Постанова від 20.05.2025 по справі 904/685/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/685/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Ємця А. А., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,

представників учасників справи:

позивача - Сидорченко В. В. (адвокат),

відповідача - Гільбурд Р. Ю. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції

касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"

про стягнення штрафних санкції за договором поставки в загальному розмірі 124 830 886, 71 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - Укргазвидобування, позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі - Товариство, відповідач) про стягнення 124 830 886,71 грн штрафних санкцій за порушення строків поставки товару за договором від 16.12.2021 № УГВ498/30-21 (далі - Договір).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством порушено умови укладеного між сторонами Договору в частині своєчасної поставки товарів, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 87 869 713,96 грн та штраф у розмірі 36 961 172,75 грн.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 у справі № 904/685/24 (суддя Назаренко Н. Г.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025 (колегія суддів: Чередко А. Є., Мороз В. Ф., Іванов О. Г.) у задоволенні позову відмовлено; судові витрати покладено на позивача.

2.2. Судові рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджуються обставини порушення відповідачем строків поставки товару, однак неможливість своєчасного виконання відповідачем зобов`язань за Договором обумовлена наявністю обставин непереборної сили. У зв`язку з доведенням відповідачем наявності форс-мажорних обставин за фактом несвоєчасної поставки товару суд відмовив у стягненні штрафних санкцій.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Укргазвидобування звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 904/685/24 скасувати; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. На обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 287 та пункти 1, 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.1.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування положень статей 213, 263, 617, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та положень статей 2, 7, 11, 13, 76, 77, 79, 86, 210, 236, 238, 269, 282 ГПК України (в контексті того, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок, тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин), який викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17 та у постановах Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23, від 13.02.2024 у справі № 917/272/23, від 09.04.2024 у справі № 905/342/23, від 16.05.2024 у справі № 913/308/23.

4.1.3. Скаржник наполягає на тому, що Товариством не наведено доводів та не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували б наявність обставин непереборної сили, за яких стало неможливим виконання зобов`язання з поставки Товару.

4.1.4. У застосуванні статті 617 ЦК України, статті 218 ГК України та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", судами лише наведено правові висновки Верховного Суду, однак не враховано їх дійсний зміст.

4.1.5. Висновки судів про наявність для відповідача обставин непереборної сили у виконанні умов Договору спростовується зібраними у справі доказами. Зокрема, видатковими накладними про поставку всього обсягу Товару саме у період "дії форс-мажорних обставин".

4.1.6. На переконання скаржника, означені докази навпаки підтверджують обставини того, що у період, на який відповідач посилається як на період існування форс-мажорних обставин, останній мав можливість виконувати умови Договору (поставка 1 партії товару відбулася у межах встановленого Договором строку, поставка 2 - 4 партії товару відбулася поза межами погоджених у Договорі строків). Отже, сам факт поставки відповідачем товару у період, який визначений у сертифікатах про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) при виконанні Договору, виключає наявність обставин непереборної сили для відповідача.

4.1.7. При цьому, суди взагалі не досліджували обставини, які змінились у спірний період часу та, відповідно, надали можливість відповідачу виконувати свої договірні зобов`язання із постачання 2 - 4 партії Товару у період з 16.05.2022 до 28.02.2023, зазначеного судами як період непереборних обставин (форс-мажору).

4.1.8. Також із посиланням на положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України позивач вказує на те, що суди неправильно застосували положення частини восьмої статті 80 та статті 118 ГПК України, без урахування висновків Верховного Суду, які наведені у постанові від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17. Зокрема, вказує на те, що суди прийняли до уваги та надали оцінку Сертифікату Дніпропетровської торгово-промислової палати від 23.05.2024 № 1200-24-1034, який поданий відповідачем з порушенням процесуальних строків, визначених ГПК України на подання доказів.

4.1.9. Крім того, позивач посилається на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про те, що суди не дослідили зібрані у справі докази та наявні і очевидні суперечності наявні у таких доказах (видаткові накладні та сертифікати ТПП, скріншот електронного повідомлення від 01.03.2022 про надіслання листа від 25.02.2022), у тому числі і надали оцінку доказам, докази, які не стосуються спірних правовідносин за часом, що за своїм змістом відповідає пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

4.1.10. Також скаржник відзначає, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення на підставі недопустимих доказів, що також є обов`язковою умовою для скасування оскаржуваних судових рішень у відповідності до пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

4.1.11. Зокрема, за твердженням скаржника, суди порушили вимоги статей 2, 4 ГПК України та обґрунтували оскаржувані рішення Сертифікатом ТПП від 23.05.2024 № 1200-24-1034 - недопустимим доказом у розумінні частини другої статті 77 ГПК України.

