Постанова

від 14.05.2025 по справі 922/2955/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року м. Харків Справа № 922/2955/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

від позивача Годунов В.С. (у режимі відеоконференції);

від відповідача Кітченко М.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх.115Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 (суддя Юрченко В.С., повний текст складено 20.12.2024) у справі №922/2955/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем", м.Луцьк,

до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м.Харків,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Мішем (далі ТОВ Мішем), звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, про стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт №730 від 06.09.2021 в сумі 5 031 615,60 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2955/24 позов задоволено повністю. Господарський суд Харківської області дійшов висновку про те, що роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 5031615,60 грн. вважаються виконаними позивачем та прийнятими відповідачем, оскільки ним було встановлено факт надсилання позивачем та отримання відповідачем акту виконаних будівельних робіт, а також той факт, що в матеріалах справи відсутня вмотивована відмова замовника (відповідача) від підписання означеного акту та повідомлення замовника про причини відмови підписати акт виконаних будівельних робіт, з огляду на відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо виконаних робіт чи їх якості,. Враховуючи, що відповідач свого обов`язку з перерахування коштів у строк, встановлений договором, за виконанні позивачем роботи не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, а відтак порушив договірні зобов`язання, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення 5 031 615,60 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними документальними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2955/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Судові витрати просить покласти на позивача.

На переконання апелянта, Господарським судом Харківської області при ухваленні оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, визнано встановленими недоведені обставини.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає наступне:

- судом першої інстанції не враховано, що договором підряду не передбачено обов`язок замовника прийняти і оплатити окремі етапи або окремі види робіт. Обов`язок щодо сплати виконаних робіт у замовника виникає після виконання підрядником усього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття замовником або відсутності обґрунтованих заперечень щодо їх прийняття. При порівнянні об`ємів робіт, що вказані у локальному кошторисі на будівельні роботи №02-001-001 до договору №730 від 06.09.2021 та акті приймання виконаних будівельних робіт б/н б/д, що міститься у додатках до позовної заяви, виявлено розбіжності у виконанні робіт, тобто роботи виконані не в повному обсязі. Відтак, позивач не може вважатися таким, що належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі виконаних робіт, а відповідач, відповідно, не є таким, що зобов`язаний оплатити відповідну частину виконаних робіт. Господарським судом Харківської області не застосовано положення ст.854, ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), які підлягали застосуванню;

- судом першої інстанції не застосовано положення ч.1 ст.882 ЦК України та не враховано відсутність у матеріалах справи доказів одержання замовником повідомлення підрядника про готовність до передання робіт та доказів здійснення відповідачем приймання виконаних робіт на виконання умов договору про закупівлю робіт №730 від 06.09.2021. Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради повернуті документи, направлені листом ТОВ «Мішем» №275-25/12/23 від 25.12.2023, у зв`язку із неналежним оформленням актів виконаних робіт та із зазначенням підстав щодо неможливості прийняття даних документів на підтвердження виконання робіт. Наданий до матеріалів справи акт приймання виконаних будівельних робіт б/н б/д за договором про закупівлю робіт №730 від 06.09.2021 не містить обов`язкових реквізитів для первинних документів, передбачених ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме не зазначено дати складання документу та номеру, що відповідно до п.6.2 договору є підставою для повернення підряднику актів виконаних робіт без здійснення оплати. Означений акт не містить відмітки щодо відмови однієї із сторін від підписання акту. За таких обставин у Департаменту відсутній обов`язок прийняти роботи, зазначені позивачем в акті виконаних будівельних робіт б/н б/д, та оплатити такі роботи;

- порушення норм процесуального права полягає у відмові місцевого господарського суду у задоволенні клопотання про призначення експертизи. Господарський суд Харківської області не врахував, що без призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи роботи з Капітального ремонту просп.Незалежності, 7 неможливо встановити якість, обсяги та вартість ремонту об`єкта, відповідності виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів та конструкцій державним стандартам та технічним умовам. Відмовляючи у задоволенні клопотання суд першої інстанції позбавив Департамент права на забезпечення надання доказів, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування, для з`ясування обставин, що мають значення для справи.

До апеляційної скарги додане клопотання про призначення експертизи, згідно з яким відповідач просить:

1) Призначити проведення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо- технічної експертизи роботи з Капітального ремонту просп.Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) у справі №922/2955/24;

2) На вирішення експертів поставити наступні питання:

-Чи відповідають фактичні види, обсяги і вартість виконаних робіт та фактично використаних матеріалів та їх якість за договором про закупівлю робіт від 06.09.2021 №730 за об`єктом Капітального ремонту просп.Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), укладеним між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ «Мішем», видам, обсягам, вартості робіт, використаних матеріалів та їх якості, передбачених проектно-кошторисною документацією, договірною ціною, нормативно-правовим актам у галузі будівництва, а також даним, зазначеним в Актах приймання виконаних робіт, складеними ТОВ «Мішем», у т.ч. враховуючи гарантійний строк та строк експлуатації? Якщо не відповідають, то в чому полягає невідповідність?

-Чи відповідають фізико-хімічні властивості кернів (вирубок) отриманих із верхнього шару асфальтобетонного покриття, використаного в процесі робіт по об`єкту Капітального ремонту просп.Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), враховуючи гарантійний строк та строк експлуатації дороги, вимогам ДСТУ Б В.2.7-119-2011, зазначених в Актах приймання виконаних робіт, складеними ТОВ «Мішем»? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність?

Вилучення зразків верхнього шару асфальтобетонного покриття (кернів) по об`єкту Капітального ремонту просп.Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) провести із залученням судових експертів, спеціалістів експертних та/або лабораторних установ відповідно до вимог ДБН В.2.3-4:2015 та ДСТУ Б В.2.7- 319:2016.?

- Яка вартість фактично виконаних ТОВ «Мішем» робіт та використаних матеріалів на підставі договору від 06.09.2021 №730, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт б/н та б/д?

- Чи не завищена вартість виконаних ТОВ «Мішем» робіт та використаних матеріалів на підставі договору від 06.09.2021 №730, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт б/н та б/д?

3) Проведення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи роботи з Капітального ремонту за адресою: м.Харків, просп.Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) у справі №922/2955/24 доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.професора М.С.Бокаріуса».

4) Зупинити судове провадження у справі №922/2955/24 до отримання висновків експертів.

За твердженнями відповідача, оскільки замовник огляд та прийняття робіт за договором про закупівлю робіт №730 від 06.09.2021 не здійснював, з урахуванням результатів обстеження комісії, вказаних у акті обстеження об`єктів капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг та тротуарів №2/27-08 від 27.08.2024, не можливо встановити якість, обсяги та вартість ремонту об`єкта, відповідність виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним умовам, з метою забезпечення надання доказів, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування, для з`ясування обставин, що мають значення для справи №922/2955/24, необхідні спеціальні знання та, відповідно, необхідним є проведення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.01.2025 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2955/24 залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.

Після отримання на поштову адресу суду від скаржника заяви про усунення недоліків (вх.1235 від 27.01.2025), ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2955/24. Встановлено позивачу строк до 24.02.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Встановлено учасникам справи строк до 24.02.2025 для подання заяв і клопотань. Призначено справу до розгляду на 05.03.2025 о 10:30год.

27.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ Мішем надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.1278), згідно з прохальною частиною якого заявник просить залишити без задоволення подану апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції - без змін.

Заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на наступне:

- повідомлення про готовність робіт міститься у супровідному листі до актів виконаних робіт та звучить у тому числі так: "Підрядник виконав передбачені Договором роботи";

- договір містить суперечливі між собою умови, з одного боку за ним слід виконати 1 роботу (п.1.1, 1.2), з іншого - оплата здійснюється на підставі актів, які підписують уповноважені представники сторін (п.4.1). Натомість слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Прийняття робіт представником технічного нагляду тотожне прийняттю робіт замовником;

- замовник негайно не приступив до прийняття виконаних робіт, (у т.ч. на момент розгляду справи в суді) проявляв пасивну поведінку, ігнорував адвокатські запити, що призводить до застосування до нього наслідків, які передбачені в абз.2 ч.1 ст.853 ЦК України, а саме неможливості посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі;

- застосування до відповідача правових наслідків, які передбачені в абз.2 ч.1 ст.853 ЦК України, нівелює його право посилатися на неповне виконання робіт за договором у суді;

- виконання додаткових робіт наразі є фізично неможливим через специфіку виконаних робіт, оскільки більшість виконаних робіт є прихованими, були закриті відповідно до актів, які наявні в матеріалах справи, акти на закриття прихованих робіт підписані представником технічного нагляду відповідача без зауважень;

- поведінка замовника є очевидно недобросовісною та сумнівною.

Заперечуючи щодо призначення експертизи позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає наступне. У матеріалах справи наявний акт виконаних робіт, який містить відмітку (підпис, прізвище, печатку) технічного нагляду, який відповідно до п.5.5 договору здійснив прийняття виконаних робіт за обсягом та якістю. Аналогічні відмітки технічного нагляду наявні в актах про закриття прихованих робіт. Матеріали справи містять відомості щодо переліку виконаних робіт, які не є спірними. Щодо питання якості виконаних робіт відповідач до позивача жодного разу не звертався (як і щодо обсягу виконаних робіт), тому це питання предметом спору не є. Також позивач просить врахувати вимоги п.21.9 ДБН В 2.3-4:2015 "З метою встановлення об`єктивних значень товщин асфальтобетонних шарів та фізикомеханічних показників асфальтобетону при прийманні закінчених робіт відбирання кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів". Позивач наголошує, що в розглядуваному випадку цей строк минув, з огляду на що призначення експертизи не призведе до вирішення поставлених відповідачем питань. Також позивач зазначає, що відповідач взагалі не має права посилатися на відступи від виконання договору, оскільки він про це не зробив жодної заяви відповідно ч.1 ст.853 ЦК України.

