Рішення

від 23.05.2025 по справі 724/351/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 724/351/25 Провадження № 2/724/257/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання: Філіпчука Д.В.

за участі сторін:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Малик О.А.

відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника відповідача Боднарюка В.І.

представника третьої особи Вілянської Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Клішковецької сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення порядку участі у вихованні дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

У лютому 2025 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої адвокат Малик Ольга Аркадіївна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Клішковецької сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення порядку участі у вихованні дитини.

Позов обґрунтовано тим, що з відповідачем ОСОБА_2 позивачка проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 16 років. Від фактичних шлюбних відносин у них народилася донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачами на теперішній час. Аліменти на утримання доньки позивачка сплачує регулярно та в достатньому розмірі.

Представник позивача стверджує, що відповідачі налаштовують доньку проти позивачки, не дозволяють їй спілкуватись з донькою, не дозволяють брати доньку на літній відпочинок, в період канікул та свят також не дозволяють. Залякують доньку, що прийде погана жінка і її забере в мішок та вкраде, тому дитина при появі матері починає плакати та ховатись. Відповідачка ОСОБА_3 працює прибиральницею в дитячому садочку та в школі та сварилась до позивачки щоб її ноги не було ні в селі, ні в садочку, про вказані факти, підтвердить свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні. Мирним шляхом відповідачі не бажають йти на контакт та домовлятись щодо участі у вихованні та побаченні з дитиною, а будь-які спроби позивачки бачитись з дитиною та приймати участь у її вихованні намагаються блокувати посилаючись на позов про позбавлення батьківських прав.

Зазначає, що протягом тривалого часу позивачка намагається налагодити зв`язок із донькою, приймати участь у її вихованні, розвитку її здібностей та забезпечувати її всім необхідним для нормального розвитку та становлення, але відповідачі всіляко перешкоджають цьому, гостинці які позивачка передавала доньці, відповідачі віддавали іншим дітям. Не бажання відповідачів дозволяти спілкуватись та брати участь у вихованні доньки негативно відображається на її розвитку формуванні особистості, оскільки для дитини необхідна також і мати.

Вважають, що для захисту інтересів неповнолітньої доньки саме суд має встановити порядок участі матері у вихованні доньки та побачень з нею, для піклування про її здоров`я, відпочинок та оздоровлення. Третя особа по справі прямо зацікавлена у позбавленні батьківських прав позивачки, та підтримують відповідачів у їх діях. В судовому засіданні по справі про позбавлення батьківських прав, заявили що позивачка не повинна бачитись з дитиною.

Враховуючи вище викладене, просили суд ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перешкоджати позивачці брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі своєю донькою ОСОБА_2 . Встановити позивачці для участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою донькою ОСОБА_2 , такі способи участі як перебування доньки два тижні під час шкільних канікул, а також кожного місяця в перші та останні суботу та неділю кожного місяця у матері, за місцем її проживання. Надати можливість матері забирати доньку ОСОБА_5 , з дому за місцем проживання доньки або школи в дні побачень особисто; встановити необмежене спілкування матері з донькою, особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між матір`ю га донькою.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 14 березня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 03 квітня 2025 року.

25 березня 2025 року на адресу суду від представника відповідачів адвоката Боднарюка В.І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вважають заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Посилається на те, що в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що нібито вона сплачує аліменти на дитину в достатньому розмірі, регулярно, однак, це не відповідає дійсності, так як існує чимала заборгованість зі сплати аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 . Позивачкою не було долучено до матеріалів справи жодних доказів чинення їй перешкод у спілкуванні з малолітньою ОСОБА_5 , як зі сторони відповідачів, так і зі сторони третьої особи - Органу опіки та піклування. Відповідач ОСОБА_2 зазначає, що ні він, ні будь-хто із членів його сім`ї не чинив перешкод у її спілкуванні з дитиною, натомість ОСОБА_1 самостійно усунулася від спілкування та будь-якого контакту із дитиною, не цікавиться її здоров`ям, навчанням чи взагалі вихованням. Так, за тривалий час відсутності ОСОБА_1 у житті малолітньої ОСОБА_5 , позивачка стала для дитини зовсім чужою людиною.

При цьому, як вбачається із висновку за результатами психологічної діагностики від 10 серпня 2024 року, щодо біологічної матері (позивачки ОСОБА_1 ) у дитини (малолітньої ОСОБА_5 ) спостерігаються суперечливі почуття, ставлення переважно нейтральне, в деяких моментах переходить у негативне, через те, що матір не цікавилася її життям і не приймала участь у ньому. Імені матері дитина не знає, так як особисто її майже не знає.

