Рішення від 23.05.2025 по справі 681/144/25

Справа № 681/144/25

Провадження 2/681/225/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Іллюка С.В.,

за участю секретаря судових засідань Арзанцевої І.С.,

позивача - представниці органу опіки та піклування виконавчого комітету Полонської

міської ради Шепетівського району Хмельницької області - Іванченко Н.В.,

відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

перекладача жестової мови - Веремійчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Полонному цивільну справу за позовом органу опіки та піклування - виконавчого комітету Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що 01.11.2024 до служби у справах дітей виконавчого комітету Полонської міської ради ОТГ звернулась баба указаних вище неповнолітніх - ОСОБА_5 із заявою про позбавлення батьківських прав відповідачів.

Під час проведення перевірки за цим зверненням указаною вище службою встановлено, що відповідачі перебувають у зареєстрованому шлюбі та є батьками цих малолітніх дітей.

Такою службою установлено, що відповідачі за місцем проживання характеризуються негативно, зловживають алкогольними напоями, не працюють, не займаються вихованням дітей, часто порушують громадський порядок.

Оскільки відповідачі не виконують батьківські обов`язки, зазначені вище малолітні змушені проживати у ОСОБА_5 .

Також вказують, що фактично вихованням дітей, питаннями організації їх навчального процесу, медичного забезпечення, а також створення повсякденного побуту, займається заявниця.

Окрім того, зазначає, що відповідачі притягувались до адміністративної відповідальності Полонським районним судом за ст. 184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей), а також фіксувались факти надходження заяв до Національної поліції від малолітньої ОСОБА_3 та фахівця соціальної роботи ОСОБА_6 , яка здійснювала соціальний супровід цієї сім'ї, щодо сімейних сварок.

За наслідками проведеної перевірки, виконавчим комітетом Полонської міської ради 16.12.2024 затверджено висновок про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав щодо цих малолітніх дітей.

У зв`язку з цими обставинами, позивач просить позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та стягнути з відповідачів аліменти у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на їх утримання.

У судовому засіданні представниця органу опіки та піклування - виконавчого комітету Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області Іванченко Н.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити позов.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечили проти позову та за участю передавача жестової мови пояснили, що належно виконували свої батьківські обв`язки щодо своїх малолітніх дітей. Вважають усі доводи, викладені у позовній заяві надуманими матір`ю відповідачки - ОСОБА_5 .

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до суду 06.02.2025.

Ухвалою суду від 13.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

06.03.2025 у справу залучено перекладача жестової мови.

Підготовче судове засідання у справі закрито 14.04.2025 та призначено справу до судового розгляду.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом установлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають з 23.11.2002 у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Полонським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 19.01.2017, актовий запис № 211 (а.с. 15).

В шлюбі у відповідачів народились діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 14.02.2017 (а.с. 6) та серії НОМЕР_3 від 18.01.2017 (а.с.7).

Відповідачі та малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані по АДРЕСА_1 , що підтверджено витягами з реєстру Полонської територіальної громади № 2023/009166445 (а.с.8) та 2023/009166031 (а.с. 9).

Згідно з наказом начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Полонської міської ради № 102-О від 08.11.2023, цих малолітніх дітей взято на облік як таких, які опинились у складних життєвих обставинах (а.с. 23).

З листа територіального центру надання соціальних послуг виконавчого комітету Полонської міської ради (далі - територіальний центр) від 01.08.2024 № 92 (а.с. 28), яким надано щоквартальну інформацію службі у справах дітей виконавчого комітету Полонської міської ради щодо стану виконання індивідуального плану соціального захисту ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , судом установлено, що відповідачі не дотримувались рекомендацій, які надані фахівцем із соціальної роботи, зловживають алкогольними напоями, не повною мірою виконують свої батьківські обов`язки, не забезпечують необхідних умов для життя та розвитку своїх малолітніх дітей. У цьому листі зазначено, що в будинку Фурсовичів неодноразово фахівцями із соціальної роботи під час візитів виявлені сторонні люди та господарі в нетверезому стані. ОСОБА_3 майже не знаходиться вдома (живе у баби), а ОСОБА_4 , який вважається дошкільником, ходить самостійно без нагляду. Дітьми опікується баба - ОСОБА_5 .