Через підсистему «Електронний суд» 03.03.2025 від ТОВ Мішем надійшло клопотання (вх.2728), за змістом якого заявник:

- просить долучити до справи та врахувати відомості з веб-сервісу "Прозоро", де замовник (відповідач) опублікував відомості про розірвання договору про закупівлю. Розірвання договору з боку замовника та оприлюднення відповідних відомостей відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» слід кваліфікувати як припинення ремонту, а отже підставу для здійснення оплати за фактично виконані роботи у зв`язку із припиненням ремонту, оскільки юридично відносини між сторонами припинені та виконання додаткового обсягу робіт, окрім як вказаного в акті виконаних робіт, не є ані фактично, ані юридично можливим. Також просить долучити до справи примірник касаційної скарги на аналогічне судове рішення та сприймати його як додаткові пояснення щодо змісту справи;

- просить відвести від розгляду справи суддів Лакізу В.В. та Здоровко В.В.;

- просить розгляд справи в апеляційному суді проводити за відсутності представника позивача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 заяву ТОВ "Мішем" про відвід суддів Здоровко Л.М. та Лакізи В.В. від розгляду справи №922/2955/24 залишено без розгляду з огляду на пропуск заявником строку для подання відповідної заяви.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 05.03.2025, за участі представника відповідача, задоволено заяву судді Здоровко Л.М. та судді Лакізи В.В. про самовідвід у справі №922/2955/24. Справу №922/2955/24 передано для повторного автоматизованого розподілу.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 06.03.2025, за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А.

Через підсистему «Електронний суд» 06.03.2025 від ТОВ "Мішем" надійшла заява (вх.2911) про відвід від розгляду справи судді Россолова В.В., судді Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 визнано необґрунтованою заявлену представником ТОВ "Мішем" заяву про відвід (вх.2911) судді Склярук О.І. та судді Россолова В.В. у справі №922/2955/24. Передано справу №922/2955/24 на автоматизований розподіл у порядку, встановленому ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), для вирішення питання про відвід.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025 для вирішення питання про відвід визначено склад суду суддя Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2025 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Мішем" про відвід суддів Східного апеляційного господарського суду Склярук О.І. та Россолова В.В. від розгляду справи №922/2955/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 задоволено заяву судді Склярук О.І. про самовідвід у справі №922/2955/24. Постановлено справу №922/2955/24 передати для повторного автоматизованого розподілу.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 18.03.2025, за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2025, зокрема, апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх.115Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2955/24 призначено до розгляду на 06.05.2025 о 10:00год.

Через канцелярію суду 05.05.2025 від Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради отримано додаткові пояснення (вх.5569).

Додаткові пояснення подані у зв`язку із ухваленням Верховним Судом постанови від 16.04.2025 у справі №922/1834/24, яка, за твердженнями відповідача, є ідентичною зі справою №922/2955/24, як за об`єктним та суб`єктним складом, так і за фактичними обставинами у спірних правовідносинах.

За змістом додаткових пояснень відповідач зазначає, що позивач повинен довести реальність виконаних робіт за договором №730 від 06.09.2021 відповідно до проектної та кошторисної документації, що позивачем зроблено не було.

Також відповідач наполягає на необхідності призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи у справі №922/2955/24 з метою забезпечення надання доказів, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.

Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, разом з іншим, заперечує проти задоволення клопотання позивача від 03.03.2025 про долучення доказів як таких, що подані без належного обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 06.05.2025 представник відповідача підтримав клопотання про призначення експертизи, а також вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача заперечив проти задоволення означеного клопотання та вимог апеляційної скарги.

З метою повного та всебічного дослідження обставин справи Східний апеляційний господарський суд постановив ухвалу (без оформлення окремого документу) про перерву в судовому засіданні до 14.05.2025 об 11:00год.

У судовому засіданні 14.05.2025, за участі представників сторін, розглянуто отримане через підсистему «Електронний суд» клопотання ТОВ Мішем (вх.2728 від 03.03.2025) про долучення до справи відомостей з веб-сервісу "Прозорро" та примірника касаційної скарги у справі №922/2954/24. Представник позивача у судовому засіданні просив визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів, поновити строк на їх подання та долучити відповідні документи до матеріалів справи. В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що відомості з веб-сервісу "Прозорро" були подані одразу після того, як були виявлені позивачем, оскільки до цього часу про опублікування відповідних відомостей відповідач позивача не повідомляв. Представник відповідача заперечив проти задоволення означеного клопотання.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Приймаючи до уваги, що звіт про виконання договору про закупівлю позивачу не направлявся (що не заперечується відповідачем) та, відповідно, про наявність такого звіту позивачу стало відомо лише за результатами моніторингу веб-сервісу «Прозорро», враховуючи наявність такого доказу станом на дату розгляду справи Господарським судом Харківської області (звіт сформовано 12.01.2024), а також те, що відповідач як автор такого звіту не надав цей доказ до суду першої інстанції, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, Східний апеляційний господарський суд задовольнив відповідне клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи додаткового доказу - відомостей з веб-сервісу "Прозорро". При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що подана позивачем копія касаційної скарги не є доказом по справі, а є фактично додатковими поясненнями позивача.

З метою забезпечення принципів господарського судочинства, зокрема таких як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін, враховуючи відсутність заперечень з боку позивача, а також те, що додаткові пояснення Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх.5569 від 05.05.2025) подані у зв`язку із недавнім ухваленням Верховним Судом постанови від 16.04.2025 у справі №922/1834/24, судова колегія задовольнила клопотання відповідача про долучення таких додаткових пояснень до матеріалів справи та врахування їх при розгляді справи.

У судовому засіданні Східним апеляційним господарським судом також розглянуто додане до апеляційної скарги клопотання позивача про призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи роботи з Капітального ремонту просп.Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), на задоволенні якого наполягав відповідач під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Позивач проти задоволення означеного клопотання заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Розглянувши означене клопотання судова колегія відмовила у його задоволенні, мотиви відмови будуть викладені в мотивувальній частині постанови.

Разом з іншим у судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

06.09.2021 між ТОВ Мішем (далі підрядник) та Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (далі замовник) укладено договір про закупівлю робіт №730 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого підрядник зобов`язується виконати роботи з Капітального ремонту просп. Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проєктно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник прийняти ці роботи та оплатити їх.

Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.1.3 договору).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору ціна договору становить 5 920 096,80 грн., у т.ч. ПДВ 986 682,80 грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Структура договірної ціни є динамічною і визначається у відповідності до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правил визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з урахуванням доповнень та змін, затверджених наказом Мінрегіонбуду України та положень Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 №668 у межах обсягів асигнувань, визначених за результатами тендерів (п.3.3 договору).

Порядок здійснення оплати погоджено сторонами в розділі IV договору.

Так, згідно з п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 90 (дев`яноста) днів з моменту підписання документів, зазначених у пункті 4.1 договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок замовника (п.4.2 договору).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили строк виконання робіт: до 31 грудня 2022 року. Початок робіт вересень 2021 року. Завершення робіт грудень 2022 згідно графіка виконання робіт.

Умовами пункту 5.5 договору погоджено, що замовник здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним умовам.

Відповідно до п.п.6.1.1, 6.1.2 договору замовник зобов`язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).

За умовами п.6.4.4.1 договору підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).

Згідно з п.10.1 договору договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2022, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за цим договором.

Строк дії договору може бути продовжено на підставі п.4 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п.10.2 договору).

Невід`ємною частиною договору є: Договірна ціна; Календарний графік виконання робіт; План фінансування будівництва (розділ ХІІ договору).

Додатковою угодою №2 від 26.10.2022 внесено зміни до договору, а саме:

пункт 5.1 викладено в новій редакції: «Строк виконання робіт: до 31 грудня 2023 року. Початок робіт: вересень 2021 року. Завершення робіт: грудень 2023 року згідно графіка виконання робіт.»;

пункт 10.1.1 договору викладено в наступній редакції: «Договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань за цим договором».

Позивач вказує, що роботи за договором виконані на суму 5 031 615,60 грн., що підтверджується наступними документами:

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в); вказані акти були вручені безпосередньо замовнику (відповідачу) 28.12.2023, а також, додатково, 29.12.2023 направлені засобами поштового зв`язку відповідачу і отримані ним 09.01.2024;

загальним журналом робіт на об`єкті;

актами на закриття прихованих робіт, які підписані в тому числі представником технічного нагляду замовника (відповідача);

накладними на придбання товарів для проведення робіт по договору.

Позивач зауважує на тому, що відповідачем протягом строку існування договірних правовідносин будь-яких заперечень на акт приймання виконаних будівельних робіт не надано, у тому числі заперечення не надані на запит адвоката від 08.04.2024 б/н, який було направлено на адресу замовника.

На думку позивача, погоджений сторонами в договорі 90-денний строк для оплати почав свій перебіг на наступний день після отримання відповідачем акту виконаних робіт, тобто з 29.12.2023, оскільки жодних заперечень щодо актів відповідач не висловлював та ще до їх вручення роботи прийняті представником технічного нагляду, тому відповідач не потребував додаткового часу на опрацювання документів. Відтак, строк оплати по договору настав 28.03.2024.

08.04.2024 позивачем був направлений запит стосовно підтвердження факту виконання робіт та обґрунтування причин не підписання актів. 25.04.2024 аналогічний запит був направлений повторно.

Несплата Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради вартості виконаних ТОВ Мішем робіт стала підставою звернення останнього з розглядуваним позовом до суду.

Судова колегія враховує наступне.

Предметом позову у розглядуваній справі є матеріально-правові вимоги ТОВ "Мішем" про стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради вартості виконаних робіт за договором про закупівлю робіт №730 від 06.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Мішем" посилається на те, що на виконання умов договору товариство виконало роботи загальною вартістю 5 031 615,60 грн. та направило відповідачу акт виконаних будівельних робіт. Водночас, відповідач виконані роботи не оплатив, зауважень щодо виконаних робіт не надав, але акти гне підписав.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про закупівлю робіт №730 від 06.09.2021, предметом якого є виконання робіт - капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг та тротуарів по проспекту Незалежності, 7 в місті Харкові; ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг).

Означений договір за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду.

Правовідносини підряду врегульовані главою 61 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Окремим видом підряду є договір будівельного підряду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних із місцезнаходженням об`єкта.

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1).

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч.2).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника (ч.3).

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (ч.4).

Наведені норми містять презумпцію обов`язку замовника здійснювати приймання роботи із засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того на замовника покладається обов`язок оглянути виконані роботи. Значення такого огляду полягає в тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 16.04.2025 у справі №922/1834/24.

Згідно зі ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1). Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ч.2).

Частиною 4 ст.879 ЦК України унормовано, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта та виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Подібні висновки викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 (на яку обґрунтовано послався місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні) та в постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №916/693/21, від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності (1) реального виконання робіт за договором у разі (2) неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором. Подібні висновки викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20 (на яку обґрунтовано послався Господарський суд Харківської області в оскаржуваному рішенні), у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18.

