Рішення від 22.05.2025 по справі 591/3903/23

Справа № 591/3903/23

Провадження № 2/591/650/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ї особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, стягнення аліментів -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , 3-ї особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїпро визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, стягнення аліментів і свої позовні вимоги мотивує тим, що з кінця березня 2021 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 існували фактичні шлюбні відносини, вони разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є військовослужбовцем, місцем проходження служби на той період було місто Ромни Сумської області. Разом іздили з 12 по 14 жовтня 2021 року у місто Вільнянськ Запорізької області на похорони батька позивачки. З 1 по 5 листопада 2021 року вони разом провели відпочинок у місті Яремче Івано-Франківської області. З моменту, коли вона завагітніла, відповідач проявляв себе як турботливий батько, возив її до лікаря в жіночу консультацію, цікавився самопочуттям. 08 листопада 2021 року відповідач повідомив позивачку, що не бажає продовжувати стосунки. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 . Позивачка змушена була провести реєстрацію народження доньки у відповідності до вимог ст. 135 СК України, тобто при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. В березні 2022 року, коли доньці було 2 тижні, відповідач вивіз її разом з донькою на західну Україну подалі від бойових дій, і в цей період була зроблена остання фотографія відповідача з дитиною. Протягом тривалого часу відповідач присилав на картку по 7000 грн., як матеріальну допомогу на дитину. На даний час відповідач матеральної допомоги на дитину не надає, відмовляється добровільно, в позасудовому порядку подавати заяву про реєстрацію його як батька до органу державної РАЦС, а тому вона просить суд визнати ОСОБА_2 , громадянина України, батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №377 від 18 березня 2022 року Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми):- виключити з нього відомості про те, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 ;- батьком дитини записати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), урож. м. Суми, громадянина України та стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 , її представник адвокат Біцан О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просять суд їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Луніка Т.Я. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, просить суд в позові відмовити.

3-тя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, представник до суду не з`явився.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Згідно з ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Крім того згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом встановлено, щоз кінця березня 2021 року між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 існували фактичні шлюбні відносини, вони разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є військовослужбовцем, місцем проходження служби на той період було місто Ромни Сумської області. Позивачка разом з відповідачем іздили з 12 по 14 жовтня 2021 року у місто Вільнянськ Запорізької області на похорони батька позивачки. З 01 по 5 листопада 2021 року сторони разом провели відпочинок у місті Яремче Івано-Франківської області. З моменту, коли позивачка завагітніла, відповідач проявляв себе як турботливий батько, возив її до лікаря в жіночу консультацію, цікавився самопочуттям. 08 листопада 2021 року відповідач повідомив позивачку, що не бажає продовжувати стосунки. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 . Дитина проживає разом з матір`ю, позивачкою по справі. Позивачка змушена була провести реєстрацію народження доньки у відповідності до вимог ст. 135 СК України, тобто при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. В березні 2022 року, коли доньці було 2 тижні, відповідач вивіз її разом з донькою на західну Україну подалі від бойових дій, і в цей період була зроблена остання фотографія відповідача з дитиною. Протягом тривалого часу відповідач присилав на картку по 7000 грн., як матеріальну допомогу на дитину.

Позивачка ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що на даний час відповідач матеральної допомоги на дитину не надає, відмовляється добровільно, в позасудовому порядку подавати заяву про реєстрацію його як батька до органу державної РАЦС. Також пояснила суду, що останній раз батько бачив доньку 20 березня 2022 року.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч.2-3 ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (ч.8 ст.7 СК України).

Частинами 1-3 ст.122 СК України передбачено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано ст.125 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою ст.126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч.1-3 ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень вчинено згідно зі ст.135 СК України.

Частиною першою ст.135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Позивачкою ОСОБА_1 суду подані фотографії, які суд вважає належними доказами того, що сторонни дійсно спільно проживали, підтримували подружні стосунки і в них народилася дитина.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

За змістом положень ст.ст.102,103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №399/1029/15-ц (провадження № 61-14438св18) вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Згідно з ч.4 п.п.3-5 ч.5 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій ст.44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч1. ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З аналізу наведеної норми процесуального закону можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

У відповідності до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremovic v. Serbia», заява №3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17.05.2007 року).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 липня 2024 року, 11 грудня 2024 року було вирішено призначити по справі судову молекулярно-генетичну експертизу (ДНК-аналіз) по встановленню спірного батьківства, проведення якої доручити експертам Медико-генетичного центру МАМА ПАПА ( Код ЕДРПОУ 40652411, Україна, 01033, м. Київ, вул. Льва Толстого, 21), з відібранням біологічних зразків у Сумах в Багатопрофільному клініко-діагностичному центрі «Мед-онлайн» (м. Суми, вул. Троїцька,17), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України. Перед експертами поставити такі питання: Чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (тел. НОМЕР_2 ) зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), біологічним батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженої від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , тел. (тел. НОМЕР_4 ) ?

Проте, експертизи не проведені через відсутність біологічного матеріалу відповідача, який двічі викликався, але не з`явився для відбору експериментальних зразків.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 достовірно знав про наявність в суді цивільної справи щодо визнання його батьківства та призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, однак, жодного разу не з`явився до судового засідання, двічі ухилився від явки для проведення експертизи і не довів наявність поважних причин, які перешкоджали йому з`явитися до експертної установи для забору відповідних зразків.

Нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивачки про його батьківство щодо малолітньої дитини-доньки ОСОБА_5 та свідоме розуміння неможливості проведення судової експертизи без його фізичної участі, що порушує розумні строки розгляду справи та принцип рівності сторін та йде в розріз з інтересами малолітньої дитини.

Оцінивши процесуальну поведінку відповідача ОСОБА_2 з точки зору дотримання ним критерію добросовісності використання процесуальних прав, суд дійшов висновку, що він навмисно ухилився від явки до суду та від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, яка двічі призначалась за клопотанням позивача саме для встановлення батьківства або спростування цього факту.

Така поведінка відповідача надає суду можливість визнати факт, для встановлення або спростування якого призначалась судова молекулярно-генетична експертиза, та встановити, з урахуванням інших доказів, походження дитини від відповідача.

Відповідно до ст.134 Сімейного кодексу України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з абз.9 п.20 глави 1 розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до Положення про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін в актовий запис цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджених наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011 року підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану зокрема є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно з п.2.16.4 цих Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Суд, дослідивши матеріали справи та докази, що містяться в ній, враховуючи, враховуючи процесуальну поведінку відповідача, суд вважає доведеним батьківство ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим позовна заява про визнання батьківства є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Дитина мешкає з матір`ю і знаходиться на її повному утриманні.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом при встановленні розміру стягуваних аліментів враховано майновий стан сторін у справі, наявність у відповідача інших утриманців, яких відповідач зобов`язаний утримувати відповідно до Сімейного кодексу України, а також, що відповідач - батько дитини є працездатного віку, має постійний стабільний дохід.

Таким чином, враховуючи всі обставини справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави в сумі 1073 грн. 60 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) - задоволити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), урож. м. Суми, громадянина України, батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №377 від 18 березня 2022 року Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми):

- виключити з нього відомості про те, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 ;

- батьком дитини записати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), урож. м. Суми, громадянина України,

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, і аліменти виплачувати матері дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), починаючи стягнення з 22 травня 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави 1073 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 22 травня 2025 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО