Постанова від 22.05.2025 по справі 534/392/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/392/25 Номер провадження 22-ц/814/1941/25Головуючий у 1-й інстанції Комарова Д.Ю. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.

розглянувши у місті Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 24 лютого 2025 року, постановлену суддею Комаровою Д.Ю.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», про захист прав споживачів та визнання частково недійсним кредитного договору,

в с т а н о в и в:

13.02.2025 ОСОБА_1 звернулася у Комсомольський міський суд Полтавської області з указаним позовом, у якому просила визнати незаконними та скасувати пп.1.4.1 п.1.4, 5.3 договору №13689-02/2024 від 09.02.2024, укладеного між нею та ТОВ «Аванс Кредит», якими встановлюються процентна ставка та регулюються способи її застосування, виклавши їх відповідно до вимог пункту 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у розмірі 1%.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 24.02.2025 справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Аванс Кредит» про захист прав споживачів та визнання частково недійсним кредитного договору разом з додатками передано за підсудністю до Ленінського районного суду м.Запоріжжя.

Ухвала вмотивована тим, що справа не підсудна Комсомольському міському суду Полтавської області та в порядку п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України підлягає передачі за належною підсудністю за місцезнаходженням позивача, що з огляду на зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області, належить до Ленінського районного суду м.Запоріжжя.

Позивачка не погодилась із ухвалою міського суду та оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу до Комсомольського міського суду Полтавської області в іншому складі суду для вирішення питання відкриття провадження та розгляду по суті.

Повідомляє, що у відповідності до положень статей 1, 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вона, ОСОБА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи та фактично проживає у м.Горішні Плавні, що підтверджується наявною у справі довідкою про реєстрацію тимчасово переміщеної особи. Форма такої довідки відповідає вимогам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509, ніким нескасована та є дійсною.

Відтак, зареєструвавшись на новому місці як ВПО та маючи відповідну довідку про взяття на облік, вона правомірно звернулася з позовом про захист прав споживачів до суду у місці свого тимчасового перебування. Наведене узгоджується із роз`ясненнями Верховного Суду, викладеними Секретарем Першої Судової Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Дмитром Луспеником на сайті: https://vl.hr.court.gov.ua/sud2006/pres-centr/news/1314095/.

Проте суд першої інстанції викладене залишив поза увагою, як і відсутність у суду права самостійно застосовувати правила альтернативної підсудності без згоди позивача, при цьому, керуючись загальною нормою права замість спеціальної.

Ухвалами Полтавського апеляційного суду від 28.03.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (частина перша статті 368 ЦПК України) без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи убачається, що 13.02.2025 ОСОБА_1 звернулася в Комсомольський міський суд Полтавської області з позовом до ТОВ «Аванс Кредит», у якому просила визнати незаконними та скасувати пп.1.4.1 п.1.4, 5.3 договору №13689-02/2024 від 09.02.2024, укладеного між сторонами, виклавши їх відповідно до вимог пункту 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у розмірі 1%./а.с.1-7/

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.9/; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 11.11.2022 №1633-5002318469 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи./а.с.10/

Передаючи справу на розгляд до іншого суду в порядку п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, міський суд виходив із того, що норми ЦПК України передбачають використання лише зареєстрованого місця проживання, тоді як фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

Надану позивачкою довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи міський суд до уваги не прийняв, як таку, що не є належним доказом зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача у м.Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області. Натомість, свідчить про реєстрацію місця проживання позивачки, що відповідає підсудності Ленінського районного суду м.Запоріжжя.

Суд апеляційної інстанції із такими висновками міського суду не погоджується з таких підстав.

Відповідно до положень статей 55, 124Конституції України та статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Підсудність справ за вибором позивача регламентована статтею 28 ЦПК України, частиною п`ятою якої визначено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Реалізуючи наведене право позивачка звернулася у Комсомольськи міський суд Полтавської області з позовом про захист прав споживачів, обґрунтовуючи підсудність спору цьому суду тим, що має статус внутрішньо переміщеної особи та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 11.11.2022 №1633-5002318469 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Закон України«Про забезпеченняправ ісвобод внутрішньопереміщених осіб» єспеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню, та за правилами частини першої статті 5 цього Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі сталою позицією Верховного Суду, зокрема, сформованою у справах №409/2636/17 від 29.07.2019, №607/5535/22 від 14.08.2024, особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Суд першої інстанції викладене залишив поза увагою та, застосувавши нерелевантну практику Верховного Суду, дійшов помилково висновку, що надана позивачкою довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є належним доказом місця її проживання/перебування у місті Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що Комсомольський міський суд Полтавської області при постановленні оскаржуваної ухвали допустив порушення правил підсудності помилково застосувавши положення п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України. Натомість, позивачка використала надане їй процесуальним законодавством право обрати суд та правомірно звернулась до Комсомольського міського суду Полтавської області за місцем свого перебування, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 28 ЦПК України.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379ЦПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Вимоги апеляційної скарги в частині направлення справи до Комсомольського міського суду Полтавської області в іншому складі суду задоволенню не підлягають, як такі, що виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 24 лютого 2025 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», про захист прав споживачів та визнання частково недійсним кредитного договору направити до Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області (до перейменування Комсомольський міський суд Полтавської області) для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.05.2025.

Головуючий Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак