Рішення

від 05.05.2025 по справі 758/14787/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/14787/24

Категорія 71

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

05 травня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання - Губенко О.М.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, яка дії в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Києва звернулася Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, яка дії в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2563 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на первинному обліку в Службі у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації з 25.07.2022 перебуває дитина, позбавлена батьківського піклування малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дитина була залишена за адресою: АДРЕСА_1 . У перинатальному центрі Кіровоградської обласної лікарні методом сурогатного материнства громадянка України ОСОБА_4 народила дитину чоловічої статі відповідно до договору про здійснення допоміжної репродуктивної технології (ДРТ). Згідно довідки про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом від 14.12.2021 №1412/1-21/7, виданої ТОВ «ВІОТЕХСОМ», було здійснено перенесення ембріонів людини зачатих подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства. Дитина має генетичну спорідненість зі своїм генетичним батьком, громадянином Китайської Народної Республіки - ОСОБА_2 , який перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянкою Китайської Народної Республіки - ОСОБА_3 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебував на повному державному забезпеченні в Чернівецькому обласному спеціалізованому будинку дитини, а на даний час влаштований до сімейної форми виховання. Біологічні батьки дитини - подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , громадяни Китайської Народної Республіки, залишили дитину на території України, не зареєстрували її народження. Відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.05.2022 №205, дитину було зареєстровано у Подільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та видано свідоцтво про народження на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В актовому записі про народження дитини батьками дитини записані: мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказують, що залишаючи дитину в Україні, батьки ні письмово, ні усно не висловили свою остаточну позицію щодо повернення/не повернення дитини в рідну сім`ю. Службою неодноразово надсилались листи до Посольства Китайської Народної Республіки та Міністерства закордонних справ України щодо вирішення питання подальшої долі дитини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2024 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 12 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила прийняти рішення в інтересах дитини.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом публікації повісток на сайті «Судова влада України», про причини неявки суд не повідомили, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалися.

Відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із тим, що відповідачі своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, не використали наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 06.05.2022.

Дитина народилася у Перинатальному центрі Кіровоградської обласної лікарні методом сурогатного материнства громадянкою України ОСОБА_4 відповідно до договору про здійснення допоміжної репродуктивної технології (ДРТ) від 08 вересня 2020 року.

Згідно довідки про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом від 14.12.2021 №1412/1-21/7, виданої ТОВ «ВІОТЕХСОМ», було здійснено перенесення ембріонів людини зачатих подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства. Дитина має генетичну спорідненість зі своїм генетичним батьком - ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб № НОМЕР_2 , виданого 25.01.2017, ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянкою Китайської Народної Республіки - ОСОБА_3 .

Згідно до Акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, 29.12.2021 о 12 год. 55 хв. була виявлена дитина чоловічої статі, знайдена за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 методом сурогатного материнства, батьки громадяни Китаю , які відмовилися забирати дитину.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 06.05.2022 Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), та Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, актовий запис №420, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір`ю записана ОСОБА_3 , батьком - ОСОБА_2 .

Відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.03.2022 №176, було зобов`язано зареєструвати у Подільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) народження дитини та присвоїти прізвище « ОСОБА_7 », ім`я « ОСОБА_8 », по батькові дитині не присвоювати. Дату народження вказати ІНФОРМАЦІЯ_6 . Місце народження - м. Кропивницький. В актовому записі про народження дитини батьками записати: мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 громадянка Китайської Народної Республіки, батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянин Китайської Народної Республіки, які перебувають у зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про шлюб № НОМЕР_2 , видане 25.01.2017).

Згідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.05.2022 №205, було зобов`язано внести зміни до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 31 березня 2022 року №176 «Про присвоєння прізвища, ім`я та по батькові покинутій дитині та реєстрацію її народження», а саме: у пункті 1 абзацу 1, розпорядження прізвище « ОСОБА_7 » змінити на прізвище « ОСОБА_9 », ім`я « ОСОБА_8 » змінити на ім`я « ОСОБА_10 ».

Відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.06.2024 №558, було зобов`язано надати малолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Згідно до довідки ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок дитини» №221 від 22.07.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який виховувався в установі з 11.03.2022, жодного разу не навідувався батьками чи іншими родичами.

У своєму висновку за №106-1203 від 04.02.2025 Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави - учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Таким чином, наведені норми права дають підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07.12.2006 № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27.11.1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07.08.1996 року, § 78).

У ст. 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно із ч. 2 та 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у ч. 1 ст. 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327 цс 18).

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 16 постанови від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Жорстоке поводження з дитиною полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення судом їх батьківських прав, відповідно до вимог пункту 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , будучи матір`ю та батьком малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до України не прибули, відмовилися забирати дитину та державну реєстрацію дитини не здійснили без поважної причини і не виявили щодо неї батьківського піклування, і як встановлено, такі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавляться станом здоров`я, фізичним та духовним розвитком дитини, суд вважає позовні вимоги позивача про позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину (ч. 3 ст. 166 СК України).

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Враховуючи викладене, а також обставини, передбачені ч. 1 ст. 182 СК України, те, що батьки повинні утримувати неповнолітніх дітей, та відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, суд стягує з відповідачів на користь тих осіб чи установ, яким буде передано на виховання дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2563 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. з кожного.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 265, 280-282, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, яка дії в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь тих осіб чи установ, яким буде передано на виховання дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2563 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. з кожного.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 37333608, юридична адреса: Контрактова площа, буд. 2, м. Київ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , Китайська народна республіка, місце народження: Хунань;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт НОМЕР_4 , Китайська народна республіка, місце народження: Аньхой.

Повний текст рішення складено 19.05.2025.

Суддя Леся БУДЗАН