Постанова

від 22.05.2025 по справі 200/3024/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року справа №200/3024/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Гайдара А.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 р. у справі № 200/3024/23 (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність про відмову у виплаті додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн за безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у складі оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за період з 09 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у відповідності до приписів Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року № 168;

- зобов`язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн за безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії у складі оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за період з 09 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у відповідності до приписів Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за грудень 2022 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Зобов`язано Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн., передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за грудень 2022 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування зазначено, що відповідно матеріалів справи позивач не приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 08.12.2022 року по 31.12.2022 року.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області 13 січня 2004 року), учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_5 від 10 березня 2017 року) та особою, що претендує на виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

04.06.2016 року наказом №161 командира військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом першого заступника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 27 квітня 2016 року №122-РС на посаду командира відділення експлуатаційного взводу військової частини НОМЕР_1 , з 04 червня 2016 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення.

Відповідно до довідки, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 26.02.2023 року за №350/172/247/65/81/пс, старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_1 з 04.06.2016 року.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_6 від 03 січня 2023 року №ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 /8/155, старший сержант ОСОБА_1 , який проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії), у період з 08 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Підставою в довідці зазначено бойові розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.06.2022 №794, бойові розпорядження командувача оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.07.2022 №116/1/427т/ПКП від 10.10.2022 №116/1/823т/ПКП, від 13.10.2022 №116/1/892т/ПКП, від 14.11.2022 № 116/2/668т ПКП2, від 20.12.2022 №166/1/2323т, наказ командувача оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.06.2022 №3 од/дск, рапорт заступника командувача оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з авіації та протиповітряної оборони Повітряних Сил начальника авіації та протиповітряної оборони Повітряних Сил про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях та виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення сумісного командного пункту авіації та протиповітряної оборони оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в районі ведення бойових дій в період з 08 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Позивач вважає таку довідку достатнім доказом наявності у нього права на отримання у вказані періоди додаткової винагороди до 100 000 грн.

Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, а саме додаткової винагороди до 100 000 гривень в розрахунку на місяць з 08.12.2022 року по 31.12.2022 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова № 168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідно до п. 17 Розділу І «Загальні положення» Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою від 25.03.2022 № 248/1298.

Пунктом 2 вказаного рішення визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Згідно із абз. 3 п.3 рішення (телеграми) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

1. бойовий наказ (бойове розпорядження);

2. журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

3. рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Пунктом 3 передбачено, що про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

В подальшому, 23.06.2022 Міністром оборони України з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, прийнято рішення № 912/з/29 (далі по тексту - Рішення № 912/з/29).

Так, згідно пункту 1 Рішення № 912/з/29 під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи ) слід розуміти виконання військовослужбовцем бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил Оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій.

У відповідності до вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, спірним питанням у даній справі є правомірність не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно п.1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі до 100000 грн. починаючи з 08.12.2022 року по 31.12.2022 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів

Так, в постанові від 25 січня 2024 року в справі № 560/1216/23 Верховний Суд зазначив:

«49. Водночас, незважаючи на позовні вимоги, які стосувалися виплати позивачу додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року без визначення кінцевої дати, подані позивачем докази, що охоплювали період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, та заперечення відповідача щодо наявності підстав для виплати позивачу вказаної винагороди за час його відрядження до іншої військової частини, суди попередніх інстанцій не встановили, у який період часу та до якої військової частиниОСОБА_1 був відряджений з початку введення воєнного стану в Україні, а також якими обставинами позивач обґрунтовував позовні вимоги про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць за період з 01 червня 2022 року по дату звернення до суду (25 січня 2023 року). Фактично судові рішення про відмову в задоволенні позову за період з 01 червня 2022 року по 25 січня 2023 року нічим не обґрунтовані.

50. Надаючи оцінку поданим позивачем до суду довідкам військової частини НОМЕР_2 на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності для підтвердження обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, суди обох інстанцій не дослідили й не з`ясували змісту документів, зазначених підставою видачі цих довідок».

Тому судом вжито заходів щодо офіційного з`ясування обставин цієї справи.

Так, ухвалами Першого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року, 29 квітня 2025 року та 14 травня 2025 року у відповідача витребувано документи.

Військова частина НОМЕР_1 надала додаткові пояснення, в яких відповідач заперечує наявність у позивача права на отримання у вказаний період додаткової винагороди до 100 000 грн, оскільки довідка Військової частини НОМЕР_6 від 03 січня 2023 року №ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 /8/15 є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій, однак не свідчить про наявність правових підстав для виплати позивачу підвищеної грошової винагороди. Також, відповідач зазначив, що документи, які б підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах у період здійснення зазначених заходів, в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 відсутні.

Військова частина НОМЕР_6 додаткових документів документів суду не надала.

Так, в постанові від 12 грудня 2024 року в справі № 120/10649/23 Верховний Суд зазначив:

«63. За таких обставин і правового регулювання суд першої інстанції мотивовано виходив з того, що оформлена стосовно позивача довідка Військової частини НОМЕР_4 від 05 серпня 2022 року № 1518, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф, підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 120/4383/23 та № 120/4858/23.

64. Також за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

65. Підсумовуючи, варто констатувати доведеність обставин безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі.»

Отже, враховуючи висновок Верховного Суду в справі № 120/10649/23, суд зазначає, що довідка Військової частини НОМЕР_6 від 03 січня 2023 року №ОСУВ Хортиця/8/15, з урахуванням вимог статтей 73-76 КАС України, є належним, допустимим та достатнім доказомд, а також підставою для нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржувалось сторонами та, відповідно до вимог частини першої статті 308 КАС України, не є предметом апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 р. у справі № 200/3024/23 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 р. у справі № 200/3024/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 травня 2025 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць