Рішення від 15.05.2025 по справі 549/174/25

Cправа №549/174/25

Провадження№2/549/162/25

РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2025 року Чорнухинський районний судПолтавської області

у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання Кривчун Я.А.

представника позивача адвоката Орла В.І.

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» (далі СТОВ «Дружба-Нова») про стягнення заборгованості за договором оренди,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який обгрунтованотим,що 02 січня 2015 року між ним та СТОВ «Дружба-Нова» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого відповідач є орендарем належної йому земельної ділянки, площею 3,57 га, кадастровий номер 5325182100:00:004:0051, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розмір орендної плати становить - 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 7452,67 грн.

Посилаючись на те, що орендна плата згідно з укладеним договором вноситься не пізніше 30 грудня поточного року, а орендар орендну плату за 2024 рік не сплатив, прохав стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по орендній платі за 2024 рік у розмірі 7452,67 грн та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Литвиненко Д.Г. в судове засідання не з`явилася, у поданому клопотанні прохала розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги про стягнення орендної плати в розмірі 7452,67 грн відповідач визнає (а.с.28-29).

Крім того просила врахувати, що вказана в договорі оренди орендна плата включає в себе податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які підлягають утриманню із вказаної суми відповідачем, як податковим агентом позивача відповідно до положень чинного законодавства.

Зважаючи на це зазначити в рішенні суду, що сума заборгованості підлягає стягненню з відрахуванням необхідних обов`язкових податків і платежів.

Представником відповідача заявлено про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, з огляду на малозначність справи, її незначну складність та ціну позову.

Вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а відтак розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 02 січня 2015 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Дружба-Нова» було укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки, площею 3,57 га, кадастровий номер 5325182100:00:004:0051, що розташовувалась на території Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, відповідно до якого відповідач прийняв в строкове платне користування вказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком до 31.12.2025 року (а.с.7-9).

Право оренди було зареєстровано 14.04.2016 року в реєстрі речових прав (а.с.10-11).

Пунктом 4.1 Договору встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 7452,67 грн за один повний рік користування земельною ділянкою.

Пунктами 4.3, 4.4 Договору визначено, що орендна плата виплачується орендарем за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших податків, обчислених (нарахованих та утриманих) згідно з вимогами чинного законодавства.

Орендна плата вноситься до 30 грудня за поточний календарний рік оренди (а.с.7 зворотній бік).

З наявної у справі відомості з державного реєстру фізичних осіб платників податку про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 14.03.2025, вбачається відсутність інформації щодо виплати відповідачем орендної плати позивачу за Договором оренди землі за 2024 рік (а.с.12-13).

Відповідно до ст.ст.2,3 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.2 ст.409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до норм ч.1 ст.93 ЗК України, ст.1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст.13 Закону України "Про оренду землі", під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (стаття 21 Закону).

За нормами ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов`язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Виходячи з вищенаведеного саме на орендаря покладається обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

З огляду на викладене, оскільки відповідач не виконав обов`язки, визначені ст.24 Закону України «Про оренду землі»,не сплатив позивачу коштів за користування орендованою земельною ділянкою за 2024 рік, є підстави для стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 7452,67 грн з відрахуванням необхідних обов`язкових податків і платежів, що узгоджується з умовами договору.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

При вирішення питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з такого.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правилами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч.8,9 ст.139 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок щодо попереднього (орієнтовного) визначення суми судових витрат встановлено ст.134 ЦПК України.

Таким чином відсутність документального підтвердження надання професійної правничої допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Згідно з ч.2 ст.142 ЦПК України у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Представником позивача на підтвердження надання професійної правничої допомоги надано копію договору про надання правової допомоги щодо ведення справи за позовом до СТОВ "Дружба-Нова" про стягнення орендної плати, укладеного 27.03.2025 між позивачем та адвокатом (а.с.15).

Відповідно доРозділу 4Договору "Розмірта порядоквнесення гонорару",за наданняадвокатських послуг,детального описунаданих послугвід 27.03.2025,квитанції №401005від 27.03.2025та №401026від 29.04.2025позивачем сплаченоадвокату винагородуу загальномурозмірі 7500 грн:

- консультація та попереднє оцінювання матеріалів, документів 1000 грн;

- підготовка позовної заяви 5000 грн;

- підготовка відповіді на відзив 4000 грн;

- участь у судових засіданнях 1500 грн за одне засідання (а.с.17,18,34).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З аналізу частини третьої статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Матеріали справи містять клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правову допомогу.

З огляду на викладене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи ціна позову, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

З огляду на викладене у зв`язку з визнанням відповідачемпозову, слідповернути з державного бюджету позивачу половину сплаченого ним судового збору в розмірі 605,60 грн,а з відповідача стягнути іншу частину судового збору у розмірі 605,60 грн та 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 5605,60 грн судових витрат.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

1.Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» про стягнення заборгованості за договором оренди задовольнити повністю.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» (місцезнаходження: вул.Кропиви Костянтина, 59, селище Варва Прилуцького району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 31333767) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) заборгованість по виплаті орендної плати за Договором оренди землі від 02 січня 2015 року у розмірі 7452,67 гривень з відрахуванням необхідних обов`язкових податків і платежів.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» на користь ОСОБА_1 605,60 гривень судового збору, 5 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього 5 605,60 гривень судових витрат.

4.Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 605,60 гривень судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 20.05.2025.

Суддя С.І.Крєпкий