Більше того, рішенням Новоселицького районного суду від 31 січня 2025 року, яке набрало законної сили ще 03 березня 2025 року, ОСОБА_1 , було позбавлено батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 . Підставою винесення даного рішення суду було те, що ОСОБА_1 вихованням неповнолітньої доньки ОСОБА_5 не займалася, матеріально її не забезпечувала, не утримувала, її життям та здоров`ям не цікавилася, при цьому, без поважних причин самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, а сплачені нею аліменти на рахунок ОСОБА_2 п`ятьма платежами на загальну суму 6730 гривень суд не взяв до уваги, так як вони сплачені лише під час розгляду справи в суді.

31.03.2025 року на адресу суду від представника позивача адвоката Малик О.А. надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що згадане у відзиві рішення Новоселицького районного суду від 31.01.2025 року не вступила в законну силу на підставі ст.273,354 ЦПК України, оскільки на вказане рішення яке було проголошено 17.02.2025 року у визначені строки подано апеляційну скаргу.

Щодо спростування доводів викладених у відзиві то будуть клопотати про виклик свідка на підтвердження заявлених вимог. Щодо перешкоджання третьої особи у встановленні порядку участі батьків у вихованні дитини, підтверджується висновком третьої особи, щодо порядку виховання де немає чіткості та порядку щодо побачень та участі у житті дитини, а наявні певні фактори, які на думку третьої особи є доцільними, нібито спілкування рідної матері і дитини є чимось загрозливим або шкідливим для дитини.

07.04.2025 року на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Боднарюка В.І., зі змісту якого вбачається, що відповідач зазначає, що у дійсності позивачка як мати малолітньої ОСОБА_5 самоусунулася від виконання батьківських обов`язків і протягом тривалого часу не вчиняє жодних дій щодо зміни свого ставлення до виховання дитини, зовсім не проявляючи інтересу, зокрема до її виховання та навчання, а також не приймає участі щодо матеріального забезпечення благополуччя доньки. Догляд, виховання та забезпечення потреб дитини здійснюють її батько бабуся та дідусь, і саме вони дбають про здоров`я, розвитком та освітні потреби дитини.

Крім того, 01.04.2025 року в черговий раз практичним психологом було проведено психологічне обстеження учениці першого класу ОСОБА_6 щодо вирішення участі матері у вихованні дитини, при цьому за даними комплексного діагностичного обстеження було виявлено, що дівчинка є значима і головна в сім`ї, має високий рівень емоційного зв`язку із членами сім`ї, а саме бабусею, батьком і дідусем, які відіграють важливу роль у житті дівчинки. З матір`ю вона на «дистанції», негативно ставиться до матері, яка взагалі не бере участі у житті і вихованні дівчинки. На малюнку сім`ї дівчинка не зображує маму, це означає прийняття нею реально існуючої ситуації, до якої дитина адаптувалася. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Хотинського районного суду від 17.04.2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 30.04.2025 року.

У зв`язку із клопотанням учасників справи розгляд справи було відкладено на 13.05.2025 року.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, пояснення сторін по справі та покази свідків, детально вивчивши та дослідивши письмові докази по справі, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

В судовому засіданні 13.05.2025 року позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити. Також пояснила, що з відповідачем ОСОБА_2 не перебувала у зареєстрованому шлюбі, почала з ним проживати однією сім`єю коли їй було 15 років, донька народилася коли їй було не повних 17 років, у 2018 році. Спочатку їхнє життя складалося добре, потім почалися різні конфлікти і вони перестали спільно проживати, десь у 2020 чи 2021 році, точно не пам`ятає. Вона переїхала разом з дитиною проживати у село Рідківці до її бабусі, і десь приблизно через два тижні відповідачі забрали дитину з подвір`я у селі Рідківці, коли її не було вдома, вона в той час лікувалася у лікарні, а дитина була з її бабусею. Вона зверталася у поліцію, але її виклик який прийняли у Чернівцях перенаправили, однак так і ніхто не приїхав. Вона дзвонила до дитини, передавала їй кошти, різні смаколики, які свекруха дитині не передавала, а віддавала іншим дітям, також вона сплачує аліменти. В садочок до дитини не приходила, вона постійно працює, маж лише один вихідний день, в школу до дитини також не навідувалася. З донькою востаннє спілкувалася по телефону приблизно один різ назад, а особисто бачила тоді коли приходила до них додому з поліцією, це приблизно 2020-2021 роки, на перший дзвоник до доньки теж не приходила, але сплачує аліменти, розумію, що тих коштів які сплачую недостатньо для нормального утримання дитини, однак коли буде бачитися із донькою то буде їй більше давати. Вказує, що вона не може налагодити контакт з дитиною, оскільки донька постійно знаходиться з батьком і його батьками, які налаштовують дитину проти неї. З жовтня 2023 року вона багато разів намагалася побачитися із донькою, однак їй чинили перешкоди, говорили, щоб вона до них не приходила, і про дитину забула.

Представник позивача - адвокат Малик О.А. в судовому засіданні 13.05.2025 року підтримала заявлені вимоги та надала суду пояснення аналогічні викладеним в позовні заяві та відповіді на відзив. Просила суд, із врахуванням всіх обставин по справі, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також додала, що позивачка усіляко намагається спілкуватися з дитиною, але їй постійно перешкоджають у цьому, вона одна боролася проти них усіх, відповідач категорично проти щоб мати бачилася із донькою, поданням відзиву і не визнанням позовних вимог також заперечують щодо побачення матері із донькою. Якби відповідачі не чинили перешкод у спілкуванні з дитиною, вони б могли знайти компроміс щодо графіку побачень з дитиною, однак вони хочуть повність відокремити дитину від спілкування з матір`ю. Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що спілкування з матір`ю завдасть будь-якої шкоди дитині. Коли вони проживали разом у позивачки виникали скандали із свекрухою, яка постійно втручалася у їхні з чоловіком відносини. Пред`явлення позову про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів це дії які спрямовані на усунення матері від спілкування з донькою.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 13.05.2025 року, заявлені позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі. Посилається на те, що ні він ні будь хто інший не чинить позивачці перешкод у спілкуванні з дитиною. Один раз лише позивачка приходила до них, коли приходила з поліцією і то не до дитини, а забрати документи.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Боднарюк В.І. в судовому засіданні 13.05.2025 року позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, зазначаючи про безпідставність заявлених вимог. Крім того зазначав, викладені у позовній заяві обставини наведені з метою ввести суд в оману, оскільки жодних доказів того, що відповідачі чинять перешкоди позивачці у спілкуванні з дитиною немає, жодних доказів нанесення відповідачем позивачці тілесних ушкоджень матеріали справи не містять, на жодні із запитань, які заходи приймалися позивачкою для того щоб бачитися із дитиною відповіді не надала. Зазначає, що позивачка могла прийти до дитини навідатися у садочок, а тепер і в школу, однак суду не було надано доказів, що з її сторони вчинялися якісь дії щодо приймання участі у вихованні доньки. Просив суд до посилань позивачки, що відповідачами чиняться перешкоди віднестись критично, оскільки окрім таких посилань жодних доказів не надано, навіть з січня 2025 року, з часу коли було винесено рішення про позбавленні позивачки батьківських прав, мама жодного разу не навідала дитину як по місцю проживання так і по місцю навчання, вважає, що у даному випадку відсутній спір взагалі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 13.05.2025 року позовні вимоги не визнала, та пояснила суду, що ОСОБА_7 14.02.2021 року вийшла з дому і пішла жити до баби, більше і не поверталася, вона чотири місяці не давала знати про себе взагалі, за цей час лише її баба два рази подзвонила запитала за дитину, а коли я хотіла поговорити із позивачкою на її телефонні дзвінки вона не відповідала, і не хотіла зі мною спілкуватися. Позовні вимоги не визнаю, того, що мати 4 роки не бачила своєї дитини, не мала бажання із нею спілкуватися, вони залишила доньку коли їй було 2 роки і 2 місяці, жодних перешкод у спілкування ми не здійснювали.

Третя особа представник Органу опіки та піклування Клішковецької сільської ради - Вілянська Л.І. - в судовому засіданні 13.05.2025 року позовні вимоги визнала частково, а саме в частині позовних вимог про усунення перешкод у спілкування з дитиною просить відмовити, оскільки як вбачається із матеріалів справи, жодних доказів, які підтвердили, що зі сторони відповідачів чиняться позивачці перешкоди у спілкуванні із її донькою відсутні, щодо другої позовної вимоги то зазначає, що вона яка виступає виключно в інтересах дитини. Вважає, що мати право на спілкування зі своєю дитиною, тому в частині визначення порядку участі матері у вихованні та спілкуванні підтримує позовні вимоги. Зазначила, що про позачергове засідання виконавчого комітету всіх було повідомлено телефонним зв`язком, і на засідання з`явилися всі запрошені окрім позивачки, і всі 19 поважних членів комісії були присутні за засіданні де було поставлено питання участі матері у спілкуванні з донькою, де члени комісії детально вивчили усі обставини та події, що передували прояву бажання матері брати участь у вихованні своєї доньки та рекомендували порядок побачень однак не змогли його розробити, у зв`язку із відсутністю матері на засіданні. На засіданні комісії було враховано, що після такої довготривалої розлуки матері і дитини, і для забезпечення як найкращих інтересів дитини, ними надано рекомендації із врахуванням того, що мати залишила дитину 4 роки тому і комісія із врахуванням наведеного вважає за необхідне зазначити, що батькам слід розпочинати зустрічі із спостережень за своєю дитиною для вивчення матір`ю основних звичок та рис характеру своєї дитини, постійно враховувати фізичні фізичний та психологічний стан дитини, планувати відвідування, перші зустрічі проводити у присутності батька чи бабусі, класного керівника, і по мірі звикання дитини збільшувати час участі матері у вихованні дитини з години до днів та надалі тижнів перебування з нею.

