Рішення від 25.02.2025 по справі 450/5226/24

Справа № 450/5226/24 Провадження № 2/450/743/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

за участю секретаря судових засідань Дикої О. Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В :

представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) у колективній власності КАТ «Білківський», розміром 1,67 в умовних кадастрових гектарах, без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території Чорнушовицької сільської ради, що належало ОСОБА_2 , згідно розпорядження Пустомитівської РДА від 23.05.1997 року № 262.

В обґрунтування позову покликається на те, що звертається до суду з вимогою визнати її право на спадкування земельної частки (паю), що належала її батькові - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Родинні стосунки підтверджено архівною довідкою ЦДІА України у м. Львові. Після його смерті відкрилася спадщина, до якої входить право на земельну частку (пай) площею 1,67 умовних кадастрових гектарів у колективній власності КАТ «Білківський». ОСОБА_2 був включений до списку осіб, які мали право на земельну частку, затвердженого розпорядженням Пустомитівської РДА № 262 від 23.05.1997 року, однак сертифікат за життя не отримав. Згідно з правовими актами (Указ Президента № 720/95, Постанова Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 та ін.), навіть за відсутності сертифіката, особа, включена до списку, має право на земельну частку, і це право входить до спадщини. Право на пай не втрачається лише через те, що сертифікат не був виданий. ОСОБА_2 за життя склав заповіт 17.04.1985 року, яким передав усе майно своїй дочці - ОСОБА_1 . Вона проживала з батьком на момент його смерті, що підтверджується довідкою Чорнушовицького старостинського округу. Таким чином, позивачка просить суд визнати за нею право на спадкування земельної частки (паю), що належала її батькові, на підставі заповіту та чинного законодавства на час відкриття спадщини - ЦК УРСР 1963 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Заявлені вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на справедливий суд та доступ до правосуддя визначено також у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. ст. 124, 129 Конституції України і ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 28.02.2024 року Золочівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 88 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 13.06.1996 року складено відповідний актовий запис № 10.

Факт родинних відносин підтверджується архівною довідкою № Г - 274 від 30.09.2024

року, виданою центральним державним історичним архівом України у м. Львові, з якої слідує, що в документах архіву фонд № 201 «Греко-католицька митрополича консисторія, м.Львів», у метричній книзі греко-католицької парафії с. Чорнушовичі, повіт Львів Львівське воєводство, виявлено запис про народження під № 7 за 1935 рік ОСОБА_3 , яка народжена ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_2 , син ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; мати - ОСОБА_6 донька ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (прізвище змінено у зв`язку із укладенням шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого повторно 08.10.2024 року Золочівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а також довідкою № 295 від 10.10.2024 року, виданою Чорнушовицьким старостинським округом Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшло право на земельну частку (пай) у колективній власності КАТП «Щирецьке», розміром 1,67 в умовних кадастрових гектарах, у колективній власності КАТ «Білківський» на території Чорнушовицької сільської ради.

Також встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 був членом КАТ «Білківський» на момент розпаювання землі колгоспу та за життя фактично набув право на земельну частку (пай), оскільки був включений в списки осіб, які мають право на середню земельну частку (пай), що були затверджені розпорядженням Пустомитівської РДА від 23.05.1997 року № 262, але сертифікат за життя не отримав.

Вказане підтверджується також копією списку громадян працівників колективних сільгоспідприємств, селянських (фермерських господарств), до якого був включений

ОСОБА_2 .

Записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності (Інформаційний лист ВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»). Отже, спадкодавець правомірно набув спадкове майно.

Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 22.10.2024 року розмір середньої земельної частки (паю), яка належить ОСОБА_2 становить 1,67 умовних кадастрових гектарів.

Інформація щодо видачі ОСОБА_2 сертифікату на середню земельну частку (пай) у ГУ Держгеокадастру у Львівській області відсутня, так як відсутня книга реєстрації сертифікатів на території Чорнушовицької сльської ради.

За життя ОСОБА_2 своїм майном на випадок смерті розпорядився, склавши 17.04.1985 року заповіт, посвідчений державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Дмитерко М. І., та зареєстрований в реєстрі за № 878, яким належний йому на праві особистої власності жилий будинок та інші господарські будівлі, що знаходяться в с. Чорнушовичах Пустомитівського району Львівської області заповів своїй доньці ОСОБА_9 . На даний час вказаний заповіт не змінений і не скасований, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 76155828 від 11.03.2024 року.

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76155843 від 11.03.2024 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Як роз`яснено у п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються за правилами ЦК в редакції 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавства, зокрема, відповідні правила ЦК 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до правовідносин спадкування слід застосовувати норми закону, які діяли на час його смерті, а саме відповідні норми ЦК УРСР.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

У відповідності до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу УРСР, котрий діяв на момент відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. ОСОБА_1 була єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька та вважається такою, що прийняла спадщину після його смерті.

В свою чергу згідно довідки № 319 від 24.11.2023 року, виданою Чорнушовицьким старостинським округом Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області вбачається, що гр. ОСОБА_2 дійсно до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п. 24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі Ейрі»; п. 32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, Конституції України, Цивільного кодексу України, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, те, що позивач прийняла спадщину її після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який склав заповіт на її користь, оскільки проживала та була зареєстрована за одною адресою, фактично вступивши в управління або володіння спадковим майном, однак в позасудовому порядку позбавлена можливості здійснити свої спадкові права, оскільки не оформлено право на земельну частку (пай) за життя, позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та підлягають до задоволення.

Таким чином, представлені суду докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на предмет їх достовірності та допустимості, а також їх достатності та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені обставини судом свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 64, 76-83, 247, 258, 315 ЦПК України, ст. ст. 524, 527, 529, 549 ЦК УРСР, суд, -

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай) - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька,

ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) у колективній

власності КАТ «Білківський», розміром 1,67 в умовних кадастрових гектарах, без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території Чорнушовицької сільської ради, що належало ОСОБА_2 , згідно розпорядження Пустомитівської РДА від 23.05.1997

року № 262.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25.02.2025 року.

СуддяІ. І. Мельничук