Рішення від 21.05.2025 по справі 640/28244/21

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 року Справа№640/28244/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - відповідач-1) з вимогами:

- визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» у розмірі меншому ніж п`ять мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16 листопада 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, до якого долучив клопотання про залучення в якості співвідповідача - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому зазначив серед іншого, що до повноважень Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради) не відноситься безпосередньо нарахування і виплата компенсацій і допомог, зокрема, разової грошової допомоги до 5 травня. Такими повноваженнями наділено Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, на виконання вимог Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-IX, дана справа передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.

14 квітня 2025 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду, за результатами якого адміністративну справу №640/28244/21 передано на розгляд судді Молочній І. С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/28244/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач-2).

21 квітня 2025 року відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву.

06 травня 2025 року відповідач-2 надав до суду докази по справі.

Інші заяви та клопотання по розглядаємій справі не надходили.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Згідно частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Отже, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в квітні 2021 року позивачу було нараховано та виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі 1491,00 грн. Позивач вважає, що виплативши йому не в повному розмірі щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» відповідач порушив його права, оскільки йому була нарахована та виплачена тільки частина щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1491,00 грн.

Позивач вважає такі дії протиправними та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що до повноважень відповідача не відноситься безпосередньо нарахування і виплата компенсацій і допомог, зокрема, разової грошової допомоги до 5 травня. Такими повноваженнями наділено Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Відповідач-1 зазначає, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня. Наведене, на думку відповідача-1, свідчить про правомірне виконання зобов`язання перед позивачем.

В установлений судом строк відповідач-2 відзив на адміністративний позов до Донецького окружного адміністративного суду не подав.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України.

Позивачу присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, що підтверджено дублікатом посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 21 квітня 2021 року.

30 вересня 2021 року позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації із запитом на інформацію, в якому просив, зокрема, повідомити з якого часу та під яким номером перебуває він перебуває на обліку, як особа, яка є учасником бойових дій, та в якому розмірі йому перераховані кошти, як разова грошова допомога до 5 травня в 2021 році. У випадку, якщо виплата здійснена у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», просив нарахувати її та виплатити в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідь відповідач-1 на зазначений запит матеріали справи не містять.

Відповідно до листа Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 01 травня 2025 року вих.№03/02-71 повідомлено, що разова грошова допомога до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2021 рік нарахована позивачу в квітні 2021 року в розмірі 1491,00 грн. Виплата допомоги здійснена позивачу шляхом перерахування коштів 22 квітня 2021 року на картковий рахунок в АТ КБ «Приватбанк». Зазначене також підтверджується випискою з відповідного карткового рахунку позивача.

Судом встановлено, що відповідно до письмових пояснень сторін, позивачу виплачено кошти щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році у розмірі 1491,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», доказів протилежного сторонами суду не надано.

Не погоджуючись з виплатою відповідачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому п`яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відтак, предметом даного спору є правомірність нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» у розмірі меншому ніж п`ять мінімальних пенсій за віком.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п`яту статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року.

В подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: №147 від 31 березня 2015 року, №141 від 02 березня 2016 року, №233 від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року та №112 від 19 лютого 2020 року, №325 від 08 квітня 2021 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» (набрала чинності 09 квітня 2021 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році - 1491,00 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №45, стаття 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX від 15 грудня 2020 року установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769,00 грн.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році становить 8845,00 грн. (1769,00 грн. х 5).

Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено в 2021 році у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд констатує порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Таким чином, суд приходить висновку, що з 27 лютого 2020 року заявник набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - п`ять мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

Згідно із підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку. Право на отримання грошової допомоги мають громадяни таких категорій (далі - отримувачі грошової допомоги):учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків.

Так, згідно із пунктом 1 Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (нова редакція), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 січня 2007 року №65, (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 27 квітня 2021 року №955), передбачено, що Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр) є бюджетною установою та підпорядковується Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до пункту 3 зазначеного Положення головним завданням Центру є зокрема: забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави (підпункт 3.1.); підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого і рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат (підпункт 3.2.).

Згідно пункту 4 зазначеного Положення, Центр відповідно до покладених на нього завдань: готує в установленому порядку документи для виплати соціальної допомоги, інших грошових виплат через державні підприємства зв`язку та установи банків (підпункт 4.6.); проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв`язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів (підпункт 4.10.).

Отже, в даному випадку, органом, уповноваженим здійснювати виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, є Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, який також є належним відповідачем у справі.

Водночас, як встановлено судом вище, з 27 лютого 2020 року позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня, як для учасників бойових дій - п`ять мінімальних пенсій за віком, що в 2021 році становить 8845,00 грн.

Відтак, в процесі судового розгляду, відповідач-2 не довів правомірність не нарахування та не виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинив протиправні дії щодо виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги у 2021 році у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

При вирішенні даного спору, суд враховував правові висновки Верховного Суду, які викладені в рішенні від 29 вересня 2020 року за результатами розгляду зразкової справи у справі №440/2722/20 (№Пз/9901/14/20), яке набрало законної сили 13 січня 2021 року.

Положеннями частини третьої статті 291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові у справі №21-1465а15 від 16 вересня 2015 року.

У вказаному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, та стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 7354,00 грн. (1769,00 грн. х 5 - 1491,00 грн.).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначене, суд висновує, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 139 КАС України судовий збір у даній справі стягненню не підлягає, оскільки позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору в силу дії прямої норми Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (місцезнаходження: просп. Любомира Гузара, буд. 7, м. Київ, 03165, код ЄДРПОУ 37441694), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (місцезнаходження: просп. Любомира Гузара, буд. 7, м. Київ, 03165; код ЄДРПОУ 22886300) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 7354 (сім тисяч триста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 21 травня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Молочна