Ухвала від 20.05.2025 по справі 466/10241/19

Справа № 466/10241/19 Головуючий у 1 інстанції Луців-Шумська Н. Л.

Провадження № 22-ц/811/2264/24 Доповідач в 2-й інстанції Ніткевич А. В.

УХВАЛА

20 травня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Гаврилюк Я.Ю.

з участю представника позивачів ОСОБА_1 , представника відповідачів ОСОБА_2 , представника третьої особи Заяць Б.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Приймака Володимира Олександровича на рішення Шевченківського районного суду м. Львова 04 червня 2024 року в складі судді Луців-Шумської Н.Л. в справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, з участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про захист права власності, визнання незаконним та скасування рішення,-

встановив:

В провадженні Львівського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Приймака Володимира Олександровича на рішення Шевченківського районного суду м. Львова 04 червня 2024 року.

Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова 04 червня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи ОКП «БТІ та ЕО», ЛКП «Збоїща-408», Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1404 від 21.12.2019 «Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м.Львова», в частині реєстрації за територіальною громадою м. Львова на праві комунальної власності нежитлових приміщень підвалу та першого поверху під № І, II, 1-1, 1-1а, 1-2, 1-3, 1-4, 1-4а, 1-4б, 1-4в, 1-5, 1-6, 1-6а, загальною площею 357,4кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1753814646101; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45282093 від 30.01.2019 року, вчиненого державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюгою А.Я.; про визнання незаконною і скасування ухвали Львівської міської ради №4739 від 11.03.2019 «Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 » - відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник позивача ОСОБА_3 адвокат Приймак В.О., вважає рішення незаконним, необґрунтованим таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що житловий будинок АДРЕСА_1 побудований у 1900 році, при цьому на закритому подвір`ї, що належить до будинку, зведено одноповерхові допоміжні приміщення.

Мешканці будинку постійно користувалися та користуються допоміжними приміщеннями, а доступ до таких є лише у них, оскільки вхід у приміщення можливий лише із внутрішнього дворика.

У 1995-1997 роках мешканці будинку на підставі ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизували та отримали у власність квартири у будинку.

Покликаючись на рішення Конституційного Суду України зазначає, що право власності на квартиру породжує й право спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку.

Із свідоцтв про право власності на квартири вбачається, що такі були приватизовані позивачами у цій справі, а разом із квартирами передані у спільну сумісну власність всіх мешканців будинку належні до них господарські споруди і приміщення, з метою задоволення побутових потреб мешканців будинку.

Зазначає, що власники квартир не оскаржували свідоцтва в частині не передання їм у власність інших приміщень, окрім самої квартири, оскільки такі перебували у їхньому

Покликаючись на договори та Акти приймання-передачі, представлені відповідачами, зазначає, що в оренду здавалися зовсім інші приміщення, які не мають відношення до спірних, а одною є лише адреса.

Крім цього, згідно із інвентарною справою за 1978 рік слідує, що зареєстровані за Львівською міською радою приміщення не відповідають плану на будівлю.

Незаконно зареєструвавши відповідні приміщення Львівська міська рада змінила їх площу та присвоїла нові індексні номери.

Звертає увагу, що власники квартир не оспорювали договорів оренди, оскільки не знали про їх укладення, а їх укладення не впливало на факт користування такими.

Також, у матеріалах справи відсутні будь які документи, які б давали підстави для висновку, що приміщення сараїв планувалися, проектувалися і будувалися саме як нежитлові приміщення комерційного призначення.

Підвал, на який зареєстровано право комунальної власності, знаходиться в цокольному поверсі під квартирами мешканців і є одним цілим та невід`ємним житлового будинку, у ньому знаходиться загально-будинковий лічильник холодного водопостачання, а також інші інженерні комунікації, які необхідні для повноцінного функціонування житлового будинку.

Суд першої інстанції не взяв до уваги Акт ЛКП «Балатон-409» від 05.03.2020, яким при обстеженні підвалу виявлено місцезнаходження лічильника холодної води.

Також зазначає, що підвальні приміщення житлового будинку 1900 року забудови не могли бути побудовані та запроектовані для комерційного призначення, враховуючи їхнє розміщення та беручи до уваги розвиток торгівлі того часу.

За обставин реєстрації за територіальною громадою м. Львова підвальних приміщень, мешканці будинку будуть позбавлені можливості користуватися своїм майном, використовувати підвали для власних потреб, обслуговувати загальнобудинковий лічильник.

Просить скасувати рішення Шевченківського районногосуду м.Львова 04червня 2024року таухвалити новерішення прозадоволення позовнихвимог.Стягнути із відповідачів витрати із сплати судового збору.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції 28 квітня 2025 року представник позивачів ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою з`ясування правового режиму спірних приміщень за адресою АДРЕСА_1 , проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

На вирішення експертам просить поставити такі питання:

1.чи відносяться приміщення підвалу (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) інд. № I 24,9 кв.м., інд. №II 16,9 кв.м., а згідно (Поетажного плану на будівлю літ. А-3 від 1978р.) інд. № VII 25,0 кв.м., та інд. №VI 27,6 кв.м., приміщення першого поверху (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) інд. № 1-1 56,6 кв.м., інд. № 1-1а 21,3 кв.м., а згідно (Поетажного плану на будівлю літ. А-3 від 1978р.) інд. № 8-1 79,10 кв.м., приміщення першого поверху (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) № 1-2 7,9 кв.м., № 1-3 14,1 кв.м., № 1-4 15,9 кв.м., № 1-4а 34,1 кв.м., № 1-4б 15,8 кв.м., № 1-4в 22,3 кв.м., № 1-5 2,6 кв.м., № 1-6 92,1 кв.м., № 1-6а 32,9 кв.м., а згідно матеріалів інвентаризаційної справи літ.: Б-1, Б-2, Б-3, Б-4, Б-5, Б-6, за адресою АДРЕСА_1 до нежитлового приміщення житлового будинку?

2.чи відносяться приміщення підвалу (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) інд. № I 24,9 кв.м., інд. №II 16,9 кв.м., а згідно (Поетажного плану на будівлю літ. А-3 від 1978р.) інд. № VII 25,0 кв.м., та інд. №VI 27,6 кв.м., приміщення першого поверху (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) інд. № 1-1 56,6 кв.м., інд. № 1-1а 21,3 кв.м., а згідно (Поетажного плану на будівлю літ. А-3 від 1978р.) інд. № 8-1 79,10 кв.м., приміщення першого поверху (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) № 1-2 7,9 кв.м., № 1-3 14,1 кв.м., № 1-4 15,9 кв.м., № 1-4а 34,1 кв.м., № 1-4б 15,8 кв.м., № 1-4в 22,3 кв.м., № 1-5 2,6 кв.м., № 1-6 92,1 кв.м., № 1-6а 32,9 кв.м., а згідно матеріалів інвентаризаційної справи літ.: Б-1, Б-2, Б-3, Б-4, Б-5, Б-6, за адресою АДРЕСА_1 до допоміжного приміщення житлового будинку?

3.чи призначені приміщення підвалу (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) інд. № I 24,9 кв.м., інд. №II 16,9 кв.м., а згідно (Поетажного плану на будівлю літ. А-3 від 1978р.) інд. № VII 25,0 кв.м., та інд. №VI 27,6 кв.м., приміщення першого поверху (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) інд. № 1-1 56,6 кв.м., інд. № 1-1а 21,3 кв.м., а згідно (Поетажного плану на будівлю літ. А-3 від 1978р.) інд. № 8-1 79,10 кв.м., приміщення першого поверху (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) № 1-2 7,9 кв.м., № 1-3 14,1 кв.м., № 1-4 15,9 кв.м., № 1-4а 34,1 кв.м., № 1-4б 15,8 кв.м., № 1-4в 22,3 кв.м., № 1-5 2,6 кв.м., № 1-6 92,1 кв.м., № 1-6а 32,9 кв.м., а згідно матеріалів інвентаризаційної справи літ.: Б-1, Б-2, Б-3, Б-4, Б-5, Б-6, за адресою АДРЕСА_1 для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців?

4.Чи знаходиться в приміщенні підвалу (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) інд. № I 24,9 кв.м., інд. №II 16,9 кв.м., а згідно (Поетажного плану на будівлю літ. А-3 від 1978р.) інд. № VII 25,0 кв.м., та інд. №VI 27,6 кв.м., в будинку за адресою АДРЕСА_1 технічне обладнання будинку, інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою?

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників розгляду справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 1ст.81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно із ст.76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»).

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч.1 ст. 104 ЦПК України).

У п.п. 1, 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернуто увагу судів на те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З матеріалів справи слідує, що спірні приміщення підвалу та першого поверху під № І, II, 1-1, 1-1а знаходяться у житловому будинку АДРЕСА_1 , державна реєстрація права власності Львівської міської ради на які проведена на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.12.2018, значаться, як нежитлові приміщення (т. 1 а.с. 14).

