Рішення від 21.05.2025 по справі 906/528/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/528/25

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Фід"

до Приватного підприємства "Слободище"

про стягнення 493 056,10грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуд Фід" (далі - позивач, ТОВ "Гуд Фід") звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Слободище" (далі - відповідач, ПП "Слободище") про стягнення заборгованості у розмірі 493 056,10грн, з яких: 369 600,00грн основного боргу, 75 932,04грн пені, 8 295,00грн 3% річних, 39 229,06грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Ухвалою суду від 24.04.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/528/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.05.2025.

14.05.2025 на поштову адресу суду від ТОВ "Гуд Фід" надійшло клопотання від 09.05.2025 до якого долучено оригінали документів для їх огляду у судовому засіданні, а саме: договору поставки №14/24-ГФ від 08.08.2024, видаткової накладної №РН-0000119 від 09.08.2024, рахунку-фактури №СФ-0000124 від 09.08.2024, товарно-транспортної накладної №34 від 09.08.2024, платіжної інструкції №1183 від 18.11.2024, видаткової накладної №РН-0000127 від 16.08.2024, рахунку-фактури №СФ-0000130 від 16.08.2024, товарно-транспортної накладної №37 від 16.08.2024.

Представник позивача у судове засідання 21.05.2025 не прибув.

21.05.2025 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Гуд Фід" надійшла заява від 21.05.2025 в якій останній просить суд проводити судове засідання, яке призначене на 21.05.2025, без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач представника у судове засідання 21.05.2025 не направив, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку (а.с.34 на звороті).

Згідно з частиною 1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, зважаючи на заяву позивача про розгляд справи без їх участі, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з частиною 9 ст.165 ГПК України та частиною 2 ст.178 ГПК України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (частина 4 ст.240 ГПК України).

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №14/24-ГФ від 08.08.2024 в частині оплати отриманого товару. Зазначає що ТОВ "Гуд Фід" поставило відповідачу товар згідно видаткової накладної №РН-0000119 від 09.08.2024 на суму 345600,00грн та видаткової накладної №РН-0000127 від 16.08.2024 на суму 324 000,00грн. Водночас відповідачем здійснено оплату лише у розмірі 300 000,00грн, решта суми залишилася неоплаченою. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 369 600,00грн основного боргу, 75 932,04грн пені, 8 295,00грн 3% річних, 39 229,06грн інфляційних втрат, а також судові витрати (а.с.1-4).

Відповідач правом на подачу письмового відзиву не скористався.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

08.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гуд Фід" (постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Слободище" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №14/24-ГФ за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар (п.1.1. договору) (а.с.7-8).

Відповідно п.2.1 договору, найменування, ціна та кількість товару, який поставляється відповідно до умов цього договору, вказуються у видаткових накладних, що мають силу специфікацій до даного договору у розумінні ст.266 Господарського кодексу України та є невід`ємною частиною даного договору.

За умовами п.3.1 договору, поставка товару здійснюється протягом десяти календарних днів з моменту отримання постачальником замовлення покупця партіями, кур`єрськими службами доставки, транспортними компаніями, або автотранспортом покупця чи постачальника протягом всього строку дії даного договору. В кожному окремому випадку сторонами можуть визначатися інші умови поставки товару.

Згідно п.3.2 договору, при поставці постачальник зобов`язаний надати покупцю оригінали наступних документів на товар: рахунок-фактура; видаткова накладна на партію товару; ТТН (оформлена належним чином), крім випадків поставки товару кур`єрськими службами; посвідчення про якість товару від виробника з мокрою печаткою, або завірене мокрою печаткою постачальника та підписом відповідальної особи.

Зобов`язання постачальника передати товар покупцю вважається виконаним в момент фактичної передачі товару представнику покупця. Моментом переходу права власності на товар (передачі (поставки) товару) є дата підписання видаткових накладних уповноваженою особою покупця (п.3.3 договору).

Якщо при прийнятті товару буде виявлено його невідповідність за кількістю та якістю, сторонами складається відповідний двосторонній акт. Неякісний товар чи той, якого не вистачає, підлягає заміні або додатковій поставці постачальником за його рахунок протягом 7 (семи) робочих днів з моменту складання відповідного двостороннього акту (п.3.5 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що ціна товару узгоджується сторонами окремо при поставці кожної партії товару, та зазначається у видатковій накладній та рахунку-фактурі на товар.

Відповідно до п.4.2 договору, розрахунок покупцем за поставлену партію товару, здійснюється у національній валюті України в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника у вигляді 30% за товар по факту поставки, та 70 % відтермінування 45 днів з дня поставки товару, якщо інше не передбачено окремою домовленістю сторін. Загальна сума договору розраховується шляхом складання загальних сум вартості окремих партій товару, що вказані у видаткових накладних на товар.

У випадку порушення своїх зобов`язань за даним договором, винна сторона відшкодовує добросовісній стороні понесені збитки, включаючи прямі збитки та втрачену вигоду, а також виконує інші санкції, передбачені цим договором (п.7.1 договору).

Згідно п.7.3 договору, у випадку порушення строків та порядку оплати товару, встановлених у п.4.2 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

За невиконання або неналежне виконання інших зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України (п.7.4 договору).

Відповідно до п.12.1 договір є чинним лише у разі, якщо його укладено у письмовій формі та підписано повноважними представниками сторін.

Згідно п.12.2 договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до спливу строку дії цього договору жодна зі сторін не направить в адресу іншої сторони письмове повідомлення про припинення дії цього договору, договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік. Продовження строку дії цього договору допускається багаторазово у передбаченому цим пунктом договору порядку.

Договір підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками.

На виконання умов договору поставки №14/24-ГФ від 08.08.2024 року, згідно видаткової накладної №РН-0000119 від 09.08.2024 року, яка підписана обома сторонами, постачальник передав у власність покупця товар: Кофасіл С в кількості 8 кг, загальною вартістю 345600,00грн з ПДВ (а.с.10).

Позивачем виставлено рахунок-фактуру №Сф-0000124 від 09.08.2024 року на суму 345600,00грн (а.с.9).

За результатами доставки та прийняття вантажу вантажоодержувачем, сторонами складено та підписано товарно-транспортну накладну №34 від 09.08.2024 року (а.с.11).

Згідно видаткової накладної №РН-0000127 від 16.08.2024 року, яка підписана обома сторонами, постачальник передав у власність покупця товар: Кофасіл С в кількості 7,5 кг, загальною вартістю 324 000,00грн з ПДВ (а.с.14).

Позивачем виставлено рахунок-фактуру №Сф-0000130 від 16.08.2024 року на суму 324 000,00грн (а.с.13).

За результатами доставки та прийняття вантажу вантажоодержувачем, сторонами складено та підписано товарно-транспортну накладну №37 від 16.08.2024 року (а.с.15).

Відповідно до платіжної інструкції №1183 від 18.11.2024 року відповідачем здійснено оплату у розмірі 300000,00грн, згідно видаткової накладної №РН-0000119 від 09.08.2024 року (а.с.12).

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті товару за договором поставки №14/24-ГФ від 08.08.2024, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 369 600,00грн основного боргу, 75 932,04грн пені, 8 295,00грн 3% річних та 39 229,06грн інфляційних втрат, за несвоєчасне виконання зобов`язань по проведенню розрахунків.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У відповідності до пункту 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст.629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №14/24-ГФ від 08.08.2024 року.

Згідно зі ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що розрахунок покупцем за поставлену партію товару, здійснюється у національній валюті України в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника у вигляді 30% за товар по факту поставки, та 70 % відтермінування 45 днів з дня поставки товару, якщо інше не передбачено окремою домовленістю сторін.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №14/24-ГФ від 08.08.2024 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято в повному обсязі та без зауважень товар на загальну суму 669600,00грн, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000119 від 09.08.2024 на суму 345600,00грн, №РН-0000127 від 16.08.2024 на суму 324000,00грн, а також товарно-транспортними накладними №34 від 09.08.2024 року, №37 від 16.08.2024 року.

Поставка позивачем товару на загальну суму 669 600,00грн, на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки №14/24-ГФ від 08.08.2024, є підставою виникнення у відповідача як покупця, зобов`язання оплатити вказаний товар відповідно до умов договору.

Враховуючи умови договору, строк оплати за видатковою накладною №РН-0000119 від 09.08.2024 на загальну суму 345600,00грн погоджено у такі терміни:

- 30% за товар, що становить 103 680,00грн - в день поставки товару та підписання видаткової накладної - 09.08.2024 року;

- 70% за товар, що становить 241 920,00грн - відтермінування 45 днів з дня поставки товару - до 23.09.2024.

За видатковою накладною №РН-0000127 від 16.08.2024 на суму 324000,00грн:

- 30% за товар, що становить 97 200,00грн - в день поставки товару та підписання видаткової накладної - 16.08.2024;

- 70% за товар, що становить 226 800,00грн - відтермінування 45 днів з дня поставки товару - до 30.09.2024.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем проведено часткову оплату за видатковою накладною №РН-0000119 від 09.08.2024 року на суму 300 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1183 від 18.11.2024 року.

Враховуючи наведене, заборгованість відповідача перед позивачем за видатковою накладною №РН-0000119 від 09.08.2024 року становить 45600,00грн, а за видатковою накладною №РН-0000127 від 16.08.2024 року становить 324000,00грн.

В порушення умов договору та приписів чинного законодавства, відповідач не здійснив оплату за отриманий ним товар в сумі 369600,00грн (669600,00грн - 300 000,00грн).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач направляв на адресу відповідача претензію вих.№1 від 24.02.2025 року, у якій вимагав погасити заборгованість в сумі 369600,00грн в семиденний строк (а.с.16-17; докази надіслання а.с.21).

Відповідач відповіді на претензію не надав, вимоги позивача залишив без задоволення.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості в сумі 369600,00грн, вимог позивача не спростував. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 369600,00грн основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 75 932,04грн пені, 8 295,00грн 3% річних та 39 229,06грн інфляційних втрат.

З даного приводу суд враховує, що порушенням зобов`язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частини 1ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2ст.551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3ст.549 ЦК України).

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно частини 1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 7.3 договору сторони погодили, що у випадку порушення строків та порядку оплати товару, встановлених у п.4.2 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

З розрахунку позивача вбачається, що він нарахував до стягнення з відповідача 75 932,04грн пені, з яких:

- 3323,44грн (на заборгованість 103 680,00грн за ВН №РН-0000119) у період з 09.08.2024 по 23.09.2024 (а.с.19),

- 13539,94грн (на заборгованість 345 600,00грн за ВН №РН-0000119) у період з 24.09.2024 по 18.11.2024 (а.с.22),

- 5499,48грн (на заборгованість 45 600,00грн за ВН №РН-0000119) у період з 19.11.2024 по 22.04.2025 (а.с.20),

- 3 184,96грн (на заборгованість 97 200,00грн за ВН №РН-0000127) у період з 15.08.2024 по 30.09.2024 (а.с.23),

- 50384,22грн (на заборгованість 324000,00грн за ВН №РН-0000127) у період з 01.10.2024 по 22.04.2025 (а.с.24).

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що позивачем невірно визначено дату виникнення заборгованості за видатковими накладними №РН-0000119 та №РН-0000127, а також не враховано положення частини 6 ст.232 ГК України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. У даному випадку сторонами у договорі інший строк нарахування пені не погоджено, тому до вимог про нарахування пені застосуванню підлягають положення ч.6 ст.232 ГК України.

Суд враховує, що згідно зі ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як зазначалось судом вище, відповідач мав здійснити оплату у розмірі 30% від вартості партій товару по факту поставки - 09.08.2024 та 16.08.2024, відповідно прострочення оплати виникає: за видатковою накладною №РН-0000119 від 09.08.2024 - з 10.08.2024; за видатковою накладною №РН-0000127 від 16.08.2024 - з 17.08.2024.

Здійснивши власний перерахунок пені за допомогою програми "Ліга:Закон", з урахуванням положень ч.6 ст.232 ГК України, а також часткової оплати відповідачем 18.11.2024 на суму 300 000,00грн, господарський суд встановив, що її розмір становить 65 731,05грн, з яких:

1) 21 260,91грн пені по видатковій накладній №РН-0000119 від 09.08.2024 за періоди:

- з 10.08.2024 по 17.11.2024 на заборгованість 103680,00грн - 7 365,25грн,

- з 24.09.2024 по 17.11.2024 на заборгованість 241 920,00грн - 9 452,07грн,

- з 18.11.2024 по 24.03.2025 на заборгованість 45600,00грн - 4 443,59грн.

2) 44 470,14грн пені по видатковій накладній №РН-0000127 від 16.08.2024 за періоди:

- з 17.08.2024 по 17.02.2025 на заборгованість 97200,00грн - 13 094,61грн,

- з 01.10.2024 по 01.04.2025 на заборгованість 226 800,00грн - 31 375,53грн.

Таким чином загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 65 731,05грн. В частині стягненні 10 200,99грн пені суд відмовляє, у зв`язку безпідставністю її нарахування.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 39 229,06грн інфляційних втрат, з яких:

- 2 186,61грн (на заборгованість 103 680,00грн за ВН №РН-0000119) у період з серпня 2024 до вересня 2024,

- 12 905,40грн (на заборгованість 345 600,00грн за ВН №РН-0000119) у період з жовтня 2024 до листопада 2024,

- 1 193,26грн (на заборгованість 45 600,00грн за ВН №РН-0000119) у період з грудня 2024 до квітня 2025,

- 2 049,95грн (на заборгованість 97 200,00грн за ВН №РН-0000127) у період з серпня 2024 до жовтня 2024,

- 20 893,84грн (на заборгованість 324 000,00грн за ВН №РН-0000127) у період з жовтня 2024 до квітня 2025.

А також 8 295,00грн 3% річних, з яких:

- 383,00грн (на заборгованість 103 680,00грн за ВН №РН-0000119) у період з 09.08.2024 по 23.09.2024,

- 1 562,00 (на заборгованість 345 600,00грн за ВН №РН-0000119) у період з 24.09.2024 по 18.11.2024,

- 577,00грн (на заборгованість 45 600,00грн за ВН №РН-0000119) у період з 19.11.2024 по 22.04.2025,

- 367,00грн (на заборгованість 97200,00грн за ВН №РН-0000127) у період з 15.08.2024 по 30.09.2024,

- 5 406,00грн (на заборгованість 324 000,00грн за ВН №РН-0000127) у період з 01.10.2025 по 22.04.2025.

Господарський суд здійснив перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, з врахуванням вірних періодів такого нарахування в межах заявлених позовних вимог, а саме: по видатковій накладній №РН-0000119 за період з 10.08.2024 по 23.09.2024 на заборгованість 103 680,00грн, з 24.09.2024 по 17.11.2024 на заборгованість 345 600,00грн, з 18.11.2024 по 22.04.2025 на заборгованість 45600,00грн; по видатковій накладній №РН-0000127 за період з 17.08.2024 по 30.09.2024 на заборгованість 97 200,00грн, з 01.10.2024 по 22.04.2025 на заборгованість 324 000,00грн встановив, що заявлені позивачем 8 295,00грн 3% річних та 39 229,06грн інфляційних втрат не перевищують нарахованих судом сум, а тому підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах. Відповідно, позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 1ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 482 855,11грн, з яких: 369 600,00грн основного боргу, 65 731,05грн пені, 8 295,00грн 3% річних, 39 229,06грн інфляційних втрат. У стягненні 10 200,99грн пені, господарський суд відмовляє.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно з частинами 1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду позовної заяви в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовна заява подана позивачем через систему "Електронний суд", судовий збір підлягав сплаті в сумі 5 916,67грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на суму 482 855,11грн, на відповідача покладається судовий збір в розмірі 5 794,26грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Слободище" (Україна, 13330, Житомирська область, Бердичівський район, село Слободище, вулиця Карпенка, будинок 1; код ЄДРПОУ 33708198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Фід" (Україна, 40022, Сумська область, місто Суми, вулиця Привокзальна, будинок 6; код ЄДРПОУ 44134617):

- 369 600,00грн основного боргу,

- 65 731,05грн пені,

- 8 295,00грн 3% річних,

- 39 229,06грн інфляційних втрат,

- 5794,26грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.05.25

Суддя Кравець С.Г.

Направити:

1 - позивачу - електронний кабінет,

2 - відповідачу - електронний кабінет.