернення обладнання.

Таким чином, зазначення заявником про те, що заявлена до стягнення сума є вартістю обладнання, а не штрафом, не відповідає договірним відносинам сторін, оскільки сторони, керуючись принципом свободи договору, погодили умову про те, що у разі неповернення обладнання у встановлений строк Покупець сплачує Постачальнику штраф у відповідному розмірі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Таким чином, штраф за своєю правовою природою не є основною грошовою заборгованістю за договором в розумінні ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, а є санкцією за невиконання (неналежне виконання) зобов`язання.

Частиною ст. 12 ГПК України встановлено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

При цьому п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України передбачено, що суд під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Таким чином, за результатами розгляду справи за відповідною заявою, судом лише видається судовий наказ, який є особливою формою судового рішення, а заявлені стягувачем вимоги не розглядаються по суті.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором).

Однією з основних умов задоволення заяви про видачу судового наказу у розумінні ст. 12 ГПК України є безспірність предмету заявлених вимог. У той самий час заявлення інших, ніж виконання зобов`язання, що є предметом спірного договору, вимог, конкретно неузгоджених сторонами ( у тому числі їх розміру) призводить до виникнення між ними відповідного спору.

З урахуванням зазначеного, вимога про сплату штрафу за порушення договірних зобов`язань, хоча й має грошовий характер, але за своєю правовою природою не може вважатись основним зобов`язанням за письмовим договором (заборгованістю, щодо якої відсутній спір, про яку йде мова в статтях 12, 148 ГПК України), оскільки безпосередньо не входять до складу предмету такого договору.

Враховуючи вищевикладене, заявлена ТОВ «Євро Аква» вимога про стягнення з боржника вартості неповерненого обладнання у розмірі 7140,00 грн, яка за змістом укладеного між сторонами Договору та додатку до нього є штрафом, не відповідає вимогам статті 12, 148 ГПК України та не може бути розглянуті судом саме в порядку наказного провадження.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє в видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що заява ТОВ «Євро Аква» про видачу судового наказу в частині стягнення з боржника 7140,00 грн штрафу задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини 2 статті 153 ГПК України відмова в видачі судового наказу з підстави, передбаченої, зокрема, п. 3 частини 1 статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами в позовному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 147, 148, 152, 153, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс Гарден» вартості обладнання у розмірі 7140,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун