Рішення

від 22.05.2025 по справі 640/8575/20

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2025 р. № 640/8575/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у вигляді нездійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, б. 18 (зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 55);

- зобов`язати вчинити дії спрямовані на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, б. 18 (зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 55), а саме: щодо гаража з боксами та автомайстернею (літ. В, 162,8кв.м.), складу-ангару (літ. А 667,5кв.м.), складського приміщення 2-х поверхове (літ. Ж 362,1кв.м.), павільйон П-3 (літ. Г 135,5кв.м.), а також гараж площею 50 кв.м. у відповідності до статей 38, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Обгрунтовуючи позовну заяву, позивач посилається на бездіяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, яка полягає у невжитті заходів щодо перевірки та реагування на факти самочинного будівництва на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні НІАМ Київська фортеця. Незважаючи на численні звернення та наявність ознак порушення містобудівного законодавства, контролюючий орган не здійснив передбачених законом дій, зокрема не провів перевірку та не звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта. Така бездіяльність порушує обов`язки органу щодо забезпечення дотримання містобудівного законодавства та захисту публічних інтересів у сфері містобудування. Відповідно до статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статті 376 Цивільного кодексу України, орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язаний реагувати на факти самочинного будівництва. Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати його вчинити дії, передбачені законодавством, для усунення порушень.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідаці Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 дану справу передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду, згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2025 справу передано на розгляд судді Ользі Горшковій.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 прийнято до провадження судді Ольги Горшкової та призначеної її розгляд за правилами спрощеного провадження.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Департамент здійснює державний архітектурно-будівельний контроль виключно в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законодавством. Звернення позивача не містило точної адреси об`єкта будівництва, що унеможливлює проведення перевірки згідно з вимогами Порядку №553. Крім того, станом на дату звернення до Департаменту тривав розгляд справи №910/12441/18, предметом якої є ті самі будівлі, що виключало можливість дублювання процедур. Враховуючи вказане, дії Департаменту не є бездіяльністю, а здійснювалися відповідно до положень чинного законодавства. Відповідач вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на помилковому тлумаченні повноважень контролюючого органу та не підлягають задоволенню.

У період з 19.03.2025 по 16.04.2025 суддя Ольга Горшкова перебувала на лікарняному, з 17.04.2025 по 02.05.2025 - у відпустці, відтак розгляд заяви здійснюється з урахуванням днів відпустки.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що у постійному користуванні Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" перебуває земельна ділянка (цільове призначення: експлуатація та обслуговування пам`яток архітектури) площею 10,1454 га за кадастровим №8000000000:82:052:0060, яка розташована по вул. Госпітальній 16, 18, 24 А, та передана на підставі рішення Київської міської ради від 19.07.2005 № 877/3452, що підтверджується Державним актом від 02.02.2006 № 02-9-00060.

На частині вказаної земельної ділянки, а саме: за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 18, розміщена частина валів та ровів Госпітального укріплення Київської фортеці, які Постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442 "Про доповнення списку пам?яток містобудування та архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави" було віднесено до пам?ятки архітектури, яка має охоронюваний номер 867/8.

Згідно відомостей з Державного реєстру нерухомих пам?яток України, вали та рови Госпітального укріплення Київської фортеці віднесено до пам?ятки національного значення.

Як зазначив позивач, частина земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 18 фактично використовується Державним підприємством "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" не за цільовим призначенням, оскільки на її території збудовані та розташовані будівлі та споруди без відповідних дозволів, а саме: гараж з боксами та автомайстернею (літ. В, 162,8 кв.м.); склад-ангар (літ. А, 667,5 кв.м.); складське приміщення 2-х поверхове (літ. Ж, 362, 1 кв.м.); павільйон П-3 (літ. Г, 135,5 кв.м.), а також гараж площею 50 кв.м.

При цьому, вказана територія є огородженою, перебуває під охороною ДП "НСК "Олімпійський", а отже, співробітники музею не мають доступу до пам?ятки архітектури з метою вчинення дій по її збереженню.

У зв`язку із чим, Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця" звернувся до Господарського суду м. Києва із позовною заявою про звільнення ДП "НСК "Олімпійський" та Міністерством молоді та спорту України самовільно зайнятої земельної ділянки (справа № 910/12441/18).

28.12.2018 за державою, в особі Міністерства молоді та спорту України, було зареєстровано право власності на будівлі та споруди без відповідних дозволів, а саме: на гараж з боксами та автомайстернею (літ. В, 162,8 кв.м.); склад-ангар (літ. А, 667,5 кв.м.); складське приміщення 2-х поверхове (літ. Ж, 362, 1 кв.м.); павільйон П-3 (літ. Г, 135,5 кв.м.), гараж площею 50 кв.м.

04.09.2019 представником Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" направлений адвокатський запит № 04/09-01 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з метою з`ясування наявності дозволу у ДП "НСК "Олімпійський" на будівництво споруд за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55, а саме: гараж з боксами та автомайстернею (літ. В, 162,8 кв.м.); склад-ангар (літ. А, 667,5 кв.м.); складське приміщення 2-х поверхове (літ. Ж, 362, 1 кв.м.); павільйон П-3 (літ. Г, 135,5 кв.м.), гараж площею 50 кв.м.

Листом від 11.09.2019 за вих. № 10/26-16/1109/05 Державна архітектурно-будівельної інспекції України повідомила позивача, що у них відсутня інформація щодо реєстрації/ видачі документів, які надають право на виконання будівельних робіт та які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених об?єктів із зазначеними у адвокатському запиті техніко-економічними показниками.

26.12.2019 представником Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" направлено заяву № 26/12-01 Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо необхідності проведення перевірки будівель та споруд, що розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, б.18 (які зареєстровані за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55), а саме: гараж з боксами та автомайстернею (літ. В, 162,8 кв.м.); склад-ангар (літ. А, 667,5 кв.м.); складське приміщення 2-х поверхове (літ. Ж, 362, 1 кв.м.); павільйон П-3 (літ. Г, 135,5 кв.м.), гараж площею 50 кв.м. на відповідність законодавству у сфері будівництва та архітектури. У разі невідповідності вимогам чинного законодавства винести припис на усунення порушень, а у разі невиконання припису ініціювати подачу позову про знесення самочинного будівництва.

Листом № 10/26-13/1101/02/2 від 11.01.2020 Державна архітектурно-будівельна інспекція України надала позивачу відповідь на запит, відповідно до якої зазначила, що розгляд заяв про проведення перевірки та винесення приписів щодо об?єктів самочинного будівництва наразі належить до компетенції виконавчих органів міських рад з питань державно архітектурно-будівельного контролю, тобто, у м. Києві вказані повноваження надані Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

17.01.2020 представником Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" направлено заяву № 17/01-01 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради заяву про необхідність проведення перевірки будівель та споруд, що розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, б.18 (які зареєстровані за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55), а саме: гараж з боксами та автомайстернею (літ. В, 162,8 кв.м.); склад-ангар (літ. А, 667,5 кв.м.); складське приміщення 2-х поверхове (літ. Ж, 362, 1 кв.м.); павільйон П-3 (літ. Г, 135,5 кв.м.), гараж площею 50 кв.м. на відповідність законодавству у сфері будівництва та архітектури. У разі невідповідності вимогам чинного законодавства винести припис на усунення порушень, а у разі невиконання припису ініціювати подачу позову про знесення самочинного будівництва.

Листом № 173-1093 від 24.01.2020 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради повідомив позивача про те, що Департамент позбавлений можливості здійснити заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо об?єктів зазначених у заяві № 17/01-01 до отримання висновків судової земельно-технічної експертизи у справі № 910/12441/18.

Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю відповідача, вважаючи, що проведення експертизи у справі №910/12441/18 не впливає та не створює перешкод для проведення перевірки дотримання норм законодавства у сфері містобудівної діяльності по факту виявлення самочинного будівництва, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Спірні правовідносини виникли у сфері розгляду звернень громадян і стосуються розг-ляду звернень позивача щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органами архітектурно-будівельного контролю, діяльність яких визначається відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність», Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, а органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджений постановою КМУ № 553 від 23 травня 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038) підставою для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Зміст наведених норм свідчить, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 810/3517/17, від 22.10.2018 у справі № 153/876/17, від 10.07.2019 у справі № 521/17659/17.

Аналізуючи наведене, можна зробити висновок, що прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Так, дослідивши заяви позивача, з якими він звертався до контролюючого органу, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав, передбачених п. 6 частини 1 статті 41 Закону України № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", для проведення позапланової перевірки будівель та споруд за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, б.18 (які зареєстровані за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55).

Посилання відповідача на проведення експертизи у справі №910/12441/18 не впливає та не створює перешкод для проведення перевірки дотримання норм законодавства у сфері містобудівної діяльності по факту виявлення самочинного будівництва та не свідчить про достатність вжитих відповідачем заходів, спрямованих на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відмова у проведенні перевірки на тій лише підставі, що триває судовий розгляд щодо об`єкта будівництва, суперечить принципу розмежування повноважень судової та виконавчої гілок влади, а також обмежує реалізацію державної функції з контролю у сфері містобудування.

Окрім того, наявність судового розгляду не є передбаченою законодавством підставою для відстрочення чи тим більше відмови у проведенні перевірки. Така позиція не ґрунтується на нормах права і є проявом протиправної бездіяльності органу.

Суд зазначає, що органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані здійснювати перевірки у межах своїх повноважень, незалежно від паралельних судових процесів, таким чином, в даному випадку Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) допустив бездіяльність у нездійсненні заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, б. 18 (зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 55).

Поряд із тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, на розгляді у Господарському суді м. Києва перебувала справа № 910/12441/18 за позвом Національного історико-архітектурного музейю "Київська фортеця" з насупим предметом:

- скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 04.01.2019 № 44966535 державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Тараненко Ольги Олегівни за Державою Україна в особі Міністерства молоді та спорту України на об`єкт нерухомого майна, а саме: комплекс будівель, що складається з: склад ангар (літ. А), складське приміщення 2-х поверхове (літ. Ж), гараж з боксами та автомайстернею (літ. В), павільйон П-3 (літ. Г), з одночасним припиненням права власності Держави Україна в особі Міністерства молоді та спорту України на це майно;

- скасування рішення про державну реєстрацію права господарського відання від 15.02.2019 № 45557045 державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Духновської Олесі Анатоліївни за Державним підприємством "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" на об`єкт нерухомого майна, а саме: комплекс будівель, що складається з: склад ангар (літ. А), складське приміщення 2-х поверхове (літ. Ж), гараж з боксами та автомайстернею (літ. В); павільйон П-3 (літ. Г) з одночасним припиненням права господарського відання Державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" на це майно;

- зобов`язати Міністерства молоді та спорту України (код ЄДРПОУ: 38649881) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1274 га, що є частиною земельної ділянки за кадастровим № 8000000000:82:052:0060, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна 16, 18, 24 А та повернути Національному історико-архітектурному музею "Київська фортеця", привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення (демонтажу) комплексу будівель, що складається з: гаражу з боксами та автомайстернею, (літ. В), площа будівлі в межах ділянки 170 м2, загальна площа будівлі - 162,8 м2; склад ангару (літ. А), площа будівлі в межах ділянки 729 м2, загальна площа будівлі - 667,5 м2; складського приміщення 2-х поверхове (літ. Ж), площа будівлі в межах ділянки 246 м2, загальна площа будівлі - 362,1 м2; павільйону П-3 (літ. Г), площа будівлі в межах ділянки 129 м2, загальна площа будівлі - 135,5 м2.

- зобов`язання Державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,321 га, що є частиною земельної ділянки за кадастровим № 8000000000:82:052:0060, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна 16, 18, 24А та повернути Національному історико-архітектурному музею "Київська фортеця", привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення (демонтажу): сходів, що ведуть на вихід з території Державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський", площею 167 м2; дорожнього покриття, яке використовується як і паркувальний майданчик, площею 3 043 м2; паркану, який відокремлює частину земельної ділянки за кадастровим № 8000000000:82:052:0060, яка використовується для експлуатації та обслуговування будівель та споруд автогосподарства Державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський", довжиною 30 м; паркану, який відокремлює частину земельної ділянки ,за кадастровим № 8000000000:82:052:0060, яка використовується як санітарно-захисна зона навколо свердловиного водозабору Державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський", довжиною 44 м; паркану, який відокремлює частину земельної ділянки за кадастровим № 8000000000:82:052:0060, яка є прилеглою до суміжної земельної ділянки у пров. Лабораторному 7А, довжиною 116 м.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/12441/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024, у задоволенні позову Національного історико-архітектурного музейю "Київська фортеця" відмовлено.

Судові рішення аргументовані тим, що згідно з наявними в справі витягами з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна від 03.11.2018 та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.01.2019 №151961219 та від 15.02.2019 №156508767, власником спірного майна є держава в особі Міністерства молоді та спорту України, правокористувачем на праві господарського відання є ДП "НСК "Олімпійський".

Отже, до складу єдиного майнового комплексу ДП "НСК "Олімпійський" входять, зокрема: склад ангар (Літ. А) - загальна площа 667, 5 м2; складське приміщення 2-з поверхове (літ. Ж) - загальна площа 361,1 м2; гараж з боксами та авто майстернею (літ. В) - загальна площа 162, 8 м2; павільйон П-3 (літ. Г) - загальна площа 135, 5 м2.

Згідно з наданими суду витягами, перелічені об`єкти нерухомого майна зареєстровані за адресою єдиного майнового комплексу ДП "НСК "Олімпійський": м. Київ, вул. Велика Васильківська (вулиця Червоноармійська, буд. 55), тобто за адресою відповідача у справі 910/12441/18, як суб`єкта до господарського відання якого належить зареєстроване нерухоме майно.

Судами під час розгляду справи № 910/12441/18 не встановлено обставин, які б вказували на незаконність набуття права власності на спірне майно. У свою чергу, щодо будівель, побудованих після отримання Національного історико-архітектурного музейю "Київська фортеця" права на землю, суди встановили наявність як і отримання згоди позивача, так і отримання інших дозволів для зведення вказаного нерухомого майна.

Вказані обставини підтверджені також і постановою Верховного суду від 11 червня 2024 року у справі № 910/12441/18.

Згідно із частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, на які посилався позивач як на підставу для звернення до Департаменту, втратили актуальність, оскільки на момент розгляду цієї адміністративної справи відсутні законодавчо визначені підстави для здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Суд звертає увагу, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Як слідує із встановлених обставин, у справі № 910/12441/18 суди звернули увагу на особливості предмету та підстав позовних вимог, дослідили посилання позивача на вказані вище обставини, навели мотиви з яких вони не є застосовними до справи яка розглядається.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги про зобов`язання вчинити дії спрямовані на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, б. 18 (зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 55), а саме: щодо гаража з боксами та автомайстернею (літ. В, 162,8кв.м.), складу-ангару (літ. А 667,5кв.м.), складського приміщення 2-х поверхове (літ. Ж 362,1кв.м.), павільйон П-3 (літ. Г 135,5кв.м.), а також гараж площею 50 кв.м. у відповідності до статей 38, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"є такою, що втратила свою актуальність, оскільки наявне судове рішення, яке визнає об`єкт будівництва законним.

В свою чергу, Конституційний Суд України в пп.3.6 п.3 Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)) зазначив, що системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

У вказаній справі Конституційний Суд України вирішив, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даній справі визнання бездіяльності Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправною не супроводжується подальшим зобов`язанням відповідача вчинити конкретні дії, а тому рішення не матиме практичного значення і не призведе до відновлення порушених прав.

Отже, у разі втрати актуальності вимоги про зобов`язання вчинити дії, визнання бездіяльності протиправною стає формальним і неефективним способом захисту.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Враховуючи вище викладене, суд вважає а необхідне у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд (абзац 6 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-IX (в редакції Закону №3863-IX від 16.07.2024).

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА