Ухвала

від 22.05.2025 по справі 320/8120/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 травня 2025 року

м. Київ

справа №320/8120/23

адміністративне провадження № К/990/19771/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства «Чемер» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі №320/8120/23 за позовом Приватного підприємства «Чемер» до Військової частина НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у місті Києві, Київської міської військової адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Чемер» звернулось до суду з позовом до Військової частина НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у місті Києві, Київської міської військової адміністрації, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_1 № 529 від 28 грудня 2022 року;

- визнати протиправними дії Дарницького УП ГУНП у місті Києві з відчуження майна ПП «Чемер» на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_1 № 529 від 28 грудня 2022 року та складання акту прийому-передачі відчужуваного майна;

- визнати протиправною бездіяльність Дарницького УП ГУНП у місті Києві та Київської міської військової адміністрації, яка виявилась у неналежному виконанні положень пункту 6 наказу № 529 від 28 грудня 2022 року, виданого командиром Військової частини НОМЕР_1 генерал-майором ОСОБА_1 всупереч вимогам закону.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_1 № 529 від 28 грудня 2022 року «Про примусове відчуження майна». Визнано протиправними дії Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві з відчуження майна Приватного підприємства «Чемер» на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_1 № 529 від 28 грудня 2022 року та складання акту прийому-передачі відчужуваного майна. Визнано протиправною бездіяльність Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві та Київської міської військової адміністрації, яка виявилась у неналежному виконанні положень пункту 6 наказу № 529 від 28 грудня 2022 року, виданого командиром Військової частини НОМЕР_1 генерал-майором ОСОБА_1 всупереч вимогам закону.

Справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року задоволено апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Чемер» до Військової частина НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у місті Києві, Київської міської військової адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

09 травня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Приватного підприємства «Чемер» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі №320/8120/23. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Як вбачається з рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року, зазначену справу судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу заявника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності або розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Так, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, заявник зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Зокрема, позивач стверджує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Верховний Суд зазначає, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

Проте, заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Щодо посилання позивача на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, зокрема на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

З огляду на зазначене та враховуючи, що заявник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, які неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.

Проте, проаналізувавши зміст касаційної скарги, Судом встановлено, що доводи позивача щодо відсутності висновку Верховного Суду з питань застосування правових норм та відповідно потреби у такому висновку не пов`язані з наявністю колізій, можливістю неоднозначного тлумачення, їх різним застосування судами, натомість по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлення обставин справи.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Чемер» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі №320/8120/23 за позовом Приватного підприємства «Чемер» до Військової частина НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у місті Києві, Київської міської військової адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М.В. Білак

І.В. Желєзний

В.Е. Мацедонська