Ухвала від 23.05.2025 по справі 914/1460/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.05.2025 Справа №914/1460/25

За заявою:Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м. Львів, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київпро:забезпечення позовуу справі:№914/1460/25за позовом:Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м. Львів, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київдо відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю «Архібуд», м. Львівпро:зобов`язання усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності Суддя Крупник Р.В.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (надалі Прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (надалі Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архібуд» (надалі Відповідач) про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою від 16.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 12.06.2025.

Прокурором подано до суду заяву вх. №2195/25 від 21.05.2025, у якій він просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача будівлі та споруди площею 722,6 кв.м. (складовими частинами об`єкта нерухомого майна є: сарай «Г-1» площею 9,7 кв.м., сарай «Ж-1» площею 61,6 кв.м., теплиця «К-1» площею 65,9 кв.м., сарай «О-1» площею 61,5 кв.м., ангар «Б-1» площею 315 кв.м., сарай «Н-1» площею 7,4 кв.м., сарай «М-1» площею 118,8 кв.м., сарай «З-1» площею 82,7 кв.м.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 599019546101 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 15553987), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Довбуша, 15.

Згідно із доводами прокурора вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, власником якої є держава в особі позивача. У результаті реєстрації права власності відповідача на відповідне майно порушуються права позивача щодо належного користування земельною ділянкою у визначених законом цілях.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову прокурор обґрунтовує таким:

- відповідач не позбавлений можливості вчинити дії, спрямовані на відчуження майнових прав на нерухоме майно, змінити технічні характеристики спірного майна, його ідентифікуючі ознаки із присвоєнням цьому майну нового реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна, які надалі утруднять, чи зроблять неможливим виконання рішення суду;

- вчинення відповідачем дій щодо відчуження спірного майна третій особі шляхом укладення договору купівлі-продажу, внесення такого майна у статутний капітал третьої особи, передачі третій особі спірного майна в користування тощо може відбуватися без можливості отримання доступу зацікавленими особами до документального оформлення таких дій. Тобто позивач зможе дізнатися про відчуження спірного майна вже після того, як буде внесено запис до реєстру про реєстрацію за третьою особою відповідного права;

- за відсутності заборони відповідачу розпоряджатися спірним майном, передбачені чинним законодавством вимоги про нотаріальне оформлення договорів щодо розпорядження нерухомим майном та обов`язок зі сплати податків, державного мита та військового збору не будуть становити перешкод для його відчуження відповідачем під час розгляду справи;

- внаслідок потенційно можливого вчинення в подальшому відповідачем дій, спрямованих на змінення технічних характеристик спірного майна, його ідентифікуючих даних може бути унеможливлено виконання рішення суду про скасування державної реєстрації прав на нього;

- за відсутності заходів забезпечення позову у відповідача будуть відсутні будь-які перешкоди для поділу (виділу) належного йому майна на частині із відкриттям нового розділу в реєстрі та присвоєнням йому нового реєстраційного номеру. Вказані дії, зокрема, можуть бути вчинені будь-яким нотаріусом за наявності відповідної заяви власника майна.

Надаючи оцінку відповідним доводам, суд зазначає таке.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, за змістом статті 136 ГПК України забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

У даній справі позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно будівлі та споруди площею 722,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Довбуша, 15.

З матеріалів справи вбачається, що відповідне майно з 17.03.2015 належить відповідачу на праві власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 599019546101) та знаходиться на земельній ділянці із кадастровим №4610136600:01:009:0017, яка з 27.04.2023 перебуває у власності держави в особі позивача.

Вказане підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №426059494 від 08.05.2025, №426059673 від 08.05.2025, №426059969 від 08.05.2025, №426060058 від 08.05.2025.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Предметом позову у даній справі, серед іншого, є матеріально правова вимога немайнового характеру про усунення перешкод державі в особі позивача у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:01:009:0017 площею 2,8939 га, розташованою за адресою: вул. Довбуша, 15, м. Львів, шляхом скасування державної реєстрації права власності (з відкриттям розділу) відповідача на нерухоме майно будівлі та споруди площею 722,6 кв. м. (складовими частинами об`єкта нерухомого майна є: сарай «Г-1» площею 9,7 кв. м., сарай «Ж-1» площею 61,6 кв. м., теплиця «К-1» площею 65,9 кв.м., сарай «О-1» площею 61,5 кв. м., ангар «Б-1» площею 315 кв.м., сарай «Н-1» площею 7,4 кв.м., сарай «М-1» площею 118,8 кв.м., сарай «З-1» площею 82,7 кв.м.), яке знаходиться на відповідній земельній ділянці та розташоване за адресою: вул. Довбуша, 15, м. Львів (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 599019546101, номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 15553987) із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Враховуючи зазначене, а також зважаючи на зміст заяви про забезпечення позову, суд доходить висновку про наявність зв`язку між пропонованим прокурором заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Суд зазначає, що умови застосування заходів забезпечення позову залежать від характеру позовних вимог. Так, у випадку звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то умовою застосування заходів є можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Судом встановлено, що прокурор у встановленому процесуальним законом порядку довів, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у справі №914/1460/25 існуватиме можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду, а також те, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки прокурор не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Суд погоджується із доводами прокурора про те, що відповідач не позбавлений можливості вчинити дії, спрямовані на відчуження майнових прав на нерухоме майно, змінити технічні характеристики спірного майна, його ідентифікуючі ознаки із присвоєнням цьому майну нового реєстраційного номера. Відповідні права гарантовані йому законом, а тому він може реалізовувати їх на власний розсуд.

У разі вчинення будь-якої із означених дій, прокурор не зможе ефективно захистити права держави в особі позивача в межах справи №914/1460/25, з огляду на можливу зміну власника (володільця) відповідного нерухомого майна, і, як наслідок, можливу зміну юрисдикції спору щодо нього.

При цьому суд враховує, що оскільки можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, то вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчитиме про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (схожого підходу притримується і Верховний Суд у своїй постанові від 08.11.2023 у справі №916/2646/23).

Зважаючи на все викладене вище, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 136-140, 144, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи до забезпечення позову у справі №914/1460/25 шляхом накладення арешту на нерухоме майно будівлі та споруди площею 722,6 кв.м. (складовими частинами об`єкта нерухомого майна є: сарай «Г-1» площею 9,7 кв.м., сарай «Ж-1» площею 61,6 кв.м., теплиця «К-1» площею 65,9 кв.м., сарай «О-1» площею 61,5 кв.м., ангар «Б-1» площею 315 кв.м., сарай «Н-1» площею 7,4 кв.м., сарай «М-1» площею 118,8 кв.м., сарай «З-1» площею 82,7 кв.м.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 599019546101 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 15553987), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Довбуша, 15.

3. Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років, починаючи з 24.05.2025.

4. Сторонами у виконавчому провадженні за даною ухвалою є:

Стягувач: Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20; код ЄДРПОУ 38326057) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Архібуд» (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 105; код ЄДРПОУ 32893902).

5. Ухвала набирає законної сили з в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Крупник Р.В.