Рішення

від 06.05.2025 по справі 920/1234/24

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.05.2025м. СумиСправа № 920/1234/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1234/24

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНІС" (вул.Новопирогівська, буд. 52, м. Київ, 03045, код за ЄДРПОУ 30307964),

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" (вул. Київська, буд. 1, с. Комиші, Охтирський р-н, Сумська обл., 42721, код за ЄДРПОУ 30794436),

про стягнення 718274,77 грн

та

за зустрічним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" (вул. Київська, буд. 1, с. Комиші, Охтирський р-н, Сумська обл., 42721, код за ЄДРПОУ 30794436),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНІС" (вул.Новопирогівська, буд. 52, м. Київ, 03045, код за ЄДРПОУ 30307964)

про розірвання договору поставки,

за участю представників сторін за первісним позовом:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

04.10.2024 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача:

1)420900,00 грн неустойки за затримку впродовж серпня-вересня 2024 року (у період з 01.08.2024 по 30.09.2024 включно) виконання зобов`язання з поставки 254,660 т товару за договором поставки №2112-1 від 21.12.2023 в частині додаткової угоди №1 від 21.12.2023;

2)297374,77 грн неустойки за затримку впродовж серпня-вересня 2024 року (у період з 01.08.2024 по 30.09.2024 включно) виконання зобов`язання з поставки 250 т товару за договором поставки №2112-1 від 21.12.2023 в частині додаткової угоди №2 від 14.05.2024;

3)судовий збір.

07.10.2024 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ №33809687, відповідно до якого відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Комишанське" - зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Київська, буд. 1, с. Комиші, Охтирський р-н, Сумська обл., 42721.

Ухвалою від 08.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1234/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі документами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

21.10.2024 представник відповідач подав наступні документи:

-відзив на позовну заяву від 21.10.2024 №б/н (вх №3227, 4600 від 21.10.2024), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог; здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

-зустрічний позов від 21.10.2024 №б/н (вх №4603 від 21.10.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНІС", в якому відповідач просить:

1)прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом у справі №920/1234/24;

2)розірвати договір поставки від 21.12.2023 №2112-1, укладений між ПСП "Комишанське" та ТОВ "Мініс".

Ухвалою від 25.10.2025 у справі №920/1234/24 постановлено прийняти зустрічну позовну заяву (вх №4603 від 21.10.2024) Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНІС" про розірвання договору до спільного розгляду з первісним позовом у справі №920/1234/24; об`єднати в одне провадження з первісним позовом зустрічний позов у справі №920/1234/24; подальший розгляд справи №920/1234/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження; задовольнити клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, викладене в п. 3 прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх №4600 від 21.10.2024); призначити підготовче судове засідання у справі на 16.12.2024, 11:30, з повідомленням учасників справи; установити учасникам справи за зустрічним позовом строки для надання заяв по суті справи.

08.11.2024 позивач за первісним позовом подав відповідь на відзив (вх №3456), в якому просить первісний позов задовольнити.

12.11.2024 відповідач за первісним позовом подав заперечення (вх №3490), за якими проти задоволення первісного позову заперечує, просить врахувати аргументи, викладені в даних запереченнях при розгляді справи по суті.

14.11.2024 позивач за первісним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву (вх №3541), в якому просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

25.11.2024 відповідач за первісним позовом подав відповідь на відзив (вх №3666), в якій зустрічний позов підтримав та просить зустрічний позов задовольнити.

04.12.2024 позивач за первісним позовом подав заперечення (вх №3824), в яких просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

12.12.2024 відповідач за первісним позовом подав заяву про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження (вх №3915).

12.12.2024 позивач за первісним позовом подав заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи (вх №3930).

16.12.2024 розгляд справи, призначений в підготовче судове засідання на 11:30, не відбувся у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 16.12.2024 у справі №920/1234/24.

Ухвалою від 17.12.2024 у справі №920/1234/24 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче судове засідання на 27.01.2024, 11:30.

23.01.2025 представник позивача за первісним позовом подав заяву про розгляд справи за його відсутності (вх №330).

27.01.2025 розгляд справи, призначений в підготовче судове засідання на 11:30, не відбувся, у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 27.01.2025 у справі №920/1234/24.

