Ухвала

від 22.05.2025 по справі 910/16093/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/16093/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - KALCEKS, AS (Akciju sabiedriba "KALCEKS") акціонерного товариства "Калцекс" (далі - Компанія, позивач, скаржник) - Лазебний Д.В. (адвокат),

відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАЦЕВТИЧНА ГРУПА "ЗДОРОВ`Я" (далі - Товариство, відповідач-1) - не з`явився,

відповідача-2 - Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" [правонаступник державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"] (далі - Офіс, відповідач-2) - Гладюк О.О. (самопредставництво),

відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп» (далі - ТОВ «Фармекс Груп», відповідач-3) - Красовський В.В. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Компанії

про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл

у справі за позовом Компанії

до: 1) Товариства;

2) Офісу;

3) ТОВ «Фармекс Груп»

про визнання недійсними свідоцтва на знак для товарів та послуг і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Верховний Суд постановою від 06.05.2025 у справі №910/16093/18 касаційну скаргу задовольнив частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №910/16093/18 скасував; залишив в силі рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №910/16093/18; стягнув з Товариства на користь Компанії 14 096,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

2. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.05.2025 о 17:18:33 колегії суддів (Малашенкова Т.М. - головуюча; Бенедисюк І.М.; Ємець А.А.) 12.05.2025 передано заяву Компанії, яка надійшла 12.05.2025 через Електронний суд, про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл у справі №910/16093/18, та зареєстрована канцелярією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 12.05.2025.

2.1. Компанія у вказаній вище заяві просить про таке:

« 1 Залучити до матеріалів справи №910/16093/18 письмові докази, які обґрунтовують розмір судових витрат, які Акціонерне товариство «Калцекс» сплатило або має сплатити у зв`язку з розглядом справи №910/16093/18 в Північному апеляційному господарському суді та Верховному Суді.

2. Стягнути порівну з:

- Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44673629; 01601, місто Київ, вул. Глазунова, будинок 1),

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37002375; 08301, Київська обл, м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100),

- Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАЦЕВТИЧНА ГРУПА «ЗДОРОВ`Я» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35533730; 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22), на користь Акціонерного товариства «Калцекс» (Реєстраційний номер 40003059981 від 13.04.1992, Місцезнаходження: Latvijas Republika, Riga, Krustpils iela 53, LV-1057 (Латвійська Республіка, м. Рига, вул. Крустпілс, 53, LV-1057)) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 628 823,09 грн (шістсот двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять три гривні 09 копійок), що станом на день подання даної заяви до суду за офіційним курсом НБУ (1 Євро = 46,75 грн) становить - 13 450,76 Євро, які АТ «Калцекс» сплатило або має сплатити у зв`язку з розглядом справи №910/3143/21в Північному апеляційному господарському суді та Верховному Суді. 3. Провести розгляд даної заяви у судовому засіданні з викликом учасників справи до судового засідання».

2.2. До матеріалів заяви Компанії, як вказано у ній, додано такі документи:

« 1. Договору про надання правової допомоги №056-31 від 02.04.2018 р.

2. Умов надання юридичних послуг Юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери».

3. Додаткової угоди №9 від 03.12.2024 р.

4. Додаткової угоди №10 від 18.12.2024 р.

5. Додаткової угоди №12 від 20.02.2025 р.

6. Рахунку №38795 від 18.01.2023 р. з Деталізацією.

7. Платіжної інструкції кредитового переказу коштів №17805737 від 13.04.2023.

8. Рахунку №44168 від 05.02.2025 р. з Деталізацією.

9. Платіжної інструкції кредитового переказу коштів №6497073 від 06.03.2025 р.

10. Рахунку №44343 від 14.03.2025 р. з Деталізацією.

11. Платіжної інструкції кредитового переказу коштів №37229073 від 31.03.2025 р.

12. Рахунку №44690 від 05.05.2025 р. з Деталізацією.

13. Акту здачі-прийняття наданої правової допомоги (юридичних послуг) №131 від 09.05.2025 р.

14. Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1873 від 19.12.2003р. щодо адвоката Трохимчука О.І.

15. Наказу №8 від 01.01.2006 р щодо адвоката Трохимчука О.І.

16. Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1916 від 15.04.2015 р. щодо адвоката Лазебного Д.В.

17. Наказу №02-пр від 11.01.2018 р. щодо адвоката Лазебного Д.В.

18. Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №б/н від 25.03.2015 р. (серія ПТ №1450) щодо адвоката Литвина А.Б.

19. Наказу №01-пр від 11.01.2018 р. щодо адвоката Литвина А.Б.

20. Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4613 від 26.07.2011 р. щодо адвоката Нікулеско Д.С.

21. Наказу №26-пр від 26.12.2018 р. щодо адвоката Нікулеско Д.С.

22. Докази направлення даної заяви іншим учасникам справи через систему ЄСІТС».

3. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2025, зокрема, заяву Компанії призначено до розгляду на 22.05.2025.

4. Від Офісу 20.05.2025 до Суду надійшли заперечення на заяву про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл, в яких відповідач-2 просив відмовити у задоволенні заяви Компанії.

5. Від ТОВ «Фармекс Груп» 21.05.2025 до Суду надійшли заперечення на заяву Компанії, в яких відповідач-3 просив залишити без задоволення заяву позивача.

6. У судовому засіданні 22.05.2025 представник позивача зазначив, що не пам`ятає, у якому засіданні ним було заявлено про намір подати докази, що підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу, та вказав, що зазначав про такий намір у касаційній скарзі.

6.1. Представники відповідачів-2,3 просили відмовити у задоволенні заяви позивача та їх узагальнені усні доводи зведені до недотримання Компанією статті 124 та частини восьмої статті 129 ГПК України. Представник відповідача-3 також наголошував на приписах статті 315 ГПК України.

7. Розглянувши заяву Компанії, заперечення та пояснення Суд дійшов висновку щодо відмови у її задоволенні, виходячи з такого.

8. Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

9. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

10. Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що до основних засада (принципів) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

11. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

12. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

13. Частиною першою статті 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

14. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

15. Верховний Суд ураховує, що за положенням частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

16. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

17. Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється під час вирішення спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).

18. За змістом статті 7 ГПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

19. За змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

20. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 236 ГПК України).

21. Верховний Суд, вирішуючи питання про витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, на професійну правничу допомогу та своєчасне подання доказів понесення додаткових витрат на професійну правничу допомогу, послідовно та логічно зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 додаткової постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);

- у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/9024/21, від 11.01.2024 у справі №924/423/23). З огляду на викладене, відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. Вказане узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №910/3055/20, від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 18.01.2022 у справі №910/2679/21, від 21.06.2022 у справі №908/574/20, від 13.06.2023 у справі №923/515/21, від 08.02.2024 у справі №295/3068/20);

- застосування відповідних положень статті 124 ГПК України вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кожної справи (постанови Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №295/3068/20, від 18.01.2024 у справі №927/885/17);

- додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. Також додаткове судове рішення може бути процесуальним засобом реалізації прав учасника справи, якщо воно ухвалюється за спеціальною заявою такого учасника, поданою з дотриманням відповідної процедури. Так, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України). Подібне право має сторона в господарському судочинства згідно з частиною першою статті 221 ГПК України (пункт 7.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21);

- щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та/чи подання доказів, то процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, пункт 20 постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

- правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті (постанова Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №620/2936/20);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18);

- частина дев`ята статті 129 ГПК України наділяє суд дискреційними повноваженнями щодо покладання на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, судових витрат повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, однак за умови, що відповідний висновок суду має бути належним чином обґрунтованим. Наведена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною (постанова Верховного Суду від 21.03.2023 у справі №911/813/21, від 02.04.2020 у справі №912/2171/18, від 25.03.2021 у справі №905/717/20, від 08.04.2021 у справі №905/716/20, від 25.11.2021 у справі №904/5929/19, від 31.05.2022 у справі №927/515/21, від 15.09.2022 у справі №910/10159/21 та в додаткових постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №916/376/19, від 12.07.2022 у справі №910/18970/19).

22. Під час розгляду заяви Компанії Верховний Суд також звертається до таких правових позицій:

- відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі (додаткова постанова Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 );

- відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (у суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (дивись постанову Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №927/26/18);

- та до правової позиції означеної Верховним Судом у постанові від 02.04.2024 у справі №907/568/22, яким скасовано додаткове рішення суду першої інстанції та, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

23. Крім того, Суд неодноразово та послідовно вказував, що:

- практична реалізація принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України) відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України);

- отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, (1) заявити про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та (2) повідомити про надання відповідних доказів у визначені ГПК України строки; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат з дотриманням вимог частини восьмої статті 129, статті 221 ГПК України (постанова Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №906/145/24).