За загальним правилом при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг чи виконання робіт як з боку замовника, так і виконавця (підрядника) суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.08.2023 у справі №914/8/22, від 05.12.2023 у справі №918/241/23.

У разі якщо замовник, порушуючи вимоги ст.ст.853, 882 ЦК України, безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є порушенням умов договору та вимог ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України. Подібні висновки сформульовані в постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №921/262/18.

Отже, колегія суддів зазначає, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, позивач (підрядник) повинен був направити відповідачу (замовнику) визначені умовами договору документи, зокрема, акти форми КБ-2в, КБ-3, а замовник повинен був їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ "Мішем" на виконання умов договору №730 від 06.09.2021 направило Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради супровідний лист №275-25/12/23 від 25.12.2023, яким були передані для підписання, зокрема, наступні документи: оригінал акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в); оригінал довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3); оригінал відомості ресурсів; оригінал розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат; оригінал акту підтвердження виконаних робіт (пункти 16-20 супровідного листа). Відповідач отримав вказаний пакет документів 28.12.2023, що підтверджується вхідним штампом.

Означені документи додатково направлено відповідачу засобами поштового зв`язку 29.12.2023 та отримані відповідачем 09.01.2024, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Факт отримання документів відповідачем не заперечується.

Натомість, відповідач зі своєї сторони отримані документи не підписав, будь-яких заперечень щодо їх підписання не надавав.

Судова колегія також звертає увагу, що акт приймання виконаних будівельних робіт відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України недійсним не визнавався.

Судова колегія звертає увагу, що пунктом 4.9 договору сторони погодили, якщо роботи виконані підрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, замовник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього замовник перераховує утримані суми.

Отже сторони визначили порядок взаємовідносин у випадку наявності порушення, недоробок, дефектів допущених з боку підрядника, але такі випадки передбачають активну позицію замовника з нагляду, виявлення і фіксування їх разом із підрядником відповідними актами з метою усунення порушень і недоробок, після чого замовник має оплатити роботи. Якщо оплату було затримано.

Замовник здійснював нагляд за підрядними роботами, фіксував відсутність зауважень до них шляхом підписання актів прихованих робіт, але наполягає призначити технічну експертизу для встановлення будь-яких недоліків, або за якістю, або за об`ємом робіт, або недоліків у використаних матеріалах. Разом із тим замовник не зазначає конкретно в чому полягають його претензії до виконаних робіт.

Разом з тим, відповідачем не заперечується, що Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про можливі виявлені недоліки роботи не заявляв, відповідні дефектні акти не складалися.

Отже, оскільки відповідач після отримання акту виконаних будівельних робіт, а також направлення двох адвокатських запитів представника позивача щодо причин не підписання актів не заявив про жодні недоліки таких робіт у порядку абз.1 ч.1 ст.853 ЦК України, то, враховуючи абз.2 ч.1 ст.853 ЦК України, Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради втратив можливість посилатися на жодні недоліки виконаних робіт у подальшому.

За відсутності обґрунтування відповідачем відмови від прийняття робіт, визначальним при розгляді цієї справи є встановлення судом реальності господарської операції (обставин реального виконання робіт відповідно до умов договору та їх виконання саме в обсязі (розмірі та за ціною), які заявлені позивачем). Підписання актів приймання-передачі виконаних робіт є формальною необхідністю, яка не змінює суті виконаних робіт та не може ставити під сумнів їх виконання за умови доведення реальності господарської операції іншими належними та допустимими доказами.

За умовами п.5.5 договору замовник здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним умовам.

Згідно з п.5.6 договору при систематичному надходженні замовнику (3 і більше разів) від особи, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт за цим договором, повідомлень про неналежну якість, недодержання обсягів та завищення вартості ремонту об`єкта, невідповідність виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам та технічним умовам, замовник може в односторонньому порядку розірвати цей договір.

Пунктом 6.2.2 договору передбачено, що замовник має право контролювати виконання робіт у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п.6.2.5.3 договору замовник має право здійснювати контроль за якістю робіт, матеріалів, устаткування згідно з нормативними вимогами та положеннями Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 №668.

Як убачається з наявного в матеріалах справи листа Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради №1756/0/66-24 від 26.08.2024 та не заперечується відповідачем, між ним (як замовником) та Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (як виконавцем) укладено договір №790 про здійснення робіт з технічного нагляду від 11.10.2021 на об`єкті «Капітальний ремонт просп. Незалежності, 7», за умовами якого виконавець зобов`язався: перевіряти відповідність обсягів та якості виконаних робіт відповідно до вимог затвердженої проєктно-кошторисної документації; проводити разом з представниками підрядника огляд і оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих робіт; брати участь у підготовці, перевірці та підписанні актів на закриття прихованих робіт; своєчасно брати участь в огляді, перевірці, прийманні прихованих робіт і підписанні актів на закриття прихованих робіт; здійснювати контроль за веденням загального журналу виконання робіт капітального ремонту об`єкту згідно зі зразком, наведеним у додатку А ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»; фіксувати результати технічного нагляду за роботами на об`єкті в журналі виконаних робіт встановленого зразка із зазначенням дефектів, порушень та винних у роботах, виконаних із порушенням, а також зобов`язувати підрядника усунути виявлені дефекти та порушення.

Крім того до обов`язків Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради входило при здійсненні технічного нагляду перевіряти акти приймання виконаних будівельних робіт, що надаються підрядником, документи на матеріали, машини і механізми та інші витрати, що вказуються в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, фактично виконаним роботам по об`єкту, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, державним стандартам України.

Аналогічна інформація щодо обов`язків Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради міститься у клопотанні відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи (а.с.4 , т.2).

Східним апеляційним господарським судом встановлено, що наявні в матеріалах справи акти на закриття прихованих робіт окрім підпису представника позивача містять підписи представника технічного нагляду відповідача - Лихолітова В.О. В актах безпосередньо зазначено про відсутність при виконанні робіт відхилень від проектної документації та міститься дозвіл на виконання наступних робіт, стоїть дата початку і закінчення робіт (а.с. 23-36. Т.1).

Загальний журнал робіт, копія якого наявна в матеріалах справи, також містить підпис інженера технічного нагляду відповідача Лихолітова В.О.

На останньому аркуші акта приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в міститься призвище, підпис інженера технічного нагляду Лихолітова Віктора Олександровича. скріпленіі печаткою, що свідчить про відповідність зазначених в акті робіт фактично виконаним роботам по об`єкту та про відповідність таких робіт затвердженій проектно-кошторисний документації, державним стандартам України.

Крім того на останньому аркуші акта приймання виконаних будівельних робіт також міститься запис «Ціноутворення відповідає ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013» та відповідний підпис із зазначенням прізвища та ініціалів.

Відтак, за висновками судової колегії, обсяг, якість та ціна фактично виконаних позивачем робіт підтверджені технічним наглядом замовника.

Однак, незважаючи на надання відповідачем доручення приймати підрядні роботи іншій особі, відповідач заперечує проти факту прийняття робіт (щодо їх якості та обсягу). Така позиція, на переконання суду апеляційної інстанції, є проявом несумлінності та суперечливої поведінки відповідача.

До того ж саме на замовника покладається відповідальність за дії його технічного нагляду, висловлення заперечень щодо обсягу виконаних робіт (у тому числі прихованих робіт) після їх прийняття технічним наглядом та закриття прихованих робіт порушує баланс інтересів сторін.

При цьому посилаючись на здійснення листування з технічним наглядом щодо надання документів про здійснення ним робіт з технічного нагляду, передбачених укладеним між ними договором, відповідач не надав доказів направлення відповідного листа (№1756/0/66-24 від 26.08.2024) Департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради.

Зазначаючи про можливу невідповідність виконаних позивачем робіт проектно-кошторисній документації, відповідач не надав такої документації до матеріалів справи.

Разом із тим, як пояснив представник позивача в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.05.2025, проектна документація у ТОВ «Мішем» відсутня, оскільки після завершення робіт повернута відповідачу.

Крім того судова колегія зауважує, що апеляційна скарга відповідача не містить заперечень щодо відповідності виконаних позивачем робіт (в обсязі та за ціною, зазначеною в акті приймання виконаних будівельних робіт) проектній документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, та кошторису, який відповідно визначає ціну виконаних робіт. Доводи апелянта фактично зводяться до того, що роботи за договором виконані не в повному обсязі (не в обсязі, визначеному локальним кошторисом).

Натомість, судова колегія звертає увагу, що 12.01.2024 Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на веб-сервіс «Прозорро» опублікував звіт про виконання договору про закупівлю, в якому зазначив причини розірвання договору «у зв`язку із закінченням строку дії договору про закупівлю». Тобто, вбачається суперечлива поведінка відповідача: з одного боку відповідач зазначає про не виконання позивачем робіт у повному обсязі та просить призначити відповідну експертизу з метою встановлення якості, кількості, вартості таких робіт, а з іншого боку не заявляє про виявлені недоліки робіт відповідно, не складає дефектні акти відповідно до умов договору, не бажає продовження відносин між сторонами з приводу усунення таких недоліків.

У зв`язку із вказаним судова колегія звертається до мотивів відмови у задоволенні клопотання відповідача про призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Судова колегія звертає увагу, що частина питань, які відповідач просить поставити на вирішення експертам, стосується якості виконаних позивачем робіт, у той час як обставина якості робіт не входить до предмету доказування в межах справи №922/2955/24 у зв`язку із наступним.

Необхідність призначення судової експертизи з метою встановлення якості виконаних позивачем робіт не є обґрунтованим з огляду на положення ч.1 ст.853 ЦК України (якою унормовано, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі) та відсутність у матеріалах справи доказів заяви відповідача про виявлені недоліки в роботі.

Судова колегія також звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявний акт виконаних будівельних робіт та акти про закриття прихованих робіт, які містять погоджувальну відмітку технічного нагляду підприємства відповідача, який відповідно до п.5.5 договору здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам, а також у розрізі того, що в матеріалах справи відсутні жодні документи, які б свідчили про те, що відповідач звертався до позивача з претензією щодо якості та обсягу виконаних робіт, вартість яких заявлена до стягнення в межах розглядуваної справи.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача жодних заперечень щодо акту приймання виконаних робіт. Такі заперечення представник відповідача не озвучив у судових засіданнях. Відсутні відповіді відповідача на запити представника позивача про підтвердження факту виконання робіт або обґрунтування причин не підписання акту приймання виконаних робіт.

Відповідно до пункту 21.9 ДБН В 2.3-4:2015, з метою встановлення об`єктивних значень товщин асфальтобетонних шарів та фізико-механічних показників асфальтобетону при прийманні закінчених робіт відбирання кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів.

З доданої до позовної заяви копії загального журналу робіт №1, який є додатком до ДБН А.3.1-5:2016, вбачається, що вказані роботи виконані позивачем 24.11.2021. Таким чином шестимісячний строк з дати виконання позивачем робіт, протягом якого можна встановити об`єктивні значення товщин асфальтобетонних шарів та фізико-механічні показники асфальтобетону при прийманні закінчених робіт, сплинув у 2022 році, що об`єктивно унеможливлює встановлення відповідності фізико-хімічних властивостей кернів (вирубок), отриманих із верхнього шару асфальтобетонного покриття, вимогам ДСТУ. До того ж відповідачем, який є замовником робіт за договором, не надано доказів того, що результат цих робіт зберігся та не був підданий руйнуванню чи псуванню за такий значний період часу, як і не доведено здатність асфальтобетонного покриття після спливу цього часу зберегти об`єктивну інформацію щодо якості робіт на момент їх виконання.

Крім того, пропонуючи поставити на вирішення експертів питання щодо відповідності фактичних видів, обсягів і вартості виконаних робіт та фактично використаних матеріалів проектно-кошторисній документації відповідач не надає до матеріалів справи такої документації.

Відповідачем не надано доказів пред`явлення ним претензій щодо виконаних позивачем робіт на зазначену в позові суму (5 031 615,60 грн.) як у процесі здійснення контролю та нагляду за виконанням підрядником робіт у порядку пунктів 5.5, 6.2.2, 6.2.5.3 договору, так і при передачі таких робіт підрядником за відповідним актом приймання виконаних будівельних робіт (зокрема, шляхом складання акту про виявлені недоліки (недоробки та дефекти)) або звернення до суду з вимогою про визнання акту недійсним у порядку ст.882 ЦК України. Матеріалами справи підтверджено обставини реального виконання позивачем робіт відповідно до умов договору, а також їх виконання саме в обсязі (розмірі та за ціною), які заявлені позивачем.

За вказаних обставин, а також враховуючи прийняття технічним наглядом відповідача виконаних робіт, як за актами прихованих, так і за актом КБ2в КБ3, відсутні достатні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи роботи з капітального ремонту просп. Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) та зупинення у зв`язку із цим провадження у справі.

Отже, встановлений пунктом 4.2 договору перебіг 90-денного строку оплати за договором розпочався наступного дня після отримання відповідачем актів виконаних робіт, тобто 29.12.2023, а оскільки жодних заперечень щодо актів відповідач не висловлював, то строк оплати виконаних позивачем по договору робіт на суму 5 031 615,60 грн. настав 28.03.2024. Доказів здійснення оплати означеної суми матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що договором підряду не передбачено обов`язок замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником усього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт, зі сплатою вартості таких робіт. За твердженнями апелянта, обов`язок щодо сплати виконаних робіт у замовника виникає після виконання підрядником усього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття замовником або відсутності обґрунтованих заперечень щодо їх прийняття.

Надаючи оцінку означеним доводам апелянта судова колегія зазначає, що жодною умовою договору про закупівлю робіт №730 від 06.09.2021 не передбачено застереження, що оплата робіт здійснюється лише після виконання підрядником усього комплексу робіт, передбачених договором. Навпаки, за змістом пунктів 4.1, 4.2, 6.1.2 договору оплата робіт здійснюється за відповідним актом приймання-передачі протягом 90 (дев`яноста) днів з моменту підписання такого акту.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, Господарський суд Харківської області дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Мішем».

Відхиляючи доводи апелянта про те, що наданий до матеріалів справи акт приймання виконаних будівельних робіт б/н б/д за договором про закупівлю робіт №730 від 06.09.2021 не містить обов`язкових реквізитів для первинних документів, передбачених ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме не містить дати складання документу та номеру, судова колегія зазначає, що визначальним у даному випадку є реальність господарської операції, підписання актів приймання-передачі виконаних робіт є формальною необхідністю, яка не змінює суті виконаних робіт та не може ставити під сумнів їх виконання за умови доведення реальності господарської операції.

Судова колегія також звертає увагу, що сторонами було продовжено строк дії договору і прийняття робіт саме за ініціативою відповідача, який наполягав на такому продовженні через відсутність фінансування робіт. Вказані обставини підтверджуються Додатковою угодою до Договору № 730, де вказано про внесення змін до розділу IV «Порядок здійснення оплати» та викласти пункт 4.10 у новій редакції про фінансування у 2021 році 00 грн 00 коп. Було також викладено у новій редакції Календарний графік виконання робіт та План фінансування будівництва (а.с. 78-81 , т.1). У Додатковій угоді №2 також передбачено внесення змін до договору не тільки щодо строку дії договору (п. 10.1 в новій редакції до 31 грудня 2023 року), але і щодо п.5.1., в якому визначено новий строк закінчення робіт - грудень 2023 і залишено незмінним строк початку робіт - вересень 2021.

Разом із тим, згідно актів прихованих робіт велика їх кількість була виконана вже наприкінці 2021 року.