Ухвалою від 28.01.2025 у справі №920/1234/24 призначено підготовче судове засідання на 19.02.2025.

14.02.2025 представник позивача за первісним позовом подав заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Мініс" (вх №632).

19.02.2025 представник відповідача за первісним позовом подав заяву (вх №923), в якій зауважив, що зустрічний позов підтримує, проти задоволення первісного позову заперечує, просить провести підготовче судове засідання за його відсутності та закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Ухвалою від 19.02.2025 у справі №920/1234/24 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 31.03.2025, 14:30.

27.03.2025 позивач за первісним позовом подав заяву про розгляд справи за його відсутності (вх №1351).

31.03.2025 розгляд справи, призначений в підготовче судове засідання на 14:30, не відбувся, у зв`язку із надходженням повідомлення про замінювання будівлі суду, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 31.03.2025 у справі №920/1234/24.

Ухвалою від 01.04.2025 у справі №920/1234/24 призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 23.04.2025, 12:00.

21.04.2025 позивач за первісним позовом подав заяву про розгляд справи за його відсутності (вх №1843).

У судовому засіданні 23.04.2025 розпочато розгляд справи по суті та в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено усне клопотання представника відповідача за первісним позовом про оголошення перерви та оголошено перерву з розгляду справи по суті до 06.05.2025, 14:30.

Ухвалою від 24.04.2025 у справі №920/1234/24 повідомлено позивача за первісним позовом про оголошено в судовому засіданні 23.04.2025 перерву з розгляду справи по суті до 06.05.2025, 14:30.

02.05.2025 позивач за первісним позовом подав заяву про розгляд справи за його відсутності (вх №2044), в якій позивач первісні позовні вимоги підтримав та заперечував щодо задоволення зустрічних позовних вимог.

06.05.2025 відповідач за первісним позовом подав заяву про розгляд справи за відсутності представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" (вх №2515).

У судовому засіданні 06.05.2025 встановлено.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не прибули, відповідно до поданих заяви (вх №2044 від 02.05.2025 та вх №2515 від 06.05.2025) просять здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Судом продовжено розгляд справи по суті.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з`ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні суд здійснив перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України підписав скорочене рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов первісний та позов зустрічний, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

21.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІНІС» (далі - покупець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Комишанське» (далі - постачальник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено договір поставки №2112-1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (далі - товар) належної якості, в кількості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі і додаткових угодах, які з моменту їх підписання, стають невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору ціну договору становить загальна вартість товару, що поставляється за цим договором і підтверджується товаро-супровідною документацією до кожної партії Товару.

У пункті 2.2 договору визначено, що вартість товару за кожною конкретною партією товару, що поставляється за цим договором, визначається сторонами у додатковій угоді до цього договору.

За пунктом 3.1 договору поставка товару здійснюється на умовах, які встановлені в додатковій(их) угоді(ах) до договору.

Відповідно до п. 3.4 договору моментом поставки товару/партії товару постачальником вважається фактична його передача покупцю в місці поставки, визначеному, згідно з додатковою угодою.

Згідно з п. 3.5 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

За пунктом 4.1 договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку.

Порядок та умови оплати товару/партії товару визначається у додатковій(их) угоді(ах) до договору (пункт 4.2 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору у разі порушення будь-якою із сторін зобов`язань, що виникли з моменту підписання цього договору, винна сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 7.4 договору у разі порушення постачальником строків поставки товару, покупець має право вимагати від постачальника сплати неустойки у розмірі 0,3 % (процента) від ціни договору за кожний день затримки виконання зобов`язання та відшкодування збитків, завданих постачальником неналежним виконанням умов цього договору.

Пунктом 9.2 договору визначено, що договір може бути змінений, розірваний, визнаний недійсним тільки на умовах і в порядку, передбаченому діючим законодавством України. Одностороння необґрунтована відмова від виконання своїх зобов`язань за цим договором не допускається.

У пункті 10.1 договору визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині невиконаних зобов`язань, що виникли протягом дії строку нього договору - до повного їх виконання.

21.12.2023 між покупцем та постачальником підписано додаткову угоду №1 до договору, відповідно до пунктів 1-5 якої:

-постачальник постачає наступний товар: кукурудзу 3 класу 2023 року врожаю в кількості 500 т ціною 4035,09 грн/т без ПДВ загальною вартістю 2300000,00 грн з ПДВ (пункт 1);

-сторони поголили, що загальна кількість товару за цією додатковою угодою може змінюватись в опціоні постачальника +/- 5% від кількості, вказаної в п. 1 додаткової угоди. При ньому покупець сплачує вартість фактично отриманої кількості товару (пункт 2);

-покупець сплачує грошову суму в розмірі 100 % вартості товару в такому порядку: 86 % вартості товару покупець сплачує на умовах передоплати; 14 % вартості товару покупець сплачує протятим 2-х (двох) банківських днів від дати реєстрації продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 Податкової о кодексу України (далі - ПКУ) (пункт 3);

-умови поставки FCA на складі постачальника («франко-перевізник») (у редакції Інкотермс 2020) (пункт 4);

-термін поставки до 01.02.2024 включно (і можливістю пролонгації) (пункт 5).

22.12.2023 постачальник виставив покупцю рахунок №152 на оплату товару вартістю 2300001,30 грн з ПДВ.

22.12.2023 відповідно до платіжної інструкції №16 покупець перерахував постачальнику 2017545,00 грн з призначенням платежу «оплата за кукурудзу 3-го класу врожаю 2023 року згідно Договору №2112-1 від 21.12.23р. та рахунку №152 від 22.12.2023р. в т.ч. ПДВ 14% - 247768,68 грн».

Згідно зі звітом про реалізацію продукції сільського господарства за січень 2024 року ПСП «Комишанське» реалізувало кукурудзу на зерно в кількості 18668 ц вартістю 7614265,00 грн; кількість продукції в наявності безпосередньо на підприємстві на кінець звітного періоду склала 116067 ц.

Відповідно до звіту про реалізацію продукції сільського господарства за січень-лютий 2024 року ПСП «Комишанське» реалізувало кукурудзу на зерно в кількості 49568 ц вартістю 20860375,00 грн; кількість продукції в наявності безпосередньо на підприємстві на кінець звітного періоду склала 85791 ц.

У звіті про реалізацію продукції сільського господарства за січень-березень 2024 року визначено, що ПСП «Комишанське» реалізувало кукурудзу на зерно в кількості 61470 ц вартістю 26289125,00 грн; кількість продукції в наявності безпосередньо на підприємстві на кінець звітного періоду склала 73889 ц.

04.04.2024 електронною поштою ТОВ «МІНІС» надіслало ПСП «Комишанське» (на адреси електронної пошти psp.komishanske@gmail.com (офіційна, зазначена у договорі) та ІНФОРМАЦІЯ_1) лист від 04.04.2024 №0404-1 з прохання погодити відвантаження зерна кукурудзи третього класу 2023 року врожаю в кількості 500 т згідно з договором на автомобільний транспорт з 05.04.2024 по 12.04.2024, з проханням надати контакти особи для комунікації щодо відвантаження та точну адресу завантаження для перевізника.

08.04.2024 за платіжною інструкцією №44 покупець перерахував постачальнику 282456,30 грн з призначенням платежу «оплата за кукурудзу 3-го класу врожаю 2023 року згідно Договору №2112-1 від 21.12.23р. та рахунку №152 від 22.12.2023р. в т.ч. ПДВ 14% - 34687,62 грн».

08.04.2024 електронною поштою ТОВ «МІНІС» надіслало ПСП «Комишанське» (на адреси електронної пошти psp.komishanske@gmail.com (офіційна, зазначена у договорі) та ІНФОРМАЦІЯ_1) лист від 08.04.2024 №0804-1 з проханням відвантажити відповідно до договору зерно кукурудзи, 3-го класу, врожаю 2023 року в кількості 100 т з 08.04.2024 на автомобільний транспорт перевізника ФОП Котов О.Г., замовник: ТОВ «МІНІС», пункт розвантаження: ТОВ «НОВОТЕХ ТЕРМІНАЛ» м. Одеса, пл. Митна, 1.

08.04.2024 відповідно до накладної №1312 ПСП «Комишанське» відпущено, а ТОВ «МІНІС» одержано товар за договором в кількості 41,660 т вартістю 191636,11 грн з ПДВ.

09.04.2024 електронною поштою ТОВ «МІНІС» надіслало ПСП «Комишанське» (на адреси електронної пошти psp.komishanske@gmail.com (офіційна, зазначена у договорі) та ІНФОРМАЦІЯ_1) лист від 09.04.2024 №0904-1 з проханням відвантажити за договором зерно кукурудзи, 3-го класу, врожаю 2023 року в кількості 100 т з 09.04.2024 на автомобільний транспорт перевізника ФОП Колесняк С.А., замовник: ТОВ «МІНІС», пункт розвантаження: ТОВ «НОВОТЕХ ТЕРМІНАЛ» м. Одеса, пл. Митна, 1.

09.04.2024 за накладною №1328 ПСП «Комишанське» відпущено, а ТОВ «МІНІС» одержано товар за договором в кількості 71,480 т вартістю 328808,18 грн з ПДВ.

22.04.2024 електронною поштою ТОВ «МІНІС» надіслало ПСП «Комишанське» (на адреси електронної пошти psp.komishanske@gmail.com (офіційна, зазначена у договорі) та ІНФОРМАЦІЯ_1) лист від 22.04.2024 №2204-1 з проханням відвантажити за договором зерно кукурудзи, 3-го класу, врожаю 2023 року в кількості 100 т з 22.04.2024 на автомобільний транспорт перевізника ФОП Криворучко О.С., замовник: ТОВ «МІНІС», пункт розвантаження: ТОВ «НОВОТЕХ ТЕРМІНАЛ» м. Одеса, пл. Митна, 1.

22.04.2024 відповідно до накладної №1481 ПСП «Комишанське» відпущено, а ТОВ «МІНІС» одержано товар за договором в кількості 79,180 т вартістю 364228,21 грн з ПДВ.

22.04.2024 електронною поштою ТОВ «МІНІС» надіслало ПСП «Комишанське» (на адреси електронної пошти psp.komishanske@gmail.com (офіційна, зазначена у договорі) та ІНФОРМАЦІЯ_1) лист від 22.04.2024 №2204-5 з проханням відвантажити за договором зерно кукурудзи, 3-го класу, врожаю 2023 року в кількості 100 т з 23.04.2024 на автомобільний транспорт перевізника ТОВ «Голден Транс Південь», замовник: ТОВ «МІНІС», пункт розвантаження: ТОВ «НОВОТЕХ ТЕРМІНАЛ» м. Одеса, пл. Митна, 1.

24.04.2024 згідно з накладною №1494 ПСП «Комишанське» відпущено, а ТОВ «МІНІС» одержано товар за договором в кількості 26,400 т вартістю 121440,07 грн з ПДВ.

25.04.2024 за накладною №1498 ПСП «Комишанське» відпущено, а ТОВ «МІНІС» одержано товар за договором в кількості 26,620 т вартістю 122452,06 грн з ПДВ.

Згідно зі звітом про реалізацію продукції сільського господарства за квітень 2024 року ПСП «Комишанське» реалізувало кукурудзу на зерно в кількості 80754 ц вартістю 34998151,00 грн; кількість продукції в наявності безпосередньо на підприємстві на кінець звітного періоду склала 54013 ц.

14.05.2024 між покупцем та постачальником укладено додаткову угоду №2 до договору, за пунктами 1-5 та 8 якої сторони спору визначили наступне:

-постачальник постачає наступний товар: кукурудзу 3 класу 2023 року врожаю в кількості 250 т ціною 5701,75 грн/т без ПДВ загальною вартістю 1624998,75 грн з ПДВ (пункт 1);

-сторони поголили, що загальна кількість товару за цією додатковою угодою може змінюватись в опціоні постачальника +/- 5% від кількості, вказаної в п. 1 додаткової угоди. При ньому покупець сплачує вартість фактично отриманої кількості товару (пункт 2);

-покупець сплачує грошову суму в розмірі 100 % вартості товару в такому порядку: 86 % вартості товару покупець сплачує на умовах передоплати; 14 % вартості товару покупець сплачує протятим 2-х (двох) банківських днів від дати реєстрації продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 Податкової о кодексу України (далі - ПКУ) (пункт 3);

-умови поставки FCA на складі постачальника («франко-перевізник») (у редакції Інкотермс 2020) (пункт 4);

-термін поставки до 31.05.2024 включно (і можливістю пролонгації) (пункт 5).

