Рішення від 13.05.2025 по справі 180/286/25

Справа № 180/286/25

Провадження № 2/195/228/25

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2025 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Колодіної Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Левкович І.В.,

представника позивача - Долгорук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування ВК Марганецької міської ради Дніпропетровської області, в інтересах неповнолітнього громадянина ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Органу опіки та піклування ВК Марганецької міської ради Дніпропетровської області, в інтересах неповнолітнього громадянина ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати неповнолітнього громадянка ОСОБА_3 померла, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11 грудня 2024 р., виданого Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно інформації з Добронадіївської гімназії № 4 неповнолітній ОСОБА_1 виховується у неповній родині. Відповідальність за виховання дитини з 2014 року несе батько ОСОБА_2 . Родина належить до малозабезпечених, що підтверджується відсутністю належних матеріальних умов для забезпечення повноцінного розвитку дитини. Під час офлайн-навчання ОСОБА_1 відвідував школу систематично, однак часто мав неохайний зовнішній вигляд, що свідчило про недостатню увагу батька до його основних потреб. З переходом на дистанційну форму навчання ставлення ОСОБА_1 до освітнього процесу значно погіршилося: хлопець рідко брав участь в онлайн-уроках і не виконував завдань на освітніх платформах, а батько не виявляв належного контролю.

Крім того, позивач вказує в позові, що останнім часом було помічено, що ОСОБА_1 часто перебував у селі без належного нагляду, погано харчувався, його одяг не відповідав сезону, що викликає занепокоєння стосовно базового догляду за дитиною з боку батька. До того ж, на момент 14-річчя хлопця батько не подав вчасно документи для оформлення паспорта, що свідчить про неналежне виконання батьківських обов`язків.

Так, 28 листопада 2024 року в будинку родини ОСОБА_1 сталася пожежа, яка повністю зруйнувала житло. Ця трагічна подія значно ускладнила і без того непросту ситуацію родини. Відсутність житла та належних умов для життя значно ускладнює забезпечення основних потреб ОСОБА_1 , ставить під загрозу його фізичний, емоційний та освітній розвиток.

Батько хлопця демонструє байдужість до життя та навчання сина. Він не підтримує зв`язок із класним керівником, не реагує на звернення педагогів, не цікавиться досягненнями або проблемами ОСОБА_1 . Окрім того, батько має шкідливі звички, зокрема вживає алкоголь, що негативно впливає на його здатність виконувати батьківські обов`язки. Виховання в умовах неналежного догляду ставить під загрозу не лише успішність ОСОБА_1 в навчанні, але й його фізичний, психологічний стан та соціальну адаптацію. Згідно характеристики від старости Новокиївського старостинського округу відповідач за час проживання на території Новокиївського старостинського округу зарекомендував себе, як батько який не виконував своїх батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_1 . Останній не приділяє належної уваги вихованню дитини, як наслідок ОСОБА_1 не виходив на онлайн-навчання, про що неодноразово були подання від директора Добронадіївської гімназії № 4 Марганецької міської ради. Дитина не отримує повноцінного матеріального забезпечення. ОСОБА_1 часто не мав контролю з боку батька: ходив неохайний та в брудному одязі. Батько не має впливу на дитину, зловживає алкогольними напоями та не приділяє уваги дитині. Після пожежі, під час якої згорів будинок, батько не має постійного житла, живе в своїх односельчан таких же любителів вживати спиртні напої.

Відповідно до ст.ст. 150, 157 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні. У випадку ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, вони можуть бути позбавленні батьківських прав (ст. 164 Сімейного кодексу України).

Згідно із ч.1 ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Крім того, відповідно до абз.7 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до частини 2 статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу своєї Батьківщини; батьки зобов`язанні піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язанні забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язанні поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» також передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного ровику дитину, відповідно до Законів України.

Згідно із ч.1 і ч.2 ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Керуючись інтересами дитини, п.2 ст.164 Сімейного кодексу України, п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України, суб`єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей, орган опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради, згідно рішення комісії з питань захисту прав дитини № 57 від 27 січня 2025 року, вважає за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітнього: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Таким чином, позивач вважає, що відповідач самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, взагалі не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, не приймає участі у вихованні дитини. Позивач також вважає, що з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, відповідачку доцільно позбавити батьківських прав.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Не заперечує проти прийняття судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про розгляд справи у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та надсиланням судової повістки поштовим зв`язком. Поштовий конверт з повісткою повернувся до суду з відміткою «поштове відправлення вручено 30.04.2025 особисто». Таким чином, суд вважає відповідача повідомленим належним чином, відзиву на позов не надала, іншим чином не спростувала позовні вимоги та не надала суду заяви про розгляд справи за її відсутності, про що суд вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст.247 ЦПК України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухав вимоги позивача, покази свідків, вивчивши, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК Українимати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Згідно п. 16 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

За змістом ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків; у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

За змістом ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Судом були встановлені наступні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, батьками громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є наступні особи: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 . Даний факт підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно 11.12.2024 року Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), серії НОМЕР_1 , актовий запис № 8 від 20.08.2010 року (а.с.4).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний факт підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого повторно 11.12.2024 року Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), серії НОМЕР_2 , актовий запис № 1015 від 17.11.2020 року (а.с.6).

Відповідно до довідки старости Новокиївського старостинського округу Валентини Тиндик № 55 від 13.02.2025 року, громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Відповідно до характеристики старости Новокиївського старостинського округу Валентини Тиндик № 4 від 04.02.2025 року громадянин ОСОБА_2 за час проживання на території Новокиївського старостинського округу зарекомендував себе, як батько, який не виконує своїх батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_1 . Громадянин ОСОБА_2 не приділяє належної уваги вихованню дитини, як наслідок ОСОБА_1 не виходив на онлайн-навчання, про що неодноразово були подання від директора Добронадіївської гімназії № 4 Марганецької міської ради. Дитина не отримує повноцінного матеріального забезпечення. ОСОБА_1 часто не мав контролю з боку батька: ходив у брудному одязі та неохайний, брудний. Батько не має впливу на дитину, зловживає алкогольними напоями та не приділяє уваги дитині. Після пожежі, під час якої згорів будинок, батько не має постійного житла, живе в своїх односельчан, таких же любителів вживати спиртні напої (а.с.8).

Відповідно до подання № 263 від 25.11.2024 року директор Добронадіївської гімназії № 4 Марганецької міської ради Дніпропетровської області Панжинська Анастасія доводить до відома начальнику служби у справах дітей Марганецької міської ради Валерію Долгорук, начальнику управління освіти Олену Дядюрі, старосту Новокиївського старостинського округу Валентині Тиндик наступну інформацію: здобувач освіти 9 класу ОСОБА_1 із 03.09.2024 року не відвідує онлайн-уроки. Він з`являвся на заняттях лише 4,11, 12 та 19 листопада, причому лише на одному або двох уроках у зазначені дні, і не більше ніж на 10 хвилин. Учень не працює на платформі Clаssrооm та не виконує завдання, наданні вчителями. Зв`язок із батьком та дитиною втрачено. Батько не сприяє виконанню дитиною освітньої програми (а.с.9).

Відповідно до характеристики, наданої директором Добронадіївської гімназії № 4 Марганецької міської ради Дніпропетровської області Панжинською Анастасією, учень ОСОБА_1 виховується в неповній родині Відповідальність за виховання дитини з 2014 року несе батько - ОСОБА_2 . Родина належить до малозабезпечених, що підтверджується відсутністю належних матеріальних умов для забезпечення повноцінного розвитку дитини. Під час офлайн-навчання ОСОБА_1 відвідував школу систематично, однак часто мав неохайний зовнішній вигляд, що свідчило про недостатню увагу батька до його основних потреб. З переходом на дистанційну форму навчання ставлення ОСОБА_1 до освітнього процесу значно погіршилося: хлопець рідко брав участь в онлайн-уроках і не виконував завдань на освітніх платформах, а батько не виявляв належного контролю. Останнім часом було помічено, що ОСОБА_1 часто перебував у селі без належного нагляду, погано харчувався, його одяг не відповідав сезону, що викликає занепокоєння стосовно базового догляду за дитиною з боку батька. До того ж, на момент 14-річчя хлопця батько не подав вчасно документи для оформлення паспорта, що свідчить про неналежне виконання батьківських обов`язків. Так, 28 листопада 2024 року в будинку родини ОСОБА_1 сталася пожежа, яка повністю зруйнувала житло. Ця трагічна подія значно ускладнила і без того непросту ситуацію родини. Відсутність житла та належних умов для життя значно ускладнює забезпечення основних потреб ОСОБА_1 , ставить під загрозу його фізичний, емоційний та освітній розвиток. Батько хлопця демонструє байдужість до життя та навчання сина. Він не підтримує зв`язок із класним керівником, не реагує на звернення педагогів, не цікавиться досягненнями або проблемами ОСОБА_1 . Окрім того, батько має шкідливі звички, зокрема вживає алкоголь, що негативно впливає на його здатність виконувати батьківські обов`язки. Виховання в умовах неналежного догляду, ставить під загрозу не лише успішність ОСОБА_1 в навчанні, але й його фізичний, психологічний стан та соціальну адаптацію (а.с. 10).

Відповідно до наказу служби у справах дітей ВК Марганецької міської ради Дніпропетровської області № 16 від 03.02.2025 року, тимчасово влаштувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.02.2025 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 в дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_8 . Покласти персональну відповідальність за життя і здоров`я дитини на громадянина ОСОБА_8 та громадянку ОСОБА_9 (а.с.11).

Згідно ВИСНОВКУ про доцільність позбавлення батьківських прав, з метою захисту прав та законних інтересів неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування ВК Марганецької міської ради Дніпропетровської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.12-13).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона є старостою округу. Відповідача вона знає. Він має неповнолітнього сина. Дружина його померла. Крім того, свідок пояснив, що відповідача неодноразово бачили в нетверезому стані. Зараз він проживає один у далекого родича у времянці. У цьому житлі немає світла, також нема умов для приготування їжи. Свідок ніколи не бачила дитину разом із батьком. Батько не є авторитетом для сина. На цей час дитина проживає у іншій родині. Батько одяг, їжу дитині ніколи не передавав. Його самого годує сусідка. Відповідач може вже зранку нести пляшку горілки. Крім того, свідок пояснила, що відповідача необхідно позбавити батьківських прав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона працює заступником директора Добронадіївської гімназії Марганецької міської ради. Вона знає відповідача, т.я. він є батько учня гімназії. Батько не цікавився навчанням та вихованням дитини, не контактував з класним керівником та адміністрацією навчального закладу. До батька неможливо було дозвонитися. Останній раз батько приходив до гімназії приблизно 5 років тому. Так, як у відповідача згорів будинок, умов для проживання дитини не було. Батько не подавав документи на отримання дитиною паспорту. Дитина була дуже худа, оскільки не дуже добре харчувалася. Батько взагалі не цікавиться долею своєї дитини. На цей час дитина проживає у прийомній сім`ї. Крім того, свідок суду пояснила, що траплялися випадки, коли дитина була вдягнена не по сезону. Батька необхідно позбавляти батьківських прав.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені докази, суд вважає, що позивач довів той факт, що відповідач по теперішній час не піклується про стан здоров`я, моральний, фізичний, духовний розвиток свого малолітнього сина, не цікавиться його навчанням та підготовкою до самостійного життя, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, ніякої участі в її утриманні та вихованні не приймає, як цього вимагає ст. 150 СК України, тобто свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому у найкращих інтересах дітей для забезпечення їх розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, її слід позбавити батьківських прав.

Крім того, згідно вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності з ч.2 ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Так, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини на користь опікуна, який буде призначений.

Оскільки на час пред`явлення позивачем не було сплачено судовий збір, а позовні вимоги позивача судом задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір на користь Держави з відповідача в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 265, 268, 280, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позовні вимоги органу опіки та піклування ВК Марганецької міської ради Дніпропетровської області, в інтересах неповнолітнього громадянина ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по відношенню до неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь опікуна, який буде призначений, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення неповнолітнім повнолітнього віку, щомісячно, починаючи з 19.02.2025 року (з дня звернення із позовом до суду) і до повноліття дитини.

Стягнути з громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судовий збір в дохід держави в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Повний текст рішення виготовлено 22.05.2025 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи.

Позивач: орган опіки та піклування ВК Марганецької міської ради Дніпропетровської області, юридична адреса: 53407, Дніпропетровська область, м.Марганець, вул. Єдності, буд. 29а, ЄДРПОУ 04052181.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. В. Колодіна