Судова колегія також звертає увагу на те, що в листі від 25.12.2023 № 275-25/12/23 відповідач звертаючись до відповідача просить його підписати надані акти виконаних робіт і зазначає, що Підрядник виконав передбачені договором роботи, про що складено відповідний акт приймання виконаних робіт (КБ-2В), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), акти підтвердження виконаних робіт, які підписані Підрядником і представником Замовника інженером технічного нагляду за фактом виконання робіт.

Вищевказані роботи були виконані підрядником ще до початку повномасштабного вторгнення з боку РФ і оголошення в Україні воєнного стану (до 24.02.2024), фактично прийняті замовником, але не оформлені документально.

Питання документального оформлення цих робіт шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (КБ-2В та КБ-3) неодноразово відкладалося та переносилося Департаментом на невизначений термін із посиланням на воєнний стан та відсутністю фінансування.

Отже на думку колегії суддів між сторонами відсутній спір щодо недоліків виконаних позивачем підрядних робіт, а є дії відповідача зі створення уявних перешкод для підписання актів виконаних робіт з метою уникнення виконання свого обов`язку з оплати виконаних робіт за спірним договором.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради повернуті документи, направлені листом на адресу ТОВ «Мішем» №275-25/12/23 від 25.12.2023, у зв`язку із неналежним оформленням актів виконаних робіт та із зазначенням підстав щодо неможливості прийняття даних документів на підтвердження виконання робіт. Однак, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідних доказів повернення (направлення/вручення) позивачу акту приймання виконаних будівельних робіт матеріали справи не містять.

За змістом апеляційної скарги відповідач також зазначає, що судом першої інстанції не застосовано положення ч.1 ст.882 ЦК України та не враховано відсутність у матеріалах справи доказів одержання замовником повідомлення підрядника про готовність до передання робіт.

Надаючи оцінку означеним доводам скаржника, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 882 ЦК України унормовано, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч.4 ст.882 ЦК України).

Пунктом 5.7 договору сторони погодили, що приймання-передача в експлуатацію закінчених робіт (об`єкта ремонту) буде виконуватися згідно з вимогами Загальних умов, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 та інших нормативних актів, що регламентують приймання закінчених об`єктів в експлуатацію.

Пунктами 6.1.1, 6.1.2 Договору визначено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи, приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).

Постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови), які відповідно до ЦК України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва.

Згідно з пунктами 88, 89 Загальних умов приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду. Після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання.

Передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (пункти 91, 96 Загальних умов).

З аналізу означених положень законодавства, вбачається, що ані ЦК України, ані постанова Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 не містять приписів щодо обов`язку підрядника надсилати замовнику окремого документу, повідомлення про готовність до передачі закінчених робіт. Конструкція вказаних норм передбачає саме алгоритм дій замовника у разі отримання такого повідомлення від підрядника, а саме - обов`язок негайно розпочати приймання таких робіт.

Умови укладеного між сторонами договору також не містять положень щодо надсилання (надання) позивачем відповідачу окремого повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва).

Відтак, хибними є доводи апелянта щодо необхідності направлення замовнику повідомлення про готовність до передання робіт, як необхідної передумови для правомірності надсилання актів виконаних робіт.

Судова колегія звертає увагу, що із змісту супровідного листа позивача відповідачу №275-25/12/23 від 25.12.2023 вбачається повідомлення останнього про виконання підрядником робіт за договором наступного змісту: «Підрядник виконав, передбачені Договором роботи». Відтак, відповідно до вимог ст.882 ЦК України відповідач як замовник мав негайно приступити до прийняття робіт після отримання такого повідомлення, проте доказів виконання відповідачем вищевказаного обов`язку матеріали справи не містять.

Судова колегія вважає необґрунтованими посилання апелянта на постанову Верховного суду від 16.04.2025 у справі № 922/1834/24 у зв`язку із наступним.

Об`єктом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 922/1834/24, якою у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що роботи, передбачені в акті приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 4 975 953,60 грн є лише частиною робіт, передбачених пунктами 1.1, 1.2, 5.3 Договору, адже ціна договору становить 5 905 904,40 грн, відтак, позивач не може вважатися таким, що належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі виконаних робіт, а відповідач відповідно не є таким, що зобов`язаний оплатити відповідну частину виконаних робіт.

Верховний Суд, скасовуючи постанову апеляційної інстанції в тому числі, вказав, що доводи апеляційного суду через призму нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, колегія суддів вважає передчасними та такими, що зроблені без урахування приписів статей 844 877 ЦК України.

Вирішуючи спір у справі, що розглядається, зважаючи на вищезазначений стандарт доказування, концепцію негативного доказу, приписи частини першої статті 74 ГПК України та інші положення господарського процесуального законодавства, суд повинен був не тільки встановити факт непідписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт, але й встановити причини та наслідки непідписання таких замовником, які роботи були реально (фактично) виконані підрядником, та чи відповідають вони умовам Договору, проектно-кошторисній документації. За таких обставин апеляційний суд не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи та не встановив повно фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема обставини реального виконання спірних робіт (повністю або частково) позивачем у заявленому періоді, їх обсяг та вартість.

Оже враховуючи результати апеляційного прровадження у справі № 922/1834/24, висновки касаційного суду були зроблені за результатами протилежного за змістом рішенння, ніж є у справі 922/2955/24.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянтові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2955/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 23.05.2025.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова