Постанова

від 30.11.2010 по справі 21/70-10 (47/82-09)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 листопада 2010 р.                                                                                    

№ 21/70-10 (47/82-09)  

                         Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого      

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за   участю   представників:

позивача   

- Гайдаренко Л.О.,

відповідача

прокуратури

- не з'явився,

- Рудак О.В.,

розглянувши у відкритому

  судовому засіданні  

  касаційну скаргу

ТОВ "Жемчуг І"

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2010

у справі

№21/70-10 (47/82-09)

за  позовом

прокурора м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до

ТОВ "Жемчуг І"

про  

відшкодування збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.07.2010 (суддя Пелипенко Н.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 (судді: Сіверін В.І., Бондаренко В.П., Ільїн О.В.), позов задоволено –на підставі ст.ст.152,157 Земельного кодексу України, ст.ст.623,1166 ЦК України та положень Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09 (далі - Порядок), стягнуто з ТОВ "Жемчуг І" на користь Харківської міської ради 573714,11 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати), завданих внаслідок фактичного використання відповідачем земельної ділянки площею 7,0973 га по вул.Шевченка,327 в м.Харкові без правовстановлюючого документу (договору оренди).

ТОВ "Жемчуг І" у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.120,156,157,188 Земельного кодексу України, ст.ст.22,182,623,1166 ЦК України, ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та ст.ст.4,38,43,84 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на неповне з'ясування судами обставин справи при її новому розгляді та невиконання вказівок касаційної інстанції, вміщених в постанові ВСГУ від 19.01.2010.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача і прокуратури, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області з наступних підстав.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Рішенням Харківської міської ради №154/08 від 20.06.2008 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" надано ТОВ «Жемчуг І»в оренду земельну ділянку площею 7,0973 га, що знаходиться по вул.Шевченка,327 в м.Харкові, для будівництва житлового комплексу з вбудованими та прибудованими об'єктами соцкультпобуту зі знесенням нежитлових будівель, які належать на праві власності TOB «Жемчуг І».

Пунктом 4.2 зазначеного рішення юридичних та фізичних осіб зобов'язано оформити в трьохмісячний термін у встановленому порядку договір оренди землі.

Відповідно до ст.ст.2,5 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.11.2008 №717 «Про затвердження складу комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам» (із змінами та доповненнями) затверджено склад комісії по визначенню збитків.

Рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09 затверджено «Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю» (далі - Порядок).

За результатами обстеження посадовими особами управління земельних відносин 18.06.2009р. складено акт №1801/09, відповідно до якого визначено межі, площу та конфігурацію земельної ділянки. Обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка площею 7,0973 га по вул.Шевченко,327 у м.Харкові, огороджена залізобетонним забором, фактично використовується TOB «Жемчуг І»згідно із рішенням Харківської міської ради №154/08 без оформлення документа, який посвідчує право на земельну ділянку. На зазначеній земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі, які належать товариству на праві приватної власності.

Комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, що діє на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №717 від 05.11.2008 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства і встановлено наступне.

Згідно акту про визначення збитків від 13.07.2009 №29, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.07.2009 №310, неодержаний міською радою дохід за час фактичного використання TOB «Жемчуг І»земельної ділянки площею 7,0973 га по вул.Шевченка, 327 в м.Харкові складає 573714,11 грн.

Відповідно до п.5.1 Порядку у випадку неоформлення документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою у строк, встановлений рішенням Харківської міської ради про надання земельної ділянки збитки визначаються після закінчення строку, встановленого в рішенні Харківської міської ради для оформлення документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.5.4 Порядку відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства в розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (міська рада) міг би отримати при належному виконанні дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства. Збитки визначаються за ставками орендної плати, які діяли на момент виникнення таких збитків із застосування коефіцієнтів, які дорівнюють подвійній обліковій ставці Національного Банку України на початок кожного звітного року відповідно до рішення Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 «Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові»(із змінами та доповненнями, внесеними рішенням 25 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 10.09.2008 №242/08, 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.02.2009 №32/09).

Відповідно до п.7.1 Порядку після затвердження акту про визначення збитків рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради у п'ятиденний термін направляє суб'єктам повідомлення про його необхідність відшкодування збитків (додаток 1).

Повідомлення про результати розгляду матеріалів комісією по визначенню збитків, розрахунок суми збитків та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про затвердження акту про визначення збитків з пропозицією добровільного відшкодування збитків було направлено TOB «Жемчуг І»23.07.2009р. за №6018/0/84-09.

У разі визнання вимог, зазначених у повідомленні та надання згоди на добровільне відшкодування збитків укладається договір про добровільне відшкодування збитків.

Добровільне відшкодування збитків здійснюється шляхом укладання договору про відшкодування збитків (додаток 2), який готується управлінням земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради.

Згідно з пунктом 7.8 Порядку у випадку недосягнення сторонами згоди або неотримання результатів розгляду повідомлення про необхідність відшкодування збитків у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради направляє матеріали щодо відшкодування збитків до Юридичного департаменту Харківської міської ради для підготовки позову про примусове відшкодування збитків в судовому порядку.