Крім цього, в інвентарній справі будинку АДРЕСА_1 , в оціночному акті на службові споруди і внутрішньо дворові будівлі за адресою АДРЕСА_1 за 16.12.1959 є записи про знаходження на території п`яти дерев`яних сараїв та двох цегляних сараїв. Генеральний план земельної ділянки за 1946 рік фіксує розташування цих сараїв (а.с. 4, 5).

У журналах внутрішніх обмірів приміщень та будівель не зазначені сараї.

В абрисі будівель за адресою АДРЕСА_1 за 12.03.1987 вказано про наявність за цією адресою цегляних складів під літ. Б, Г, Д, цегляних контор під літ. Ж, З, навісів з дерев`яними стовпами (а.с. 70).

У подальшому, зазначеним приміщенням сараїв та контор присвоєно № 1-2, 1-3, 1-4, 1-4а, 1-4б, 1-4в, 1-5, 1-6, 1-6а, до будинку АДРЕСА_1 .

Між тим, для розмежування понять допоміжні приміщення багатоквартирного будинку та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку значення мають технічні характеристики відповідного приміщення, місце їхнього розташування, загальна характеристика сукупності властивостей таких приміщень, а також його значення для експлуатації всього будинку.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі№904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 у справі№914/843/17, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Про наведене йдеться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 вересня 2020 року, справа № 904/5047/18.

Щоб визнати приміщення допоміжними, і витребувати їх на користь співвласників, суд, як мінімум, має дослідити технічні та юридичні характеристики приміщень, чи розміщено в них обладнання будинку, без доступу до якого експлуатація його є неможливою, чи використовувались приміщення для обслуговування будинку (справа № 638/5304/21,постанова Верховного Суду від 12.04.2023).

В свою чергу, скасовуючи судові рішення та направляючи справу до суду першої інстанції на новий розгляд касаційний суд у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року звернув увагу, що у справі, що переглядається, суди:

не врахували, що допоміжними приміщеннямиє всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинкунезалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій,крім тих, що від самого початку будувалися як такі, призначення яких не пов`язане з обслуговуванням будинку та забезпеченням побуту власників квартир(магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо);допоміжні приміщення належать на праві спільної власності власникамбагатоквартирного житлового будинку,підтвердження якого не потребує здійснення співвласниками додаткових дій;

зробили помилковий висновок, щоу правовстановлюючих документах позивачів,технічних паспортах на приватизовані квартиритаінвентарній справі будинку відсутні дані про передачу у власність підвальних чи допоміжних приміщень, необхідність підтвердження, щоспірні приміщення як допоміжні у встановленому законом порядку були передані у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир;

не врахували, що технічний паспорт від 24 вересня 2018 року, в якому спірні приміщення визначені як нежитлові, виготовлений на замовлення Управління комунальної власності Львівської міської ради саме з метою проведення оспорюваної державної реєстрації прав на ці приміщення за територіальною громадою м. Львова, тому не є підставою для безумовного висновку про віднесення спірних приміщень до нежитлових; обставини передачі окремих приміщень в оренду та факт неоспорення таких дій мешканцями житлового будинку не змінює правовий режим допоміжних приміщеньбагатоквартирного житлового будинку;

не надали належної оцінки та немотивували відхилення доводівпозивачів, що згідноматеріалів інвентаризаційної справибудинку спірні приміщення першого поверху первинно були визначені як сараї, які розташовані в межах прибудинкової територіїпо АДРЕСА_1 площею 1 093,70 кв. м; вказані приміщення, як і підвальні приміщення будинку,не проектувалися та не вводилися в експлуатацію якнежитлові, щомають окреме призначення; упідвальному приміщені знаходиться загально-будинковий лічильник та інші інженерні комунікації, які необхідні для повноцінного функціонуванню житлового будинку.

Таким чином, судине з`ясували призначення спірних приміщень саме на момент будівництвабагатоквартирного будинку, у зв`язку з чим зробили передчасний висновок про визначення їх правового режиму як нежитлових приміщень в структурі житлового будинку, відповідно, про відмову в задоволенні позовних вимогпро визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради, рішення про державну реєстрацію прав та ухвали Львівської міської ради.

