Рішення

від 25.04.2025 по справі 465/1013/23

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

465/1013/23

2/465/1622/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

25.04.2025 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 13.03.2021 року з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/ ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту (ID заявки на кредит: 3353680). Дана заява № 10003353680 від 13.03.2021 року знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://cashberry.com.ua/.

13.03.2021 року на персональний мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_1 було відправлено унікальний ідентифікатор 25499, що є аналогом ЕЦП (електронного цифрового підпису). Даний ідентифікатор було введено ОСОБА_1 13.03.2021 року, тим самим було підтверджено прийняття умов Кредитного договору № 10003353680 від 13.03.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://cashberry.com.ua/.

Таким чином, ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 10003353680 від 13.03.2021 року з ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 40284315) та 13.03.2021 року відповідачу були перераховані кредитні кошти на власну банківську картку № НОМЕР_2 (PRIVAT BANK) в сумі 10 000,00 грн. Дані кошти були перераховані через платіжну систему, що має відповідні ліцензії НБУ, відповідає всім стандартам та вимогам платіжних систем, а також володіє доказами фактичного отримання ОСОБА_1 грошових коштів за транзакцією 31563-67270-56053.

Кредитний договір № 10003353680 від 13.03.2021 року було укладено строком на 30 днів. Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, а також ст. 526 та ст.527 Цивільного кодексу України.

05.09.2022 року згідно умов Договору факторингу № 556/ФК-22 ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 40284315) відступило право вимоги за Кредитним договором № 10003353680 від 13.03.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою і станом на 06.02.2023 року становить 37 225,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10000,00 грн.; заборгованість за відсотками складає 27 225,00 грн. Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від27.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання не з`явився, хоча належним чином, неодноразово повідомлявся про час та місце проведення останніх, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав. Згідно з відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 . За цією адресою відповідачу неодноразово надсилалася судові повістки про виклик до суду, однак, такі повернуті на адресу суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній". Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З урахуванням наведеного та беручи до уваги положення п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Українив разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.

Вивчивши зібрані у справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 10003353680 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Договору Товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним відповідно до умов цього Договору та виконати інші обов`язки, передбачені цим Договором. Сума, на який надається кредит, становить 10000 гривень.

Згідно з п. 1.3 Договору строк надання кредиту складає 30 календарних днів.

Відповідно до п. 1.4 Договру нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування кредитом за процентною ставкою. Зазначена процентна ставка нараховується: в межах строку кредиту, передбаченого п.1.3. цього Договору; в межах строку, на який було продовжено строк кредиту за домовленістю Сторін, якщо інший розмір процентної ставки не передбачено відповідною додатковою угодою до цього Договору із урахуванням Програми лояльності.

Згідно з п. 1.6, 1.7 Договору реальна річна процентна ставка становить 456,25 % річних. Орієнтована загальна вартість кредиту складає 13750 грн.

До договору долучено заяву позичальника № 10003353680 від 13.03.2021 року, яка містить інформацію про час подачі заявки, суму кредиту, проценти за користування, суму та строк виплати.

Згідно інформаційної довідки № 62/8873/12 від 14.12.2022 року кредитні кошти перераховані відповідачу на його картковий рахунок 13.03.2021 року.

Позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, не повернув наданий йому кредит в строки та на умовах, передбачених Кредитним договором.

Позивачем неодноразово направлялися відповідачу ОСОБА_2 вимоги про погашення заборгованості, зокрема від 12.12.2022 року, 05.09.2022 року, однак, такі залишені без належного реагування.

Станом на 06.02.2023 року заборгованість відповідача становить 37 225,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10000,00 грн.; заборгованість за відсотками складає 27 225,00 грн.

05.09.2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 10003353680 від 13.03.2021 року.

Згідност. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Законувизначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 7, 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеномустаттею 12 цього Законупорядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Законувстановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Нормист. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з положеннями ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. ст.610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.2 ст. 1048 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1статті 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст.ст.76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, суд вважає, що позов є обґрунтованим, оскільки встановлено, що дійсно у ОСОБА_1 перед правонаступником первісного кредитора наявна заборгованість у розмірі 37225 грн. 00 коп. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача, а тому, позов підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ст.141ЦПКУкраїни,узв`язкуіззадоволеннямпозову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена позивачем в розмірі 2684 грн.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12,81,141,258,259,263-265,280-282, 284, 352,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 10003353680 від 13.03.2021 року в розмірі 37225 (тридцять сім тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 00 коп., яка включає в себе: заборгованість за тілом кредиту - 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками - 27 225 (двадцять сім тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Величко О.В.