Ухвала від 20.05.2025 по справі 507/1961/23

УХВАЛА

20 травня 2025 року

м. Київ

справа № 507/1961/23

провадження № 61-5415ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - Раковича Івана Андрійовича, на заочне рішення Любашівського районного суду Одеської області від 14 лютого 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області, державного реєстратора Любашівської селищної ради Дудника Геннадія Олександровича, фермерського господарства «Магденко», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ №4 управління у Подільському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

сувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5123383800:01:001:0705, площею 2,312 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

припинити право власності на земельну ділянку, що була зареєстрована за ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1 );

скасувати державну реєстрацію спірної земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки;

скасувати державну реєстрацію права оренди ФГ «МАГДЕНКО» на спірну земельну ділянку, проведену на підставі договору оренди землі: Б/Н від 06 липня 2020 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ «МАГДЕНКО» та припинити право оренди ФГ «МАГДЕНКО» на вказану земельну ділянку;

поновити у Державному земельному кадастрі запис про спірну земельну ділянку, яка розташована на території Троїцької сільської ради Любашівського району, Одеської області шляхом поновлення запису в Поземельній книзі.

Заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 14 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року, позов задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5123383800:01:001:0705, площею 2,312 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2236696251233; номер відомостей про речове право: 39473797; дата, час державної реєстрації: 27.11.2020 11:47:39; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу); індексний номер: 55452280 від 01.12.2020)) та припинено право власності на земельну ділянку, що була зареєстрована за ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1 );

Скасовано державну реєстрацію спірної земельної ділянки, яка була зареєстрована 03 травня 2018 року у Державному земельному кадастрі шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки;

Скасовано державну реєстрацію права оренди ФГ «МАГДЕНКО» на спірну земельну ділянку, проведену на підставі договору оренди землі: Б/Н від 06 липня 2020 року, укладеного між ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) та ФГ «МАГДЕНКО» (код ЄДРПОУ 39699383) (запис про речове право 39473836 від 27 листопада 2020 року) та припинено право оренди ФГ Магденко» на вказану земельну ділянку;

Поновлено у Державному земельному кадастрі запис про спірну земельну ділянку, яка розташована на території Троїцької сільської ради Любашівського району, Одеської області шляхом поновлення (відкриття) запису в Поземельній книзі.

У квітні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - Раковича І. А., на заочне рішення Любашівського районного суду Одеської області від 14 лютого 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року.

Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року заявнику поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків для сплати судового збору.

У травні 2025 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30 квітня 2025 року.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про спірну земельну ділянку, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові (ухвалі) Верховного від 02 червня 2023 року в справі № 148/543/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині позовних вимог.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, заявник посилається на технічну неможливість виконання оскаржуваного судового рішення у відповідній частині, оскільки механізм реалізації поновлення запису про земельну ділянку законом не передбачено.

Також вказує, що в разі відкриття виконавчого провадження, заявник може понести додаткові витрати у вигляді виконавчого збору, повернення яких буде неможливим.

Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання або дії судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його виконання, підтверджені певними доказами.

Вирішуючи питання про зупинення виконання або дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Наведена заявником обставина щодо примусового виконання судового рішення є взаємовиключною, адже заявник вказує про фактичну неможливість виконання судового рішення саме в силу закону.

Серед іншого, вказана у клопотанні обставина є обґрунтуванням доводів та міркувань касаційної скарги, відповідно до узагальненого змісту якої, не передбачено на законодавчому рівні механізм поновлення в Державному земельному кадастрі запису про земельну ділянку.

Довід клопотання про ймовірність понесення в майбутньому заявником витрат щодо сплати виконавчого збору не є підставою для задоволення клопотання, оскільки Верховний Суд відповідно до статті 436 ЦПК України може вирішити питання про зупинення виконання або дії саме оскаржуваного судового рішення, а не виконавчого провадження в частині понесення виконавчих витрат.

Оскільки клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції не містить обґрунтованих доводів необхідності такої процесуальної дії, заявником не наведено та не підтверджено ризики для нього не зупинення виконання рішення заочного рішення Любашівського районного суду Одеської області від 14 лютого 2024 року, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Любашівського районного суду Одеської області цивільну справу № 507/1961/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області, державного реєстратора Любашівської селищної ради Дудника Геннадія Олександровича, фермерського господарства «Магденко», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ №4 управління у Подільському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Відмовити в задоволенні клопотання представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - Раковича Івана Андрійовича про зупинення виконання заочного рішення Любашівського районного суду Одеської області від 14 лютого 2024 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 10 червня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян