Рішення від 13.05.2025 по справі 640/7961/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 року справа № 640/7961/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

від відповідача-1 (Київської міської прокуратури) Захарченка Я.В.,

від відповідача-2 (Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)) - не з`явився,

від відповідача-3 (Офісу Генерального прокурора) - Овчаренко О.З.

Суть спору: 23 березня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Київської міської прокуратури (далі - відповідач-1), Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 №10 від 24.11.2020 про неуспішне проходження атестації прокурором про неуспішне проходження атестації прокурором Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури №283к від 22.02.2021 про звільнення з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва та з органів прокуратури ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (далі - оскаржуваний наказ);

- зобов`язати відповідача-1 поновити в органах прокуратури на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва ОСОБА_1 з 12.03.2021 або на рівнозначній посаді в Подільській окружній прокуратурі м. Києва;

- стягнути з відповідача-1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.03.2021 і до моменту фактичного поновлення на посаді.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.02.2021 керівником Київської міської прокуратури винесено наказ №283к про звільнення позивача з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (далі спірний наказ).

Позивач категорично не погоджується із вказаним наказом, вважає його протиправним та таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про прокуратуру», Кодексу законів про працю України та Конституції України.

Позивач зазначає, в оскаржуваному Наказі, підставою для звільнення позивача із займаної посади стало посилання на пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» без чіткої конкретизації підстав звільнення. На переконання позивача, зазначена правова невизначеність підстав для звільнення із займаної посади призводить до фактичного порушення прав позивача, оскільки останню не було належним чином повідомлено про дійсні підстави для її звільнення.

Також, позивач посилається на відсутність правової визначеності щодо гарантій додержання незалежності прокурора.

Так, позивач зазначає, що всупереч статті 22 Конституції України, якою закріплено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, всупереч статті 16 Закону України «Про прокуратуру», якою закріплені гарантії незалежності прокурора, у тому числі те, що прокурор призначається на посаду безстроково, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-IX та Порядком проходження атестації прокурорами суттєво погіршені права прокурорів на працю, її вільний вибір, правову визначеність, гарантовану Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод гарантію незалежності і, яка відповідно до ст. 6 Конституції України є частиною національного законодавства.

Позивач посилається на не настання події, з якою пов`язано застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Зокрема, позивач зауважує, що наказом Офісу Генерального прокурора від 03 вересня 2020 року №410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» перейменовано, зокрема юридичну особу «Прокуратура міста Києва» у «Київська міська прокуратура» без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Наказом Офісу Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року №414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року. У зв`язку з прийняттям даних наказів Прокуратура міста Києва (код ЄДРПОУ 02910019) змінила найменування на Київська міська прокуратура (код ЄДРПОУ 02910019), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань внесені відповідні відомості. Вказане підтверджується записом у трудовій книжці позивача. Отже, відбулося перейменування юридичних осіб як складових системи прокуратури, зокрема перейменування Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора, Прокуратури міста Києва у Київську міську прокуратуру - без проведення процедури ліквідації чи реорганізації. Щодо реорганізації та ліквідації місцевих прокуратур, та створення юрисдикцій окружних прокуратур жодних рішень Генеральним прокурором не виносилось. Позивач стверджує, що за відсутності ознак ліквідації та реорганізації органу прокуратури та скорочення чисельності штату, посилання у наказі про звільнення на положення пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» є безпідставним.

Окрім того, позивач посилається на недодержання відповідачем порядку проходження прокурорами атестації, оскільки тестування проводилося тестами, що не відповідали вимогам чинного законодавства та не були затверджені Генеральним прокурором у порядку, визначеному Законом, що є порушенням вимоги пункту 2 розділу III Порядку №221.

Позивач наполягає на незаконності використання програмного забезпечення та комп`ютерної техніки під час складання іспиту у вигляді тестування на загальні здібності та навички.

Також, позивач посилається на порушення порядку формування четвертої кадрової комісії, а як наслідок легітимність її повноважень.

Позивач вказує, що наказом Генерального прокурора від 24.11.2020 №559 внесено зміни до наказу Генерального прокурора від 10.09.2020 №425 «Про створення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)» шляхом виключення зі складу комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та включення до її складу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Осмаловського Дениса. Однак, оскаржуване рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 №10 про неуспішне проходження позивачем атестації підписано членами кадрової комісії - Поліщуком Юрієм, Красником Станіславом, ОСОБА_7 , які наказом Генерального прокурора від 24.11.2020 №559 виключені зі складу цієї комісії.

Відтак, позивач вважає, що оскаржуване рішення Четвертої кадрової комісії є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно прийнято та підписано неповноважним складом кадрової комісії.

Враховуючи те, що рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 №10 прийнято та підписано неповноважним складом кадрової комісії, то позивач вважає, що наказ Київської міської прокуратури №283к від 22.02.2021 про звільнення є також протиправним, оскільки прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 (суддя Шрамко Ю.Т.) відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

06.05.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача-1 Київської міської прокуратури надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами по справі. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-1 зазначає, що у даному випадку юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» є виключно рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором, яке прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач вказав, що оскільки позивач не набрала необхідної кількості балів за результатами анонімного тестування, то вона правомірно була звільнена з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

При цьому, представник відповідача-1 наголосив на тому, що до компетенції Київської міської прокуратури не належать повноваження щодо визнання законними та/або незаконними рішень кадрових комісій, оцінка відповідності процедури прийняття рішень кадрових комісій вимогам законів та Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора №221 від 03.10.2019.

Відтак, представник відповідача-1 вважає, що наказ Київської міської прокуратури №283к від 22.02.2021 виданий на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що визначені законом, а тому підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання його протиправним та скасування відсутні.

11.05.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначив, що наведені у відзиві твердження не спростовують факт протиправності спірного наказу та доводи, наведені в позовній заяві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021 (суддя Мамедова Ю.Т.) задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у Офісу Генерального прокурора належним чином засвідчені відповідні копії наказів Генерального прокурора:

- №425 від 10 вересня 2020 року «Про створення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)» зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора від 15.09.2020 №450, від 17.11.2020 №536, від 24.11.2020 №559);

- №425 від 10 вересня 2020 року «Про створення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)» зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора від 15.09.2020 №450);

- №559 від 24 листопада 2020 року «Про внесення змін до наказу Генерального прокурора від 10.09.2020 №425 «Про створення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)»».

15.06.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від ОГП надійшли витребувані докази.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2021 (суддя Мамедова Ю.Т.) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2021 (суддя Мамедова Ю.Т.) задоволено клопотання представника Офісу Генерального прокурора про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Залучено до участі в адміністративній справі №640/7961/21 Офіс Генерального прокурора в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

20.07.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

У вказаних поясненнях Офіс Генерального прокурора зазначає, що рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 №10 є правомірним та відповідає усім вимогам, в якому є його обґрунтування - набрання позивачем за результатом складеного іспиту меншої кількості балів, ніж прохідний бал для успішного складення іспиту, а з огляду на специфіку цього рішення, воно не потребує іншого обґрунтування та мотивування, оскільки не залежить від розсуду комісії.

Представник третьої особи звертає увагу, що посилання позивача на те, що рішення Четвертої кадрової комісії від 24.11.2020 №10 прийнято неповноважним складом з огляду на підписання його членами комісії, які виключені з її складу, є необґрунтованим, оскільки членів Четвертої кадрової комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 було виключено наказом Генерального прокурора від 24.11.2020 №559, який в силу абзацу другого частини другої статті 9 Закону «Про прокуратуру» вступив в силу 25.11.2020, у той час як рішення щодо неуспішного проходження атестації позивачем прийнято 24.11.2020 та, відповідно, підписано уповноваженими станом на цей день членами комісії.

При цьому, представник третьої особи наголосив на тому, що рішення про неуспішне проходження позивачем першого етапу атестації будь-яким чином не залежить від складу кадрової комісії, оскільки прийнято за результатами анонімного тестування у зв`язку із ненабранням позивачем необхідної кількості балів.

Враховуючи викладене, представник третьої особи просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2021 (суддя Мамедова Ю.Т.) суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Мамедової Ю.Т., справу в порядку пп. 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2022 визначено головуючого суддю Арсірія Р.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2022 (суддя Арсірій Р.О.) прийнято адміністративну справу №640/7961/21 до провадження судді Арсірія Р.О., вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

31.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 10.01.2023 №03-19/1912/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/7961/21.

31.01.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 прийнято адміністративну справу №640/7961/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 09.04.2024.

09.04.2024 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку із відсутністю в приміщенні суду інтернет-зв`язку. Призначено наступне підготовче судове засідання на 16.05.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 клопотання позивача від 08.05.2024 про заміну сторони її правонаступником, - задоволено частково. Замінено первісного відповідача-2 у даній справі - Четверту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) на його правонаступника Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів (ідентифікаційний код 41356563, адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, 81Б). Зобов`язано позивача протягом двох днів з дня отримання повного тексту цієї ухвали направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами, а суду надати докази такого надсилання протягом двох днів з дня надсилання. Запропоновано відповідачу Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали та копії позовної заяви подати до суду відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 відкладено судове засідання на 02.07.2024.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 у справі №640/7961/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 зупинено провадження в адміністративній справі №640/7961/21 до перегляду в апеляційному порядку ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 про заміну первісного відповідача-2 та повернення матеріалів адміністративної справи №640/7961/21 із Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про заміну Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) правонаступником - відмовлено.

21.10.2024 матеріали адміністративної справи №640/7961/21 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 14.08.2024 №02.3-07/640/7961/21/78379/2024 та були передані судді Кушновій А.О. для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 поновлено провадження в адміністративній справі №640/7961/21. Продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10.12.2024.

У підготовче судове засідання, призначене на 10.12.2024, з`явились позивач, представники відповідача-1 та третьої особи. Представник відповідача-2 не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі №640/7961/21 як відповідача - Офіс Генерального прокурора (ідентифікаційний код 00034051; місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) та виключення його з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, виходячи з такого.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 залучено до участі у справі №640/7961/21 як відповідача - Офіс Генерального прокурора (ідентифікаційний код 00034051; місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, далі відповідач-3), виключивши його з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; встановлено Офісу Генерального прокурора строк для подання до суду відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання повного тексту даної ухвали суду; запропоновано позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву від Офісу Генерального прокурора подати до суду відповідь на відзив; запропоновано відповідачеві подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 підготовче судове засідання відкладено на 14.01.2025.

26.12.2024 через підсистему «Електронний Суд» на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача-3 (Офіс Генерального прокурора) надійшов відзив на позовну заяву. Правова позиція, викладена у відзиві на позовну заяву, дублює доводи Офісу Генерального прокурора, викладені ним у поясненнях третьої особи.

У судове засідання 14.01.2025 з`явились позивач та представники відповідача-1 та відповідача-3. Позивачем долучено до матеріалів справи відповідь на відзив відповідача-3. У зв`язку із відсутністю доказів надіслання відповіді на відзив відповідачу-1 та відповідачу-2, протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 вирішено відкласти підготовче судове засідання на 18.02.2025 та зобов`язати позивача надати суду вищевказані докази.

27.01.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача, на виконання протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2025, надійшли докази надіслання відповіді на відзив відповідачу-1 та відповідачу-2.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 відкладено підготовче судове засідання на 06.03.2025

У підготовчому судовому засіданні 06.03.2025 суд поставив на обговорення питання про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, проти чого представники сторін не заперечували.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.03.2025.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 оголошено перерву перед судовими дебатами до 17.04.2025.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 оголошено перерву до 13.05.2025

В судовому засіданні 13.05.2025 позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, у той час коли представники відповідача-1 та відповідача-3 щодо їх задоволення заперечили в повному обсязі.

Разом з цим, в судове засідання 13.05.2025 не прибув представник відповідача-2. Щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача-2 ані позивач, ані представники відповідача-1 та відповідача-3 не заперечували.

Заслухавши позивача, представників Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з грудня 2004 року працює в органах прокуратури, зокрема з грудня 2004 року по червень 2006 року на посаді помічника Селидівського міжрайонного прокурора, з червня 2006 року по червень 2012 року на посаді помічника прокурора м. Димитрова, з червня 2012 року по квітень 2015 року на посаді старшого прокурора прокуратури м. Димитрова, з квітня 2015 по грудень 2015 на посаді заступника прокурора м. Димитрова, з грудня 2015 року по квітень 2016 року на посаді прокурора Красноармійської місцевої прокуратури, з квітня 2016 року по серпень 2016 року на посаді начальника Димитровського відділу Красноармійської місцевої прокуратури, з серпня 2016 року по січень 2017 року на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №3 м. Києва, з січня 2017 року по березень 2021 на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва, що слідує з трудової книжки позивача (т.1, а.с. 42-45).

07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , прокурор Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва, подала Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію (т.1, а.с.46).

Наказом Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року №425 «Про створення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)» з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) створено четверту кадрову комісію обласних прокуратур та визначено її склад: голова ОСОБА_9 , секретар комісії Круценко Тетяна Віталіївна, члени Романов Руслан Олександрович, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (т.1, а.с.199-200).

Відповідно до наказу Генерального прокурора від 15 вересня 2020 року №450 до наказу Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року №425 внесено зміни, а саме: зі складу комісії виключено Сьору Оксану, включено ОСОБА_8 (т.1, а.с.201).

17 листопада 2020 року наказом Генерального прокурора №536 внесено зміни до наказу Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року №425, зокрема, виключено зі складу ОСОБА_13 та включено ОСОБА_14 , секретарем комісії визначено її члена Романова Руслана Олександровича (т.1, а.с.188).

Наказом Генерального прокурора від 24 листопада 2020 року №559 до наказу Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року №425 внесено зміни, а саме: виключено зі складу комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та включення до її складу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 (т.1, а.с.202-203).

Рішенням Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №10 від 24 листопада 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» прокурор Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набрала 66 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, не була допущена до проходження наступних етапів атестації та визнана такою, що неуспішно пройшла атестацію (т.1, а.с.49).

Рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №10 від 24 листопада 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» прийнято та підписано наступним складом комісії, а саме: голова кадрової комісії ОСОБА_16 , секретар кадрової комісії ОСОБА_17 , члени кадрової комісії ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .

Наказом керівника Київської міської прокуратури №283к від 22 лютого 2021 року позивача звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №1 м. Києва та органів прокуратури, у зв`язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 12 березня 2021 року (т.1, а.с.48).

Позивач не погоджується із спірними рішенням та наказом, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтями 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Статтею 4 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Законом України «Про прокуратуру» забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

Законом України від 19.09.2019 №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (діє з 25 вересня 2019 року) (далі - Закон №113-IX) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону України «Про прокуратуру» були внесені зміни.

Статтею 14 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку із внесенням до неї змін Законом №113-IX передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.

Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України «Про прокуратуру» кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону №113-IX.

У тексті Закону України «Про прокуратуру» слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».

Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-IX).

Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-IX установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Відповідно до пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Зі змісту пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX слідує, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом обіймають посади в Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї з таких підстав:

1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.

Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

На виконання вимог Закону №113-IX наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).

За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку №221 атестація прокурорів це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку №221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.

Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

Відповідно до пункту 11 Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.

У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.

У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.

Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.

Згідно з пунктом 7 Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Пунктом 8 розділу I Порядку №221 передбачено, що за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Слід зазначити, що Верховним Судом неодноразово вказувалось щодо застосування приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та Порядку №221, зокрема, у постановах від 21.09.2021 у справах №160/6204/20 та №200/5038/20-а, від 24.09.2021 у справі №160/6596/20, від 21.10.2021 у справі №440/2700/20, від 25.11.2021 у справі №160/5745/20, від 21.12.2021 у справі №420/9066/20.

Так, у постановах від 21.09.2021 у справах №160/6204/20 та №200/5038/20-а, від 24.09.2021 у справі №160/6596/20 Верховним Судом досліджувалося питання щодо правильного розуміння сутності нормативного врегулювання підстав звільнення прокурорів (слідчих органів прокуратури) з посади прокурора, що міститься в пункті 19 розділу ІІ «;Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

У вказаних справах Верховний Суд дійшов висновку про те, що у пункті 19 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» вказівку на пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», як на підставу для звільнення прокурора, необхідно застосовувати до спірних правовідносин у випадках, які визначені нормами спеціального Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», що передбачають умови проведення атестації (а саме три етапи, визначені пунктом 6 розділу І Порядку № 221 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»).

Крім того, у наведених справах Верховний Суд зазначив, що аналіз положень абзацу першого пункту 19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» дає підстави для висновку про те, що підставою для звільнення прокурора є настання однієї з підстав, визначених у підпунктах 1-4 пункту 19 цього розділу, зокрема й неуспішне проходження атестації; і Закон не вимагає додаткової підстави для звільнення.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.09.2021 у справі №440/2682/20, від 21.10.2021 у справі №440/2700/20, від 25.11.2021 у справі №160/5745/20, від 21.12.2021 у справі №420/9066/20, у яких Верховний Суд дійшов висновку про те, що фактологічною підставою для звільнення є одна з підстав, передбачених підпунктами 1-4 пункту 19 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», а нормативною підставою є пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Досліджуючи матеріали даної адміністративної справи, суд звертає увагу на те, що спір у цій справі виник у зв`язку із прийняттям Четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) рішення від 24.11.2020 №10 «Про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора», яке, в свою чергу, стало підставою для прийняття наказу Київської міської прокуратури від 22.02.2021 №283к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №7 міста Києва та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог пунктів 9, 10 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» ОСОБА_1 07 жовтня 2019 року подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. У цій заяві позивач підтвердила своє бажання пройти атестацію, вказала на ознайомлення та погодження з усіма умовами та процедурами проведення атестації, що визначені Порядком №221, зокрема й щодо того, що в разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком № 221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», її буде звільнено з посади прокурора.

Отже, позивач погодилась зі встановленими умовами та правилами щодо проведення атестації та переведення на посаду прокурора в окружну прокуратуру.

Водночас за наслідками складання 20 жовтня 2020 року іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) ОСОБА_1 набрала 66 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (70), і її не було допущено до проходження наступного етапу атестації.

Ці результати були відображені у відповідній відомості (т.1, а.с.84), в якій позивач поставила власний підпис, чим підтвердила їх достовірність. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку ОСОБА_1 щодо процедури та порядку складання іспиту 20 жовтня 2020 року відсутні.

Згідно з пунктами 4, 5 розділу ІІ Порядку №221 прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

У зв`язку із цим Четверта кадрова комісія на підставі пунктів 13, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пункту 6 розділу І, пункту 5 розділу ІІ Порядку №221 прийняла рішення №10 від 24.11.2020 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки, з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення кадрової комісії щодо набрання позивачем за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора 66 балів, що є менше, встановленого пунктом 4 розділу II Порядку №221, прохідного балу для успішного складання іспиту, є обґрунтованим, мотивованим, містить посилання на нормативно-правові акти, а тому підстави для його скасування відсутні.

Суд зазначає, що за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора ОСОБА_1 набрала 66 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (70), у зв`язку із чим її не допущено до проходження наступних етапів атестації.

Пунктом 12 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ визначено, що предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора. Першим етапом атестації є складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку №221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Аналогічні положення щодо обов`язку прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, який не набрав прохідний бал, містяться у пункті 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ.

Отже, в даному випадку рішення кадрової комісії про успішне чи неуспішне проходження атестації залежить тільки від кількості набраних балів.

Будь-яких інших обґрунтувань чи наведення мотивів, враховуючи специфіку складення іспиту у формі анонімного тестування, таке рішення не потребує.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 30 червня 2022 року у справі №540/99/21.

Окрім того, відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку №221 тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.

При цьому, прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації (п. 5 Розділу ІІ Порядку №221).

Таким чином, склад комісії, яка ухвалює рішення за результатом проходження прокурором іспиту у формі анонімного тестування, враховуючи його автоматизовану процедуру, не впливає на результат такого тестування, оскільки при ухваленні рішення за наслідками тестування відсутній розсуд кадрової комісії щодо визначення результатів іспиту, а мотивом, з якого виходить комісія при його ухваленні, є зафіксована у відповідній відомості кількість набраних прокурором балів.

Щодо доводів позивача про те, що рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24 листопада 2020 року №10, приймалось іншим складом, який суттєво відрізнявся від зазначеного в наказі Генерального прокурора, як на підставу для скасування такого рішення кадрової комісії, суд зазначає наступне.

Так, за приписами частини другої статті 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України. Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності. Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше з дня оприлюднення.

Положеннями підпунктів 7, 8 пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX визначено, що тимчасово, до 1 вересня 2021 року в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення, у тому числі проведення атестації прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур відповідно до цього розділу. При цьому, саме Генерального прокурора наділено правом визначати перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.

Згідно із пунктом 4 розділу І Порядку №221 порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

На виконання вказаних вимог нормативних актів Генеральним прокурором видано наказ від 10 вересня 2020 року №425, яким утворено Четверту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) та визначено її персональний склад.

До складу комісії увійшли ОСОБА_9 (голова комісії), ОСОБА_13 (секретар комісії), ОСОБА_22 (член комісії) та члени комісії, делеговані міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (т.1, а.с.199-200).

Згідно із пунктом 19 Порядку №233, перелік і склад комісій затверджується наказами Генерального прокурора. У разі необхідності перелік і склад комісій може бути змінений Генеральним прокурором, у тому числі на підставі заяви члена комісії про вихід з її складу.

Наказом Генерального прокурора від 15 вересня 2020 року №450 до наказу від 10 вересня 2020 року №425 внесено зміни: зі складу комісії виключено ОСОБА_23 , включено ОСОБА_8 , делеговану міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями (т.1, а.с.201).

Наказом Генерального прокурора від 17 листопада 2020 року №536 внесено зміни до наказу від 10 вересня 2020 року №425, зокрема, виключено зі складу ОСОБА_13 та включено ОСОБА_14 , секретарем комісії визначено її члена ОСОБА_22 (т.1, а.с.200а).

Наказом Генерального прокурора від 24 листопада 2020 року №559 до наказу від 10 вересня 2020 року №425 внесено зміни, а саме: виключено зі складу комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та включення до її складу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 (т.1, а.с.202-203).

Внесення змін до наказу Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року №425 у день прийняття оскаржуваного рішення Кадровою комісію не свідчить про його ухвалення неповноважним складом, оскільки така комісія на час прийняття рішення діяла у складі, визначеному наказом від 17 листопада 2020 року №536.

Тож, суд констатує, що в контексті встановлених обставин справи та наведеного вище, особовий склад кадрової комісії жодним чином не впливає на зміст прийнятого комісією рішення, а відтак і на юридичні наслідки, що настали через неуспішне проходження прокурором атестації.

Указане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 11 липня 2022 року у справі №540/239/21, від 19 липня 2022 року у справі №400/378/21, від 17 листопада 2021 року у справі №140/8233/20, від 19 травня 2022 року у справі №240/7496/20, від 10 січня 2023 року у справі №160/1177/21, від 09 лютого 2023 року у справі №440/1275/21, від 31 липня 2023 року у справі №160/1396/21.

Отже, аналізуючи зазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення кадрової комісії є обґрунтованим, мотивованим, містить посилання на нормативно-правові акти та обґрунтування щодо набрання позивачем за результатами складання першого етапу атестації кількості балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, оскаржуване рішення кадрової комісії прийнято повноважним складом комісії, а тому підстави для його скасування відсутні.

Щодо правомірності оскаржуваного наказу про звільнення позивача, суд зазначає, що в контексті правовідносин, що склались у даній справі слід звернути увагу, що звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» у даному випадку є нормативною підставою, а фактологічною - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивачем.

Тобто в цьому разі юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі зазначеної норми (пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»), є не закінчення процесу ліквідації чи реорганізації або завершення процедури скорочення чисельності прокурорів, а виключно наявність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором.

Конституційний Суд України у Рішенні від 08.07.2003 №15-рп/2003 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців» (справа про атестацію державних службовців) зазначив, що атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Вона передбачена частиною шостою статті 96 Кодексу законів про працю України, положення якого поширюються і на державних службовців з урахуванням особливостей, установлених Законом України «Про державну службу». Згідно із цією нормою атестацію можуть проводити власник або уповноважений ним орган. Такими органами відповідно до законодавства України є, зокрема, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Атестація окремих категорій державних службовців передбачена й іншими законами України, зокрема й «Про прокуратуру».

Тобто запровадження Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» атестації прокурорів Генеральної прокуратури України як однієї з умов для їх переведення в Офіс Генерального прокурора пов`язане, зокрема, зі створенням передумови для побудови системи прокуратури, кадровим перезавантаженням органів прокуратури та способом перевірки та оцінки кваліфікації чинних прокурорів на відповідність їх посадам прокурора в таких органах. Така атестація визначена законодавцем та відбувалася у спосіб і порядок, що є чинними і стосуються усіх прокурорів, які мали намір пройти атестацію, а тому не може вважатися протиправною чи такою, що носить дискримінаційний характер щодо позивача.

Суд зазначає, що законодавець, увівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури, вказав, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю. Відповідно, набрання позивачем за результатами іспиту у формі анонімного тестування під час першого етапу атестації 66 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, є безумовною підставою згідно з пунктом 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» і пункту 5 розділу ІІ Порядку №221 для її недопуску до наступних етапів атестації та прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Прийняти інше, крім указаного, рішення не було правових підстав.

Як вже зазначалось, згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Водночас відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2022 року у справі №280/3615/20, від 22 грудня 2022 року у справі №360/507/21.

Відтак, за наявності відповідного рішення кадрової комісії від 24.11.2020 №10 про неуспішне проходження позивачем атестації, Київською міською прокуратурою на підставі вказаної норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» правомірно видано наказ від 22.02.2021 №283к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №7 міста Києва та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що Київською міською прокуратурою обґрунтовано прийнято рішення про звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

А відтак, правові підстави для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення кадрової комісії, наказу про звільнення та визнання звільнення з посади позивача незаконними відсутні.

Отже, суд констатує, що рішення кадрової комісії від 24.11.2020 №10 та наказ про звільнення позивача від 22.02.2021 №283к видані на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і як наслідок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються. Відповідачі доказів понесення ними судових витрат не надали.

У судовому засіданні 13.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення складено 22.05.2025.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.