Також у листі територіального центру від 14.02.2025 № 38 (а.с. 48), яким надано інформацію службі у справах дітей виконавчого комітету Полонської міської ради за результатами виконання договору про надання соціальних послуг відповідачам, як сім`ї, яка опинилась у складних життєвих обставинах, зазначено, що за період супроводу не вдалось налагодити контакт із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які ведуть аморальний спосіб життя, не дотримуються наданих фахівцем із соціальної роботи рекомендацій, відмовляються лікуватись від алкогольної залежності, не дотримуються в будинку санітарно-гігієнічних норм, ігнорують батьківські обов`язки, не дбають про життя, здоров`я та безпеку власних дітей.

Указані вище обставини підтвердила допитана в судовому засіданні фахівець із соціальної роботи територіального центру ОСОБА_6 .

З довідки Полонського ліцею № 3 ім. М. Свінціцького відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Полонської міської ради від 07.10.2024, судом встановлено, що ОСОБА_3 , навчається у 6-Б класі, а ОСОБА_4 у 1-А класі цього навчального закладу. У цьому документі зазначено, що відповідачі контакту зі школою не підтримують, участі у навчанні дітей не приймають, успішністю дітей не цікавляться, з вчителями не спілкуються, упродовж шести років жодного разу не відвідували батьківські збори. Вихованням дітей займається баба, яка спілкується з вчителями та бере участь у шкільному житті своїх внуків (а.с. 24).

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_4 , яка видана указаним вище навчальним закладом, установлено, що дитина відвідує його постійно. Має все необхідне для навчання. В колективі неконфліктний, на уроках активний. У сім`ї низький матеріальний достаток. Батьки схильні до вживання алкогольних напоїв. Не завжди приділяють належну увагу дитині. Матір неодноразово бачили у нетверезому стані. Дитина має вади слуху, тому потребує особливої уваги під час навчально - виховного процесу (а.с. 26).

У психолого-педагогічній характеристиці ОСОБА_3 зазначено, що дитина вчиться не в повну міру своїх сил, потребує постійного контролю. Мотивація до навчання відсутня. Має конфлікти з однокласниками, а з вчителями - ніколи. У сім`ї низький матеріальний достаток. Батьки не цікавляться поведінкою дитини, не проявляють інтересу до її успіхів і невдач та не здійснюють постійного контролю за успішністю в школі, за виконанням домашніх завдань (а.с.25).

Згідно з довідкою, виданою сімейним лікарем-педіатром Цимбалюк Є.Г. від 14.10.2024, судом установлено, що на приймання до лікаря з цими малолітніми дітьми приходить ОСОБА_5 . Діти отримують щеплення за календарем та вона вчасно звертається за медичною допомогою. ОСОБА_4 знаходиться на диспансерному обліку з приводу вродженої глухоти та є дитиною з інвалідністю (а.с. 27).

У листі відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області від 24.10.2024, підтверджено, що відповідачі притягувались до адміністративної відповідальності 03.11.2023 за ч. 1 ст. 184 КУпАП (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей). Окрім того, у цьому документі вказано, що 30.12.2023 малолітня ОСОБА_3 , викликала наряд поліції у зв`язку з тим, що батьки вчиняють сварку (ЄО № 3714 від 30.12.2023). Також зазначено, що 27.08.2024 від фахівця соціальної роботи ОСОБА_6 , яка здійснює соціальний супровід цієї сім`ї, надійшло повідомлення на лінію «102» про те, що відповідачі в стані алкогольного сп`яніння вчиняють сварку (ЄО № 2712 від 27.08.2024) (а.с. 29).

Рішенням виконавчого комітету Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області № 345 від 16.12.2024 затверджено висновок, яким визнано доцільним позбавлення батьківських прав відповідачів (а.с. 34-36).

Окрім того, судом установлено, що відповідачі є особи з інвалідністю з дитинства з порушенням мови та слуху, що підтверджуються пенсійними посвідченнями № НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 (а.с. 16) та № НОМЕР_7 серії НОМЕР_9 (а.с. 17) та довідками серії МСЕ №050411 (а.с. 18) та серії МСЕ № 295243 (а.с. 19).

Також установлено, що дитиною з інвалідністю є малолітній ОСОБА_4 , що стверджується посвідченням серії НОМЕР_6 (а.с. 22).