24. У контексті виконання Компанією вказаних вище обов`язків Суд зазначає таке.

24.1. З матеріалів справи вбачається, що позивач зазначав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема, у позовній заяві (витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно на суму 750 000,00 грн), у касаційній скарзі на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 у цій справі (витрати на професійну правничу допомогу з представництва інтересів Компанії у суді касаційної інстанції орієнтовно складають 150 000,00 грн), у касаційній скарзі на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у цій справі (витрати на професійну правничу допомогу з представництва інтересів Компанії у суді касаційної інстанції орієнтовно складають 150 000,00 грн).

24.2. У касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції від 15.01.2025 у цій справі у мотивувальній частині у розділі «Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат» Компанія зазначила таке:

«Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Скаржник скористався своїм правом на професійну правничу допомогу та уклав з метою представництва його інтересів у справі за цим позовом Договір про надання правової допомоги з Адвокатським об`єднанням «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ІЛЛЯШЕВ ТА ПАРТНЕРИ».

Розрахунок судових витрат, які Заявник вже поніс у зв`язку із розглядом справи судом, складають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі, гонорару. Витрати на правничу допомогу за Договором про надання правової допомоги, укладеним з Адвокатським об`єднанням «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ІЛЛЯШЕВ ТА ПАРТНЕРИ» з представництва інтересів Клієнта у суді касаційної інстанції розраховуються згідно Договору та складають орієнтовно 150 000,00 (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

У разі задоволення касаційної скарги та скасування Постанови, Заявник просить суд аби понесені ним фактичні судові витрати на професійну правничу допомогу у справі № 910/16093/18 були покладені на Відповідача-1 повністю».

24.3. У касаційній скарзі на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у цій справі у пункті 4 прохальної частини позивач просив:

« 4.Судові витрати покласти на Відповідача-1 у даній справі».

24.4. Як вже зазначено вище, у додатковій постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.

24.5. Суд виходить з того, що відповідно до послідовної та сталої правової позиції Верховного Суду певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

25.6. Звернення з такою заявою по своїй суті не є тотожним попередньому визначенню учасником справи суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а також заяві про надання доказів понесених судових витрат в порядку приписів частини восьмої статті 129 ГПК України (дивись постанову Верховного Суду від 30.05.2024 у справі №910/5316/21).

24.7. Втім, ні у касаційних скаргах у цій справі, ані у судових засіданнях, які відбулися 08.04.2025 та 06.05.2025 Компанією та її представниками у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України не повідомлено Суд про надання доказів, які підтверджують розмір витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом цієї справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій, у визначені ГПК України строки.

25. Верховний Суд, досліджуючи та оцінюючи дотримання вимог 124, 129, 221 ГПК України дійшов висновку, що підстави для розподілу витрат на професійну правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута з ухваленням відповідного судового рішення, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині. Водночас, у цій справі як вбачається з її матеріалів, представник позивача ані у касаційних скаргах, ні під час усних виступів не означував (усно чи письмово) про намір/бажання тощо подати докази на відшкодування витрат на правничу допомогу та у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.

26. З огляду на викладене, враховуючи письмові й усні заперечення відповідачів-2,3, встановивши, що Компанія ні у касаційних скаргах у цій справі, ані у судових засіданнях, які відбулися 08.04.2025 та 06.05.2025 не вказувала (не заявляла) заяви/клопотання про намір подати докази на підтвердження судових витрат після ухвалення судового рішення, Суд, ураховуючи сталу та послідовну практику правових позицій у застосуванні статей 124, 129, 221, 244 ГПК України, адже, зокрема, неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про намір подати докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат, зважаючи, що це питання є ключове і вагоме у процесуальному аспекті вирішення розподілу витрат на правничу допомогу, дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви позивача.

Керуючись статтями 124, 129, 234, 235, 244 ГПК України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви KALCEKS, AS (Akciju sabiedriba "KALCEKS") акціонерного товариства "Калцекс" про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець