Рішення від 22.05.2025 по справі 640/16134/19

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 травня 2025 року № 640/16134/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак-Зернопродукт» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 2А оф. 510, ЄДРПОУ 34946678) до Головного управління ДПС, як відокремленого структурного підрозділу ДПС (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.06.2019 №07752615140103 форми «Р».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки податковим органом в акті перевірки допущені порушення норм чинного законодавства, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 28.08.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито загальне позовне провадження у справі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та в підтвердження правомірності своїх дій зазначив, що податковим органом під час виконання функцій покладених чинним законодавством дотримано приписи чинного законодавства та правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у зв`язку з чим просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Представник позивача, не погодившись з доводами відзиву, надав відповідь на відзив, в якій додатково аргументував вимоги позовної заяви та просив суд задовольнити їх.

До канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва представником позивача надані додаткові пояснення від 04.11.2019 № 04-11-2019-3 та долучено висновок експерта позасудового економічного експертного дослідження в адміністративній справі №640/16134/19 від 01.11.2019 №02-09/19.

Представником відповідача 20.11.2019 за вх. №03-14/125218/19 надані заперечення на висновки експерта.

Представником позивача надані додаткові пояснення щодо заперечень відповідача на висновки експертизи від 27.11.2019 №27-11-2019-2.

Крім того, позивачем до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надані додаткові пояснення з окремих питань від 23.03.2020, від 29.03.2021, від 30.04.2021, від 31.05.2021, від 21.01.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 11.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 22.09.2021 замінено відповідача у справі з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Головне управління ДПС, як відокремлений структурний підрозділ ДПС (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 44116011).

Протоколом судового засідання від 01.07.2020 у справі №640/16134/19 вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/16134/19 та продовжено розгляд адміністративної справи зі стадії розгляду справи по суті за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження.

Копію вказаної ухвали направлено до електронних кабінетів учасників справи через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Позивачем в обґрунтування доводів позовних вимог надані додаткові пояснення.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст.229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши надані сторонами докази, встановив наступні обставини справи.

Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі направлень відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак-Зернопродукт» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 24.04.2019 №268/26-15-14-01-03/34946678.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі ПК України), п.5, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України №290 від 29.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 (далі ПСБО 15), п. 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» затвердженого наказу Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.11.1999 за № 751/4044 (далі ПСБО 9), п. 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91, зареєстрованого Міністерством юстиції України 17.05.2000 за №284/4505 (далі ПСБО 12), в результаті чого занижений податок на прибуток, на загальну суму 1 203 208,00 грн., в тому числі: за 2017 рік на суму 612 183,00 грн., за півріччя 2018 на суму 34 968,00 грн., за 3 квартали 2018 на суму 38 798,00 грн., за 2018 рік на суму 591 025,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 12.06.2018 №07752615140103 форми «Р», яким визначені грошові зобов`язання з податку на прибуток у загальній сумі 1 804 812,00 грн., за основним платежем податкові зобов`язання в сумі - 1 203 208,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 601 604,00 грн.

Позивач не погодився із винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 19.08.2019 №39683/6/99-99-11-04-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

ТОВ «Токмак-Зернопродукт» не погоджується із винесеним податковим повідомленням-рішенням, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З акта перевірки вбачається, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.06.2018 №07752615140103 слугував висновок податкового органу про те, що в ході перевірки встановлено, що бухгалтерський облік зерна на ТОВ «Токмак-Зернопродукт» щодо зарахування зерна на елеватор та реалізація здійснювалася за фізичною вагою, продаж зерна здійснювалася за якісними показниками, які відповідають ДСТУ. Перевіркою встановлено, що загальна різниця між фізичною та заліковою (обліковою) вагою, яка зазначена в складських квитанціях по придбаному ТОВ «Токмак-Зернопродукт» зерну склала 33841,0 кг., а саме: пшениця 3 клас - 134,0кг, пшениця 6 клас - 247,0 кг , соняшник - 31696,0 кг., ячмінь -1764,0 кг.

Враховуючи той факт, що придбане ТОВ «Токмак-Зернопродукт» зерно за складськими квитанціями, наведеними у таблиці 3.1.1.1 акту перевірки не відповідає нормам ДСТУ за вологістю та сортністю, в той же час його реалізація здійснюється за якістю, яка відповідає цим нормам, зазначений факт передбачає його доробку, та як наслідок, зменшення його ваги. Відповідно, це вимагає відповідного документального оформлення та відображення в бухгалтерському обліку різниці між фізичною та обліковою вагою. У зв`язку із встановленням невідповідності обсягу зерна, яке списується з бухгалтерського обліку з рахунку 281 «Товари» за фізичною вагою з відповідним обсягом продажу зерна за якістю передбаченою ДСТУ, неможливо встановити походження зерна в обсязі 33841,0 кг.

Відповідно до підпунктів 3.6, 3.8 пункту 3 наказу Міністерства фінансів України від 10.01.2007 №2 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» (далі - Наказ №2), приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером.

Якщо запаси надійшли на підприємство без товаросупроводжувальних документів, то складається акт про приймання матеріалів або комерційний акт (у разі, якщо такі запаси надійшли залізницею). Для зберігачів зерна встановлено спеціальне законодавство щодо обліку зерна.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 №198 затверджено Положення про обіг складських документів на зерно (далі - Наказ №198), відповідно до якого встановлені наступні терміни та визначення: базисні кондиції для приймання зерна на зберігання та в заставу - показники якості зерна (вологість, вміст смітної домішки і т. ін.), установлені діючою нормативною документацією; базисні кондиції зерна, яке надходить для переробки, - показники якості зерна, які забезпечують виробництво стандартної продукції відповідно до діючої нормативної документації; обмежувальні кондиції - обумовлені договором показники якості зерна, що дають змогу його тимчасово зберігати, а після відповідної доробки - забезпечити його тривале зберігання; власники зерна - фізичні та юридичні особи незалежно від форм власності і підпорядкування, яким належить зерно на праві власності, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів у разі переходу до неї права власності на зерно; фізична маса зерна - фактична маса зерна, що визначена на відповідних вагах, за його якістю; залікова маса зерна - фізична маса зерна (крім кукурудзи в качанах), зменшена на розрахункову величину маси відхилень показників якості від базисних кондицій; партія зерна - певна кількість одного виду та однієї якості зерна, яке приймається або відпускається з одного силосу чи складу однією транспортною одиницею.

Відповідно до підпункту 1.1 розділу 1 Наказу №198 складськими документами на зерно є складська квитанція, просте та подвійне складські свідоцтва (далі - складські документи).

Облік надходження, використання бланків складських документів здійснюються державним підприємством «Держреєстри України» в електронному вигляді в Реєстрі складських документів на зерно. Другі примірники виданих зерновим складом складських документів на зерно та невикористані бланки складських документів на зерно зберігаються на зерновому складі. Внесення до Реєстру складських документів на зерно інформації про використання бланків складських документів здійснюється відповідно до вимог та порядку, які визначаються Кабінетом Міністрів України у відповідності до положень статті 45 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (пункт 1.5 Наказу №198).

Згідно з пунктом 1.8 Наказу №198 зерновий склад зобов`язаний виписувати окремо складські документи на зерно для партій зерна, що належать різним товарним класам, відповідно до державних стандартів.

Пунктом 1.14 Наказу №198 визначено, що у складських документах на зерно мають бути зазначені всі відомості (реквізити), передбачені формами складських документів на зерно, підписані уповноваженими представниками зернового складу. Складська квитанція підписується також завідувачем лабораторії зернового складу.

Відповідно до пункту 1.16 Наказу №198 якщо зерно приймається на зберігання зі знеособленням, то в складському свідоцтві на зерно, в тому числі в обох частинах подвійного складського свідоцтва на зерно, робиться відповідний запис.

Пунктом 1.19 Наказу №198 встановлено, що після заповнення реквізитів складського документа на зерно, реєстрації його у Реєстрі складських документів на зерно з присвоєнням порядкового номера, один примірник оригіналу заповненого бланка складського документа передається поклажодавцеві або уповноваженій ним особі, а другий залишається на складі.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що TOB «Токмак-Зернопродукт» складські квитанції зареєстровано в Реєстрі складських документів на зерно.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Якщо правилами документообігу підприємства передбачена можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до облікових регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.

Господарські операції, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), оцінюються в порядку, визначеному національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

Вимогами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У той же час, особливості порядку прийому та обігу зерна регулюються Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» 04.07.2002 №37-ІV (далі - Закон №37-ІV).

Статтею 24 Закону №37-ІV визначено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах.

Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості. Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи. Кожна із сторін договору складського зберігання зерна при відвантаженні зерна має право вимагати перевірки його якості. Витрати, пов`язані із проведенням аналізу його якості, несе сторона, що зажадала його перевірки.

Згідно зі статтею 25 Закону №37-ІV зерновий склад є складом загального користування і зобов`язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.

Стаття 26 Закону №37-ІV визначає, що за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов`язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб`єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа. Відповідно до статті 37 Закону №37-ІV зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.

Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. Після заповнення обов`язкових реквізитів простого або подвійного складського свідоцтва на зерно, реєстрації їх у реєстрі з присвоєнням порядкового номера заповнений бланк простого або подвійного складського свідоцтва на зерно передається особі, яка здала зерно на зберігання.

Відповідно до наказу про облікову політику ТОВ «Токмак-Зернопродукт», первинна вартість запасів визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування. Установлено метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) для оцінки вибуття запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншому вибутті. Аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей таким чином за підрозділами: - у бухгалтерії - у кількісно-сумовому вимірі; - на складах - у кількісному вираженні.

Також, під час обліку операцій із зерном на зерносховищах ТОВ «Токмак-Зернопродукт» дотримується положень Постанови Держпостачу СРСР 7 січня 1986 року №4, якою затверджені «Норми природного убутку зерна, продуктів його переробки, насіння трав, кормів трав`яних, штучно висушених, і насіння олійних культур при зберіганні на підприємствах системи Міністерства хлібопродуктів СРСР».

Суд враховує, що як приймання на облік, так і наступний продаж зерна, технічних культур здійснювався позивачем виключно за фізичною вагою, що підтверджується даними інвентаризації товариства та спростовує висновки податкового органу.

Крім того, на думку суду, безпідставним є посилання контролюючого органу на вимоги Інструкції №661 в межах спірних правовідносин з 10 березня 2017 року, оскільки остання втратила чинність на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади».

При цьому, поняття залікова маса застосовується лише в обліку зерносховищ. Її розрахунок здійснюється елеватором лише при прийманні (або придбанні) зерна, що не відповідає базисним кондиціям, тобто потребує доробки (очищення та сушіння). Якщо зерно відповідає стандартам (не потребує очищення, дезінфекції, сушіння тощо), то його залікова маса не визначається. Тобто, показником залікової маси є фізична маса зерна, що здійснювалось TOB «Токмак-Зернопродукт».

Відтак, залікова (розрахункова) маса зерна - це умовна вага зерна, по якій зерновий склад зобов`язаний повернути відповідну кількість зерна поклажодавцю, а останній - зобов`язаний розрахуватись за послуги зернового складу згідно укладеного договору зберігання. Розрахунок залікової маси зерна проводиться виключно при прийманні зерна на зберігання. Доробка зерна (сушіння та очистка) проводиться зерновим складом за рахунок поклажодавця за тарифами згідно умов договору на зберігання та відображається в складі доходу від надання послуг елеватора.

Наявними матеріалами справи підтверджується та податковим органом не взято до уваги, що TOB «Токмак-Зернопродукт» зерно придбавалось на умовах СРТ, РСА за правилами Інкотермс 2010 виключно по фізичній вазі, яка фіксується на вагах елеватора та відображається в ТТН і підтверджується первинними документами, зокрема, видатковими накладними та складськими квитанціями на зерно. При цьому, у разі придбання зерна на умовах ЕХW (переоформлення зерна на зерновому складі) - зерно придбавається саме в заліковій (розрахунковій) вазі, оскільки зерно вже перебуває на зерновому складі на знеособленому зберіганні, а отже переоформлення зерна відбувається без проходження фіксації маси зерна на вагах.

На підтвердження вищенаведеного TOB «Токмак-Зернопродукт» надав оборотно-сальдові відомості 281 рахунку за періоди: 2017 рік, 2018 рік, які формуються на підставі первинних бухгалтерських документів, а саме товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, складські квитанції.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зерно, яке придбано TOB «Токмак-Зернопродукт» обліковується в бухгалтерському обліку за фізичною вагою, і, відповідно, у подальшому реалізовується (відвантажується) за фізичною вагою, визначеною на вагах зернового складу.

Згідно з пунктом 5 Положення про інвентаризацію активів і зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

За результатами проведеної інвентаризації на вересень 2017 року, грудень 2018 року у TOB «Токмак-Зернопродукт» обліковуються залишки зерна по групам, класам у тисячах тон, про що свідчать акти інвентаризації. Інвентаризація зерна, що перебуває на балансовому рахунку позивача здійснена згідно регістрів бухгалтерського обліку та візуального огляду такого зерна.

З урахуваннях наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів податкового органу щодо неможливості підтвердження походження зерна в обсязі 33 841,00 кг (різниця між фізичною та заліковою вагою), оскільки таке походження зерна підтверджується наявними у позивача належними первинними документами та, які були надані під час перевірки. А встановити надлишок або недостачу зерна можна лише при фізичній інвентаризації, що проведена через ваги зернового складу.

За приписами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію. Будь-яка господарська операція щодо придбання TOB «Токмак-Зернопродукт» зернової продукції має бути засвідчена в первинному документі та відображена в бухгалтерському обліку товариства, у відповідності з обраною обліковою політикою.

Складські квитанції не є первинним документом, які засвідчують придбання (купівлю) TOB «Токмак-Зернопродукт» зернової продукції у третіх осіб. Складські квитанції лише засвідчують передачу зерна на склади TOB «Токмак-Зернопродукт».

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначні в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153 (надалі - П(С)БО 15).

У пункті 5 П(С)БО 15 вказано, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно п.7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- інші операційні доходи;

- фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 21 П(С)БО 15 передбачено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що оскільки відповідно до складських квитанцій TOB «Токмак-Зернопродукт» лише передавало належне йому зерно на свої ж складські приміщення, для відповідного зберігання і дане переміщення жодним чином не впливало на розмір активів та зобов`язань TOB «Токмак-Зернопродукт»; складські квитанції не є первинними документами, які засвідчують придбання (купівлю) TOB «Токмак-Зернопродукт» зернової продукції у третіх осіб та залікова вага, що має вказуватися у складських квитанціях є розрахунковою та умовною, тобто не є остаточною вагою, якою має розпоряджатися поклажодавець - TOB «Токмак-Зернопродукт», то, суми різниці між фізичною вагою та заліковою вагою, що вказані у складських квитанціях в загальному обсязі 33 841,00 кг не є вагою що безоплатно надійшла до TOB «Токмак-Зернопродукт», та, відповідно, не є доходом ТОВ «Токмак-Зернопродукт».

Окрім того, перевіркою встановлено, що TOB «Токмак-Зернопродукт» володіло корпоративними правами, а саме 16,6% часткою статутного капіталу ТОВ «Віталмар Транс», що відображено на бухгалтерському рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» у розмірі 3378592,42 грн.

Контролюючим органом зроблено висновок, що в порушення пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України №290 від 29.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999, п.8 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 року № 91, зареєстрованого Міністерством юстиції України 17.05.2000 за № 284/4505 встановлено заниження ТОВ «Токмак-Зернопродукт» у 2017 році інших доходів на суму 3378592 гривень.

Відповідно до підпункту 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів (абзац «б» пп. 14.1.81 п. 14. 1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно зі статті 1 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції».

Відповідно до п. 8 П(С)БО 12 фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.

Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно.

Згідно з п. 9 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції. Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

Згідно з МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана за продаж активу або сплачена за передачу зобов`язання у звичайній операції на основному (або найсприятливішому) ринку на дату оцінки за поточних ринкових умов (тобто вихідна ціна), незалежно від того, чи спостерігається така ціна безпосередньо, чи оцінена за допомогою іншого методу оцінювання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що корпоративні права (фінансові інвестиції) можуть обліковуватися на балансі підприємства не за номіналом, а за справедливою (ринковою вартістю) та при продажу корпоративних прав можна скористатися оцінкою ринкової вартості корпоративних прав, проведеною незалежним оцінювачем.

Згідно з вимогами п. 4 П(С)БО 12 фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю.

Собівартість фінансової інвестиції складається з: ціни її придбання; комісійних винагород; мита, податків, зборів, обов`язкових платежів; інших витрат, безпосередньо пов`язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Фінансові інвестиції можуть бути придбані в один із способів: за грошові кошти, шляхом обміну на цінні папери власної емісії або на інші активи, безоплатно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Віталмар Транс» від 09.11.2012, частка ТОВ «Токмак-Зернопродукт» складає 16,6%, що становить 6 949 865,12 грн.

Судом встановлено, що зазначена фінансова інвестиція TOB «Токмак-Зернопродукт» придбана за грошові кошти. Тобто, така ціна є ринковою ціною корпоративних прав.

За період проведення перевірки розмір статутного капіталу TOB «Віталмар Транс» не змінювався та складає 41 866 657,35 грн. протягом 2012-2019 років.

Таким чином, жодних підстав для змін в інвентаризації в сторону збільшення у платника підстав не було, оскільки ринкова ціна визначена в договорі купівлі-продажу, то облік корпоративних прав в подальшому здійснювався за собівартістю.

Жодних доказів того, що 6 949 865,12 грн. є ринковою ціною контролюючий орган не навів, а тому такі доводи в акті є необґрунтованими.

Між тим, позивач звернув увагу на те, що попередньою плановою перевіркою TOB «Токмак-Зернопродукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, за результатами якої складено акт від 28.12.2017 №592/26-15-14-01-05/34946678, порушень щодо обліку корпоративних прав у позивача не встановлено.

Враховуючи викладене, відповідачем не доведено належними доказами, що відображення в обліку корпоративних прав TOB «Токмак-Зернопродукт» не відповідає чинному законодавству, а відтак висновки щодо заниження складу інших доходів та відповідно заниження фінансового результату до оподаткування в 2017 році у сумі 3378592 грн. є необґрунтованими.

Крім того, перевіркою контролюючого органу встановлено, що станом на 31.12.2018 кредиторська заборгованість ТОВ «Токмак-Зернопродукт» перед ТОВ «ТЕССЛАГРУП» становить 3000000,00 грн. Таким чином, перевіркою встановлено безпідставне (без здійснення повернення грошових коштів) списання з балансу ТОВ «Токмак-Зернопродукт» кредиторської заборгованості перед ТОВ «ТЕССЛАГРУП», код 36693169 (попередня назва ТОВ «АГРОМІР») за договором поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 21.10.2016 №7-10 у сумі 3000 000 гривень.

Таким чином, актом перевірки зафіксовано, що ТОВ «Токмак-Зернопродукт» в порушення п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153, у рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» декларації з податку на прибуток за 2018 рік не задекларована сума кредиторської заборгованості, яка була списана з балансу у розмірі 3000 000 гривень.

Відповідно до договору постачання №3333-1, ТОВ «Токмак-Зернопродукт» придбало 30.10.2017 на елеваторі м. Кам`янка-Дніпровська у ТОВ «Благовіщенський-Зернопродукт» пшеницю 1 212,149т за 4 911 627,75 без ПДВ (5 893 953,30 грн з ПДВ).

У відповідності до Контракту № Р126766 від 27.10.2017, 31.10.2017 ТОВ «Токмак-Зернопродукт» експортував зазначену вище пшеницю компанії BUNGE SA.

Як зазначає позивач, через технічну помилку в 1С при проведенні прибуткової накладної від постачальника по регістрам бухгалтерського обліку в рахунку 281 Товари та в рахунку 902 Собівартість реалізованих товарів пройшла сума 1 911 627,75 (без ПДВ). Таким чином, через помилку платником податків занижена сума витрат на 3000 000,00 грн.

Відповідно до пп. 5.1.2 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених Наказом ДФС України від 01.06.2017 № 396, з метою забезпечення належної доказовості висновків за кожним відображеним в описовій частині акта (довідки) документальної перевірки фактом порушення в обов`язковому порядку необхідно: …при цьому у матеріалах перевірки рекомендовано детально викласти розрахунки та матеріали, на підставі яких визначено об`єкти оподаткування, та відхилення обчислених таким чином об`єктів від задекларованих платником податків. Такі розрахунки мають бути законодавчо обґрунтованими.

Відповідно до п. 5.2.2 Наказу №396, у разі якщо перевіркою встановлено порушення, зазначається загальний обсяг задекларованих показників, загальний обсяг заниження (завищення) таких показників за період, що підлягав перевірці, а також у розрізі податкових періодів.

Згідно з пп. 5.2.3 Наказу №396, аналогічно підпункту 5.2.2 цього розділу Методичних рекомендацій зазначається інформація про проведену перевірку задекларованих показників у рядках Декларацій 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування», 05 «Витрати операційної діяльності», 06 «Інші витрати».

Розділом 6 Наказу №396 визначено, що зокрема, наводяться пункти та статті нормативно-правових актів, у результаті порушення яких встановлено заниження (завищення) податків, зборів, завищення (заниження) від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ (завищення суми бюджетного відшкодування) тощо.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Так, згідно з положеннями п. 86.10 ст. 86 ПК України, в акті перевірки контролюючим органом мають зазначатися як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Відповідно до п. 3-5 розділу ІІ Наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, контролюючий орган в порушення наведеної норми закону та Наказу №727 під час визначення заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток не врахував відповідне їх завищення в сумі на 3 000 000,00 грн. та не зазначив про дані факти в акті перевірки, чим штучно збільшив податкові зобов`язання з податку на прибуток.

З матеріалів справи встановлено, що придбання зерна відображено в 1С на рахунках бухгалтерського обліку 281 Товари на складі в кореспонденції з рахунком 6311 Розрахунки з вітчизняними постачальниками. Поставка зерна відображена в 1С на рахунках бухгалтерського обліку 362; розрахунки з іноземними покупцями в кореспонденції з рахунком 702 Дохід від реалізації товарів 902 Собівартість реалізованих товарів - в кореспонденції з рахунком 281 Товари на складі.

Крім того, з наявного у матеріалах справи висновку експерта від 01.11.2019 №02-09/19 надані на дослідження документи (видаткова накладна, складська квитанція, відомості бухгалтерського обліку) свідчать, що 30 жовтня 2017 року ТОВ «Токмак-Зернопродукт» придбало у ТОВ «Благовіщенський-Зернопродукт» пшеницю в кількості 1 212,149 т загальною вартістю 4 911 627,75 грн., без ПДВ.

У результаті отримання пшениці на загальну суму 4 911 627,75 грн., без ПДВ, ТОВ «Токмак-Зернопродукт» відображено кредиторську заборгованість перед ТОВ «Благовіщенський-Зернопродукт» в сумі 4 911 627,75 грн. без урахування ПДВ на рахунку 6311 рахунку на якому ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками, в кореспондентції з бухгалтерським рахунком 281 «Товари на складі» на якому ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу.

Згідно з відомостями бухгалтерського обліку по рахунку 281, ТОВ «Токмак Зернопродукт» оприбуткована пшениця в кількості 1 212,149 т загальною вартістю 1 911 627,75 грн. Тобто, вартість пшениці визначена на 3 000 000 грн. менше за її фактичну вартість та понесені витрати ТОВ «Токмак-Зернопродукт» (4 911 627,75 грн. -1 911 627,75 грн. = 3000 000 грн.).

Відповідно до відомості бухгалтерського обліку по рахунку 281, пшениця в кількості 1 212,149 т. реалізована та її вартість в сумі 1 911 627,75 грн. врахована в загальній сумі собівартості реалізованого товару.

Тобто, у собівартість включена вартість витрат ТОВ «Токмак-Зернопродукт» в сумі 1 911 627,75 грн., тоді як фактично понесені витрати на придбання пшениці в кількості 1 212,149 т. в розмірі 4 911 627,75 грн., без ПДВ.

Згідно з Інструкцією №291, на рахунках класу «Витрати діяльності» узагальнюється інформація про витрати операційної, інвестиційної, фінансової та іншої діяльності підприємства.

За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За дебетом рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Відповідно до відомостей бухгалтерського обліку по рахунках 28 «Товари на складі» та 902 «Собівартість реалізованих товарів» за 4 квартал 2017 року реалізовано товарів на загальну суму 32 885 120,82 грн., в т.ч. пшениця в кількості 1 212,149 т. загальною вартістю 1 911 627,75 грн. при фактичній 4 911 627,75 грн.

За даними відомості по рахунку 902 списано на фінансовий результат сума 33 239 738,28 грн., яка складається з вартості реалізованого товару в 4-му кварталі 2017 року в розмірі 32 885 120,82 грн. та вхідного залишку станом на 01.10.2017 в сумі 354 617,48 грн. (32 885 120,82 грн. + 354 617,48 грн.)

Крім того, відповідно до бухгалтерської відомості по рахунку 901 в 4-му кварталі 2017 року ТОВ «Токмак-Зернопродукт» понесені витрати в зв`язку з іншою реалізацією в сумі 443 989,71 грн.

Відповідно, загальна сума витрат - собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ «Токмак-Зернопродукт» за 4 квартал 2017 року, виходячи з даних рахунків 901 та 902, розрахунково дорівнює 33 683 727,99 грн. (33 239 738,28 грн. + 443 989,71 грн.).

При цьому, як свідчить вищевикладене, собівартість в сумі 33 683 727,99 грн. є заниженою на 3 000 000 грн.

Згідно зі звітами про фінансові результати, ТОВ «Токмак-Зернопродукт» задекларовано собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2050) в наступних обсягах:

- за 9 місяців 2017 в сумі 77 330,7 тис. грн.

- за 2017 рік в сумі 111 014,5 тис. грн.

Відповідно, ТОВ «Токмак-Зернопродукт» задекларовані витрати пов`язані з собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 4 квартал 2017 року в сумі 33 683,8 тис. грн. (111 014,5 тис. грн. - 77 330,7 тис. грн.). Тобто, ТОВ «Токмак Зернопродукт» занижені витрати на суму 3 000 000 грн.

Таким чином, оскільки фінансовий результат до оподаткування визначається як різниця між доходами та витратами, то заниження ТОВ «Токмак-Зернопродукт» як доходу на суму 3 000 000 грн. так і витрат на суму 3 000 000 грн., не призвело до заниження суми фінансового результату до оподаткування.

Висновком експерта від 01.11.2019 №02-09/19, за результатами дослідження, перевірки щодо донарахування ТОВ «Токмак-Зернопродукт» податку на прибуток в результаті заниження доходу на суму 3 000 000 грн. документально та нормативно не підтверджуються.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча, пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та норми чинного законодавства, що регулює правовідносини у сфері справляння податків та зборів, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.06.2019 №07752615140103 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Щодо стягнення витрат на проведення експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідачем надані заперечення щодо стягнення витрат на проведення експертизи.

Суд встановив, що на замовлення позивача, проведена експертиза, за результатами якої складено висновок судового експерта від 01.11.2019 №02-09/19.

На підтвердження доказів понесення судових витрати на проведення експертизи позивачем надані акт про приймання-надання послуг №01/11-19 від 01.11.2019 та платіжні доручення про оплату послуг експерта №3447 від 29.10.2019 у розмірі 22500,00 грн. та №3412 від 11.10.2019 у розмірі 22500,00 грн.

Витрати позивача на проведення такої експертизи склали 45000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку стягнути на користь позивача за рахунок фінансування відповідача витрат на проведення експертизи в обсязі 45000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак-Зернопродукт» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 2А оф. 510, ЄДРПОУ 34946678) до Головного управління ДПС, як відокремленого структурного підрозділу ДПС (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.06.2019 №07752615140103 форми «Р».

Стягнути з Головного управління ДПС, як відокремленого структурного підрозділу ДПС (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак-Зернопродукт» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 2А оф. 510, ЄДРПОУ 34946678) сплачений судовий збір у розмірі 19210,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. та понесені судові витрати на проведення експертизи у розмірі 45000,00 (сорок п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 22.05.2025.

Суддя О.М. Шляхова