В судовому засідання були допитані свідки, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів, та за відмову від дачі показів, роз`яснено їм права та приведено до присяги.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона була свідком тієї події коли вони з ОСОБА_8 прихали до її колишнього чоловіка щоб вона змогла побачитися із дитиною, зазначає, що коли вони приїхали до будинку відповідачів приїхала вона, її син та чоловік, вони приїхали всі разом, бо коли ОСОБА_7 перший раз приїхала до них одна вони її не пустили до дитини, обзивали та погрожували їй, і вона тоді поїхала додому ні з чим, ОСОБА_8 казала їм що хоче бачити доньку тому вони і поїхали, бо вже два з половиню роки вона дитини не бачила, вона спілкувалася із ОСОБА_9 просила його про побачення з донькою, але ніхто їй дитину не давав, тому вона повідомила, що наступного разу приїде з поліцією. Вона не могла навідувати доньку так як її до дитини не допускали, вона не хотіла скандалити, просто мати змогу бачитись із своєю дитиною, однак відповідачі почали кричати, обзивати ОСОБА_8 , і між ними виник конфлікт. ОСОБА_8 купила два пакети гостинців для дитини і мала намір просто побачити дитину, вона сама особисто просила ОСОБА_10 дати побачитися матері з донькою, на що вона відповіла «де вона ходила ці два роки» і не дозволила побачення. Коли ОСОБА_8 пішла від ОСОБА_9 то була дуже побита від нього, вона лікувалася у лікарні, дитину у них не залишала, коли йшла забрала з собою, потім прийшла баба з своїм сином і забрали онучку додому до себе, коли ОСОБА_8 не було вдома, вона безпосередньо цього не бачила, їй відомо зі слів бабки ОСОБА_8 . Їй відомо,що відповідачі чинять позивачці перешкоди у спілкуванні з донькою, ОСОБА_7 написала заяву до поліції і її викликали на допит та зробили там винною ніби вона напала на них а не навпаки, також слідчий їй сказав, щоб поки суду не буде, щоб до них додому не приходила, їй постійно погрожували тому вона і не приходила до дитини.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона працює директором школи, в якій навчається малолітня ОСОБА_5 , може сказати, що батько дитини дуже добре виконує свої батьківські обов`язки, дитини з дому щаслива приходить до школи, батько буває у школі не лише на батьківських зборах, а і в інший час, зауважень до батька як від керівника так і як від людини не має. Мати дитини, за період навчання дитини у школу не приходила, не зверталася із заявами до дирекції що їй чиняться перешкоди у спілкування з донькою, малолітня ОСОБА_5 про маму не розповідала, лише про батька бабусю та дідуся. Також нічого поганого про матір дитина також не висловлювалася, а також нічого не говорила, що батько чи бабуся погано говорили про маму. Зазначила, що їй не відомі факти насильства матері по відношенню до доньки ОСОБА_5 , на скільки їй відомо дитина не була присутня при конфліктній ситуації коли приїздила ОСОБА_8 з поліцією, але їй відомо що удихни був стрес, вона була налякана і вона змушена була відпустити ОСОБА_10 додому.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона являється вінчальною маткою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , їй відомо, що ОСОБА_8 пішла з дому 14.02.2021 року пішла саме без дитини, коли вона з чоловіком та ОСОБА_9 приїхали до ОСОБА_8 , щоб дізнатися, що сталося, чому вона пішла з дому, то вона до них не вийшла, лише вийшла її баба та молодий чоловік, тому розмови не вийшло. Дитина доглянута завжди охайна та нагодована, бабуся дуже допомагає батькові доглядати та виховувати ОСОБА_5 , їй це відомо, так як вона часто приходить до них у гості. ОСОБА_5 взагалі не згадує про мату, та і вона сама не бачила, щоб ОСОБА_8 навідувала доньку, про факти насильства у цій сім`ї їй нічого не відомо. Знає, що мати навіть на прийшла до дитини на перше вересня, коли та йшла до першого класу. Про наявність перешкод з боку батька чи бабусі їй не відомо, однак такі не чиняться, так як дитина ходила в садочок зараз відвідує школу є вільний доступ до дитини, їй ніхто н е забороняє бачитися з донькою. Зі слів ОСОБА_13 їй відомо, що коли ОСОБА_8 пішла з дому то дитину залишила з батьком, з собою не забрала, відомо, бо їй телефонувала бабуся дівчинки, хвилювала за ОСОБА_8 , як пішла з дому, більше тижня пройшло і вона не давала про себе знати, на телефонні дзвінки не відповідала, і в цей час дитина була з батьком.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона працює вихователем у дитячому садочку, який відвідувала ОСОБА_5 , вона добре знайома із цією сім`єю, та зазначила, що за час перебування ОСОБА_5 у дитячому садку мати жодного разу не приводила її до садку, зажди це робили або батько або бабуся. Мати дівчинки до них не зверталася із тим, щоб побачитися із дитиною, або із заявами, що їй чиняться перешкоди у спілкування з донькою. Належний догляд за дівчинкою здійснювали батько та бабуся, відвідували всі свята, які проходили у закладі, на день народження ОСОБА_5 влаштовували святкування та приносили гостинці для діток. Про маму ОСОБА_5 взагалі ніколи не говорила, такого слова як «мама» у неї взагалі не було. Жодного разу мати не приносила дитині гостинці до садочку і не з`являлася туди взагалі, і знаючи ОСОБА_8 я постійно дивувалася, як вона так може себе поводити, щоб не бачитися зі своєю донькою. Одного разу при випадковій зустрічі, вона запитала ОСОБА_8 , як так сталося, що вона залишила свою дитину, на що вона відповіла що дитину не залишала, так як платить їй аліменти. Оплату за перебування дитини в садочку здійснював батько, з боку матері будь яких дій насильницького характеру по відношенню до доньки не було.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що являється сусідкою відповідачів, їй відомо, що ОСОБА_8 у цій сім`ї проживала приблизно три роки, додому до дитини, відколи вона пішла, то не бачила, щоб приходила до дитини, ніхто ОСОБА_7 ніяких перешкод у спілкуванні з дитиною не чинив, вона сама не проявляла такого бажання. Коли ОСОБА_7 прийшла з поліцією, то там відбувалися крики та сварки, що саме там відбувалося їй не відомо, так як вона не слухала, знає, що після цього випадку дитина була налякана і мала страх. Наскільки їй відомо відповідачі не проти щоб мати спілкувалася із донькою, лиш би вона приходила, але ж її скільки років не було, скільки часу вона доньку не бачила. Коли був перший дзвоник на перше вересня всі діти першокласники брали своїх мам за руки, однак ОСОБА_7 на свято не прийшла і за ручку ОСОБА_5 вела бабуся. Якщо навіть і була така ситуація що ОСОБА_7 забороняли приходити додому, то якби вона справді цього хотіла, могла б прийти до садочка до школи, щоб побачити дитину, там вхід вільний. Їй не відомо, чи вітала ОСОБА_8 свою доньку із святами чи дарувала подарунки на день народження, також їй не відомо, чи хтось чинив ОСОБА_8 бідняк перешкоди у спілкуванні із донькою, ці люди їй перешкод не створювали, якби вона дійсно цього хотіла, вони б не заперечували. Особисто вона, мати в школі не бачила жодного разу.

З матеріалів справи вбачається, що батьками ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.5 зв.).

З акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 від 11.09.2024 року вбачається, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає одна за адресою АДРЕСА_1 , умови проживання задовільні (а.с.6).

