Ухвала

від 22.05.2025 по справі 953/4722/25

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 953/4722/25

н/п 2-н/953/1047/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2025 р.

Київський районний суд міста Харкова у складі судді Вітюка Р.В. розглянув заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна-20" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна-20" (далі ОСББ) звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій заявник просив стягнути з ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) заборгованості у сумі 20 948 грн за адресою: АДРЕСА_1 та витрати по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн.

Заява обґрунтована таким:

- ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 (копія інформаційної довідки додається), в якому створено ОСББ;

- ОСББ забезпечує придбання природного газу на умовах колективного замовлення для здійснення опалення багатоквартирного будинку, а також здійснює утримання котельні та відповідного обладнання будинку. Витрати на придбання природного газу, а також утримання котельні розподіляються між співвласниками пропорційно до загальної площі квартир та нежитлових приміщень;

- станом на 15.05.2025 у боржника наявна заборгованість по сплаті щомісячного внеску на здійснення управління багатоквартирним будинком (в тому числі утримання) складає 20 948 грн.

На підтвердження наведених обставин ОСББ надало розрахунок заборгованості, статут ОСББ, витяги з протоколів загальних зборів ОСББ від 14.10.2024, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Цивільне судочинство здійснюється, зокрема, у порядку наказного провадження (пункт 1 частини другої статті 19 ЦПК України). Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (частина третя статті 19 ЦПК України).

Порядок стягнення заборгованості в порядку наказного провадження урегульовано Розділом ІІ ЦПК України.

Характерними ознаками наказного провадження є: спрощена форма провадження, оскільки має місце "усічена" цивільно-правова форма (не в повній мірі поширюються принципи гласності, усності, змагальності); не може бути пред`явлено зустрічної вимоги; урізана модель стадійності цивільного процесу (відсутні попереднє судове засідання, розгляд справи по суті); судовий наказ видається за відсутності сторін; видача наказу здійснюється лише за вимогами щодо яких відсутній спір на підставі безспірних письмових доказів, поданих заявником.

При цьому наказне провадження є особливою формою цивільного судочинства, в межах якої суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з`ясовувати обставини правовідносин.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що однією із вимог, за якою може бути видано судовий наказ є стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Кожна особамаєправо в порядку, встановленому ЦПК, звернутися досудузазахистомсвоїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина перша статті 4 ЦПК України).

Отже, системне тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що із заявою про видачу судового наказу може звернутись особа, якій належить право вимоги стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, а також органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги":

- житлово-комунальніпослуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5);

- індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6);

- колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками (пункт 8);

- колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги (пункт 9);

- споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) індивідуальний або колективний споживач (пункт 13).

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком і комунальні послуги послуги постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник,який напідставі ліцензіїпровадить діяльністьіз постачанняприродного газу,та операторгазорозподільної системи,до якоїприєднані об`єктигазоспоживання споживача (пункт 1); послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник абоінший суб`єкт,визначений законом (пункт2); послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація (пункт 3).

Отже, зі змісту наведених норм права вбачається, що надавачем комунальної послуги може бути суб`єкт господарювання, який провадить відповідну господарську діяльність.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (частини четверта, сьома статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно усталеною практикою Верховного Суду діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов`язків. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (постанови Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 924/1225/21, від 18.07.2024 у справі № 914/2347/23).

Тобто, ОСББ відповідно до наведених норм права не може бути надавачем комунальних послуг, оскільки не є суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з надання відповідних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" законодавцем визначено, що споживачі поділені на індивідуальні та колективні.

Стаття 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" регламентує три види договорів, які можуть бути укладені для надання житлово-комунальних послуг, зокрема: індивідуальний, колективний та з колективним споживачем.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 14 вказаного Закону договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

Згідно з частиною четвертою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку.Такою уповноваженоюособою можебути,зокрема,уповноважений органуправління об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку.У разі укладення колективного договору до відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та уповноваженою співвласниками особою застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

За наведеного правового регулювання вбачається, що споживачем комунальної послуги може бути, як індивідуально визначений (фізична або юридична особа), так і колективний (уповноважений орган управління об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників) споживач.

У другому випадку уповноважений орган управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку набуває статусу споживача.

Так, ОСББ у заяві вказує, що останній забезпечує придбання природного газу на умовах колективного замовлення для здійснення опалення багатоквартирного будинку, а також здійснює утримання котельні та відповідного обладнання будинку (в тому числі придбання електричної енергії для їх живлення), витрати на придбання природного газу розподіляються між співвласниками пропорційно до загальної площі квартир та нежитлових приміщень.

Водночас на підтвердження вказаних обставин ОСББ не надає будь-яких доказів, зокрема колективний договір про надання комунальної послуги, укладений з виконавцем такої послуги, форма урегулювання відносин між співвласниками та самим ОСББ укладення договору доручення відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" частини першої статті 1000 ЦК України. Указані обставини мають важливе значення для з`ясування дійсної природи правовідносин у такому провадження, як наказе, яким передбачено можливість стягнення виключно за безспірною вимогою.

Також, відповідно до частини четвертою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" рішення співвласників (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) про укладання колективного договору про надання комунальних послуг, прийняте у встановленому законом порядку, обов`язково має визначати умови укладання та виконання такого договору.

За наявності заборгованості за спожиті комунальні послуги виконавець звертається з претензією (позовом) до відповідного співвласника, який, за інформацією, що надана уповноваженою особою на письмовий запит виконавця, не виконав належним чином зобов`язання з оплати комунальних послуг.

У разі якщо на письмовий запит виконавця уповноважена особа не надає такої інформації протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту, виконавець має право звернутися з претензією (позовом) про сплату фактичної заборгованості до такої уповноваженої особи. Уповноважена особа, яка сплатила виконавцю суму заборгованості, має право зворотної вимоги (регресу) до співвласника, який належним чином не виконав зобов`язання з оплати спожитих комунальних послуг, у розмірі виплаченої суми боргу.

Згідно з частиною шостою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі укладення договору про надання комунальної послуги об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем такий договірукладається звиконавцем відповідноїпослуги об`єднаннямспіввласників багатоквартирногобудинку відвласного імені. Умови укладення та виконання такого договору, а також відносини між колективним споживачем та індивідуальними споживачами регулюються статутом такого об`єднання та рішеннями його уповноважених органів управління.

За такої моделі договірних правовідносин об`єднання сплачує виконавцю комунальної послуги її вартість за рахунок перерахованих співвласником коштів. У разі, коли співвласник не сплачує за комунальні послуги виконавець набуває права діяти таким чином: звернутись з вимогою (позовом) до відповідного співвласника (за отриманою від уповноваженої особи об`єднання інформації щодо такої особи) або, якщо уповноважена особа не надала відповідної інформації щодо співвласника, який має заборгованість, звернутися з вимогою (позовом) про сплату заборгованості до уповноваженої особи об`єднання, після чого останнє набуває право регресної вимоги до співвласника, за якого було сплачено заборгованість.

Отже, з аналізу наведених норм права можна дійти висновку, що в уповноваженої особи об`єднання може виникнути право на стягнення із співвласника за якого сплачено заборгованість за отриману комунальну послугу, суму коштів, яку сплатило об`єднання (право регресної вимоги), а не право стягнення заборгованості за надану комунальну послугу, оскільки він таку не надає і не набуває права вимоги за нею, а лише сприяє співвласникам в отриманні відповідних послуг і може набути лише права регресу.

При цьому ОСББ не зазначає і не надає жодних доказів на підтвердження факту сплати ним заборгованості за боржника за комунальні послуги, надані виконавцем згідно з визначеним законом порядком (оплачена вимога виконавця, судове рішення про стягнення з об`єднання заборгованості, тощо), тобто обставин переходу до нього права регресної вимоги.

Суд зазначає, що у такому випадку ОСББ набуває права регресної вимоги. Доказів наявності у заявника такої вимоги стягувач не надав.

Вказане виключає можливість встановити наявність безспірної заборгованості. Тобто ОСББ не дотрималось обов`язку щодо надання безспірних письмових доказів на підтвердження своїх вимог.

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу (пункт 3 частини першої статті 165 ЦПК України).

За таких обставин, суд зазначає, що вимоги заявника щодо стягнення заборгованості за оплату послуг з теплопостачання не є вимогами про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в розумінні пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України, що є підставою для відмови у видачі наказу у відповідній частині на підставі пункту 3 частини першої статті 165 ЦПК України.

