Постанова

від 20.05.2025 по справі 446/1687/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 446/1687/22 Головуючий у 1 інстанції: Самсін М. Л.

Провадження № 22-ц/811/457/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогосудді Ніткевича А.В.,

суддів:Бойко С.М.,Копняк С.М.,

розглянувшив порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Білик Романни Олегівни на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 21 грудня 2023 року в складі судді Самсіна М.Л. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

встановив:

У жовтні 2022 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №210204-34359-1 від 04.02.2021 в розмірі 23188,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 04 лютого 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та відповідачкою укладено договір №210204-34359-1, згідно умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 4000 грн., строком на 30 днів, шляхом переказу грошових коштів на її платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5 % від залишку суми кредиту за кожен день у разі прострочення терміну повернення кредиту.

17 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ТОВ «Фінансовак компанія «Ріальто» укладено договір відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №210204-34359-1 від 04.02.2021 перейшло до ТОВ «ФК «Ріальто».

Оскільки відповідачка належним чином не виконувала умови договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків, станом на 17.10.2022 виникла заборгованість у розмірі 23188,00 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4000 грн.; заборгованості за нарахованими відсотками за ставкою 1,99 % за кожен день, за період з 04.02.2021 по 06.03.2021 у розмірі 2388 грн.; а також заборгованості за нарахованими відсотками за ставкою 3,5 % від суми несвоєчасно сплаченого кредиту за кожний день прострочення, за період з 07.03.2021 по 04.07.2021 в розмірі 16800 грн відповідно до ч.2 ст. 625 ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив про задоволення позову, а також про стягнення судового збору в розмірі 2481 грн та 9000 грн. витрат на правничу допомогу.

Оскаржуваним рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 21 грудня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за Кредитним договором № 210204-34359-1 від 04.02.2021 у розмірі 23 188,00 (двадцять три тисячі сто вісімдесят вісім гривень нуль копійок), з яких 4000,00 гривень заборгованості за кредитом; 2388,00 гривень заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п.1.1. Кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період з 04.02.2021 року по 06.03.2021 року (включно); 16800,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 3.3. Кредитного договору за ставкою 3.5% за кожен день користування кредитом за період 07.03.2021 року по 04.07.2021 року (включно) відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Стягнуто з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» судовий збір в розмірі 2 481 гривні.

Стягнуто з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» витрати на правничу допомогу у розмірі сумі 9 000 грн.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , апеляційну скаргу в інтересах якої подала адвокат Білик Р.О. Вважає таке незаконним та необгрунтованим, висовки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що укладений кредитний договір не відноситься до споживчого кредитування, оскільки відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» дія цього Закону не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.

Зауважує, що позивач не представив документів, що ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» має право на укладання даного договору, як ліцензована фінансова установа та видачу позичальнику кредиту у вищевказаному розмірі.

Звертає увагу, що жодної інформації про ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» в Єдиному державном у реєстрі юридичних осіб немає. За ідентифікаційним номером юридичної особи 41146462 зареєстровано Товариства з обмеженою відплвідальністю «НЕССО». Вид діяльності - 63:12 Веб-портали (основний); 62:09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і компютерних систем; 63:11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність. Керівник юридичної особи Незнамова Юлія.

З огляду на вищенаведене, позивачем не представлено жодних доказів того, що ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» була юридичною особою та фінансовою установою на час укладання договору №210204-34359-1.

Також, позивачем не надано жодних документів, які підтверджують укладання Договору відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3 від 17.06.2021 між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» до ТОВ «ФК «Ріальто», та не представлено жожних документів, які підтверджують факт оплати ТОВ «ФК «Ріальто» коштів за вказаним договором, що надає право останній звертатись з відповідним позовом до суду.

Додає, що ОСОБА_1 не була повідомлена про розгляд справи, останнє судове засідання було призначене на 15.11.2023, однак таке не відбулось, судове рішення не ухвалювалось.

Просить скасувати рішення Кам`янка-Бузького райолного суду Львівської області від 21 грудня 2023 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Ріальто» висловив свої заперечення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договром, ціна позову є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, при цьому врахував, що дійсно між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, отримання відповідачем грошових коштів та їх неповернення позивачу. Оскільки заборгованість в сумі 23188,00 грн. не повернута, тому така підлягає стягненню в примусовому порядку. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам договору, відображає наявність обґрунтованої заборгованості, доказів зворотного відповідач суду не надала.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Судом встановлено, що 04 лютого 2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 укладено договір №210204-34359-1, згідно із умовами якого відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 4000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, не на споживчі цілі, строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 726,35%) у межах строку кредитування.

У договорі зазначено, що строк надання кредиту може бути продовжений в порядку та на умовах, визначених цим договором.

У пункті 1.4 договору також вказано, що його невід`ємною частиною є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ « ФК «Фінанс Інновація», які розміщені на сайті monetka.ua.

Підпунктом 2.3.4 пункту 2 договору передбачено, що позичальник має право здійснити оформлення продовження строку надання кредиту та строку дії договору, скориставшись одним із варіантів процедури продовження строку надання кредиту та дії договору, визначених у Правилах.

Згідно з підпунктом 3.3 пункту 3 договору у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених п.1.3 договору (з урахуванням пролонгації строку дії договору), позичальник сплачує товариству плату за неправомірне користування кредитом за процентною ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожний день користування (річна процентна ставка становить 1277,50 %) кредитом понад строк, зазначений у п. 1.3 цього договору.

Вказаний договір підписаний відповідачкою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 389230.

Переказ коштів за договором 210204-34359-1 від 04.02.20212 на умовах фінансового кредиту в сумі 4000 грн на карту відповідачки НОМЕР_2 підтверджується документом №370559713.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач також надав суду Внутрішні правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет, затверджені ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» 31 грудня 2020 року.

В свою чергу, 12 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «Ріальто» укладений договір відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3.

Згідно із витягом з акту прийняття-передачі прав №1 від 17.06.2021 до Договору відступлення права вимоги № 17/06/2021-Р/М-3 від 17.06.2021, вбачається відступлення вимоги за кредитним договором №210204-34359-1 від 04.03.2021.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконала умов договору, у неї утворилася заборгованість, яка на 17.10.2022 становить 23188 грн, з яких 4000,00 гривень заборгованості за кредитом; 2388,00 гривень заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п.1.1. Кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період з 04.02.2021 по 06.03.2021 (включно); 16800,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 3.3. Кредитного договору за ставкою 3.5% за кожен день користування кредитом за період 07.03.2021 по 04.07.2021 (включно) відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Обґрунтовуючи поданий позов, ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» зазначив, що ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов`язання за умовами укладеного кредитного договору № 210204-34359-1 від 04.02.2021.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Як встановлено судом, стороною відповідача не заперечується сам факт укладення кредитного договору.

Водночас, у сторони відповідача виникають сумніви щодо існування ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», як ліцензованої фінансової установи, яка має право на видачу кредитів, оскільки жодної інформації про ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» в Єдиному державном у реєстрі юридичних осіб немає.

Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними з огляду на те, що ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», код ЄДРПОУ 41146462, зареєстровано 10.02.2017.

З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб України встановлено, що 22 вересня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» змінило назву на ТОВ «Нессо», змінився керівник з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , а також змінився вид діяльності з 64.19 Інші види грошового посередництва на 63.12 Веб-портали, при цьому код ЄДРПОУ 41146462 не змінився.

З огляду на вищенаведене, доводи апелянта в цій частині колегією суддів до уваги не приймаються.

Аргументи апеляціної скарги про відсутність належних доказів на підтвердження відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» до ТОВ «ФК «Ріальто» спростовуються матеріалами справи, які містять, в тому числі і відповідні квитанції про сплату грошових коштів на виконання договорів про відступлення права вимоги. Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ФК «Ріальто» може надавати фінансові послуги інші (крім страхування та пенсійного забезпечення) 64.99.

Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 389230, суд першої інстанції прийшов правильного висновку, що укладення договору №210204-34359-1 від 04.02.2021 узгоджується із ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Також із вищевикладеного слідує, що ОСОБА_1 із запропонованими умовами ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» ознайомилась та погодилась з ними, оскільки, за протилежного, не відбулося би накладання електронного підпису.

Уклавши вказаний договір на умовах, викладених у ньому, відповідачка тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в такому закріплені.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання (пункт 17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц). Тому наслідки порушення грошового зобов`язання не можуть залежати від того, з яких підстав виникло грошове зобов`язання: з позадоговірних чи договірних відносин, або з якого саме договору.

Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Слід також зауважити, що ні відповідачка, ні її представник не висловлювали незгоди з наданим позивачем розрахунком заборгованості, як щодо тіла кредиту, такі і з приводу нарахованих проценнтів, а також до суду не подано контррозрахунку.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне врахувати позицію Великої Палати Верховного Суду, яка неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом "jura novit curia" ("суд знає закони") суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 15 червня 2021 року у справі N 904/5726/19 (пункти 6.56-6.58), від 28 вересня 2022 року у справі N 483/448/20 (провадження N 14-206цс21, пункт 9.58)).

Зокрема, згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, під час підписання кредитного договору, позикодавцем та позичальником досягнуто домовленості про те, що у разі порушення строків повернення кредиту, встановленим п. 1.3 договору, позичальник сплачує позикодавцю плату за користування кредитом за підвищеною процентною ставкою у розмірі 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування кредитом понад встановлений строк.

Тому, плата за користування кредитом за підвищеною процентною ставкою в розмірі 3,5% відсотки встановлена саме за порушення строків повернення кредиту, тобто за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідачка прострочила виконання грошового зобов`язання, відтак відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов`язана сплатити проценти від простроченої суми.

Пунктом 3.3. кредитного договору встановлено розмір процентної ставки, відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України, як відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Колегія суддів зауважує, що з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість за процентами відповідно до п. 3.3 договору фактично в 4,2 рази перевищує заборгованість за тілом кредиту.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 902/417/18.

Враховуючи очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді процентів річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, та зважаючи на те, що визначена сума не є справедливою, колегія суддів вважає, що встановлений у п. 3.3 Кредитного договору розмір процентів (1277,5), нарахований за частиною 2 статті 625 ЦК України, не відповідає принципам розумності, справедливості та пропорційності.

Відтак, з урахуванням обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір заборгованості за відсотками за порушення грошового зобов`язання за період з 07 березня 2021 року по 04 липня 2021 року із заявлених 16 800 грн 00 коп. до 4 000 грн 00 коп.

Крім цього, в позовній заяві ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» просив стягнути із ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію: договору № 02/06/2022 від 02 червня 2022 року; акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 15 липня 2022 року; платіжної інструкції від 06.10.2022 року.

В акті приймання-передачі наданих послуг № 1 від 15 липня 202 року в п.25 зазначено:

- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості ОСОБА_1 за Договором №210204-34359-1 від 04.02.2021 та клопотання про витребування доказів -8 000 грн 00 коп.; складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику ОСОБА_1 -1 000 грн 00 коп.(п.26).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Так, з урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, колегія суддів вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000 грн 00 коп. є не достатньо обґрунтованими.

Відтак, з огляду на вищевикладене, а також часткове задоволення апеляційної скарги та позову, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на корисить ТОВ «ФК «Ріальто» 3000 грн. витрат на правничу допомогу.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача підлягає стягненню 1111 грн. 46 коп. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

З врахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції необхідно змінити, зменшивши розмір заборгованості за договором, яка підлягає стягненню на користь позивача, із 23188 грн. до 10388 грн., а також зменшивши загальний розмір судових витрат із 11481 грн. до 4111 грн. 46 коп.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну судового рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині судових витрат за результатами апеляційного перегляду справи, з врахуванням пропорційності задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 367,374,376,382-384 ЦПК України,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Білик Романни Олегівни задовольнити частково.

Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 21 грудня 2023 року змінити, зменшивши розмір заборгованості, яку необхідно стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», із 23188 грн. до 10388 (десять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 21 грудня 2023 року в частині стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу змінити, зменшивши розмір судового збору який необхідно стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» з 2481 грн. 00 коп. до 1111 (одна тисяча сто одинадцять) гривень 46 копійок, а також витрат на правничу допомогу з 9000,00 грн. до 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 20 травня 2025 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді С.М. Бойко

С.М. Копняк