Враховуючи наведене, ключовим моментом у спірних правовідносинах дійсно є встановлення обставин призначення спірних нежитлових приміщень, а саме чи такі є допоміжними приміщеннями в складі житлового будинку, як зазначає сторона позивача, поряд з цим, саме такі обставини, які стосуються предмету доказування, заперечуються стороною відповідача, яка зазначає, що такі приміщення є нежитловими (використовуються як склад), тому наявні підстави для призначення експертизи, що свідчить про підставність поданого клопотання.

Крім цього, колегія суддів враховує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції експертиза не призначалася, тому виходячи з принципів пропорційності та змагальності сторін, апеляційний суд вважає, що клопотання необхідно задовольнити.

При цьому, призначаючи експертизу, суд бере за основу питання, які запропоновані представником позивача, оскільки такі відповідають орієнтовному переліку вирішуваних питань експертами при проведенні відповідного виду експертизи, однак враховуючи однотипність запропонованих питань 1 та 2 у клопотанні, колегія суддів вважає за необхідне об`єднати ці питання в одне.

Разом з тим, відповідно до частини третьоїстаті 103 Цивільного процесуального кодексу Українипри призначенні експертизи судом експерт або експерта установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експерту установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Оскільки сторонамидосягнуто згодиз приводуобрання експертноїустанови дляпроведення даноїекспертизи,апеляційний суддоручає проведення судової будівельно-технічної експертизи експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

В свою чергу, учасників справи необхідно попередити, що відповідно ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 103, 104, 113, 252, 253, 261, 367 ЦПК України, суд,-

постановив:

Клопотання представника позивачів адвоката Приймака Володимира Олександровича задовольнити частково.

Призначити посправі судовубудівельно-технічнуекспертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

На вирішення експертизи поставити такі питання:

1.чи відносяться приміщення підвалу (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) інд. № I 24,9 кв.м., інд. №II 16,9 кв.м., а згідно (Поетажного плану на будівлю літ. А-3 від 1978р.) інд. № VII 25,0 кв.м., та інд. №VI 27,6 кв.м., приміщення першого поверху (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) інд. № 1-1 56,6 кв.м., інд. № 1-1а 21,3 кв.м., а згідно (Поетажного плану на будівлю літ. А-3 від 1978р.) інд. № 8-1 79,10 кв.м., приміщення першого поверху (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) № 1-2 7,9 кв.м., № 1-3 14,1 кв.м., № 1-4 15,9 кв.м., № 1-4а 34,1 кв.м., № 1-4б 15,8 кв.м., № 1-4в 22,3 кв.м., № 1-5 2,6 кв.м., № 1-6 92,1 кв.м., № 1-6а 32,9 кв.м., а згідно матеріалів інвентаризаційної справи літ.: Б-1, Б-2, Б-3, Б-4, Б-5, Б-6, за адресою АДРЕСА_1 до нежитлового приміщення житлового будинку, або до допоміжного приміщення житлового будинку?

2.чи призначені приміщення підвалу (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) інд. № I 24,9 кв.м., інд. №II 16,9 кв.м., а згідно (Поетажного плану на будівлю літ. А-3 від 1978р.) інд. № VII 25,0 кв.м., та інд. №VI 27,6 кв.м., приміщення першого поверху (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) інд. № 1-1 56,6 кв.м., інд. № 1-1а 21,3 кв.м., а згідно (Поетажного плану на будівлю літ. А-3 від 1978р.) інд. № 8-1 79,10 кв.м., приміщення першого поверху (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) № 1-2 7,9 кв.м., № 1-3 14,1 кв.м., № 1-4 15,9 кв.м., № 1-4а 34,1 кв.м., № 1-4б 15,8 кв.м., № 1-4в 22,3 кв.м., № 1-5 2,6 кв.м., № 1-6 92,1 кв.м., № 1-6а 32,9 кв.м., а згідно матеріалів інвентаризаційної справи літ.: Б-1, Б-2, Б-3, Б-4, Б-5, Б-6, за адресою АДРЕСА_1 для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців?

3.Чи знаходиться в приміщенні підвалу (згідно технічного паспорта від 24.09.2018р.) інд. № I 24,9 кв.м., інд. №II 16,9 кв.м., а згідно (Поетажного плану на будівлю літ. А-3 від 1978р.) інд. № VII 25,0 кв.м., та інд. №VI 27,6 кв.м., в будинку за адресою АДРЕСА_1 технічне обладнання будинку, інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою?

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачених ст.ст. 384, 385 КК України.

Роз`яснити учасникам, що відповідно до ст.109ЦПКУкраїни у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Для дослідження в розпорядження експерта надати цивільну справу №466/10241/19.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 20 травня 2025 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк