Рішення від 21.05.2025 по справі 716/744/25

Справа № 716/744/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2025 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Шевчук Р.М.,

секретаря судового засідання Шпаковської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заставна цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , заінтересована особа: Вікнянська територіальна громада в особі Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 ,звернулася досуду іззаявою,в якійпросить встановитифакт належності ОСОБА_3 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,сертифікату направо наземельну частку(пай)серії ЧВ№ 0045791виданого Заставнівськоюрайонною державноюадміністрацією Чернівецькоїобласті від31.08.1996року.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці ОСОБА_3 .

Після смерті матері залишилась спадщина, зокрема, у вигляді права на земельну частку (пай) площею 1,44 га.

Заявниця ОСОБА_1 має намір успадкувати право на земельний пай, однак не може документально це оформити, через помилку в сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0045791, виданого Заставнівською районною державною адміністрацією Чернівецької області від 13.08.1996 року, в написанні прізвища матері - « ОСОБА_4 », замість правильного « ОСОБА_5 ».

Маючи намір оформити свої спадкові права, заявниця звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, отримала відмову у зв`язку із розбіжностями у написанні прізвища.

Розбіжність у сертифікаті на частку земельної ділянки є перешкодою для реалізації нею своїх спадкових прав.

Ця обставина змушує заявницю звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Просить встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 сертифікату на право на земельну часту (пай) серії ЧВ №0045791, виданого Заставнівською районною державною адміністрацією Чернівецької області 13.08.1996 року.

Ухвалою суду від 06 травня 2025 року було прийнято до розгляду заяву та призначено судове засідання.

У судове засідання заявниця та її представник не з`явилися, від них до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та про підтримання заявлених вимог у повному обсязі.

У судове засідання представник заінтересованої особи - Вікнянської територіальна громади в особі Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області не з`явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, заперечень щодо заявлених вимог не має.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіхпроцесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років, в с. Онут, Заставнівського району, Чернівецької області, про що 03 грудня 2005 року складено відповідний актовий запис № 15, що стверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03 грудня 2005 року Виконкомом Онутської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області. Внаслідок її смерті відкрилася спадшина.

Родинні відносини заявниці та ОСОБА_3 підтверджуються наступними документами.

З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 вбачається, що заявниця ОСОБА_6 змінила прізвище при укладенні шлюбу з ОСОБА_7 на « ОСОБА_8 ».

У свідоцтві про народження заявниці батьками записані - « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_3 », що стверджено копією свідоцтва про народження серії серії НОМЕР_3 .

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 75540933 від 24.01.2024 року вбачається що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 було заведено спадкову справу.

Встановлено, що сертифікат на право на земельну часту (пай) серії ЧВ № 0045791, виданий Заставнівською районною державною адміністрацією Чернівецької області від 31.08.1996 року, виданий на ім`я громадянки України - « ОСОБА_10 », яка мешкає в с. Онут, Заставнівського району, Чернівецької області, та на підставі рішення. Заставнівської РДА від 13 серпня 1996 року за № 274-р.

З відповіді Онутського старостинського округу за №14 від 10.03.2025 року адвокатський запит, вбачається, що гр. ОСОБА_10 та ОСОБА_3 є однією особою.

Встановлено, що даному конкретному випадку, виключним способом захисту права заявниці є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.

Факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа - сертифікату на право на земельну частку (пай) серії

ЧВ № 0045791, виданого Заставнівською районною державною адміністрацією Чернівецької області від 31.08.1996 року на ім`я ОСОБА_10 , підтверджується дослідженими судом доказами (письмовими документами).

Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки дозволить їй реалізувати права спадкоємця.

Оскільки іншого порядку встановлення факту належності особі, яка померла, правовстановлюючого документу, окрім судового, не встановлено, тому приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до переконання, що зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документа - Сертифіката на право на земельну частку (пай)

серії ЧВ №0045791.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шевчук Р.М.