У судовому засіданні ОСОБА_5 вказала, що її внуки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змушені проживати з нею, оскільки її донька та зять не припиняють вживати алкогольні напої упродовж довгого часу, не виховують дітей, за місцем свого проживання не створили для дітей належні умови. Вказує, що ОСОБА_3 проживає у неї упродовж останніх 8 років, а ОСОБА_4 - приблизно один рік. Вказує, що відповідачі частково допомагають їй матеріально, однак така допомога є незначною і надають її неохоче.

Опитана за участю педагога малолітня ОСОБА_3 підтвердила факти зловживання алкогольними напоями батьками, залишенням ними без догляду як її, так і брата ОСОБА_4 , а також застосування до неї фізичної сили зі сторони батька під час перебування ним у нетверезому стані. Вона вказала, що хоче проживати у баби - ОСОБА_5 , однак хоче, щоб мати відвідувала її.

4. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтями 32 та 52 Конституції України, встановлено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Статтею 150 СК України передбачено обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, визначений ст. 164 СК України. Мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він): не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини й протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначається, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Заперечуючи проти позову, відповідачі у ході судового розгляду наполягали на тому, що вони належним чином здійснювали догляд за дітьми, займались їх вихованням. Разом з тим, жодного доказу на спростування доводів органу опіки та піклування суду надали.

Однак, суд надає оцінку обставинам, що відповідачі є особами з інвалідністю з порушенням мови та слуху, що своєю чергою ускладнює виконання ними батьківських обов`язків. Окрім того, суд враховує фактичні дані, які повідомила ОСОБА_5 під час допиту як свідка, що відповідачі не повністю усунулись від матеріального забезпечення дітей, оскільки частково надавали грошові кошти на їх утримання, а також думку малолітньої ОСОБА_3 , яка бажала проживати з бабою, однак хотіла тісно спілкуватись з матір`ю.

Тому оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд доходить до висновку про те, що позивач не надав достатніх доказів, які б вказували на наявність правових підстав для застосування до відповідачів крайнього заходу - позбавлення батьківських прав.

Водночас ст. 170 СК України передбачено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Як правило, відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом, який має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини. При цьому суд керується інтересами дитини.

Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц.

Розпорядження про опіку слід розглядати як тимчасовий захід, який слід припинити, як тільки це дозволять обставини. Будь-які заходи щодо тимчасового піклування мають узгоджуватися з кінцевою метою возз'єднання рідних батьків і дитини. Позитивний обов'язок вжити заходів для сприяння возз'єднанню сім'ї, як тільки це стане розумно можливим, почне тиснути на компетентні органи з поступово зростаючою силою з початку періоду піклування за умови, що він завжди буде збалансований з обов'язком враховувати найкращі інтереси дитини (див. mutatis mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ахім проти Румунії» (Achim v. Romania, заява № 45959/11) від 24.01.2018 року (§ 113)).

За обставинами тієї справи заявники недбало ставилися до здоров'я дітей, їхньої освіти та соціального розвитку, відмовилися співпрацювати з соціальними службами. Перед тим, як запропонувати передати дітей під опіку, соціальні служби спостерігали за сім'єю заявників і намагалися порадити дорослим заходи, які необхідно вжити для покращення їхнього становища та становища дітей. Соціальні служби вживали необхідні заходи для возз'єднання сім'ї, для підтримання контактів між заявниками та дітьми, а також здійснювали моніторинг заходів, спрямованих на покращення фінансового становища заявників і вдосконалення їхніх батьківських навичок.

У цій справі ЄСПЛ переконався, що тимчасове влаштування дітей заявників під опіку ґрунтувалося на причинах, які були не лише доречними, але й достатніми для цілей п. 2 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так само з усіх матеріалів справи зрозуміло, що наказ про поміщення дітей під опіку держави від початку мав тимчасовий характер. ЄСПЛ вважав, що, уважно стежачи за ситуацією дітей і заявників, відповідні органи влади завжди намагалися захистити інтереси дітей, одночасно намагаючись знайти справедливий баланс між правами заявників і правами дітей. Тому виснував, що втручання в права заявників було «необхідним у демократичному суспільстві», і що у цій справі не було порушення ст. 8 Конвенції 1950 року (§ 126-127).

Проаналізовані в ході розгляду докази та відповідні встановлені обставини вказують на наявність підстав та необхідність до застосування заходів, визначених ч. 1 ст.170 СК України, оскільки судом вірогідно установлено, що відповідачі зловживають алкогольними напоями та, зі слів малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_1 застосовує до неї та брата - ОСОБА_4 фізичну силу. Суд переконався у судовому засіданні, що ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, оскільки під час проведення 10.03.2025 підготовчого судового засідання та 30.04.2025 розгялду справи по суті його поведінка за всіма ознаками вказувала, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння та порушував порядок, у зв`язку з чим був попереджений головуючим, а надалі через неодноразові аналогічні порушення видалений із залу суду.

При цьому суд враховує, що відібрання дітей у батьків є втручанням у гарантоване їм ст. 8 Конвенції право на повагу до сімейного життя. Разом з тим, з огляду на встановлені обставини та досліджені докази немає жодних підстав стверджувати про порушення цього права. Таке відібрання має мету захисту прав дітей, врахування їх найкращих інтересів з огляду на встановлений судом реальний ризик настання негативних наслідків. Крім того, держава в особі її органів вжила достатньо заходів для покращення відносин батьків з дітьми, а також на вдосконалення їх батьківських навичок, однак ці зусилля на цей час не дали бажаного та необхідного результату. Вказані висновки ґрунтуються на досліджених вище доказах, що жодним чином не спростовані відповідачами.

Вказане підтверджує те, що саме тимчасове обмеження прав батьків є необхідним в цьому випадку через об'єктивні причини, відповідає найкращим інтересам дітей та є пропорційним меті захисту їх прав та інтересів.

Якщо надалі батьки доведуть виправлення у ставленні до виконання батьківських обов`язків, вони можуть звернутися з позовом про повернення їм дітей (ч. 3 ст. 170 СК України).

Таким чином, суд вважає, що повернення дітей відповідачам, якими на цей час не створено достатніх умов для проживання, а саме: незабезпечення житлом, харчовими продуктами, засобами гігієни, одягом та іншими речами першої потреби, а також систематичне зловживання алкогольними напоями, застосування фізичної сили, є небезпечним для їх життя та здоров`я, особливо враховуючи наявності вроджених захворювань у ОСОБА_4 .

На підставі наведеного в сукупності, суд вважає, що в якнайкращих інтересах неповнолітніх дітей, позов слід задовольнити частково, відібрати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати їх бабі - ОСОБА_5 .

Щодо стягнення аліментів, то такі вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

На підставі ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ст. 180 СК України батьки, зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому, в ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, при визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд враховує, що відповідачі не працюють, є особами з інвалідністю третьої групи, не звільнені від обов`язку щодо утримання дитини, а тому, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням обставин, названих у ст. 182 СК України, доходить до висновку, що розмір аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 має становити частину заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % (відсотків) прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 06.02.2025 і до досягнення повноліття кожною з дитиною.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у сумі по 2422 грн 40 коп. (1211 грн 20 коп. - на користь держави за вимогу про позбавлення батьківських прав та 1211 грн 20 коп. - на користь держави за вимогу про стягнення аліментів) з кожного.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 76-80, 141, 265,273, 352-354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов органу опіки та піклування - виконавчого комітету Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Відібрати у ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , жительки АДРЕСА_1 малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення їх батьківських прав.

Передати малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бабі - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , жительці АДРЕСА_2 .

Попередити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про неприпустимість надалі порушення батьківських обов`язків щодо їх малолітніх дітей та про можливі наслідки у разі неналежного виконання - позбавлення батьківських прав. Покласти на орган опіки та піклування контроль за виконанням ними батьківських обов`язків.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що у випадку, коли перестануть існувати причини, які перешкоджають належному вихованню дітей, вони мають право звернутися до суду з заявою про повернення дітей.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 , аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 06.02.2025 і до досягнення повноліття кожним з дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 06.02.2025 і до досягнення повноліття кожним з дітей.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування виконавчого комітету Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.

Позивач: орган опіки і піклування - виконавчий комітет Полонської міської Шепетівського району Хмельницької області, м. Полонне, вул. Л.Українки, 114 Шепетівського району Хмельницької області, поштовий індекс 30501, код ЄДРПОУ 40220859.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ;

Повне рішення складено 23.05.2025.

Суддя Сергій ІЛЛЮК