4.2. Доводи інших учасників справи

4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу Товариство вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1. Між Товариством (постачальник) та Укргазвидобування (покупець) 16.12.2021 укладений Договір поставки № УГВ 498/30-21, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю труби сталеві безшовні насосно-компресорні Ш 73,02 х 5,51 мм гладкі з муфтами групи міцності Р-110 (далі - Товар), зазначений у специфікаціях, що додається/ються до Договору і є його невід`ємною/-ими частиною/-ами, а покупець прийняти та оплатити такий товар (пункт 1.1 Договору).

5.2. Відповідно до умов пункту 1.2 Договору, найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у специфікації/-ях (далі -Специфікація/-ії), яка є Додатком № 1 до Договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки Товару визначається Графіком поставки Товару, який є Додатком №3 до Договору та є його невід`ємною частиною.

5.3. Пунктом 5.1 Договору визначено, що строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації/-ях та Графіку поставки до цього Договору.

5.4. Згідно з пунктом 5.2 Договору датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку №4 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною (для Постачальників, що не є резидентами України) або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем).

5.5. Відповідно до умов пункту 7.9 Договору, у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у Графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару (ПДВ враховується, якщо постачальник є платником ПДВ).

5.6. Пунктом 8.1 Договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

5.7. Відповідно до положень пункту 8.2 Договору сторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок обставин непереборної сили, повинна не пізніше, ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.

5.8. Згідно з умовами пункту 8.3 Договору, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин.

5.9. У разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із сторін має право розірвати цей договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом з описом вкладення) про відмову від договору в односторонньому порядку з наданням документу, виданого Торгово-промисловою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 днів поспіль. В такому випадку Договір припиняє свою дію з дати, зазначеної у повідомленні про відмову від договору але не раніше дати отримання повідомлення. (пункт 8.4 Договору).

5.10. Згідно з умовами Специфікації, яка є Додатком 1 до Договору покупець взяв на себе зобов`язання поставити покупцю товар у кількості - 10 179 тон, за ціною (за одиницю без ПДВ - 72 440,00 грн). Загальна вартість Товару, що постачається за цією Специфікацією складає до: 884 840 112,00 грн, у тому числі ПДВ 147 473 352,00 грн. Згідно з пунктом З Специфікації строк поставки Товару визначено відповідно до Графіка поставки Товару (Додаток № 3 до Договору).

5.11. Додатком № 3 до Договору визначено такі строки поставки:

- 25% - до 120 календарних днів з дати укладання Договору;

- 25% - до 150 календарних днів з дати укладання Договору;

- 25% - до 180 календарних днів з дати укладання Договору;

- 25% - до 210 календарних днів з дати укладання Договору.

- Дострокова поставка дозволяється.

5.12. У пункті 11.14 сторонами погоджено, що якщо договором передбачено направлення листів, повідомлень в електронному вигляді на електронні адреси сторін, такі листи, повідомлення вважаються належним чином направленими, якщо вони направлені в електронному вигляді на всі електронні адреси одночасно, вказані в розділі XIV цього Договору.

5.13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство свої зобов`язання з поставки Товару за Договором на суму 555 785 294,68 грн виконало несвоєчасно, про що свідчать видаткові накладні, які наявні у матеріалах справи.

5.14. На підставі пункту 7.9 Договору позивач нарахував відповідачу пеню та штраф за непоставлений товар за договором та направив відповідачу претензію від 30.08.2023 № 30.6-022-4126 про сплату штрафних санкцій у розмірі 124 830 886,71 грн. Однак, відповідач у відповіді на претензію від 08.09.2023 № 602 зазначив, що претензія не підлягає задоволенню, оскільки строки поставки порушені у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

5.15. Вказане стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача пені в розмірі 87 869 713,96 грн за загальний період прострочення з 16.05.2022 до 28.02.2023 та штрафу в розмірі 7 % від вартості несвоєчасно поставленого товару в розмірі 36 961 172,75 грн.

5.16. Суди також установили, що відповідач заперечуючи проти заявлених вимог вказує таке:

- відповідачем отримано Сертифікати від 11.08.2023 №1200-23-3552 та від 24.05.2024 № 1200-24-1034 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які видані Дніпропетровською торгово-промисловою палатою. У Сертифікатах встановлено дію форс-мажорних обставин для Товариства (обставин непереборної сили) при виконанні Договору від 16.12.2021 № УГВ 498/30-21.

- сторонами під час укладання Договору не було погоджено конкретних додаткових вимог щодо шляхів, засобів та інших вимог до оформлення повідомлення про настання обставин непереборної сили;

- відповідачем 01.03.2022 о 12 год. 52 хв. із електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_9 на електронні адреси ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_6); ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ); ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ); ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) було направлено повідомлення з темою відправлення: "повідомлення про надання форс-мажорних обставин";

- до означеного повідомлення у вигляді вкладень додано документи: вкладення з найменуванням "повідомлення (Ф-М НТ до УГВ шість договорів) СКАН. Pdf" є сканованою копією у форматі PDF Повідомлення про настання форс-мажорних обставин на адресу керівництва АТ "Укргазвидобування", викладеного у паперовому вигляді на бланку ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", яке підписане Генеральним директором ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та скріплене відбитком печатки підприємства; викладений в PDF форматі лист ТПП України від 28.02.2022 №2024-02.0-7.1 щодо підтвердження настання форс-мажорних обставин".

- згідно з даними поштового сервера відправлення електронного повідомлення відбулося успішно, а отримання цього повідомлення підтверджено серверами усіх шести отримувачів;

- одну із шести електронних адрес, на які надіслані е-мейл із повідомленням про настання форс-мажорних обставин, зокрема: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), вказано у якості офіційної електронної адреси АТ "Укргазвидобування" як сторони Договору в розділі 14 Договору "Реквізити сторін". Інший адресат - ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) - є контактною особою в цілому по закупівлі UA-2021-09-14-007828-b, означену інформацію розміщено на сторінці закупівлі (посилання на сторінку: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-14-007828b?lot-id=c1952f2315cb4378a96abdc440c4c45d );

- додатково до зазначеного вище повідомлення про настання форс-мажорних обставин від 25.02.2022 за вих. № 075/65-22 відповідачем 02.03.2022 також направлено засобами кур`єрської доставки Skynet Worldwild Express (СПД ОСОБА_6 ).

- у подальшому, після продовження воєнного стану на наступні 30 днів, 17.03.2022 о 14 год. 45 хв. із електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_9 на електронні адреси ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_6); ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ); ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ); ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2); ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ); ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_10) направлено повідомлення з найменуванням "продовження форс-мажорних обставин" та вкладенням "Повідомлення про продовження форс-мажорних обставин від 17.03.2022 вих № 075/69-22", яким повідомлено про продовження дії форс-мажорних обставин ще на 30 днів;

- згідно з даними поштового сервера відправлення електронного повідомлення відбулося успішно, а отримання даного повідомлення підтверджено серверами усіх шести отримувачів даного повідомлення;

- від самого початку укладання Договору до повного його виконання, сторони активно співпрацювали, шляхом листування і намагалися врегулювати наслідки початку війни, обидві сторони відчували на собі дію форс-мажорних обставин, а тому, жодних припущень щодо ніби-то неотримання повідомлень про форс-мажор від ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" з боку АТ "Укргазвидобування" не виникало. Більше того, значна частина наявного у відповідача листування прямо містить посилання позивача на повідомлення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" про настання форс-мажорних обставин, у тому числі і пропозиції щодо подальшого врегулювання можливості виконання Договорів, що також є беззаперечним доказом направлення (і отримання позивачем) повідомлень.

5.17. На підтвердження обставин об`єктивної неможливості виконання своїх зобов`язань за Договором відповідач також надав суду:

- Сертифікат Дніпропетровської ТПП від 11.08.2023 № 626/08-15, яким засвідчено обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які спричинили несвоєчасність постачання частини трубної продукції за Договором № УГВ498/30-21;

- Сертифікат Дніпропетровської ТПП від 23.05.2024 № 1200-24-1034 від 23.05.2024, яким засвідчено обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які спричинили несвоєчасність постачання частини трубної продукції за Договором № УГВ498/30-21;

- накази ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" "Про зупинку роботи підприємства в умовах воєнного стану";

- довідку щодо зменшення чисельності персоналу за період березень-грудень 2022 року на 312 осіб, що складає понад 10 % (з причин полишення населенням небезпечного регіону), та крім того, довідку про чисельність мобілізованого персоналу відповідача за період з 24.02.2022 до кінця 2022 року;

- наказ "Про заходи безпеки персоналу підприємства від збройних уражень у воєнний час" за яким відповідачем введено в дію "Інструкцію щодо дій персоналу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" у воєнний час";

- лист-повідомлення про настання форс-мажорних обставин з боку ТОВ "МЗ" Дніпросталь" (виробник трубної заготовки) про призупинення виробництва та постачання трубної заготовки у зв`язку із військовою агресією проти України;

- лист від виробника SMS group S. P. A. Щодо неможливості проектування, виготовлення та постачання у строк 31.03.2022 правильної 6-валкової машини, яка б призвела до збільшення потужностей з термообробки, у зв`язку із військовою агресією проти України;

- інформацію про те, що лише протягом лютого-грудня 2022 року на Товаристві було мобілізовано 374 осіб працівників;

- інформацію про те, що з 12.07.2022 місто Нікополь та Нікопольська територіальна громада знаходиться під постійними обстрілами ворожих військ із окупованих територій, які знаходяться на протилежному березі Каховського водосховища, а тому, станом на 23.07.2022 включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 № 169);

- інформацію про те, що за період із 12 липня 2022 року та до кінця травня 2023 року виробничі цехи та будівлі Товариства зазнали пошкоджень у результаті обстрілів майже 60 разів, що зафіксовано у актах комісійного обстеження пошкоджених об`єктів, а також копії наказів, складених за результатами обстрілів у разі наявності руйнувань та пошкоджень будівель та споруд; інформацію про те, що відповідні відомості також внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- інформацію щодо нестабільної ситуації із постачанням електроенергії та повідомлення від постачальника електричної енергії про введення стабілізаційних обмежень і відключення електроенергії на виробництві відповідача.

5.18. Позивач, у свою чергу, наполягає на тому, що:

- відповідачем не направлено повідомлення на офіційну електронну адресу Укргазвидобування - office@ugv.com.ua, а також посилається на пункт 11.4 Договору, яким передбачено одночасне направлення листа/повідомлення на всі адреси, перелічені в розділі 14 Договору, зокрема, зазначено дві електронні адреси: (ІНФОРМАЦІЯ_2) та ІНФОРМАЦІЯ_10.;

- згідно з умовами пунктів 11.4 та 11.8 Договору, під повідомленням у письмовій формі розуміється направлення такого повідомлення засобами поштового зв`язку у паперовому вигляді, підписаного повноважним представником та скріпленого печаткою. При цьому, умовами Договору не визначено можливість використання електронного листування нарівні з паперовими носіями;

- скановані копії листа від 25.2.2022 та додатку до нього від 28.02.2022 є електронними копіями письмових документів;

- направлення відповідачем електронним листом від 01.03.2022 сканованого листа від 25.02.2022, який не скріплений електронним цифровим підписом, не відповідає умовам пункту 8.2 Договору, оскільки цим пунктом не передбачено направлення листів та повідомлень у електронному вигляді;

- у примітках листа від 25.02.2022 № 075/65-22 "Повідомлення про настання форс-мажорних обставин" відповідачем зазначено, що це повідомлення направляється засобами електронного зв`язку та після відновлення (стабілізації) роботи засобів поштового зв`язку/кур`єрської доставки також буде направлено на паперових носіях із застосуванням цих засобів;

- із накладної Skynet Worldwild Experss від 02.03.2022 № 0216061017 вбачається, що 02.03.2022 о 10.00 год. ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" (м. Нікополь) передано кур`єрській службі о 10.15 год. лист від 25.02.2022 № 075/65-22 , адресатом зазначено АТ "Укргазвидобування" (м. Київ), проте жодних відміток про вручення/отримання Позивачем листа від 25.02.2022 ця накладна не містить, а тому не підтверджує доставку на адресу Укргазвидобування листа від 25.02.2022 вих.№075/65-22;

- отже, відповідачем не дотримано вимог пункту 8.2 Договору щодо повідомлення покупця про настання обставин непереборної сили не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення, у письмовій формі, не виконано і власного застереження у сканованому повідомленні про форс-мажорні обставини від 25.02.2022, що він направить письмове повідомлення засобами поштового зв`язку/кур`єрської доставки, наслідком чого є втрата права посилатися на дію обставин непереборної сили як причину порушення строків виконання зобов`язань з поставки Товару згідно з положеннями пункту 8.2 Договору;

- також на думку позивача, сертифікат про форс-мажорні обставини не доводить наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили і неможливістю виконання відповідачем своїх конкретних зобов`язань саме за Договором, оскільки в ньому зазначений період дії -дата настання: 24 лютого 2022 року та дата закінчення: 21 лютого 2023 року;

- натомість, протягом цього періоду відповідач поставляв позивачу Товар за Договором, а саме: з 16.05.2022 до 21.02.2023 (у період дії форс-мажорних обставин) та, зокрема, після дії цього періоду (Товар поставлявся до 28.02.2023).

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.1.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності правових підстав стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання умов укладеного Договору.

7.2. Згідно з доводами касаційної скарги предметом касаційного оскарження є судові рішення ухвалені за результатами вирішення спору про відмову у задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій за Договором.

7.3. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.4. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

7.5. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.6. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

7.7. Так, із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування положень статей 213, 263, 617, 629 ЦК України, статті 218 ГК України, статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", який викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17 та у постановах Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23, від 13.02.2024 у справі № 917/272/23, від 09.04.2024 у справі № 905/342/23, від 16.05.2024 у справі № 913/308/23.

7.8. Скаржник наполягає на тому, що Товариством не наведено доводів та не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували б наявність обставин непереборної сили, за яких стало неможливим виконання зобов`язання з поставки Товару. Водночас, згідно з правовими висновками Верховного Суду у означених вище постановах, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок, тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

7.9. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що в основу оскаржуваних рішення та постанови про відмову в задоволенні первісного та зустрічного позовів покладено висновки місцевого та апеляційного господарських судів про те, що матеріалами справи підтверджуються обставини порушення відповідачем строків поставки товару, однак неможливість своєчасного виконання відповідачем зобов`язань за Договором обумовлена наявністю обставин непереборної сили, що пов`язані з військовою агресією проти України.

7.10. У вирішенні доводів касаційної скарги та висновків судів першої і апеляційної інстанції Суд виходить з такого

7.11. Згідно з частиною другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. В силу положень статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

7.12. Статтями 610, 612 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

7.13. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).

7.14. Статтею 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

7.15. Частиною другою статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

7.16. Згідно з частиною четвертою статті 219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

7.17. Відповідно до частин першої, другої статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

7.18. Частина друга статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажором (обставинами непереборної сили), до яких належить у тому числі військові дії.

7.19. Верховний Суд неодноразово зазначав, що для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов`язання за Договором були порушені / невиконані та причину такого невиконання.

7.20. У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

7.21. Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності.

7.22. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (подібні за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 на яку посилається скаржник).

7.23. У постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23 сформульовано такі загальні висновки щодо застосування положень статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні":

"8.72. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

8.73. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (аналогічний висновок викладено в пункті 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

8.74. Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

8.75. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

8.76. При цьому, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

8.77. У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

8.78. Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22).

8.80. Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".

7.24. Схожі за змістом правові висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23 (на яку посилається скаржник).

7.25. Суд вважає за необхідне також зазначити, що у пунктах 75-77 постанови від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала таке:

"Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".

7.26. Колегія суддів зазначає, що аналогічні за змістом висновки щодо оцінки судом сертифіката торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, містяться також у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23 (на яку посилається скаржник).

7.27. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

7.28. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди першої та апеляційної інстанції врахували, зокрема, посилання відповідача на Сертифікати від 11.08.2023 №1200-23-3552 та від 24.05.2024 № 1200-24-1034 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які видані Дніпропетровською торгово-промисловою палатою. У означених Сертифікатах встановлено дію форс-мажорних обставин для Товариства (обставин непереборної сили) при виконанні Договору від 16.12.2021 № УГВ 498/30-21. Суди також взяли до уваги докази надані відповідачем на підтвердження впливу обставин, пов`язаних із повномасштабним вторгненням на територію України на господарську діяльність Товариства та, відповідно, можливість належного виконання останнім своїх договірних зобов`язань.

7.29. Із вказаного вбачається, що судами, в основу висновків про неможливість своєчасного виконання зобов`язань відповідачем у спірних правовідносинах, покладено саме встановлені факти певних труднощів у здійсненні підприємницької діяльності у період після 24.02.2022.

7.30. Водночас Суд вважає доречним посилання скаржника на невідповідність висновків оскаржуваних судових рішень положенням частини другої статті 218 ГК України, зокрема, щодо того, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, ).

7.31. У цьому аспекті Суд зауважує, що суди першої та апеляційної інстанції залишили поза увагою встановлені фактичні обставини спору, зокрема, що відповідач у період із квітня 2022 року до лютого 2023 року виконав свої зобов`язання перед позивачем. Тобто, із вищевказаного вбачається виконання відповідачем договору у спірний період - період дії для відповідача "форс-мажорних" обставин.

7.32. Наведене дає підстави для висновку, що суди належним чином не дослідили взаємозв`язку між переліченими доказами в оскаржуваних рішеннях із обставинами, на які посилався відповідач, а отже, не дали оцінки цим доказам на предмет їх належності та допустимості в розрізі обставин, на підтвердження яких відповідач надав ці докази. Зокрема, суди попередніх інстанцій не дослідили наданий відповідачем сертифікат від 11.08.2023 №1200-23-3552 та не з`ясували, чи він підтверджує існування обставин, які об`єктивно унеможливлювали належне виконання договірних зобов`язань відповідачем. Адже, як встановили суди, у період дії форс-мажору відповідач все ж таки здійснював постачання трубної продукції позивачу.

7.33. При цьому, суди взагалі не досліджували обставини, які змінились у спірний період часу та, відповідно, надали можливість відповідачу виконувати свої договірні зобов`язання із постачання 2 - 4 партії Товару (у період з 16.05.2024 до 28.02.2023), зазначеного судами, як період непереборних обставин (форс-мажору).

7.34. Суд також враховує у розгляді цієї справи доктрину venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

7.35. Враховуючи викладене вище, суди у вирішенні цього спору припустилися помилок у застосуванні до спірних правовідносин статті 141 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", приписів частини першої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України.

7.36. На порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України суди першої та апеляційної інстанцій, помилково обмежившись лише посиланнями на наявність передбачених положеннями наведених вище матеріальних норм, у вирішенні підстав для звільнення постачальника від господарсько-правової відповідальності у зв`язку з настанням з 01.03.2022 форс-мажорних обставин, пов`язаних з війною внаслідок повномасштабного вторгнення на територію України та триваючих станом на час повного виконання відповідачем зобов`язань (у період нарахування штрафних санкцій), існування яких підтверджується отриманими Товариством сертифікатами ТПП, не врахували зазначених вище правових висновків Верховного Суду.

7.37. Зокрема, належним чином не дослідили та не перевірили чи мають зазначені обставини необхідні ознаки абсолютності, надзвичайності, непередбачуваності та невідворотності в контексті зумовленої ними неможливості виконання Товариством зобов`язання з поставки товару в установлені Договором строки, зважаючи на поставку відповідачем товару упродовж квітня 2022 року - лютого 2023 року. Тобто, в період після повномасштабного вторгнення на територію України, що в такому разі не виключає відсутність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання. Як і не дослідили обставин чи викликана неможливість виконання зобов`язання саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

7.38. За встановлених фактичних обставин спору, судам належало дослідити наявні у матеріалах справи докази та встановити наявність впливу форс-мажорних обставин на неможливість своєчасного виконання відповідачем зобов`язань у розрізі кожної окремої партії поставки товару, яка здійснювалася відповідачем у спірний період. У т.ч. і обставини які саме дії вчинялися, як позивачем так і відповідачем, як сторонами Договору, задля уникнення негативних наслідків їх впливу.

7.39. Крім того, суди також не надали належної оцінки доводам позивача в частині того, що всі надані відповідачем докази на підтвердження обставин невиконання своїх зобов`язань за Договором фактично стосуються обставин, які виникли після 14.07.2022 (кінцевого строку виконання зобов`язань з поставки Товару). У цьому аспекті Суд вважає за необхідне зазначити, що оцінка наданим відповідачем доказам також може бути надана судами у вирішенні заяви Товариства про зменшення розміру штрафних санкцій.

7.40. За таких обставин колегія суддів вважає, що покладений в основу оскаржуваних судових рішень висновок судів попередніх інстанцій про відсутність передбачених законом підстав для стягнення з постачальника штрафних санкцій у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин є передчасним, позаяк не відповідає усталеним правовим висновкам, викладеним у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

7.41. Крім того Суд зазначає, що відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої, десятої статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

7.42. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 80 ГПК України).

7.43. Товариство 24.05.2024 звернулося до суду першої інстанції із клопотанням про долучення до матеріалів справи Сертифікату Дніпропетровської торгово-промислової палати від 23.05.2024 № 1200-24-1034, наданого за зверненням відповідача, саме задля спростування доводів позивача, які викладені у відзиві на позовну заяву.

7.44. Водночас зазначене клопотання про долучення додаткових доказів не містило клопотання про поновлення строків на їх подання, однак суд першої інстанції долучив такий доказ до матеріалів справи та розглянув справу із його урахуванням, поклавши їх в основу своїх висновків при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

7.45. При цьому, скаржник у апеляційній скарзі посилався на зазначене процесуальне порушення суду першої інстанції. Зокрема, обґрунтовував апеляційну скаргу з посиланням на те, що суд першої інстанції прийняв до уваги та надав оцінку Сертифікату Дніпропетровської торгово-промислової палати від 23.05.2024 № 1200-24-1034, який поданий відповідачем із порушенням процесуальних строків, визначених ГПК України на подання доказів.

7.46. Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції вказав на те, що не усі допущені порушення є підставою для скасування правильно прийнятого судового рішення. Разом з тим, апеляційний господарський суд залишив такі доводи без належної оцінки. Крім того, погодився із висновком суду першої інстанції, також мотивувавши свою постанову з посиланням на цей доказ у справі.

7.47. Верховний Суд наголошує, що загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.

7.48. Однак, оскаржувані у цій справі рішення і постанова судів попередніх інстанцій наведеним вимогам у повній мірі не відповідають, оскільки суди не встановили усіх обставин справи, не дослідили докази, які є важливими у спірних правовідносинах та не врахували практику Верховного Суду, а колегія суддів, з огляду на повноваження, передбачені статтею 300 ГПК України не може самостійно встановлювати відповідні обставини.

7.49. У свою чергу, доводи відзиву на касаційну скаргу не спростовують обставин недослідження судами зазначених обставин і не можуть бути підставою для залишення без змін оскаржуваних судових рішень.

7.50. Водночас Суд відхиляє, як необґрунтовані доводи позивача про те, що в порушення вимог норм процесуального закону не надали належної оцінки умовам пунктів 8.2, 11.13 Договору, якими чітко передбачено обов`язок Товариства в установлений вказаним договором 7-денний строк повідомити покупця (замовника) про виникнення обставин непереборної сили саме в письмовій, а не в електронній формі з огляду на таке.

7.51. Суд зазначає, що військова агресія проти України станом на 24.02.2022 була непередбачуваною обставиною для будь-якого суб`єкта господарювання. Означені обставини можуть мати ознаки форс-мажорних також у вирішенні питання щодо можливості сторони скористатися у цей період (у спірних відносинах - 7-денний строк визначений Договором - з 24.02.2022 до 03.03.2022) послугами відділення поштового зв`язку. Поряд із тим, як встановили суди, відповідач 25.02.2022 та 01.03.2022 усіма можливими та доступними на той час засобами зв`язку (шляхом електронного листування та засобами кур`єрської доставки) зробив відповідне повідомлення позивачу про настання обставин непереборної сили. При цьому факт отримання цих повідомлень не заперечується позивачем. Натомість матеріалами справи підтверджуються обставини посилання позивача у подальшому листуванні саме на це повідомлення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 25.02.2022.

7.52. З огляду на наведене, Суд вважає, що у вирішенні цього питання підлягає застосуванню доктрина "лист у відповідь", а тому, за встановлених фактичних обставин спору, істотне значення має сам факт дотримання відповідачем вимог умов Договору щодо повідомлення контрагента у 7-денний строк про виникнення обставин непереборної сили, ніж форма вчинення такого повідомлення. Наведене також узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

8.2. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

8.3. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.

9. Судові витрати

9.1. З огляду на задоволення частково касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд судові витрати, понесені скаржником у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 904/685/24 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Малашенкова