Рішення від 17.04.2025 по справі 766/15722/24

Справа № 766/15722/24

н/п 2/766/6287/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 квітня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

Головуючого - суддіСкрипніка Л.А.,

за участю секретаря судового засідання - Бажанової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Херсонського міського суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій позивач просить суд визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері залишилося спадкове майно, яке остання за життя заповіла синові ОСОБА_1 . Місцем відкриття спадщини є с.Кізоми, Білозерського району Херсонської області, де спадкодавиця була зареєстрована та проживала. Єдиним спадкоємцем першої черги щодо майна померлої за законом а також за заповітом є позивач. Позивач не прийняв вчасно спадщину зважаючи на те, що з 24.02.2022 року ОСОБА_1 знаходився на території міста Херсон , який певний час був в окупації, та введення воєнного стану завадили своєчасному поданню заяви. Листом Першої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області від 12.09.2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском строку та рекомендовано звернутися до суду. В обґрунтування поважності пропуску строків вказує про те, що починаючи з 24.02.2022 року на час окупації м. Херсона він нікуди не виїздив, після деокупації виїхав до м. Миколаїв до своїх знайомих. Зазначає що через військові дії у країні поруч із тимчасовою окупацією м. Херсона він і не зміг своєчасно звернутися до органів нотаріату із відповідною заявою.

Від представника відповідача Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області відзив на позовну заяву не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 20.09.2024 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.11.2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Пояснення учасників справи

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву якою просив справу розглядати за його відсутності, проти ухвали заочного рішення по справі не заперечував.

Представник відповідача Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області в судове засідання повторно не з`явився, будучі повідомленими у встановленому законом порядку, жодних заяв, клопотань а також відзиву на адресу суду не надходило.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі письмових доказів та, у відповідності до ч.2ст.247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив на позов відповідно достатті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого органом РАЦС у Білозерському районі Херсонської області 02.11.1955 року матір`ю заявника є ОСОБА_2 , з приводу чого вчинено відповідний актовий запис за № 88.

Як вбачається із дослідженого судом свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 22.04.2022 року, мати заявника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла у віці 91 року 22.04.2022 року , з приводу чого вчинено актовий запис за № 770.

Після її смерті відкрилася спадщина.

При цьому за життя ОСОБА_2 , як то вбачається із заповіту від 17 серпня 2010 року, посвідченого секретарем Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області Кальницькою Н.П., заповіла все належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто заявнику по справі.

Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги майна померлої, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 12.09.2024 року за № 78318311, а також довідкою від 11.09.2024 року за № 822 Виконавчого комітету Білозерської селищної ради та від 25.03.2025 року за вих. № 181 виданою уповноваженими особами Білозерської селищної ради, щодо відсутності зареєстрованих та таких, які б мешкали без реєстрації осіб за адресою спадкодавця, що по АДРЕСА_1 на час її смерті.

Згідно постанови приватного нотаріуса Херсонського районного нотаріального округу Херсонської області Луб?янського Андрія Васильовича від 12.09.2024 року за № 02-31/68 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.

При цьому згідно вищезгаданих довідки Білозерської селищної ради № 181 від 25.03.2025 року щодо реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті спадкодавця та протягом 6 місяців після її смерті, за згаданою адресою її проживання ніхто не був зареєстрований та не проживав а з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №78318311 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно дост. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно достатті 63 Закону України «Про нотаріат»нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відомо. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення.

Так, у відповідності до ст.1217ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1222 ч.1ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини не подав вчасно до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті матері та звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна, на що отримав відмову у зв`язку з пропуском строку. Окрім цього із матеріалів справи не вбачається наявність жодних інших спадкоємців як за заповітом так і за законом, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині.

Причиною пропуску строку на прийняття спадщини позивач вказує те, що у період встановлений законом для прийняття спадщини за заповітом є введення на території України воєнного стану, тимчасову окупацію, постійні обстріли на території м. Херсону та Херсонської області, вважає, що причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини є вагомими, та підлягають поновленню.

04.03.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 133/1880/18, провадження № 61-12000св19 (ЄДРСРУ № 88232181) вказав, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положеньст.76ЦПК Українидокази в їх сукупності приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці за дати набрання рішенням законної сили.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленомустаттею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,10,12,13,19,76,81,89,259,263-265,268,362,364 ЦПК України, ст.ст.1268,1270,1272 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном у три місяці .

Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ., РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Білозерська селищна рада, адреса місцезнаходження: смт. Білозерка , вул. Свободи 87, код ЄДРПОУ 04401368.

Суддя Л.А. Скрипнік