Постанова

від 20.05.2025 по справі 143/57/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 143/57/24

Провадження № 22-ц/801/1190/2025

Категорія: 88

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сич С. М.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 рокуСправа № 143/57/24м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів:головуючого суддіСалаТ.Б.,суддів Ковальчука О.В., Панасюка О.С., секретар ЛуцишинО.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 25 березня 2025 року, ухвалене суддею Сич С.М., повне рішення складено 26 березня 2025 року, в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, про визнання ОСОБА_2 недієздатним, встановлення над ним опіки і призначення опікуна,

встановив:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просив:

- визнати недієздатним громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;

- призначити опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його, ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 є його рідним братом, який мешкає за адресою його фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 . Вказує, що брат є інвалідом другої групи по загальному захворюванню і причиною його інвалідності є хронічне психічне захворювання, яке призводить до того, що він має обмеження життєдіяльності до самообслуговування, до орієнтації, до спілкування, до контролю за своєю поведінкою, до трудової діяльності, до професійного навчання, здобуття освіти.

Наявність у ОСОБА_3 другої групи інвалідності призводить до того, що він не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги і контролю у зв`язку з цим, він потребує на обліку у лікаря психіатра.

Зазначає, що весь цей час за братом доглядав він. У нього добрий стан здоров`я, спиртним напоями або наркотичними засобами він не зловживає і на обліку в психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває. Він має можливість і бажання доглядати свого брата та бути його опікуном.

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 25 березня 2025 року заяву задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , недієздатним.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 обов`язки зі здійснення над ним опіки покладено на орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.

Визначено строк дії рішення в частині визнання ОСОБА_2 недієздатним - два роки з моменту набрання даним рішенням законної сили.

Судові витрати за проведення судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_2 в сумі 8 240 (вісім тисяч двісті сорок) грн. 48 коп. віднесено на рахунок держави.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким призначити його опікуном відносно недієздатного ОСОБА_2 ..

У скарзі зазначає, що він виключно володіє процесуальною правосуб`єктністю, незалежно від їхнього спільного проживання, на подання зави про визнання особи недієздатною, оскільки нею наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім`ї, у тому числі близькі родичі. Відмовляючи у задоволенні заяви суд зазначив, що не подавши клопотання про продовження строку дії попереднього рішення суду від 11 червня 2019 року про визнання ОСОБА_2 недієздатним, заявник 12 липня 2021 року втратив правовий статус. Разом з тим, ч. 7 ст. 300 ЦПК України в частині подання клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначено як право, а не обов`язок та не є підставою для припинення виконання обов`язків опікуна недієздатної особи. Обставини припинення виконання обов`язків особи у статусі опікуна є вичерпними і перелік розширенню не підлягає.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді параноїчної шизофренії (F20.0), внаслідок чого не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, дійшов висновку про наявність підстав для визнання його недієздатним.

Разом з тим, суд першої інстанції не знайшов підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 , оскільки встановив, що він працює в м. Вінниці, у зв`язку із чим один тиждень перебуває у цьому населеному пункті, а один тиждень вдома, а відтак вказана обставина свідчить про те, що він не зможе забезпечити в повному обсязі постійного щоденного догляду, якого потребує ОСОБА_2 , котрий не усвідомлює значення своїх дій та не може ними керувати. Судом також встановлено, що ОСОБА_1 , будучи призначеним опікуном недієздатного ОСОБА_2 , не звернувся до суду із клопотанням в порядку ч. 7 ст. 300 ЦПК України про продовження строку дії попереднього рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 червня 2019 року у справі №143/73/19 про визнання ОСОБА_2 недієздатним, унаслідок чого з 12 липня 2021 року останній втратив відповідний правовий статус, що вочевидь призвело до правової невизначеності та неможливості вжиття ОСОБА_1 будь-яких заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного упродовж тривалого часу. Крім того суд зазначив, що у ОСОБА_1 немає військового квитка, він не поновлював свої військово-облікові дані та відносно нього не приймалося рішення про відстрочку від мобілізації, що вказує про неналежне виконання ОСОБА_1 свого конституційного обов`язку щодо захисту Батьківщини, що само по собі та в сукупності з іншими встановленими судом обставинами ставить під сумнів його здатність здійснювати повноваження опікуна недієздатної особи.

Рішення суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, не оскаржується, а тому рішення суду в цій частині в силу ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Що стосується висновку суду в частині відмови в призначенні ОСОБА_1 опікуном,то апеляційний суд погоджується із таким висновком, оскільки він зроблений з урахуванням обставин даної справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідними братами, що підтверджується їх копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 відповідно. Їх батьками є: батько ОСОБА_4 ; мати ОСОБА_5 (а.с.7,8).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Погребищенської міської ради від 12 січня 2024 року №12-04, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_1 , разом з батьками: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час проживання на території Морозівського старостинського округу в с. Бухни за ним не спостерігалися ніякі правопорушення, жодними компрометуючими матеріалами на нього старостинський округ не володіє (а.с.12).

З копії довідки до акта огляду МСЕК серії 2-18 АВ №212641 від 09 листопада 2006 року слідує, що ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності з дитинства безтерміново (а.с.6).

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 червня 2019 року у справі №143/73/19, яке набрало законної сили 12 липня 2019 року, визнано недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено над ним опіку, призначивши йому опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначено, що строк дії рішення суду в частині визнання ОСОБА_2 недієздатним - два роки з дня набрання рішенням суду законної сили. Роз`яснено, що клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 300 ЦПК України (а.с.9-10).

Згідно звисновком судово-психіатричногоексперта Вінницькоїфілії судовихекспертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» №332 від 13 червня 2024 року, ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0), внаслідок чого він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 потребує опіки (а.с.63-65).

Статтею 41ЦК України визначено, що над недієздатноюфізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання їїнедієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч.1 ст.60 ЦПК України).

У статті 62 ЦК України зазначено, що опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.Недієздатнимособам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Відповідно до пункту 1.1. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

При призначенні опікунаважливі та обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікунаперевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання, орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Відповідно до подання виконавчого комітету Погребищенської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету 08 серпня 2024 року №297, призначення опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 опікуном відносно брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який потребує стороннього догляду є можливим та не буде порушувати права і законні інтереси підопічного у випадку визнання його недієздатною особою.

У поданні зазначено, що відповідно до довідки МСЕК №085167 від 24 вересня 2004 року ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності з дитинства, безтерміново.

Згідно рішення Погребищенського районного суду у справі №143/73/19 від 11 червня 2019 року ОСОБА_2 визнано недієздатною особою та призначено опікуном брата ОСОБА_1 , однак, термін дії даного рішення вже закінчився.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 проживає із братом ОСОБА_1 , та батьками; санітарно-гігієнічні умови проживання задовільні.

Згідно із виписками із засідання ЛКК Погребищенського ЦПМСД від 07 липня 2024 року про стан здоров`я батька ОСОБА_4 та матері ОСОБА_5 вони не можуть доглядати за хворим сином ОСОБА_2 ..

На підставі медичної довідки ОСОБА_1 за станом здоров`я може виконувати обов`язки опікуна. Інших родичів, які могли б виконувати обов`язки опікуна відносно ОСОБА_2 , немає.

Підстави, які б свідчили про неможливість призначення ОСОБА_1 , опікуном, не встановлені (а.с.61).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині встановлення опікисуд першої інстанції визнав за недоцільне призначення саме його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , і такий висновок, на думку апеляційного суду, є правильним.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про те, що він володіє процесуальною правосуб`єктністю, незалежно від їхнього спільного проживання з братом, на подання зави про визнання останнього недієздатним, оскільки нею наділені лише члени сім`ї, у тому числі близькі родичі.

Проте, суд першої інстанції за результатами розгляду заяви не зробив висновок про те, що ОСОБА_1 не відноситься до кола осіб, які можуть бути заявниками.

Важливим у даному випадку аспектом є те, що така особа повинна відповідати вимогам закону та з його кандидатурою має погодитися орган опіки та піклування.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не спростував висновок суду першої інстанції про його неможливість у повному обсязі забезпечити постійний щоденний догляд за братом через тимчасове проживання в с. Бухни, а також про відсутність у нього військово-облікових документів.

При перегляді справи ОСОБА_1 на пропозицію надати пояснення з приводу військово-облікових документів пояснив, що дійсно в нього відсутні військово-облікові документи і він цього не робить, бо має на це право.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі має бути зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість судового рішення, чого ОСОБА_1 зроблено не було.

Скаржник вважає, що подання клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною у ч. 7 ст. 300 ЦПК України визначено як право, а не обов`язок опікуна, та не є підставою для припинення виконання обов`язків опікуна недієздатної особи. Обставини припинення виконання обов`язків особи у статусі опікуна є вичерпними і перелік розширенню не підлягає.

При цьому, ОСОБА_1 посилається на постанови Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі №163/1251/22 та від 26 червня 2024 року у справі №742/887/23 щодо звільнення особи від повноважень опікуна.

Вказана позиція ОСОБА_1 є хибною, оскільки у ч. 6 ст. 300 ЦПК України зазначено, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 червня 2019 року, яке набрало законної сили 12 липня 2019 року, у справі №143/73/19, яким ОСОБА_2 визнано недієздатним та встановлено над ним опіку, визначено строк його дії - два роки з дня набрання рішенням суду законної сили.

Тобто строк дії рішення суду від 11 червня 2019 року про визнання ОСОБА_2 недієздатним закінчився 12 липня 2021 року.

Частина 6 статті 300 ЦПК України, в якій вказується про термін дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною, викладена у такій редакції на виконання Закону України №2234-VIII від 07 грудня 2017 року.

За змістом ч. 7 ст. 300 ЦПК України, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Особи, зазначені у ч. 7 ст. 300 ЦПК України, із клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним до суду протягом визначеного цією нормою строку не зверталися, а відтак, дієздатність ОСОБА_2 відновилася автоматично і рішення суду про призначення опікуна втратило юридичну силу.

Посилання скаржникана постанови Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі №163/1251/22 та від 26 червня 2024 року у справі №742/887/23 відхиляються апеляційним судом, оскільки у справі №163/1251/22 розглядалася заява про тимчасове звільнення особи від повноважень опікуна над недієздатною особою, тоді як у нашому випадку розглядається заява про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.

Хоча в іншій справі №742/887/23 і розглядалася заява про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, однак, при розгляді справи суди не знайшли підстав для призначення заявника опікуном, оскільки опіка над недієздатною особою вже була встановленарішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 03 вересня 2002 року. При цьому, опіка у даному випадку не визначалася певними часовими межами, а орган опіки та піклування чи суд не вирішували питання про звільнення від обов`язків опікуна, який призначений на підставі згаданого рішення виконавчого комітету.

Така позиція ОСОБА_1 є помилковою і через те, що суд першої інстанції взяв до уваги цю обставину як обставину, яка характеризує дії ОСОБА_1 як особи, яка була опікуном і яка не вчинила в інтересах підопічного дій щодо продовження строку дії рішення суду про недієздатність. Опікун, до закінчення строку дії рішення, повинен звернутися до суду із клопотанням, однак, ОСОБА_1 цього не зробив, хоча мав статус опікуна на день завершення дії рішення суду.

Підсумовуючи апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Погребищенського районногосудуВінницької областівід25березня2025року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 травня 2025 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

О.С. Панасюк