Довідкою-характеристикою Магальської сільської ради за №695 від 11.09. 2024 року на ОСОБА_1 підтверджено, що за час проживання ОСОБА_1 заяв та скарг до сільської ради не надходило, характеризується з позитивної сторони (а.с.6 зв.).

З долучених копій квитанцій вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала переказ аліментних платежів на користь ОСОБА_16 (а.с.7).

Із копії заповіту від 22.10.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 заповіли майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований у АДРЕСА_1 (а.с.8).

Довідкою-характеристикою виданою Клішковецькою сільською радою за №1123 віл 14.12.2023 року ОСОБА_2 характеризується позитивно, спиртними напоями не зловживає, скарги на адресу сільської ради на нього не надходили (а.с.9).

Довідкою виданою Клішковецькою сільською радою за №1758 від 08.12.2023 року до складу сім`ї ОСОБА_2 входять батько ОСОБА_17 , мати ОСОБА_3 , донька ОСОБА_2 , що сільська рада і підтверджує (а.с.9 зв.).

Як вбачається із висновку органу опіки та піклування Клішковецької сільської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, яке затверджене рішенням Клішковецької сільської ради 09.11.2023 року за №131/11-2023, мати із дитиною не спілкується із сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере, з вихователями групи на зв`язок не виходить, на батьківські збори ніколи не з`являлася (а.с.10,11).

З висновку за результатами психологічної діагностики ОСОБА_6 , складеного практичним психологом філії закладу К.В. Руснак, вбачається, що ОСОБА_5 бачить своє майбутнє у сім`ї батька ОСОБА_9 , бабусі ОСОБА_18 та дідуся ОСОБА_19 . Дитина хоче, щоб у неї була мама але в образі матері вона бачить людину, яка буде піклуватися про неї, приділяти їй свій час та увагу. Щодо біологічної матері у дитини спостерігаються суперечливі почуття, ставлення переважно нейтральне в деяких моментах переходить в негативне через те, що матір не цікавиться її життям (а.с.31-33).

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31.01.2025 року позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_6 (а.с.34-36).

Як вбачається з відповіді відділу Служби у справах дітей Клішковецької сільської ради на заяву адвоката Малик О.А. про надання висновку щодо розв`язання спору та вироблення участі матері ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_5 , то надано рекомендації щодо такої участі матері (а.с.47).

З долученого до матеріалів справи копії судового наказу вбачається, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 в розмірі частини з усіх видів її доходу (а.с.48).

Довідкою виданою опорним закладом освіти Клішковецької сільської ради від 02.04.2025 року за вих.№148 підтверджено, що з 01.09 2024 року по даний час, мати участі у навчально-виховному процесі не приймає, успішністю доньки не цікавиться. Догляд виховання та забезпечення потреб дитини здійснюють її батько, бабуся та дідусь (а.с.56).

В узагальнюючій довідці за результатами психологічного обстеження учениці 1 класу ОСОБА_2 від 01.04.2025 року зазначено, що у дівчинки позитивне ставлення до школи, оптимальна працездатність. Найбільш близькими для ОСОБА_5 є бабуся,батько і дідусь, з матір`ю вона на дистанції, негативно ставиться до неї, яка взагалі не бере участі у вихованні дівчинки (а.с.56 зв.).

Рішенням Клішковецької сільської ради від 25.03.2025 року за №73/05-2025 про надання висновку про вирішення спору між батьками про участь у вихованні малолітньої дитини затверджено висновок про вирішення спору між ОСОБА_20 (а.с.63-66).

Застосовані норми права. Мотиви та висновки суду.

Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 153 СК України встановлено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до абз.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», батько, мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Статтею 15 вказаного закону передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. При наявності спору чи таких стосунків між батьками, що не уможливлюють укладення договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим із них, хто проживає окремо від дитини, в порядку ст.158 СК України за заявою мати або батька дитини орган опіки і піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Згідно із ст.27-1 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен забезпечити захист прав малолітніх або неповнолітніх осіб.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Стаття 159 СК України передбачає порядок вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучаться з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно із статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонам дійсно існує конфлікт щодо способу і порядку участі матері дитини - позивача ОСОБА_1 у вихованні дитини, яку відповідачі мотивують тривалою відсутністю позивачки в житті дитини та відсутністю реального бажання матері брати участь у вихованні своєї доньки.

При цьому заперечуючи наявність перешкод позивачці у спілкуванні з дитиною, відповідачі зазначають, що тривалий час позивачка із дитиною не бачиться, дитина взагалі не знає матері, яка залишила її коли дитині було 2 роки і 2 місяці.

Проаналізувавши матеріали справи та надані докази позивачем на підтвердження заявлених вимог, а також заслухавши сторін та пояснення свідків, суд вважає, що жодних об`єктивних доказів того, що відповідачі чинять перешкоди у спілкуванні позивачки із донькою суду не надано. Так, у судовому засіданні встановлено, що між сторонами тривалий час відсутнє нормальне спілкування та порозуміння щодо побачень матері із донькою. Разом з тим, жодних об`єктивних даних про те, що відповідачі вчиняють будь які активні дії чи допускають бездіяльність, які б надали суду можливість констатувати факт спричинення перешкод позивачці у спілкуванні з донькою справа не містить.

Окрім цього, також відсутні докази того, що позивачка раніше зверталася до органу опіки і піклування для вирішення спору з приводу участі у вихованні дитини і цей орган вже приймав певне рішення, яке відповідачі не виконують, а також до інших установ (садочку, школи) для можливості побачень з дитиною, і їй в цьому було відмовлено, або відповідачами чинилися в цьому перешкоди.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Виходячи із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на неправомірну поведінку відповідачів та вчинення ними дій спрямованих на утворення перешкод для спілкування позивача з донькою, а тому в цій частині позовні вимоги про усунення перешкод у спілкуванні позивача із сином слід відхилити за недоведеністю.

Щодо вимоги про встановлення порядку участі матері у вихованні дитини, то суд зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків.

Положеннями статті 19 СК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Під час розгляду судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Поданий до суду висновок органу опіки та піклування Клішковецької сільської ради щодо вирішення спору між батьками малолітньої дитини: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стосовно їхньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є недостатньо обґрунтований та на думку суду суперечить інтересам дитини, оскільки мати, яка проживає окремо від дитини, зобов`язана брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, а батько, який проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Доказів негативного впливу матері на дитину судом не встановлено, та будь якими доказами не підтверджено.

Суд звертає увагу, що навіть за умови відсутності доведеного факту перешкоджання відповідачами у спілкуванні позивачки з малолітньою донькою ОСОБА_5 2018 року народження, звернення останньої до суду свідчить про необхідність визначення способу її участі у вихованні доньки, зацікавленість в реалізації батьківських прав та обов`язків.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачиться на шкоду інтересам дитини.

Судом враховано, що між сторонам дійсно існує конфлікт щодо способу і порядку участі матері у вихованні дитини.

При цьому, на думку суду, поведінка відповідачів, які на власний розсуд трактують інтереси дитини, її нормальний розвиток без участі матері у вихованні дитини, або обмеження такої участі не сприяє справжнім інтересам дитини, її розвитку і потребі.

Окремо суд вважає за необхідне звернути уваги на те, що матері дитини, та батькові слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного рівномірного спілкування матері, та батька з донькою.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги закріплене у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України право на спілкування матері з донькою та участь у її вихованні, бажання позивачки брати участь у вихованні та спілкуванні з донькою, враховуючи відсутність у висновок органу опіки та піклування запропонованого графіку порядку участі матері у вихованні доньки, суд вважає, що наявні підстави для визначення порядку участі позивача у спілкуванні та вихованні доньки, однак, не за запропонованим позивачкою графіком, а з урахуванням віку дитину, її психоемоційного стану, відсутність доказів негативного впливу матері на доньку, відсутністю матері у житті доньки досить тривалий час, за визначеним судом графіком із дотриманням якнайкращих інтересів дитини, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення.

Визначаючи часи спілкування матері з донькою без участі батька, як просить позивачка, суд враховує, що присутність обох сторін під час зустрічей позивачки із дитиною не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, може негативно впливати на її психоемоційний стан, з огляду на стосунки, які склались між сторонами.

Зважаючи на тривале проживання малолітньої ОСОБА_5 саме із батьком, є висока ймовірність, що між малолітньою ОСОБА_5 та її матір`ю ОСОБА_1 відсутній належного рівня психологічний зв`язок, що унеможливлює на даному етапі участь позивачки у вихованні дитини в тому обсязі та способах, про які просить позивач саме в прохальній частині позовної заяви.

Суд вважає, що постановлення рішення суду і надання можливості дитині залишитися на тривалий час наодинці із матір`ю без адаптаційного періоду може бути стресом для дитини чи негативно відобразитися на її здоров`ї, оскільки об`єктивно необхідний певний час для звикання дитини до матері, відновлення контакту між ними.

Здебільшого потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей зумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням віднайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей. У відповідності до абзацу 2 ч. 2 ст. 159 СК України в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Виходячи з якнайкращих інтересів дитини та справедливої рівноваги обох батьків у вихованні та спілкуванні із дитиною, суд вважає, що інтересам дитини буде відповідати зустріч з матір`ю в присутності психолога або класного керівника Вікторії, або представника органу опіки та піклування Клішковецької сільської ради протягом початкового етапу побачень, а саме протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили, а саме по дві години на тиждень, у дні які, будуть зручними всім сторонам, у приміщенні (території) школи, або в приміщенні (території) Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області. Також надати можливість матері на необмежене спілкування з донькою засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобів зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між матір`ю та донькою.

Після проходження адаптаційного періоду звикання дитини до присутності матері у її житті, враховуючи фізичний і психологічний стан дитини, позивачу слід звернутися до органу опіки та піклування Клішковецької сільської ради щодо встановлення порядку участі матері у вихованні дитини та встановлення відповідного графіку побачень.

Отже, суд вважає, що такий встановлений спосіб участі матері у вихованні доньки, яка з 2021 року не приймала участі у вихованні та не спілкувалася із донькою, враховуючи малолітній вік дитини, таке спілкування матері з донькою на думку суду повністю відповідатиме інтересам як дитини, так і батьків, забезпечуватиме участь матері у процесі виховання дитини.

При цьому, суд також констатує, що визначення судом порядку та тривалості періодичних тимчасових побачень ОСОБА_1 з донькою не є остаточним, а лише сприяє налагодженню спілкування позивачки з малолітньою дитиною ОСОБА_5 , встановленню психологічного зв`язку між дитиною та матір`ю, для подальшого розвитку їх відносин.

Час таких побачень має бути достатнім для задоволення потреб спілкування дитини та матері, а також сприяти перспективі подальшого розвитку їх відносин.

Крім того, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб батьки не позбавлені права в майбутньому змінити як добровільно, так і в судовому порядку встановлений судовим рішенням у цій справі спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати її інтересам.

Суд звертає увагу на те, що визначений судом спосіб участі матері у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між матір`ю і дитиною у інших формах за погодженням батька або ж встановленню компетентним органом порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.

Об`єктом правосуддя у справах щодо піклування про дитину є одвічні, гостро емоційні і постійно мінливі стосунки між матір`ю та її донькою, отже, остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі встановлювати сталі чутливі людські стосунки та приписувати почуття прихильності. У той же час суд у межах своїх повноважень спрямовує учасників сімейного конфлікту до його вирішення.

Таким чином, враховуючи перш за все інтереси дитини, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Крім того, суд роз`яснює, що у разі зміни обставини, пов`язаних із віком дитини, при наявності в подальшому спору між батьками, позивач/відповідач не позбавлені можливості згідно вимог ст. 158 СК України звернутись до органу опіки та піклування для встановлення способів участі у вихованні дитини або згідно ст. 159 СК України знову звернутись до суду про визначення іншого способу його участі у вихованні дитини.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, статтями 153, 157, 159 СК України, статтями 12, 15 ЗУ «Про охорону дитинства» суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Клішковецької сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення порядку участі у вихованні дитини - задовольнити частково.

Встановити порядок участі ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 в присутності психолога або класного керівника Вікторії, або представника органу опіки та піклування Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області, протягом початкового етапу побачень, а саме: трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили, по дві години на тиждень, у дні, які будуть зручними всім сторонам, у приміщенні (території) школи, або в приміщенні (території) Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області.

Надати можливість матері ОСОБА_1 на необмежене спілкування з донькою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобів зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між матір`ю та донькою.

Після спливу трьох місяців з часу фактичних побачень матері із донькою, проходження адаптаційного періоду звикання дитини до присутності матері, ОСОБА_1 слід звернутися до органу опіки та піклування Клішковецької сільської ради щодо встановлення порядку участі матері у вихованні дитини та встановлення відповідного графіку побачень.

В задоволенні решти вимог - відмовити за безпідставністю.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Клішковецької сільської ради, адреса місця знаходження: с. Клішківці, вул..Головна,66 Дністровського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ:04416832.

Повне рішення складено 23 травня 2025 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК