Ухвала від 19.05.2025 по справі 643/12067/24

Справа № 643/12067/24

Провадження № 2-во/643/70/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2025 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого суддіБроницької М.В.,

за участю секретаря судового засіданняБорисенко Я.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження заяву про виправлення описки в судовому рішенні в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановив:

ОСОБА_1 13.05.2025 звернулася в суд із заявою про виправлення описки в судовому рішенні. В заяві зазначила, що в описовій частині рішення некоректно зазначено періоди її роботи Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна за безстроковим та строковим трудовим договором.

Зокрема другий абзац описової частини рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 07.05.2025 у справі № 643/12067/24 викладено: «В обґрунтування позову зазначила, що обіймала посаду старшого викладача з 01.01.1993 по 24.01.2004 за безстроковим трудовим договором, а з 24.01.2004 - за строковим договором на посаді викладача і старшого викладача в різних структурних підрозділах названого ЗВО, із трудовим стажем в ХНУ імені В. Н. Каразіна 31 рік. ХНУ імені В.Н. Каразіна був її основним і єдиним місцем роботи, за час роботи жодних доган та дисциплінарних правопорушень не мала.». Водночас коректною виступатиме редакція: «В обґрунтування позову зазначила, що обіймала посаду старшого викладача з 01.01.1993 по 24.01.2005 за строковим трудовим договором, а з 24.01.2005 - за безстроковим договором на посаді викладача і старшого викладача в різних структурних підрозділах названого ЗВО, із трудовим стажем в ХНУ імені В. Н. Каразіна 31 рік. ХНУ імені В.Н. Каразіна був її основним і єдиним місцем роботи, за час роботи жодних доган та дисциплінарних правопорушень не мала.».

Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

У судовому засіданні позивач підтримала свою заяву про виправлення описки, а також уточнила, що коректна назва кафедри, на якій вона працювала, звучить: «кафедра математичних методів в економіці економічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна». Просила врахувати цю обставину при виправленні описки.

Нормою ст. 269 ЦПК України визначено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Правило цієї норми стосується можливості після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому допущені помилки - описки та арифметичні помилки, які не вплинули на зміст судового рішення.

Описка, виправлення якої у судовому рішенні допускається - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, яка може спотворити текст судового рішення чи призвести до його неправильного сприйняття.

Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування діалектизмів тощо.

У постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 300/765/15-ц вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

При вирішенні питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).

Зазначений правовий висновок був неодноразово підтверджений Верховний Судом (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 307/2170/18, постанови Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 761/14537/15-ц, від 26.07.2023 у справі № 201/5907/22, від 07.08.2024 у справі № 2-90/11).

Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Імперативною нормою ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Враховуючи викладене, вбачається, що неточності, допущені в судовому рішенні, на які вказує у своїй заяві позивач, стосуються істотних обставин, можуть ускладнити виконання рішення, відтак заява підлягає задоволенню, а описки - виправленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 269 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

постановив:

Заяву задоволити.

Виправити описки, допущені в рішенні Салтівського районного суд міста Харкова від 07.05.2025 у справі № 643/12067/24:

- другий абзац описової частини рішення вважати коректним в такій редакції: «В обґрунтування позову зазначила, що обіймала посаду старшого викладача з 01.01.1993 по 24.01.2005 за строковим трудовим договором, а з 24.01.2005 - за безстроковим договором на посаді викладача і старшого викладача в різних структурних підрозділах названого ЗВО, із трудовим стажем в ХНУ імені В. Н. Каразіна 31 рік. ХНУ імені В.Н. Каразіна був її основним і єдиним місцем роботи, за час роботи жодних доган та дисциплінарних правопорушень не мала.»;

- в описовій та мотивувальній частинах вважати коректною назву кафедри: «кафедра математичних методів в економіці економічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна».

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.В. Броницька