Відповідно до п.7.1 Порядку Управлінням земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради 27.07.2009р. на адресу TOB «Фіола І»рекомендованим листом було направлено повідомлення щодо добровільного відшкодування вказаним суб'єктом господарювання неодержаного Харківською міською радою доходу у досудовому порядку шляхом укладення відповідного договору.

У передбачений п.7.2 Порядку (затверджено рішенням Харківської міської ради №130/09 від 24.06.2009) 10-тиденний строк вищезазначене повідомлення товариством не розглянуто, станом на 12.08.2009р. договір про відшкодування збитків відповідно до п.7.5 Порядку не укладено, в досудовому порядку спір не врегульовано.

Отже, відповідачем не виконано рішення Харківської міської ради №154/08 від 20.06.2008 та договір оренди з Харківської міською радою не укладено, наслідком чого стала несплата відповідачем відповідних платежів та неотримання позивачем доходу.

Відповідач фактично не заперечує факт користування спірною земельною ділянкою по  вул.Шевченка, 327 у м.Харкові. До того ж, на цій земельній ділянці розташоване нерухоме майно, належне ТОВ "Жемчуг 1", що посвідчується витягами про реєстрацію права власності №15283554 від 18.07.2007 та №19919478 від 18.08.2008 на нежитлові будівлі літ. “Д-2”, “К-1”, “3-1”, “Ф-2”, “Р-1”, “П-2”, “Ю-1”, “Х-1”, “Ш-1”, “С-1”, “М-1”, “Т-1”, “У-2”, “Н-2”, “В-2”, які розташовані у м.Харкові по вул.Шевченка,327.

Згідно зі ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідачем не надано доказів визнання таким, що суперечить законодавству України рішення Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09, у зв'язку з чим вказане рішення є обов'язковим для виконання, в тому числі відповідачем.

Статтею 157 Земельного кодексу України встановлено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Також, відповідач в апеляційній скарзі вказував на те, що він втратив право та обов'язок щодо укладення договору оренди на земельну ділянку, оскільки у нього припинено право власності на будівлі.

Однак, відповідачем не було надано доказів подання до суду та до Харківської міської ради належним чином оформлених документів, або копій документів про відчуження нерухомого майна та обумовленого цим листа з відмовою від користування земельною ділянкою.

Проте, колегія не погоджується з передчасними висновками судів з огляду на таке.

Відповідно до ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2010, якою попередні судові акти у даній справі були скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, доручено останньому при новому розгляді справи врахувати вимоги ст.ст.157,188 Земельного кодексу України, ст.ст.22,623,1166 ЦК України, ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", конституційний принцип незворотності дії законів в часі, закріплений ст.58 Конституції України і ч.2 ст.5 ЦК України, та з'ясувати питання наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, можливості відшкодування збитків у збільшеному розмірі, а також надати позивачу можливість в порядку ст.22 цього Кодексу уточнити предмет або підстави позову.

Проте, всупереч вимогам ст.11112 Господарського процесуального кодексу України господарським судом Харківської області не дотримано вказівок касаційної інстанції, внаслідок чого неповно з'ясовано обставини справи та унеможливлено встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору з огляду на наступне.

У відповідності зі ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана  неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної  особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Дійсно, відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

В основу висновків судів попередніх інстанцій про фактичне використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів (без оформлення договору оренди) та наявність підстав для відшкодування позивачу шкоди у вигляді неодержаної орендної плати покладено Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю, затверджений рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09, акти обстеження земельної ділянки №1801/09 від 18.06.2009 та від 08.06.2010 №1923/10, складені посадовими особами відділу самоврядного контролю Управління земельних відносин Харківської міської ради відповідно до ст.189 Земельного кодексу України, та акт комісії від 13.07.2009 №29 про визначення збитків, затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.07.2009 №310.

Окрім того, в обґрунтування підстав позову прокурор послався на положення вказаного Порядку, які встановлюють право Харківської міської ради на відшкодування збитків у випадку неоформлення потенційним орендарем документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою у строк, встановлений рішенням Харківської міської ради про надання земельної ділянки, причому такі збитки визначаються за період після закінчення строку, встановленого в рішенні Харківської міської ради для оформлення документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою.

Однак, судами залишено поза увагою те, що згідно зі ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних  ресурсів (в даному випадку - Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області), а згідно зі ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" складання актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства відноситься до повноважень саме державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, але аж ніяк не до повноважень працівників виконавчого органу місцевої ради.

Водночас, відповідно до ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, в тому числі шляхом прийняття органами місцевого самоврядування рішень з цього приводу.

Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам  землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.

Колегія погоджується з твердженням скаржника про те, що статтею 156 Земельного кодексу України, на відміну від п.5.1 наведеного вище Порядку, не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як неоформлення правовстановлюючого документу (договору оренди) у строк, встановлений органом місцевого самоврядування, в зв'язку відповідний пункт Порядку суперечить імперативним приписам п.22 ч.1 ст.92 Конституції України, згідно якої засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України, але аж ніяк не актами органів місцевого самоврядування.

При вирішенні спору, зокрема, посилаючись в обґрунтування своїх висновків на відсутність визнання незаконним в судовому порядку рішення Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09, судами не враховано, що відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Окрім того, зважаючи на те, що згідно наявних у справі розрахунку розміру збитків за використання товариством земельної ділянки (а.с.451 том 1) та акта комісії від 13.07.2009 №29 (а.с.52-53 том 1) спірна сума збитків визначена за період з 20.09.2008р. по 01.04.2009р., то застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09, безперечно свідчить про порушення судами принципу незворотності дії нормативних актів в часі, закріпленого ч.1 ст.58 Конституції України та ч.2 ст.5 ЦК України.

Передчасно вказуючи на доведеність завдання позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаних доходів по орендній платі), суд першої інстанції не врахував, що відповідно до приписів ст.142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.  

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Водночас, сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин.

Стягуючи вказану суму збитків, суди не врахували, що за таких обставин наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Проте, суди, задовольняючи позов, на вказані вимоги закону уваги не звернули та не перевірили, чи дійсно позивачу було завдано збитків, не з'ясували, у чому полягає протиправна поведінка відповідача, а також не встановили причинний зв'язок між такою поведінкою та збитками.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.623 ЦК України при визначенні  неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Однак, суди не дослідили, чи вживалися позивачем заходи щодо одержання доходів у вигляді орендної плати, а також заходи, спрямовані на уникнення збитків, зокрема, не встановили, чи звертався позивач після закінчення 3-місячного строку, передбаченого рішенням Харківської міської ради №154/08 від 20.06.2008 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів", з листом-пропозицією до відповідача про укладення договору оренди земельної ділянки, а в разі ухилення останнього - з позовом про спонукання до укладення договору оренди на виконання п.4.2 рішення №154/08.

Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень у справах зі спорів про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (постанови ВСУ від 20.02.2007 у справі №39/300, від 03.04.2007 у справі №2-14/144-2006(2-19/144-2006, 2-19/13778-2005) та від 11.03.2008 у справі №30/146-07-4216).

Суди першої та апеляційної інстанцій також не звернули увагу на те, що пунктом 5.4 Порядку передбачено можливість відшкодування збитків у збільшеному розмірі (за ставками орендної плати із застосуванням коефіцієнтів, що дорівнюють подвійній обліковій ставці НБУ на початок звітного року), що суперечить вимогам ч.3 ст.22 ЦК України, згідно якої збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, законодавець не наділяє органи місцевого самоврядування повноваженнями приймати рішення про збільшення розміру відшкодування збитків, за винятком випадку укладення між сторонами договору з цього приводу, чого з матеріалів справи не вбачається та судами не встановлено.

Спірні правовідносини хоча і пов'язані з відшкодуванням власнику землі шкоди, завданої внаслідок фактичного бездоговірного використання відповідачем земельної ділянки, проте, в мотивувальній частині позовної заяви від 12.08.2009 (а.с.7 том 1) прокурор м.Харкова також посилається на постанову КМ України від 25.07.2007 №963, якою затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Натомість, предметом правового регулювання норм ст.ст.156,157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, є відшкодування збитків власникам  землі  та  землекористувачам, заподіяних внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказані правовідносини не слід ототожнювати з фактом самовільного зайняття земельної ділянки, тобто без належних правовстановлюючих документів на землю (абзац 16 ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"), що, в свою чергу, є підставою для застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007 №963.

Наведене вище переконливо свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи та є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та повторної передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія не приймає до уваги помилкові посилання скаржника на порушення судами ст.38 ГПК України та ч.1 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції від 05.11.2009р., чинній з 01.01.2010р.) в обґрунтування доводів щодо відсутності підстав для укладення між сторонами договору оренди землі з причин припинення права власності ТОВ "Жемчуг І" на будівлі та споруди, розташовані на спірній земельній ділянці, внаслідок їх переходу у власність інших осіб, оскільки предметом даного спору є відшкодування збитків, періодом нарахування яких згідно наявних у справі розрахунку розміру збитків за використання товариством земельної ділянки (а.с.451 том 1) та акта комісії від 13.07.2009 №29 (а.с.52-53 том 1) визначено період з 20.09.2008р. по 01.04.2009р. В зв'язку з цим, судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні клопотання товариства про витребування від КП "Харківське міське БТІ" реєстраційних документів з цього приводу, так як норма ч.1 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції від 05.11.2009р.) не має зворотної дії до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Жемчуг І" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2010 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 у справі №21/70-10 (47/82-09) скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий, суддя                                                                                                         В.Овечкін

Судді:                                                                                                                   Є.Чернов

                                                                                                                   В.Цвігун