-сторони погодили змінити пункт 10.1. в наступній редакції - «цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2025 року, а в частині невиконаних зобов`язань, що виникли протягом дії строку цього договору - до повного їх виконання.» (пункт 8).

14.05.2024 постачальник виставив покупцю рахунок №80 на оплату товару за договором в розмірі 1624998,75 грн з ПДВ за 250 т кукурудзи 3-го класу врожаю 2023 року.

15.05.2024 відповідно до платіжної інструкції №65 покупець перерахував постачальнику 1425437,50 грн з призначенням платежу «Предоплата за кукурудзу 3-го класу врожаю 2023 р. згідно р/ф №80 від 14.05.2024 в т.ч. ПДВ 14% - 175053,73 грн».

Відповідно до звіту про реалізацію продукції сільського господарства за травень 2024 року ПСП «Комишанське» реалізувало кукурудзу на зерно в кількості 99830 ц вартістю 44666645 грн; кількість продукції в наявності безпосередньо на підприємстві на кінець звітного періоду склала 34936 ц.

11.06.2024 електронною поштою ПСП «Комишанське» надіслало ТОВ «МІНІС» (на офіційну адреса електронної пошти, зазначеної у договорі - office.ggk@gmail.com) лист від 11.06.2024 №79 в якому зауважено, що ТОВ «Мініс» попередньо оплатило вартість товару за договором розмірі 3725438,80 грн (22.12.23,08.04.2024,15.05.2024). ПСП «Комишанське» передало, а ТОВ «Мініс» прийняло Товар на суму 764336,43 грн, завантаживши на подані автомобілі. Станом на 11.06.2024 ТОВ «Мініс», іншу частину товару за договором не прийняло, не повідомило про необхідність отримання товару, не подало автомобілів для завантаження, не вчинило жодних дій для його отримання чи витребування. Жодних повідомлень про отримання товару, не можливості забрати товар чи пролонгації поставки на адресу ПСП «Комишанське» усно чи письмово направлено не було. ТОВ «Мініс» допустило істотні порушення умов договору - не прийняло більшу частину товару, не вчинило жодних дій, щодо його отримання, як наслідок - договір не виконано. Це в свою чергу, призвело до того, що для ПСП «Комишанське» необхідність даного договору повністю відпала. Підприємству необхідно терміново звільнити складські приміщення та підготувати склад (де знаходиться кукурудза) під врожай 2024 року. За таких обставин ПСП «Комишанське» запропонувало ТОВ «Мініс» розірвати договір №2112-1 (додаткові угоди №1, №2) на підставі ч. 1 ст. 651 ЦК України за взаємною згодою, надавши як додаток до листа проект угоди про розірванні договору. Постачальником зауважено, що сплачені кошти (попередня оплата) будуть повернуті ТОВ «Мініс» у повному обсязі на вказаний актуальний банківський рахунок.

11.06.2024 на офіційну електронну пошту постачальника, зазначену у договорі (psp.komishanske@gmail.com) покупець надіслав лист від 11.06.2024 №1106-1, в якому ТОВ «Мініс» просило ПСП «Комишанське» пролонгувати договір та додаткові угоди №1 та №2 до зазначеного договору з терміном поставки до 26.06.2024 включно, гарантуючи вивіз товару протягом 12 робочих днів, зазначивши, що у разі порушення вищевказаних термінів, ТОВ «Мініс» погодить розірвання договору за згодою сторін з подальшим поверненням коштів за несплачений товар.

12.06.2024 на офіційну адресу електронної пошти, зазначеної у договорі, - office.ggk@gmail.com ПСП «Комишанське» надіслало ТОВ «МІНІС» лист від 12.06.2024 №82, відповідно до якого постачальник повідомив покупця, що ТОВ «Мініс» листом від 11.06.2024 №1106-1 запропонувало ПСП «Комишанське» пролонгувати термін поставки до 26.06.2024. Вказано, що товар буде вивезено протягом 12 днів. Але при цьому, зі змісту листа вбачається, що ТОВ «Мініс» не підтверджує гарантію вивезення товару у зазначені ним строки. У третьому абзаці зазначено, що у разі порушення термінів, ТОВ «Мініс» надасть згоду на розірвання договору. Указана позиція представників ТОВ «Мініс» не може бути прийнятною для ПСП «Комишанське». ПСП «Комишанське» як сільськогосподарське підприємство залежить від сезонності. Стійкість та розвиток підприємства залежить від вчасного здійснення комплексу заходів в т.ч.: і під час збирання врожаю. В зв`язку з наведеним, ПСП «Комишанське» не погодило пролонгацію спірного договору.

17.06.2024 електронною поштою ТОВ «МІНІС» надіслало ПСП «Комишанське» (на адреси електронної пошти psp.komishanske@gmail.com (офіційна, зазначена у договорі) та ІНФОРМАЦІЯ_1) лист від 14.06.2024 №1406-2 з проханням відвантажити за договором зерно кукурудзи, 3-го класу, врожаю 2023 року за договором з 17.06.2024 на автомобільний транспорт перевізника ТОВ «Голден Транс Південь», замовник: ТОВ «МІНІС», пункт розвантаження: ТОВ «СП Рисоіл Термінал» Одеська обл., м. Черноморськ, вул. Центральна, 20А.

17.06.2024 на офіційну адресу електронної пошти, зазначеної у договорі, - office.ggk@gmail.com ПСП «Комишанське» надіслало ТОВ «МІНІС» лист від 17.06.2024 №86, за яким повторно повідомило ТОВ «Мініс», що зобов`язання ПСП «Комишанське» за договором припинені на підставі ч. 6 ст. 193 ГК України, п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, про що надіслано лист за вих №82 від 12.06.2024. Запропоновано протягом п`яти банківських днів надати актуальні реквізити для повернення сплачених коштів за неотриманий товар, попередивши, що у разі ненадання реквізитів, кошти будуть повернуті на рахунок, зазначений у договорі.

За даними акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 по 18.06.2024, підписаний між сторонами спору, станом на 18.06.2024 встановлено заборгованість постачальника перед покупцем в розмірі 2596874,17 грн.

19.06.2024 постачальник повернув покупцю перераховані кошти як попередню оплату за товар за договором в розмірі 2596874,17 грн згідно з платіжними інструкціями №1145 на суму 888980,37 грн, №1146 на суму 1425437,50 грн та №1147 на суму 282456,30 грн.

Розглянувши первісний позов про стягнення неустойки за порушення умов договору поставки, суд зазначає наступне:

За змістом п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Підстави припинення зобов`язання визначені статтею 598 Цивільного кодексу України. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (ч.1 ст.613 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється (ст.615 Цивільного кодексу України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ст. 651 Цивільного кодексу України).

Між сторонами виникли правовідносини з поставки товару, які підпадають під регулювання, глави 54 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормою ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно ч.2 ст.664 Цивільного кодексу України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Пунктом 4 Додаткової угоди №1 та аналогічним пунктом 4 Додаткової угоди №2 сторони визначили умови поставки: «FCA на складі Постачальника ("франко- перевізник") (у редакції Інкотермс 2020)».

За офіційними поясненнями Міжнародної Торгової Палати щодо використання правил Інкотермс 2020, термін FCA "Free Carrier" "франко-перевізник" (далі - FCA Інкотермс-2020) означає, що продавець здійснює поставку товару покупцю одним з двох способів.

По-перше, коли названим місцем поставки товарів є приміщення продавця:

- коли вони завантажені на транспортний засіб, організований покупцем.

По-друге, коли назване місце є іншим місцем, куди товари поставляються :

- коли вони завантажені на транспортний засіб продавця: вони досягають названого іншого місця; та готові до розвантаження з транспортного засобу продавця; і надані у розпорядженні перевізника або іншої особи, призначеної покупцем.

Абзацом першим статті A1 "Загальні обов`язки [Продавця]" FCA Інкотермс-2020 передбачено, що Продавець зобов`язаний надати товар та комерційний рахунок (інвойс) відповідно до договору (контракту) купівлі-продажу, а також будь-яке інше підтвердження відповідності, що можуть вимагатися договором (контрактом).

В абзаці першому статті B1 "Загальні обов`язки [Покупця]" FCA Інкотермс-2020 зазначено, що Покупець зобов`язаний оплатити ціну товару відповідно до договору (контракту) купівлі-продажу.

Стаття A2 "Поставка" FCA Інкотермс-2020 зобов`язує Продавця поставити товар перевізнику або іншій особі, які призначені Покупцем, в узгодженому пункті, якщо такий є, в названому місці або забезпечити надання товару, поставленого у такий спосіб.

Продавець має поставити товари

1. в узгоджену дату або

2. в час, в межах узгодженого періоду, про який повідомив Покупець згідно зі статтею В10 (b) або,

3. якщо такий час не повідомляється, то в кінці узгодженого періоду.

Поставка вважається здійсненою також:

a) коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий Покупцем, якщо названим місцем є приміщення Продавця; або

b) у будь-якому іншому разі, коли товар надано у розпорядження перевізника чи іншої особи, які призначені Покупцем, на транспортному засобі Продавця готовим до розвантаження.

Якщо Покупець не повідомив про конкретний пункт згідно зі статтею B10 (d) у межах названого місця поставки і якщо є декілька таких пунктів, Продавець може обрати пункт, що найбільше відповідає цілі Продавця.

Стаття B2 "Прийняття поставки" FCA Інкотермс-2020 зобов`язує Покупця прийняти поставку товару, якщо він поставлений відповідно до статті А2.

Відповідно до статті В4 "Перевезення" FCA Інкотермс-2020, Покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір (контракт) перевезення товару з названого місця поставки, за винятком випадків, коли договір (контракт) перевезення укладено продавцем, як передбачено статтею А4.

Як передбачено абзацом першим статті А6 "Поставка/транспортний документ" FCA Інкотермс-2020, Продавець зобов`язаний за власний рахунок надати покупцю звичайний доказ того, що товар поставлений відповідно до статті А2.

Згідно абзацу першого статті В6 "Поставка/транспортний документ" FCA Інкотермс-2020, Покупець зобов`язаний прийняти доказ того, що товари були поставлені відповідно до статті А2.

Згідно статті В10 "Повідомлення" FCA Інкотермс-2020, Покупець зобов`язаний повідомити Продавцю:

a) найменування перевізника чи іншої призначеної особи протягом достатнього часу для надання продавцю можливості поставити товар відповідно до статті А2;

b) обраний час, якщо такий є, в межах узгодженого періоду для поставки, коли перевізник чи призначена особа отримають товар;

c) вид транспорту, який має використовуватись перевізником або призначеною особою, включаючи будь-які вимоги безпеки, пов`язані із перевезенням на транспорті; та

d) пункт, де товар буде отриманий в межах названого місця поставки.

Стаття A10 "Повідомлення" FCA Інкотермс-2020 зобов`язує Продавця надати Покупцю достатнє повідомлення або про те, що товар був поставлений відповідно до статті А2, або про те, що перевізник чи інша особа, які призначені Покупцем, не прийняли товар у межах узгодженого часу.

Суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ст.689 Цивільного кодексу України).

Якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4 ст.690 Цивільного кодексу України).

Договором передбачено (п.3.1.), що поставку товару здійснюється на умовах, які встановлені у додатковій (их) угодах до договору. Товар може поставлятися партіями. Партія дорівнює кількості товару, що підтверджена наступними документами: видаткова накладна та товаро-транспортна накладна та/або складська квитанція (п. 3.2.) Право власності на товар переходить до покупця з моменту його фактичної передачі, що підтверджується підписаною видатковою накладною чи передання товару перевізнику або передачею складського свідоцтва (п. 3.3.). Згідно п.3.4. момент передачі товару/партії товару постачальником вважається його фактична передача покупцю в місці поставки, визначеного, згідно додаткової (их) угод.

Додатковими угодами №№ 1 та 2 передбачено, що місце поставки - склад постачальника (місцезнаходження ПСП "Комишанське").

З даних позивачем та відповідачем за первісним позовом документів вбачається, що у місці поставки товар у необхідній кількості був наявний. Відповідач за первісним позовом даний факт підтверджує відповідними листами, доданими до відзиву, а також статистичною звітністю залишків продукції.

Обов`язок покупця прийняти товар у місці поставки передбачено договором та підтверджується самим позивачем за первісним позовом з наданих листів-повідомлень про навантаження, доданих до позову.

Суд дійшов висновку, що саме внаслідок невиконання покупцем (позивачем за первісним позовом) обов`язку прийняти товар шляхом завантаження на транспортний засіб, організований покупцем, відповідач не зміг виконати свої зобов`язання з передачі товару у визначений договором строк поставки - до 31 травня 2024 року. Доказів укладення додаткової угоди та зміни зобов`язання постачальника поставити товар в інший строк позивачем за первісним позовом надано не було.

За таких обставин, листом № 82 від 12.06.2024 відповідач за первісним позовом повідомив позивача про порушенням саме ТОВ «Мініс» взятих на себе зобов`язань та на підставі ч.6 ст. 193 ГК України відмовився від зустрічних зобов`язань по договору поставки № 2112-1 та просив позивача надати актуальні реквізити для повернення сплаченої попередньої оплати. 17.06.2024 №86 відповідач за первісним позовом повторно повідомив ТОВ «Мініс», що зобов`язання ПСП «Комишанське» за договором припинені на підставі ч. 6 ст. 193 ГК України, п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України.

Суд зазначає, що право відповідача за первісним позовом відмовитись від зобов`язань за договором поставки за наведених вище обставин передбачено ст. 611, 615, 690 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач за первісним позовом не порушив ні умов договору, ні норм чинного законодавства та скористався правом, наданим законом, на односторонню відмову від зобов`язань за спірним договором.

Відповідно до ст. ст. 549, 624 ЦК України та п. 7.4 Договору поставки № 2112-1 передбачено, що неустойка стягується за порушення умов Договору.

У даній справі позивач за первісним позовом наполягає на стягненні неустойку у зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач за первісним позовом надав транспорт для отримання товару у заявленій у позові кількості, а відповідач за первісним позовом відмовив у передачі товару в межах терміну поставки, встановленого договором: до 31.05.2024.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

З огляду на встановлені судом обставини справи та встановлений судом факт правомірної односторонньої відмови відповідача від зобов`язання, що стало наслідком припинення зобов`язання, суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом не доведено порушення умов спірного договору поставки з боку відповідача за первісним позовом, що стало підставою для нарахування неустойки за порушення строків поставки товару впродовж серпня-вересня 2024 року, без надання доказів пролонгації строків поставки.

На підставі наведеного, суд визнає первісні вимоги щодо стягнення неустойки необґрунтованими та неправомірними, та відмовляє в задоволенні первісного позову.

Розглянувши зустрічний позов про розірвання спірного договору, суд зазначає наступне.

У ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється (ст.615 Цивільного кодексу України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ст. 651 Цивільного кодексу України).

У ст.653 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки зміни або розірвання договору. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Оскільки при розгляді первісного позову суд дійшов висновку про наявність факту правомірної односторонньої відмови Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" від зобов`язання за спірним договором поставки, що стало наслідком припинення зобов`язання, суд дійшов висновку, що спірний договір поставки є відповідно розірваним в силу закону (ст.ст.615, 651 Цивільного кодексу України).

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову та розірвання спірного договору поставки, в зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд дійшов висновку, що відповідно до матеріалів справи ні позивачем за первісним позовом, ні позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які вони посилались, як на підставу свої позовів, з огляду на що суд відмовляє у задоволенні первісної та зустрічної позовної заяви.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України суд покладає судові витрати за первісним позовом на позивача за первісним позовом, за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Відмовити у задоволенні первісного позову.

2. Відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складено та підписано 23.05.2025.

Суддя В.Л. Котельницька