Стосовно вимог щодо стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини третьої статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як було зазначено вище, житлова послуга це послуга з управління багатоквартирним будинком (пункт 1 частини першої статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Тобто функції з управління може виконувати управитель багатоквартирного будинку або саме об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за наявності відповідного рішення співвласників.

Так, з наданого статуту ОСББ вбачається, що останній у своїй діяльності користується правами, визначеними статтями 16, 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та має обов`язки, передбачені статтею 18 цього Закону (пункт 3 Розділу І). Завданням та предметом діяльності є, зокрема, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (пункт 2 Розділу ІІ). До виключної компетенції загальних зборів об`єднання належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (пункт 3 Розділу ІІІ). Рішення зборів представників оформлюється у формі протоколу таких зборів (пункт 4 Розділу ІІІ).

Відповідно до витягу від 14.10.2024 з протоколу загальних зборів співвласників ОСББ від 05.06.2019 рішенням загальних зборів ОСББ 20.05.2019 було прийнято рішення про затвердження кошторису витрат на утримання будинку та встановлення з 01.06.2019 року щомісячного внеску на здійснення управління багатоквартирним будинком (в тому числі утримання) в розмірі 10,00 грн. з 1 кв.м. для власників житлових та нежитлових приміщень. Співвласники здійснюють оплату щомісячного внеску не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем.

Відповідно до витягу від 14.10.2024 з протоколу загальних зборів співвласників ОСББ від 05.04.2020 рішенням загальних зборів ОСББ 20.03.2020 було прийнято рішення про затвердження кошторису витрат на утримання будинку та встановлення з 01.04.2020 року щомісячного внеску на здійснення управління багатоквартирним будинком (в тому числі утримання) в розмірі 12,50 грн. з 1 кв.м. для власників житлових та нежитлових приміщень. Співвласники здійснюють оплату щомісячного внеску не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем.

Відповідно до витягу від 14.10.2024 з протоколу загальних зборів співвласників ОСББ від 03.07.2024 рішенням загальних зборів ОСББ 18.05.2024 було прийнято рішення про затвердження кошторису витрат на утримання будинку та встановлення з 01.05.2024 року щомісячного внеску на здійснення управління багатоквартирним будинком (в тому числі утримання) в розмірі 14,00 грн. з 1 кв.м. для власників житлових та нежитлових приміщень. Співвласники здійснюють оплату щомісячного внеску не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем.

Заявником надано розрахунок заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 з дати нарахування з 30.04.2022 до 31.03.2025, відповідно до якого у ОСОБА_1 наявна заборгованість по внескам у загальному розмірі 20 771,39 грн. Водночас 30.04.2022 нарахування по внескам становить 3 304,89 грн без достатнього обґрунтування яким чином, за який строк, за яким тарифом нарахований такий розмір внеску (яким чином нарахований такий розмір заборгованості станом на 30.04.2022 встановити не вбачається можливим). Розрахунку за період, який передував 30.04.2022 заявником не надано. При цьому суд наголошує, що заявник звернувся до суду в межах наказного провадження, в якому може бути стягнуто виключно безспірну заборгованість (боржник не має можливості заперечувати), водночас ОСББ не надало належних доказів безспірності заявлених вимог (чіткого розрахунку заборгованості як утворилась станом на 30.04.2022, а вказано тільки загальну суму), а тому суд не можу дослідити дійсну заборгованість за послугу з утримання за весь заявлений строк. Можливість частково задоволення у наказному провадженні не передбачена.

Висновки за результатами розгляду заяви

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу (пункти 1, 3 частини першої статті 165 ЦПК України).

Отже, суд дійшов висновку, що ОСББ звернулось із заявою про видачу наказу за вимогами, які не відповідають пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України; надані заявником докази не підтверджуються факту безспірності заявлених вимог (не надано колективного договору про надання комунальної послуги, укладений з виконавцем такої послуги; рішення ОСББ щодо розподілу між співвласниками придбання природного газу, договорів доручення; детального розрахунку заборгованості), що є підставою для відмови у видачі наказу згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 165 ЦПК України.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Тобто, заявник може звернутися із заявленими вимогами в загальному позовному провадженні у порядку, передбаченому законом.

Судові витрати

Відповідно до частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 2, 163, 165, 166, 259 261, 353 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна-20" у задоволенні заяви про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Роман ВІТЮК