Рішення від 07.05.2025 по справі 536/501/25

Справа № 536/501/25

Провадження № 2/536/605/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

Головуючої судді Колотієвського О.О.,

за участю секретаря судового засідання Коваль В.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом,

УСТАНОВИВ:

Позовна заява мотивована тим, що вона, відповідно до договору купівлі-продажу від 11.07.2011 року являється власником 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. А, а, аг, житловою площею 25,2 кв.м., загальною площею 56,9 кв.м., сараю літ.Б, сараю літ.б, погребу літ.В, гаражу літ.Г, вигрібної ями літ.І, колодязя літ.К, воріт № 1, огорожі №2.

Власником іншої 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Кам`янопотоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області 02.06.2011 року є її прадід по лінії батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який доводиться дідом її батькові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачу за даним позовом.

Відповідно до рішення Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 05 лютого 2016 року в селі Кам`яні Потоки вулицю Леніна перейменовано на вулицю Миру з відповідними номерами домогосподарств.

09 лютого 1992 року її прадід ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, на випадок своєї смерті заповів своєму внукові - ОСОБА_2 , її батькові, відповідачу за даним позовом.

ІНФОРМАЦІЯ_3 її прадід ОСОБА_3 помер, після смерті якого відкрилася спадщина.

На день смерті її прадід ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За даною адресою на день його смерті, крім померлого були зареєстровані:

- онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батько, відповідач за даним позовом;

- правнучка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - позивач за даним позовом;

- її мама ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вона, її мама та відповідач за даним позовом - її батько ОСОБА_2 зареєстровані в даному будинку і на даний час.

Вона з мамою також в ньому проживають.

З часу смерті спадкодавця ОСОБА_3 її батько - відповідач за даним позовом ОСОБА_2 з заявою до нотаріуса щодо оформлення спадщини не звертався, спадкові права не оформлював, незважаючи на складений на його ім`я заповіт, про який йому достеменно було відомо, та тривалий проміжок часу з дня відкриття спадщини. Також відповідач не звертався до нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав і по спадкуванню за законом.

Фактично на день смерті спадкодавця ОСОБА_3 його онук, її батько, відповідач за даним позовом ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживав а лише був зареєстрований, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та актом про не проживання від 19.02.2024 року.

Фактично на день смерті спадкодавця ОСОБА_3 вона його правнучка, позивач за даним позовом, за вказаною адресою була зареєстрована та постійно проживала, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та актом про проживання від 05.12.2024 року.

Таким чином відповідач по справі ОСОБА_2 є таким, що спадщину фактично не прийняв після померлого спадкодавця ОСОБА_3 , оскільки законодавець пов`язує прийняття спадщини із фактом постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, а не з фактом їх реєстрації за однією адресою, а тому відповідачу як такому, що не проживав із спадкодавцем на час його смерті, необхідно було у встановлений законом строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте таку заяву він не подав, а тому спадщину не прийняв.

У зв`язку з фактичним неприйняттям спадщини відповідачем вона вважається особою яка спадщину прийняла, оскільки на час смерті спадкодавця постійно з ним проживала.

Як спадкоємець по закону п`ятої черги 20.02.2024 року звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Веселовського А.Г. та ним було заведено спадкову справу 23/2024 щодо майна померлого.

21 травня 2024 року нею від нотаріуса була отримана відмова у вчиненні нотаріальної дії з роз`ясненням права на звернення з позовом до суду про визнання права власності в порядку спадкування у зв`язку з фактичним не проживанням відповідача ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини та фактичним не прийняттям ним у зв`язку із цим спадщини.

У даному випадку відповідач фактично не проживав разом із спадкодавцем на час смерті останнього, у встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся. Спадкову справу після померлого ОСОБА_3 заведено 20 лютого 2024 року на підставі її заяви.

На день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , як позивач, так і відповідач були зареєстровані за місцем фактичного проживання спадкодавця. Водночас фактичне місце проживання відповідача було відмінним, перед смертю спадкодавця він не проживав за цією адресою, а проживав за іншою адресою в м.Кременчуці Полтавської області.

На підставі вищевикладеного просила суд ухвалити рішення, яким:

1. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. А,а,аг, житловою площею 25,2 кв.м., загальною площею 56,9 кв.м., сараю літ. Б, сараю літ. б, погребу літ. В, гаражу літ. Г, вигрібної ями літ. І, колодязя літ. К, воріт № 1, огорожі № 2.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

Відповідач до суду не з`явився, згідно матеріалів справи, просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Так судом встановлено, що позивач, відповідно до договору купівлі-продажу від 11.07.2011 року являється власником 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. А, а, аг, житловою площею 25,2 кв.м., загальною площею 56,9 кв.м., сараю літ.Б, сараю літ.б, погребу літ.В, гаражу літ.Г, вигрібної ями літ.І, колодязя літ.К, воріт № 1, огорожі №2.

Власником іншої 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Кам`янопотоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області 02.06.2011 року є прадід позивача по лінії батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який доводиться дідом її батькові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачу за даним позовом.

Відповідно до рішення Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 05 лютого 2016 року в селі Кам`яні Потоки вулицю Леніна перейменовано на вулицю Миру з відповідними номерами домогосподарств.

09 лютого 1992 року прадід позивача ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, на випадок своєї смерті заповів своєму внукові - ОСОБА_2 , її батькові, відповідачу за даним позовом.

ІНФОРМАЦІЯ_3 прадід позивача - ОСОБА_3 помер, після смерті якого відкрилася спадщина.

На день смерті її прадід ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За даною адресою на день його смерті, крім померлого були зареєстровані:

- онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батько, відповідач за даним позовом;

- правнучка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - позивач за даним позовом;

- її мама ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивача, її мама та відповідач за даним позовом - її батько ОСОБА_2 зареєстровані в даному будинку і на даний час. Позивач з мамою також в ньому проживають. З часу смерті спадкодавця ОСОБА_3 батько позивач - відповідач за даним позовом ОСОБА_2 з заявою до нотаріуса щодо оформлення спадщини не звертався, спадкові права не оформлював, незважаючи на складений на його ім`я заповіт, про який йому достеменно було відомо, та тривалий проміжок часу з дня відкриття спадщини. Також відповідач не звертався до нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав і по спадкуванню за законом. Фактично на день смерті спадкодавця ОСОБА_3 його онук, батько позивача, відповідач за даним позовом ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживав а лише був зареєстрований, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та актом про не проживання від 19.02.2024 року.

Фактично на день смерті спадкодавця ОСОБА_3 позивач - його правнучка, позивач за даним позовом, за вказаною адресою була зареєстрована та постійно проживала, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та актом про проживання від 05.12.2024 року. Таким чином відповідач по справі ОСОБА_2 є таким, що спадщину фактично не прийняв після померлого спадкодавця ОСОБА_3 , оскільки законодавець пов`язує прийняття спадщини із фактом постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, а не з фактом їх реєстрації за однією адресою, а тому відповідачу як такому, що не проживав із спадкодавцем на час його смерті, необхідно було у встановлений законом строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте таку заяву він не подав, а тому спадщину не прийняв.

У зв`язку з фактичним неприйняттям спадщини відповідачем вона вважається особою яка спадщину прийняла, оскільки на час смерті спадкодавця постійно з ним проживала.

Як спадкоємець по закону п`ятої черги 20.02.2024 року звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Веселовського А.Г. та ним було заведено спадкову справу 23/2024 щодо майна померлого.

21 травня 2024 року позивачем від нотаріуса була отримана відмова у вчиненні нотаріальної дії з роз`ясненням права на звернення з позовом до суду про визнання права власності в порядку спадкування у зв`язку з фактичним не проживанням відповідача ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини та фактичним не прийняттям ним у зв`язку із цим спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч.І,2 ст. 1220 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Статтею 1265 ЦК України передбачено, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення .

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину, якщо мала на це відповідне право, встановлене законодавством.

Подібні висновки щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61 -39308св 18), від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19 (провадження № 61-6290св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19 (провадження № 61-3620св21).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

У даному випадку відповідач фактично не проживав разом із спадкодавцем на час смерті останнього, у встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся. Спадкову справу після померлого ОСОБА_3 заведено 20 лютого 2024 року на підставі її заяви.

Відповідно до діючої судової практики при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Так, частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінацїї за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

На день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , як позивач, так і відповідач були зареєстровані за місцем фактичного проживання спадкодавця. Водночас фактичне місце проживання відповідача було відмінним, перед смертю спадкодавця він не проживав за цією адресою, а проживав за іншою адресою в м.Кременчуці Полтавської області.

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61 -39308св 18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК -України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Отже, оскільки відповідач ОСОБА_2 на час смерті спадкодавця ОСОБА_3 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 / був зареєстрований, проте не проживав, а сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому відповідач як спадкоємець як по заповіту так і по закону не прийняв своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті спадкодавця, а відповідно, не набув права на спадкове майно.

Такі висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17-ц (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19) та від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св210).

Оскільки, відповідно до закону спадщина належить позивачу-спадкоємцю з часу відкриття спадщини в порядку спадкування, позивач є єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину, та захистити свої права може лише шляхом звернення до суду, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,77,78,81,263,265 ЦПК України, ст. ст.16,317,319,328,392,1216,1218,1220,1223,1268 ЦКУкраїни,Пленум Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 -про визнанняправа власностіна 1/2 часткужитлового будинкуз господарськимибудівлями впорядку спадкуванняза законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. А,а,аг, житловою площею 25,2 кв.м., загальною площею 56,9 кв.м., сараю літ. Б, сараю літ. б, погребу літ. В, гаражу літ. Г, вигрібної ями літ. І, колодязя літ. К, воріт № 1, огорожі № 2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський